Постанова

від 24.10.2023 по справі 922/533/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/533/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бенденжук Л.О., посвідчення №2662; посадова інструкція від 01.11.2022;

від відповідача (апелянта): Рижков І.П., ордер серії ВІ № 1129833 від 20.02.2023;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21", м. Харків (вх. №1773 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 (повний текст складено 03.08.2023) у справі №922/533/23 (суддя Сальнікова Г.І.),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21", м. Харків,

про стягнення 1302228,75грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 1302228,75грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач використовує дві земельні ділянки загальною площею 0,4999 га з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, внаслідок чого Харківська міська рада недоотримала кошти від орендної плати за землю у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 в сумі 1302228,75грн. Відтак відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) відповідно до ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 1190988,36грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 17864,82грн.

В частині стягнення 100332,91грн - провадження у справі закрито.

В задоволенні решти позову - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок використання ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" спірних земельних ділянок без укладення договору оренди землі, Харківська міська рада була позбавлена можливості отримати дохід від надання земельних ділянок в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Також суд першої інстанції встановив, що після звернення з позовом до суду відповідачем було сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га у розмірі 100332,91грн за спірний період, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в цій частині та наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Дослідивши здійснений Харківською міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів, суд встановив, що позивачем не було враховано здійснену відповідачем оплату земельного податку на суму 10907,48грн. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 1190988,36грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, в решті позовних вимог суд відмовлено.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; судові витрати, а саме, судовий збір за подання апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу стягнути з позивача.

Апелянт посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів зазначає наступне:

- місцевий господарський суд неправомірно залишив поза увагою той факт, що у ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" відсутнє будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, площею 0,0023 га; відповідач взагалі не використовує вказану земельну ділянку у своїй господарській діяльності, а лише забезпечує на ній благоустрій і охорону на підставі відповідних угод, укладених с Адміністрацією Індустріального району міста Харкова, відтак обов`язок сплачувати за її використання відсутній;

- висновки місцевого суду щодо правомірності застосування позивачем ставки орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки зроблені без врахування пп. 8 п. 4.1. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами), яким визначено перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати; серед них земельні ділянки, на яких здійснюється діяльність у сфері спорту, фізичної культури та оздоровлення, готелі, і для яких ставка річної орендної плати складає 3%; як зазначає відповідач, основним видом його діяльності за КВЕД-2010 є 93.12 (діяльність спортивних клубів), а іншими видами діяльності є 93.11(функціонування спортивних споруд), 93.13 (діяльність фітнес-центрів), 93.19 (інша діяльність у сфері спорту), а відтак застосуванню підлягає ставка орендної плати в розмірі 3%;

- з технічного паспорту на нерухоме майно вбачається, що нежитлові будівлі мають змішане призначення, тоді як відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 основна нежитлова будівля літ. А-3 належить до приміщень спортивного клубу;

- виходячи із застосування ставки річної орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та з урахуванням здійснених оплат земельного податку відповідач за спірний період мав сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, на якій знаходиться нерухоме майно, в загальній сумі 272428,49грн;

- суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги надані позивачем акти обстеження земельної ділянки від 23.12.2022 та від 07.04.2023, які не є належними у справі, при цьому, суд не надав належної правової оцінки актам обстеження від 05.02.2020 та від 06.08.2021, які надавались відповідачем, та в яких відсутнє посилання на будь-які порушення користувачем виду використання спірної земельної ділянки;

- судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин висновки щодо застосування ст. 1212 ЦК України, викладені в ухвалі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №922/647/20, які є подібними до правовідносин у цій справі; зокрема, у цій справі №922/533/23, так само як і у справі №922/647/20 саме Харківська міська рада зловживала своїм правом власника земельної ділянки; у спірний період право користування земельної ділянки вирішувалося між сторонами в порядку її викупу; після поділу земельної ділянки загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002 на дві окремі земельні ділянки, Харківська міська рада спочатку вчинила дії щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, а потім затягнула завершення процедури продажу на 5 років і до цього часу не вирішила; у той же час відповідач в спірний період продовжував сплачувати земельний податок за використання даної земельної ділянки.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Апеляційна скарга залишалася судом без руху та після усунення апелянтом виявлених судом недоліків ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, окрім іншого, поновлено ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 20.09.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень та призначено справу до розгляду на 27.09.2023 о 10:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 26.09.2023, Харківська міська рада заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що наданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується фактичне використання відповідачем двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 для обслуговування нежитлових будівель літ. "A-3", літ. "Б-1" будинку дозвілля - банкетного холу "Фенікс" (банкетний хол з рестораном). Посилання відповідача на відомості з технічного паспорту на громадський будинок, угоду про співпрацю від 01.06.2019 та відповідь на адвокатський запит від 24.02.2023, які нібито підтверджують використання земельної ділянки для обслуговування діяльності пов`язаною зі спортом, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки: по-перше, технічна інвентаризація нежитлових приміщень здійснювалась зі слів замовника та не може достовірно підтвердити фактичне використання приміщень; по-друге, угода про співпрацю відповідача з Харківською обласною федерацією шашок та листи такої організації можуть лише свідчити про здійснення відповідачем меценатської діяльності, однак не є належним підтвердженням того, що за функціональним призначення та фактичним використанням нежитлова будівля літ. "А-3" використовується як заклад спорту чи для проведення спортивних заходів відповідно до статутної діяльності ТОВ "СК "Фенікс-21". Матеріали справи не містять доказів та відповідачем в процесі розгляду справи не було доведено, що земельна ділянка за своїм функціональним призначенням використовується у сфері спорту.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/533/23 до 24.10.2023 об 11:00 год.

22.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" надійшли додаткові пояснення щодо використання нерухомого майна, розташовано на спірних земельних ділянках, саме для проведення спортивних змагань, на підтвердження чого надано адвокатський запит від 13.10.2023, листи Харківської обласної федерації федерацій шашок України №23 від 16.10.2023 та Управління з питань фізичної культури та спорту Харківської міської ради №390/0/101-23 від 10.10.2023.

Щодо наданих відповідачем додаткових доказів, колегією суддів встановлено, що вони не існували на момент розгляду по суті судом першої інстанції цієї справи.

Водночас така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.

За таких обставин, додані відповідачем під час апеляційного перегляду ссправи адвокатський запит від 13.10.2023, листи ХОФФШ України №23 від 16.10.2023 та Управління з питань фізичної культури та спорту №390/0/101-23 від 10.10.2023, як додаткові докази колегією суддів не приймається.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 24.10.2023 приймали участь представники відповідача (апелянта) та позивача.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 320309907 від 16.01.2023 право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0002) загальною площею 0,4999 га по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові, яка перебувала в користуванні ТОВ "Акстар" на підставі договору оренди землі №82101/05 від 17.08.2005 для будівництва культурно-розважального центру з дискоклубом, рестораном та гостьовою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації цього об`єкту строком до 01.12.2030, припинено 10.01.2017 (підстава - поділ об`єкта нерухомого майна).

Рішенням Харківської міської ради №558/17 від 22.02.2017 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки, що має кадастровий номер 6310138200:03:002:0002, площею 0,4999 га для експлуатації та обслуговування спортивного клубу с кафетерієм по просп. Героїв Харкова (Московському), 266 у м. Харкові.

Рішенням Харківської міської ради №607/17 від 19.04.2017 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, за рахунок земель житлової та громадської забудови на земельну ділянку площею 0,4976 га та земельну ділянку площею 0,0023 га для експлуатації та обслуговування спортивного клубу с кафетерієм по просп. Московському, 266 (Індустріальний район).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.01.2023 №320313169 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, літ. "Б-1" загальною площею 25,4 кв.м по просп. Героїв Харкова, 266 у м.Харкові зареєстроване з 24.01.2017 за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" (код ЄДРПОУ 40163005). Номер запису про право власності 18736136.

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-6304459082017 від 14.06.2017 та №НВ-6304459072017 від 14.06.2017 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 складає 0,4976 га, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 складає 0,0023 га. Земельні ділянки сформовані - 14.06.2017.

Вищевказані земельні ділянки належать до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання - для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320316088, №320315987 від 16.01.2023 земельні ділянки (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005, 6310138200:03:002:0006) перебувають у комунальній власності, власник - Харківська міська рада (код ЄДРПОУ 04059243). Право користування земельними ділянками не оформлено.

23.12.2022 головним спеціалістом інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради у порядку ч. 2 ст. 83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові.

За результатами обстеження на місцевості встановлено, що земельні ділянки загальною площею 0,4999 га (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) за адресою: просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові використовуються для обслуговування нежитлових будівель (ресторанний комплекс), право власності на які зареєстроване за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" з 24.01.2017.

Отже, земельні ділянки загальною площею 0,4999 га з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005, площею 0,4976 га, та 6310138200:03:002:0006, площею 0,0023 га, за адресою: просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові використовуються ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, та літ. "Б-1" загальною площею 25,4 кв.м.

За твердженнями позивача, ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" з 24.01.2017 по теперішній час використовує земельні ділянки загальною площею 0,4999 та (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006) для експлуатації та обслуговування вказаних нежитлових будівель за адресою: просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачувало за користування земельними ділянками по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 1302228,75грн

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

За результатом розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 25.07.2023 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/533/23, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1190988,36грн; в частині стягнення 100332,91грн - провадження у справі закрито; в задоволенні решти позову - відмовлено.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що первісно сформована земельна ділянка загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002 надавалась Харківською міською радою в оренду та використовувалась ТОВ "Акстар" для будівництва культурно-розважального центру з дискоклубом, рестораном та гостьовою стоянкою та для подальшої експлуатації цього об`єкту нерухомого майна за адресою просп. Героїв Харкова, 266 у м.Харкові.

Отже, земельна ділянка загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002 первісно була виділена в натурі саме для експлуатації та обслуговування цього об`єкту нерухомого майна.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2017 №НВ-6303720012017 цільове призначення земельної ділянки загальною площею 0,4999 га, кадастровий номер 6310138200:03:002:0002 - 03.15 Для будівницва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Вид використання - для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Матеріалами справи підтверджується, що на земельній ділянці загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002 знаходились об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. А-3 загальною площею 1406,2 кв.м. та літ. Б-1 загальною площею 25,4 кв.м., які відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 24.01.2017 зареєстровані за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" (номер запису про право власності 18736136).

Апеляційний господарський суд зауважує, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

З досліджених матеріалів справи судом з`ясовано, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21", набувши у власність з 24.01.2017 вищевказане нерухоме майно, не оформило документально за собою право користування земельною ділянкою загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, на якій знаходились нежитлові будівлі літ. А-3 загальною площею 1406,2 кв.м. та літ. Б-1 загальною площею 25,4 кв.м.

У подальшому за клопотанням відповідача земельну ділянку загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002 по просп. Героїв Харкова, 266 у м.Харкові поділено на дві окремі земельні ділянки, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, загальною площею 0,4976 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, загальною площею 0,0023 га.

Відтак, земельна ділянка загальною площею 0,4999 га з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, яка була виділена для експлуатації та обслуговування нерухомого майна відповідача, припинилась як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд зазначає, що новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 сформовані як окремі об`єкти цивільних прав 14.06.2017.

При цьому, на першій земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, загальною площею 0,4976 га, розташовані нежитлові будівлі літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, та літ. "Б-1" загальною площею 25,4 кв.м, право власності на які зареєстровано за ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" з 24.01.2017.

Дослідивши наявний в матеріалах справи витяг з Державного земельного кадастру №НВ-6304459072017 від 14.06.2017, судом з`ясовано, що цільовим призначенням другої земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, загальною площею 0,0023 га, визначено - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та вид використання для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).

Відповідно до абз. 1-4 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 ст. 123 ЗК України).

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зміна цільового призначення та виду використання земелих ділянок відбувається при їх передачі у власність або наданні у користування шляхом затвердження відповідних проектів. Право ініціювати зміни до відомостей Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки належить власнику або особі, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується, що після поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0002) з 14.06.2017 фактично утворилися дві нові земельні ділянки (кадастрові номери 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006), які мають аналогічні цільове призначенням та вид використання, а саме для експлуатації та обслуговування нерухомого майна - спортивного клубу з кафетерієм, яке, у свою чергу, перебуває у власності ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21".

При цьому, колегія суддів враховує, що поділ земельної ділянки відбувався саме за клопотанням ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" та на підставі розробленого на його замовлення проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки, який було погоджено рішенням Харківської міської ради від 19.04.2017 №607/17 (п. 4 додатку 4 до рішення).

Таким чином, відповідач, при зверненні до Харківської міської ради з клопотанням про поділ земельної ділянки повинен був врахувати вищенаведені вимоги законодавства, та у випадку, якщо останній не бажав використовувати земельну ділянку меншої площі, на якій відсутнє нерухоме майно відповідача, мав право здійснити дії щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006.

Однак, з моменту поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:03:002:0002), яка була виділена в натурі для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомості відповідача, ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" не здійснило будь-яких дій, направлених на зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, загальною площею 0,0023 га, доказів повернення позивачу цієї земельної ділянки в матеріалах справи також відсутні.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" у відповідності до положень ст. 123 ЗК України зверталось до Харківської міської ради з клопотанням про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, загальною площею 0,0023 г, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач не реалізував своє право відмовитись від права користування цією земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування нерухомого майна, а також не вчинив дії, що прямо свідчать про намір не зберігати за собою право на використання такої земельної ділянки за її цільовим призначенням. У той же час, як вже зазнчалося, первісно сформована земельна ділянка в цілому була виділена для будівництва та експлуатації об`єктів нерухомого майна, право власності на які перейшло до відповідача.

Суд приймає до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту припинення користування ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 в заявлений позивачем період, за який позивач рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати. Безпосередньо акт прийому-передачі або будь-які інші належні та допустимі докази повернення спірної земельної ділянки в комунальну власність в матеріалах справи відсутні, а тому судова колегія не може вважати, що позивач мав можливість передавати в оренду цю земельну ділянку в користування будь-яким іншим орендарям та отримувати орендну плату.

Про відсутність припинення користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 також свідчать наявні в матеріалах справи акти обстеження земельної ділянки (а.с. 47-48, т. 1; а.с.122-138, т.2), а також додані до цих атків план-схеми та фотографічні знімки, а також фотозйомки з відкритих джерел мережі інтернет (проєкт "Google Maps") та соціальних мереж.

Так, зокрема, Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради 23.12.2022 та 07.04.2023 здійснювалося обстеження двох земельних ділянок після поділу земельної ділянки за адресою: просп. Героїв Харкова, 266, та встановлено, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" з 14.06.2017 по теперішній час використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 за вказаною адресою для експлуатації та обслуговування нежитлові будівлі літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, та літ. "Б-1", на які за ним зареєстровано право власності, під будинок дозвілля (ресторан, банкетний хол), а також тимчасових споруд, банкетної (весільної) альтанки та бесеїну. З доданих до вказаного акту фотографіних знімків, здійснених під час обстеження земельної ділянки вбачається, що знаходження паркану обмежує доступ до земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, яка використовується в господарській діяльності відповідача.

Обстеженням на місцевості також встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 є суміжними, не відокремленими одна від одної, огороджені металевим парканом. Під час обстеження також встановлено, що доступ до земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 обмежено металевим парканом. На земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 та на ділянці між забором та межами земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, які не мають спільної межі з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, покрито газон та висаджені ялинки.

Судовою колегією досліджено наявні в матеріалах справи фотографічні зображення у мережі Інтернет на веб-сторінках, зокрема, за посиланням пошукової системи Google, з сайту https://fenixresto.com.ua/, які містять інформацію про те, що за адресою просп. Героїв Харкова, 26 у м. Харкові розташований банкетний хол "Фенікс".Веб-сайт банкетного холу "Фенікс" також містить посилання на соціальні мережі Instagram (https://www.instagram.com/fenixresto/) та Fасеbоок (https://www.facebook.com/fenixrestohall/), які містять інформацію та фотографічні знімки, якими підтверджується використання нежитлової будівлі як будинок дозвілля, у тому числі в заявлений позивачем період.

Таким чином, колегією суддів з`ясовано, що встановлені позивачем в актах обстеження від 23.12.2022 та 07.04.2023 обставини щодо фактичного використання відповідачем земельних ділянок підтверджується інформацією у мережі Інтеренет.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20).

Водночас, як вже було зазначено, будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки та навпаки (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20).

Судова колегія вважає, що зазначені вище висновки, а також обставини, які встановлені в актах обстеження земельних ділянок від 23.12.2022 та 07.04.2023, підтверджені інформацією з відкритих джерел в мрежі Інтернет, спростовують твердження відповідача про те, що він у спірний період не користувався сукупно двома спірними земельними ділянками, оскільки, як встановлено судом, фактично дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 мають спільне цільове призначення та вид використання, вони не мають спільної чітко визначено межі та утворюють єдину цілісну площу, яка використовується відповідачем для обслуговування та експлуатації об`єктів нерухомого майна, доступ до земельних ділянок для будь-яких сторонніх осіб обмежено металевим парканом. Доказів відмови відповідача від користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310138200:03:002:0006), зокрема шляхом подання клопотання про внесення змін до цільового призначення та виду використання, матеріали справи не містять.

Що стосується актів обстеження від 05.02.2020 та від 06.08.2021, на які посилається відповідач, колегія суддів зазначає, що останні жодним чином не суперечать та не спростовують фактичних обставин, встановлених в актах обстеження від 23.12.2022 та 07.04.2023, а лише додатково підтверджують те, що земельна ділянка з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005, загальною площею 0,4976 га, використовувалась відповідачем для експлуатації та обслуговування нерухомого майна.

Поряд з викладеним суд зазначає, що наявність чи відсутність встановлених в актах обстеження від 05.02.2020 та від 06.08.2021 порушень користувачем вимог земельного законодавства, у тому числі виду використання земельних ділянок, у цьому випадку не впливає на виникнення кондиційних зобов`язань, оскільки збереження грошових коштів у розмірі орендної плати почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлові будівлі.

Відносно посилання апелянта на укладення з Адміністрацією Індустріального району Харківської міської ради угод про співробітництво та організацію взаємовідносин №308 від 14.12.2020 та №309 від 15.12.2021 щодо забезпечення благоустрою та охорони земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, колегія суддів зазначає, що такі взаємовідносини виникли на підставі норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил благоустрою території м. Харкова затверджених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 №504/11 (зі змінами), відповідно до яких утримання дворів, тротуарів, майданчиків, покриття проїжджої частини вулиці інших територій земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам, та території на відстані 20 м від межі даної земельної ділянки та проїжджої частини вулиці, - покладається на відповідні підприємства, організації, приватних підприємців, громадян, які є власниками або користувачами таких ділянок (п. 5.6.6.6 Правил).

Тобто, укладення таких договорів відбулося на виконання норм Закону та Правил благоустрою м.Харкова, які покладають на землекористувачів обов`язок забезпечувати благустрій земельних ділянках. Такі договори жодним чином не підтверджують фактичного використання земельних ділянок, однак опосередковано свідчать про те, що відповідач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006, оскільки саме він забезпечував благоустрій на цій території.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст.і 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п. 71).

Із витягу з технічної документації від 05.10.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 вбачається, що нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки складає 8724695грн, коефіцієнт Кф 0,7, коефіцієнт Км2 2,61, сукупний коефіцієнт Км3 1,50, коефіцієнт індексації К(і) 1,000.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від №НВ-9906549492022 від 23.12.2022 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310138200:03:002:0006 складає 44358,92грн, всі коефіцієнти аналогічні попередній.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельних ділянок правомірно використав інформацію саме з вищевказаних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно розрахунку Харківської міської ради розмір безпідставно збережених ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 складає 1302228,75грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 79-1 ЗК України та ст.ст.й 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" Харківська міська рада під час розрахунку суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати, правомірно використовувала належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Вищевказаний розрахунок позивач виконав на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008 (зі змінами) (надалі Положення №41/08 від 27.02.2008).

Як вже зазначалося, відповідно до інформації з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2017 №НВ-6303720012017 земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:002:0002, площею 0,4999 га по просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові мала категорію земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування спортивного клубу з кафетерієм.

Класифікацію видів цільового призначення земель затверджено Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (надалі - КВЦПЗ).

Підпунктом 1.2, 1.3 КВЦПЗ визначено, що код та цільове призначення земель (КВЦПЗ) застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі та для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Згідно з п 1.4 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

У даному Класифікаторі земельні ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови відносяться до підрозділу 03.15, а для земельних ділянки для будівництва об`єктів фізичної культури і спорту застосовується код КВЦПЗ 07.02.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, загальною площею 0,4976 га використовується ним у діяльності у сфері спорту, фізичної культури та оздоровлення, тому ставка річної орендної плати для неї повинна складати 3% з урахуванням умов пп. 8 п. 4.1. розділу 4 Положення №41/08 від 27.02.2008 (зі змінами).

Однак вказані твердження скаржника не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для визначення розміру орендної плати для земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, виходячи із вказаної ставки 3%.

Колегією суддів встановлено, що рішенням 25 сесії 5 скликання від 10.09.2008 у вказане Положення №41/08 від 27.02.2008 були внесені зміни та доповнення, зокрема, у п. 4.1., яким визначено порядок розрахунку орендної плати для земель, для яких встановлений особливий режим розрахунку орендної плати.

Так, п. 8 таблиці, яка є додатком до п. 4.1. Положення №41/08 від 27.02.2008, передбачено, що для земельних ділянок, на яких здійснюється діяльність у сфері спорту, фізичної культури та оздоровлення, встановлюється ставка річної орендної плати (відсоток від нормативно грошової оцінки) у розмірі 3%.

Згідно наданого відповідачем до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" визначено КВЕД 93.12. Діяльність спортивних клубів.

За приписами абз. 5 ст. 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" заклад фізичної культури і спорту - юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю;

Згідно ст. 15 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) - заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність. Фізкультурно-оздоровчі заклади діють на підставі статуту (положення) та реєструються у встановленому порядку. Засновниками фізкультурно-оздоровчих закладів можуть бути фізичні та/або юридичні особи. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів шляхом надання організаційної, методичної та іншої допомоги.

Тобто, законом не визначено вичерпного переліку закладів фізичної культури і спорту, а тому при з`ясуванні цього питання, в першу чергу підлягає аналіз спрямованості діяльності відповідної юридичної особи.

Як вбачається зі Статуту ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21", предметом діяльності товариства, окрім іншого, є: здача в оренду приміщень; відкриття й експлуатація кафе й інших місць спільного харчування, видовищних залів, салонів, готелів на інше; здавання в оренду власного нерухомого майна або здавання в суборенду чужого майна, діяльність спортивних клубів, функціювання спортивних споруд, інша діяльність у сфері спорту.

Отже, судом встановлено, що підприємницька діяльність відповідача повязана, але не виключно, із діяльністю спортивних клубів та іншою діяльністю у сфері спорту, а також передбачає можливість організації та надання широкого спектру послуг, у тому числі перерахованих вище.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" спортивні клуби є закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток визначених напрямів фізичної культури і спорту, видів спорту, здійснюють фізкультурно-оздоровчу та/або спортивну діяльність, надають фізкультурно-спортивні послуги. Спортивні клуби діють на підставі статуту (положення) та реєструються у встановленому порядку. Засновниками спортивних клубів можуть бути фізичні та юридичні особи.

З дослідженої в ЄДР інформації про юридичну особу - ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" судом встановлено, що відповідач не є закладом фізичної культури і спорту.

Колегія суддів зазначає, що огляду на вимоги ст. 15 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" відповідач не може вважатись фізкультурно-оздоровчим закладом, оскільки з його статутних документів не вбачається, що товариство було створено виключно як фізкультурно-оздоровчий заклад, основною метою якого є забезпечення розвитку фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг.

Наявність у переліку видів діяльності - 93.12. Діяльність спортивних клубів, функціонування спортивних споруд, діяльність фітнес-центрів, інша діяльність у сфері спорту, зазначені у ЄДР та Сатуті ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" не свідчить про те, що відповідач автоматично перетворюється у заклад фізичної культури і спорту та здійснює виключно таку діяльність.

Доводи апеляційної скарги відносно укладеного відповідачем з Харківською обласною федерацією шашок України угоди про співробітництво від 01.09.2019, а також листи-відповіді останньої про проведення турнірів в приміщеннях відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки створення відповідачем належних умов у нежитлових приміщеннях для проведення Харківською обласною федерацією шашок України фізкультурно-оздоровчої діяльності не може ототожнюватись із визначенням та метою створення фізкультурно-оздоровчого закладу, наведеного у ст. 15 Закону України "Про фізичну культуру і спорт".

Докази на підтвердження того, що відповідач здійснює свою діяльність лише у сфері спорту матеріали справи не містять.

Натомість, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, земельні ділянками з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 є суміжними, не відокремленими одна від одної, огородженні одним парканом, а побудовані та розташовані на цих земельних ділянках нежитлові будівлі літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м, та літ. "Б-1" загальною площею 25,4 кв.м., за адресою просп. Героїв Харкова, 266 у м. Харкові є одним комплексом споруд (обєктів інфраструктури) банкетний хол "Фенікс" (банкетний хол з рестораном), в якому ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" здійснює свою підприємницьку (комерційну) діяльність, у тому числі діяльність, повязану зі сферою спорту. На цьому об`єкті також розташовані тимчасові споруди, альтанки та бесеїн відповідача. Доказів чіткого розмежування цих земельних ділянок по призначенню та фактичного їх використання відповідачем не надано.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні вимог ст.ст. 76 77 ГПК України доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач використовує лише одну земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005, а розташоване на ній нерухоме майно з тимчасовими спорудами використовуються ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" виключно для спортивних та оздоровчих цілей.

Відносно аргументів скаржника про необхідність застосування ставки орендної плати 5%, виходячи з того, що відповідач здійснює свою діяльність для обслуговування ресторану закладу харчування, колегія суддів повторно наголошує, що наявними у справі доказами підтверджується використання відповідачем нерухомого майна під банкетний хол "Фенікс" з рестораном, які відносяться до різних видів закладів. Зокрема, банкетний хол не передбачає обов`язкового наявність власного закладу громадського харчування.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що видами діяльності ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" є виключно обслуговування закладу харчування (їдальня) та постачання готової їжі, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи немає.

У відповідності до п. 4.1 Положення №41/08 від 27.02.2008 у разі змішаного використання земельної ділянки застосується максимальна за розміром ставка відповідно до таблиці

Крім того, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач не посилався на вищевказані обставини.

Доводи апеляційної скарги про те, що основна нежитлова будівля літ. "А-3" загальною площею 1406,2 кв.м є приміщенням спортивного клубу, про що свідчить наявний в матеріалах справи технічний паспорт, складений КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"на замовлення директора ТОВ "Аскар" Шумілкіна О.В., не приймаються колегією суддів, оскільки технічний паспорт не підтверджує функціонального призначення та фактичного використанням нежитлової будівля літ. "А-3"як спортивного заклад спорту.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2011 №127, технічний паспорт - це лише документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта тощо).

Колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою суттю технічний паспорт є лише інформаційним документом і необхідним у випадку, зокрема, оформлення права власності після проведення будівництва, реконструкції чи перепланування. Технічний паспорт лише описує об`єкт та визначає його складові для подальшої експлуатації, однак не є тим документом, з якого можливо встановити дійсне функціональне призначення та фактичне використання об`єктів нерухомості після реєстрації права власності на закінчене будівництво та прийняття в експлуатацію нерухомого майна.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Апеляційний господарський суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування. Відповідачем не спростовано належними та достатніми доказами фактичного використання двох спірних земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомого майна, як і не доведено використання ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" таких об`єктів виключно для спортивних та оздоровчих цілей, а отже не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у своїх запереченнях.

Таким чином, колегія суддів вважає, що особливий порядок розрахунку орендної плати, встановлений пп. 8 п. 4.1 розділу 4 Положення №41/08 від 27.02.2008 (зі змінами), не розповсюджується на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006.

За таких обставин, аргументи відповідача про необхідність застосування по двом земельним ділянкам ставку річної орендної плати 3% є необґрунтованими.

Враховуючи особливості визначення орендної плати для окремих категорій орендарів, що передбачені пп. 8 п. 4.1 розділу 4 Положення №41/08 від 27.02.2008 (зі змінами), колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено необхідність застосування ставки річної орендної плати у розмірі 3% для визначення розміру орендної плати для земельних ділянок.

Що стосується використання Харківською міською радою під час розрахунку безпідставно збережених коштів орендної ставки у вигляді 8% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то колегія суддів вважає, що зазначена ставка орендної плати відповідає п.п. 2.6, 4.1. Положення №41/08 від 27.02.2008 (із змінами), згідно яких розмір поточної базової ставки орендної плати становить 8%.

Так, відповідно до п. 2.6 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір поточної базової ставки орендної плати становить 0,08, тобто 8%.

Відповідно до п. 4.1 Положення №41/08 (в редакції, яка діє з 01.01.2022) для іншого використання земельної ділянки встановлена річна орендна плата на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Пунктом 2.4. Положення №41/08 (в редакції, яка діяла до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно- геологічних умов містить п.2.4 Положення №41/08 (в редакції, яка діє з 01.01.2022).

Оскільки користувачем не надано документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що надані позивачем розрахунки розміру орендної плати спірної земельної ділянки, що були здійснені на підставі Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138200:03:002:0005 та 6310138200:03:002:0006 із застосуванням ставки річної орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, відповідають вимогам Положення №41/08 від 27.02.2008 (зі змінами), а отже такі розрахунки є правильними.

При цьому, як вже зазначалося раніше, наданими позивачем до матеріалів справи доказами, зокрема актами обстеження земельних ділянок від 23.12.2022 та 07.04.2023 з план-схемами та фотографічними знімкми, а також знімки з відкритих джерел мережі інтернет ("Google Maps"), на веб-сторінках пошукової системи Google, в соцмережах Instagram та Fасеbоок, об`єктивно підтверджується те, що відповідач використовував в заявлений позивачем період нерухоме майно за адресою просп. Героїв Харкова, 26 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування будинку дозвілля - банкетний хол "Фенікс" (банкетний хол з рестораном), що у даному випадку відноситься до змішаного виду використання, до якого застосовується ставка річної орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки.

Відносно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що місцевий господарський суд не врахував висновки щодо застосування ст. 1212 ЦК України, викладені в ухвалі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №922/647/20; не надав належної правової оцінки поведінці Харківської міської ради, яка зловживала правом власника земельної ділянки; у спірний період право користування земельної ділянки вирішувалося між сторонами в порядку її викупу, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Колегія суддів зазначає, що в ухвалі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №922/647/20 взагалі відсутні будь-які висновки щодо застосування ст. 1212 ЦК України. Вказаною ухвалою Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №922/647/20, зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених п. 2 ст. 287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

При цьому, судова колегія відхиляє посилання скаржника на висновки, які наведені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №922/647/20, оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду, а не судів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо поведінки Харківської міської ради, причини неоформлення права користування земельними ділянками та бездіяльність позивача в процедурі її викупу, колегія суддів не може прийняти до уваги в якості підстав для звільнення відповідача від обов`язку сплатити позивачу безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Так, предметом спору в даному випадку є правовідносини щодо стягнення безпідставно збережених коштів, що регулюються положеннями ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України.

Матеріалами справи дійсно підтверджуються обставини підготовки відповідачем документів та подання до ЦНАП клопотання про прийняття рішення про продаж земельної ділянки; звернення з заявою про проведення відбору оцінювачів для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки; подання до Управління земельних відносин актів обстеження земельної ділянки; визначення переможця конкурсу по відбору суб`єктів оціночної діяльності та укладення договору про закупівлю послуг щодо проведення експертної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки; сплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку та авансового внеску для її викупу, тощо.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що неналежне виконання своїх обов`язків з боку Харківської міської ради не є підставою для звільнення ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс" від обов`язку сплачувати за користування земельними ділянками.

Суд виходить з того, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає відповідачу права на її безоплатне використання.

Отже, посилання апелянта на поведінку Харківської міської ради та причини неоформлення права користування та викупу земельної ділянки не є підставою звільнення ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс" від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельними ділянками та не свідчить про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Будь-яких винятків щодо можливості не сплачувати плату за землю у період, в якому землекористувач бере участь у процедурі оформлення права власності на земельну ділянку, ПК України та ЗК України не містять.

При цьому, судова колегія зазначає, що об`єктивно навіть під час процедури з оформлення права власності, землекористувач не перестає користуватися земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, поряд з цим, ще не маючи належним чином оформленого права на користування нею.

У даному випадку наявність правовідносин між сторонами, спрямованих на укладення договору щодо набуття права власності на земельну ділянку не змінює оплатності характеру її користування за період до моменту набуття відповідачем її у власність, визначений (характер) приписами ст.і 206 ЗК України, тоді як положення пп. 14.1.136 п. 14.1 ПК України визначає таку плату обов`язковою, що здійснюється користувачем землі на користь її власника.

Процедура оформлення викупу земельної ділянки відбувається у той період, коли відповідач повинен був сплачувати плату за землю за її користування.

Проведення процедури продажу земельної ділянки жодним чином не зупиняє та не позбавляє обов`язку користувача земельної ділянки сплачувати за таке користування в розмірі орендної плати.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

Дослідження питання законності дій/бездіяльності Харківської міської ради щодо укладення договору оренди землі з відповідачем є обставиною, яка підлягає встановленню у справі при оскарженні таких дій (або бездіяльності), проте в межах даної справи зі спору про стягнення безпідставно збережених коштів вказана обставина не входить до предмету доказування.

Висновки про те, що неналежне виконання своїх обов`язків міською радою не можуть бути підставою звільнення власника нерухомого майна від обов`язку слачувати за користування сформованою земельною ділянкою, наведено у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 та від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

При цьому, судова колегія зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Отже, встановивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, користування відповідачем у спірний період без достатніх на те правових підстав двома сформованими земельними ділянками, на яких розташоване нерухоме майно, а також недоведеність використання об`єктів нерухомості виключно для спортивних та оздоровчих цілей, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог.

При здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га та з кадастровим номером 6310138200:03:002:0006 площею 0,0023 га, позивачем було враховано інформацію ГУ ДПС у Харківській області, викладену в листі №144/5/20-04-02-12 від 04.01.2023 про сплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 на загальну суму 163587,52грн.

Разом з тим, відповідачем в процесі розгляду справи надано лист ГУ ДПС у Харківській області №10261/6/20-40-04-02-14 від 08.03.2023, з якого вбачається, що ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" було сплачено земельного податку з юридичних осіб за період 2020 - 2022 роки на загальну суму 174495,00грн.

Відтак різниця між сумою сплаченого земельного податку складає 10907,48грн, які позивач мав додатково врахувати та зменшити суму безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

З урахуванням викладеного, розмір орендної плати за користування земельними ділянками за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 підлягає зменшенню на суму 10907,48грн сплаченого земельного податку і становить загальну суму 1291321,27грн

Судом також з`ясовано, що після подання позовної заяви до суду відповідачем додатково сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:002:0005 площею 0,4976 га у розмірі 100332,91грн за період 2020-2021 роки та січень-лютий 2022 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями №65212641 від 28.03.2023 на суму 2861,44грн, №65211289 від 28.03.2023 на суму 84384,57грн, №65212620 від 28.03.2023 на суму 13086,90грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки суми земельного податку сплачені відповідачем за період з 2020 по лютий 2022 року стосуються періоду по якому заявлено позов у даній справі, відтак наявні підстави вважати припиненим існування предмету спору між сторонами у відношенні сплачених коштів у розмірі 100332,91грн.

Отже, оскільки предмет спору у цій справі в частині сплачених коштів (100332,91грн) припинив існування до вирішення спору по суті, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині їх стягнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що такий розрахунок в цілому відповідає правовим приписам, однак підлягає виправленню - зменшенню на суму 10907,48грн сплаченого земельного податку, а тому позов про стягнення безпідставно збережених грошових коштів підлягає частковому задоволенню на суму 1190988,36грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 100332,91грн провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки на момент вирішення справи судом між сторонами був відсутній предмет спору про стягнення цих коштів.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Спортивний клуб "Фенікс-21" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Фенікс-21" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 у справі №922/533/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.11.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов