Ухвала

від 01.08.2023 по справі 2-1855/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 2-1855/12

провадження № 61-10223ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про виселення, зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про зміну договору найму житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28 лютого 2012 року, просила: виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 надати їй ключі від вхідних дверей вищезазначеної квартири; зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні спірною квартирою; змінити договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 , виділивши їй в користування кімнату, площею 12,5 кв. м; зобов`язати КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» укласти з нею окремий договір найму на кімнату, площею 12,5 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 .

У березні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просила: змінити договір найму квартири АДРЕСА_1 ; визнати її наймачем кімнати № 7 , площею 12,5 кв. м, а ОСОБА_1 наймачем кімнати № 6, площею 10,5 кв. м спірної квартири, кімнату № 5 , площею 18,0 кв. м та всі інші побутові приміщення залишити в загальному користуванні; зобов`язати КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського районну» укласти з нею і ОСОБА_1 договори оренди зазначених житлових приміщень.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2012 року у вказаній вище справі затверджено мирову угоду на наступних умовах:

1. ОСОБА_1 одноосібно користується кімнатою № 6 , площею 10,5 кв. м, квартири АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_2 з сином користується кімнатою № 7 , площею 12,5 кв. м, квартири АДРЕСА_1 ;

3. Кімната № 5, площею 18,4 кв. м та всі інші побутові приміщення, а саме: кухня, площею 5,4 кв. м, ванна кімната, площею 2,0 кв. м, туалетна кімната, площею 1,0 кв. м, коридор, площею 5,0 кв. м, шафа, площею 0,9 кв. м - залишаються в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

4. ОСОБА_2 зобов`язується надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 ;

5. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язуються не чинити перешкоди одна одній в користуванні жилим приміщенням.

Провадження по вказаній цивільній справі закрито.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2012 року скасовано, цивільну справу направлено до Голосіївського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

07 липня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в указаній вище справі.

28 липня 2023 року касаційну скаргу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

У відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди слід відмовити з таких мотивів.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).

Оскарження ухвали щодо затвердження мирової угоди передбачено пунктом 11 частини першої статті 353 ЦПК України.

Постанова апеляційного суду за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не може бути переглянута судом касаційної інстанції, оскільки відповідна ухвала місцевого суду переглядалася в апеляційному порядку на підставі пункту 11 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2020 року в справі № 592/702/17 (провадження № 61-4233ск20), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2022 року в справі № 520/16134/19 (провадження № 61-2352ск22), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року в справі № 758/9905/15-ц (провадження № 61-9228ск22), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року в справі № 946/3398/22 (провадження № 61-3796ск23).

За таких обставин, з урахуванням вказаних норм процесуального права, оскаржене судове рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Разом з тим, постанова Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі за приписами пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що вона не містить посилань на неправильність та незаконність судового рішення в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження, а тому скарга в цій частині підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 389, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про виселення, зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про зміну договору найму житлового приміщення - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про виселення, зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про зміну договору найму житлового приміщення повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров