Постанова

від 03.08.2023 по справі 646/3258/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 серпня 2023 року

м. Харків

справа № 646/3258/19

провадження № 22-ц/818/1247/23

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА»,

відповідач: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатов Д.М.,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс»,

відповідач: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» Велика Оксана Михайлівна,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні безповідомлення учасниківсправи цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатова Д.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» Великої Оксани Михайлівни, ОСОБА_2 про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 травня 2023 року, постановлену суддею Клімовою С.В., -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатова Д.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» Великої Оксани Михайлівни, ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Справа перебувала у провадженні суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжова В.А., Власової Ю.Ю.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 липня 2019 року відкрито провадження у справі.

На підставі розпорядження керівника апарату Червонозаводського районного суду м. Харкова № 02-13/20 від 01.02.2023 відповідно до п.п. 2.3.50 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 646/3258/19 та за його результатами головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Клімову С.В.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Ухвалою цьогож судувід 02травня 2023року позовнузаяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що її позовна заява повністю відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підстав для залишення її без руху на підставі ст.185 ЦПК України у суду першої інстанції не було.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної зави суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 24 березня 2023 року.

Проте, погодитися з тим, що у суду першої інстанції були наявні підстави для повернення позовної заяви колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно доположень частин1-3статті 175ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно до ч. 1-3 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ДОМОФОН-УА», директора ТОВ «ДОМОФОН-УА» Філатова Д.М., ТОВ «Харківські домофонні системи Плюс», директора ТОВ «Харківські домофонні системи плюс» Великої О.М., ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Залишаючи позовну заяву без руху суд зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, а саме, позивачем подано позовну заяву зміст якої викладений не державною (українською) мовою, а долучені до неї копії документів не завірені належним чином.

01 травня 2023 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 березня 2023 року про залишення позовної заяви без руху подала заяву в якій зазначила, що діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачено вимоги щодо необхідності викладення позовної заяви державною мовою та завірення додатків до позовної заяви.

Ухвалою цього ж суду від 02 травня 2023 року Ухвалою цього ж суду від 11 квітня 2023 року позовну заяву було повернуто позивачці з тих підстав, що останньою недоліки не було усунуто у встановлений судом строк.

Між тим, висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання позову ОСОБА_1 неподаним - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Матеріали справи свідчать, що дійсно долучені ОСОБА_1 до позовної заяви додатки не посвідчені належним чином.

Між тим, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі з цих підстав залишати позовну заяву без руху та повертати її заявнику.

Питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду.

Відповідність поданих позивачкою копій доказів оригіналам може бути засвідчена в підготовчому судовому засіданні.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав викладення змісту позовної заяви не державною (українською) мовою.

Відповідно до частини першої статті 10Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно частини 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч.3 ст.9 ЦПК України).

За приписами ч.4 ст.9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостоюстатті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.

Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно достаттею 124 Конституції УкраїниКонституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно доКонституціїі законів України. Таким чином,Основним Законом Українизакладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованоюЗаконом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин"передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно достатті 2 цього Законупоширюються положення Хартії.

Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.

Крім того, згідно ізрішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року року № 2-р/2018у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідаєКонституції Українита втратив чинністьЗакон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VIзі змінами.

У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населенняЗаконом України "Про безоплатну правову допомогу"гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі №160/27610/21.

З огляду на зазначене, позовна заява дійсно повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що первісно справа перебувала у провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжова В.А.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжова В.А. від 12 липня 2019 року провадження у даній справі вже було відкрито. При цьому, первісно позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжова В.А. від 17 травня 2019 року лише з підстав необхідності сплати судового збору. Без руху позовна заява з підстав необхідності викладення її змісту державною (українською) мовою судом не залишалась. Наразі, справа перебуває у провадженні з травня 2019 року, тобто більш ніж чотири роки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що залишення 24 березня 2023 року суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова Клімовою С.В. позовної заяви ОСОБА_1 без руху з підстав викладення змісту позовної заяви не державною (українською) мовою, після спливу більш ніж чотирьох років після звернення останньої до суду з позовом та відкриття провадження у справі, не узгоджується із положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумногостроку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Дійсно, за змістом ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Між тим, той факт, що позовна заява ОСОБА_1 була викладена не державною (українською) мовою вочевидь було відомо суду і на час відкриття провадження у справі.

Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.

Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 травня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина