Рішення

від 08.11.2023 по справі 2-1855/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 2-1855/12

провадження №: 2/752/5591/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року ОСОБА_1 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.02.2012 просила виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 надати їй ключі від вхідних дверей вищезазначеної квартири; зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні спірною квартирою; змінити договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 , виділивши їй в користування кімнату, площею 12,5 кв.м.; зобов`язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» укласти з нею окремий договір найму на кімнату, площею 12,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.1986 виконкомом Київської міської ради ОСОБА_4 був виданий ордер № 4824 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Також в ордері були включені вона та її дочка ОСОБА_5 . На підставі вказаного ордеру вони заселилися у спірну квартиру. Зазначила, що 25.05.2007 розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 603 на неї, у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , переведено особовий рахунок на спірну квартиру. У квартирі зареєстровано три особи: позивач, її дочка - ОСОБА_2 та її онук - ОСОБА_3 . Також у квартирі проживає чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який не є членом її сім?ї та який є співвласником квартири АДРЕСА_3 , в якій він і зареєстрований. Після смерті першого чоловіка позивача ОСОБА_3 постійно створює конфліктні ситуації, сварки з нею та погрожує їй фізичною розправою. 02.08.2010 позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 . Після реєстрації шлюбу відповідачі почали не впускати позивача до спірної квартири та заявляли, щоб вона переїздила жити до свого чоловіка. З приводу таких протиправних дій відповідачів позивач неодноразово зверталася із відповідними заявами до Голосіївського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві. Крім того, позивач стверджує, що відповідачі змінили замок у вхідних дверях спірної квартири, а тому вона позбавлена можливості потрапити до квартири, в якій знаходяться всі її речі. Позивач вказала, що вона є наймачем спірної комунальної квартири та власником особового рахунку, однак не може реалізувати своє право на приватизацію. З приводу оплати комунальних послуг в неї з відповідачами постійно виникають суперечки. Позивач зазначила, що впродовж проживання у спірній квартирі займала кімнату, площею 12,5 кв.м. Враховуючи, що житлова площа квартири становить 41 кв.м., а в квартирі зареєстровано 3 особи, то кожен з вказаних осіб має право на користування житловою площею у розмірі 13,66 кв.м.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.07.2011 відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2011 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселення - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 ; висилити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2012 заяву відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення від 12.12.2011 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та виселення - скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

У лютому 2012 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про збільшення позовних вимог, які були прийняті судом.

У березні 2012 ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила змінити договір найму квартири АДРЕСА_4 ; визнати її наймачем кімнати № 7, площею 12,5 кв.м., а ОСОБА_1 - наймачем кімнати № 6, площею 10,5 кв.м. спірної квартири, кімнату № 5 , площею 18,0 кв.м. та всі інші побутові приміщення залишити в загальному користуванні; зобов`язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» укласти з нею і ОСОБА_1 договори оренди зазначених житлових приміщень.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про зміну договору найму житлового приміщення, затвердженого мирову угоду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2015 у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 про перегляд ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 постановлену у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму та за зустрічним повозом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про зміну договору найму житлового приміщення, у зв`язку з ново виявленими обставинами - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.05.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2015 залишено без змін.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 17.05.2023 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Іщенка Д.М. - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 скасовано, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму та за зустрічним повозом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про зміну договору найму житлового приміщення, направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

У червні 2023 вищезазначена цивільна справа повернулась до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.06.2023 заяву про самовідвід судді Чередніченко Н.П. від розгляду цивільної справи № 2-1855/12 - задоволено. Відведено головуючого суддю Чередніченко Н.П. від розгляду цивільної справи № 2-1855/12. Цивільну справу № 2-1855/12 передано до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва - для повторного авторозподілу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 14 та ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 дану цивільну справу розподілено в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2023 прийнято до розгляду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання чинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про зміну договору найму житлового приміщення. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.07.1986 виконкомом Київської міської ради, на підставі Розпорядження Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві № 605 від 25.05.2007 ОСОБА_4 видано ордер № 4824 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Також в ордері були включені ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_8 ) та її донька ОСОБА_9 . Зазначене не оспорюється сторонами по справі.

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_10 , про що в книзі реєстрації актів про зміну прізвища, імені, по батькові зроблено відпвоідний запис № 6 від 12.01.1991.

Квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 55,7 кв.м., і складається з трьох житлових кімнат площами 18,4 кв.м., 10,5 кв.м., 12,5 кв.м. Кімната 18,4 кв.м. - прохідна, а кімнати 12,5 кв.м. та 10,5 кв.м. - ізольовані, що підтверджується викопіровкою з поверхового плану квартири.

25.05.2007 розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 603 на ОСОБА_1 , яка родиною з чотирьох осіб (вона, чоловік, дочка та онук) мешкає в трикімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_1 , жиловою площею 55,7 кв.м., в зв?язку зі смертю власника особового рахунку ОСОБА_4 , матері (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 14.02.1994) переведено особові рахунки.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23.11.2002 укладено шлюб, зареєстрований в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 2762.

Від шлюбу народилась дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 20.04.2004, про що зроблено відповідний актовий запис № 480.

ОСОБА_11 (перший чоловік ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть сеії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 18.05.2007, про що зроблено відповідний актовий запис №9709.

Як вбачається з матеріалів справи, у квартирі АДРЕСА_1 займають житлову площу 12,5 кв.м. ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , що підтверджується довідкою ЖЕК фірма «Квартет» № 241214. Також у вказаній довідці зазначено сусіди по кімнаті сім?я з 1 особи - ОСОБА_1 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 02.07.2010 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим Віддлом реєстрації актів цивільного стану Голсоіївського районного управління юстиції у м. Києві 02.07.2010, про що зроблено відповідний актовий запис № 412.

Позивач стверджує, що після смерті її першого чоловіка ОСОБА_3 постійно створює конфлітки, сварки, погрожує фізичною розправою.

20.11.2009 ОСОБА_1 зверталась до Голсоіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про те, що її зять, ОСОБА_3 не дає спокійно проживати у квартирі, ображає та погрожує фізичною розправою, однак Постановою від 27.11.2009 у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Крім того, позивач зверталась із заявами до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві 08.12.2009 та 10.12.2009. Постановою від 16.12.2009 у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

16.12.2009 позивач звернулась до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою про те, що за місцем її проживання у неї із зятем, ОСОБА_3 постійно виникають конфлікти та сварки. Висновком від 24.12.2009 ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Коваленком О.М. ЖОІ № 17412 від 16.12.2009 було знято з контролю та списано до справи РУ.

22.12.2009 та 24.12.2009 позивач зверталась із заявами до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що її зять, ОСОБА_3 не дає спокійно проживати у квартирі, ображає та погрожує фізичною розправою, однак Постановою від 29.12.2009 у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

20.05.2010 позивач вимушена знову звертатись до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про те, що її зять ОСОБА_3 вчиняє сварки, ображає та погрожує фізичною розправою, однак Постановою від 27.05.2010 у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

26.01.2010 позивачем було подано заяву до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що за місцем її проживання у неї з зятем, ОСОБА_3 , постійно виникають сварки та конфлікти. Висновком від 03.02.2010 ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Коваленком О.М. ЖОІ № 17412 від 16.12.2009 було знято з контролою та списано до справи РУ.

02.02.2011 позивач подала заяву до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що її зять вчинив конфлікт, у ході якого ображав її нецензурною лайкою, вибивав двері та не давав відпочивати. Висновком від 07.02.2011 ДІМ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Коваленком О.М. ЖОІ № 1365 від 02.02.2011 було знято з контролою та списано до справи РУ.

14.03.2011 зять позивача - ОСОБА_3 разом зі своїми батьками та дружиною викинули позивача з її квартири на вулицю та змінили замки до вхідних дверей. Всі її речі та меблі залишилися в квартирі. 14.03.2011 позивач звернулась до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою, Постановою від 22.03.2011 в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

01.02.2012 позивач зверталась із заявою до народного депутата України Кармазіна Ю.А. та скаргою до Радника Президента України - керівника ГУ з гуманітарних і сусупільно-політичних питань Адміністрації Президента України - Герман Г.М.

03.03.2012 разом з дільничним інспектором Голосіївського району Гришком Р.Ф. позивач зайшла в квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , щоб подивитись в якому стані знаходяться її речі.

04.03.2012 позивач звернулась до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою з проханням порушити кримінальну справу проти її зятя ОСОБА_3 . Постановою від 07.03.2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позивач набув права власності на зазначене домоволодіння на підставі правочину, який посвідчено нотаріально.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. При цьому відповідно до ст.391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 156 ч.1 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ч.2, 3 ст. 156 ЖК УРСР за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК Української РСР. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК Української РСР.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до висновку висловленого у постанові ВСУ від 17.10.2018 у справі №521/17805/16-ц, вбачається наступне: за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статті 405 ЦК України регулює взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Разом з цим, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

При цьому, не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Відтак, за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України, слід дійти до висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.

Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги позивача про надання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 та зобов?язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні вказаною квартирою, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Актом державного виконавця виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції від 10.09.2015 при примусовому виконання виконавчого листа № 752/485/14, виданого 08.10.2015 Голосіївським районним судом м.Києва встановлено, що при вселенні боржник не чинив перешкод у користуванні 46/100 щодо вселення, але стягувач своїми діями, запросивши адвоката перешкоджав.

Разом з цим, Актом державного виконавця виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції від 10.12.2015 при примусовому виконання виконавчого листа № 752/485/14, виданого 08.10.2015 Голосіївським районним судом м. Києва встановлено, що ключі від квартири АДРЕСА_7 передано ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, всі звернення позивача з приводу порушень були зафіксовані відповідними органами до ухвалення рішення Голосіївського районного суду по справі № 752/485/14, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про надання ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_7 та не знаходить підтверждень, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинить перешкоди у користуванні вказаною квартирою.

Щодо вимоги про зміну договору найму житлового приміщення та зобов`язання Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» укласти з ОСОБА_1 окремий договір найму на кімнату площею 12,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно Розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.11.2012 № 782 про укладення договорів найму розділено договори найму з: ОСОБА_1 , яка одна мешкає в кімнаті № 6 житловою площею 10,50 кв.м. та ОСОБА_2 , яка родиною з двох осіб (вона, син) мешкає в кімнаті № 7 житловою площею 12,50 кв.м. трикімнатній квартирі АДРЕСА_8 житловою площею 18,40 кв.м. залишається в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 06.06.2012 № 2-1855/12; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з родиною не ведуть спільне господарство.

Відповідно до ст. 103 ЖК України зміна договору найму жилого приміщення Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЖК України, яка регулює зміну договору найму на вимогу члена сім?ї наймача, член сім?ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім?ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

Положеннями ст. 63 ЖК України встановлено, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч. 1 ст. 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Статтею 47 ЖК України встановлено норму житлової площі у розмірі 13,65 кв.м. на одну особу. Відповідно до ст. 66 ЖК України, норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 кв.м. на одну особу.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» відповідно до ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім`ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 55,7 кв.м., і складається з трьох житлових кімнат площами 18,4 кв.м., 10,5 кв.м., 12,5 кв.м. Кімната 18,4 кв.м. - прохідна, а кімнати 12,5 кв.м. та 10,5 кв.м. - ізольовані (суміжні, тобто поєднані спільним входом), що підтверджується викопіровкою з поверхового плану квартири.

Таким чином, зазначені приміщення квартири не можуть бути самостійним предметом договору найму, тому підстави для зміни договору найму жилого приміщення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, а також діючий матеріальний закон, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму,не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про виселення, зобов`язання вчинити дії, усунення перешкод в користуванні та зміну договору найму - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур