Рішення

від 31.07.2023 по справі 308/16170/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16170/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретарів судового засідання Лецак Н.В., Цебер М.Ю., Маняк В.В., позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Сочка В.І., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Дубровської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сочка Віталій Іванович, до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

30 листопада 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сочка В.І., звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд:

1.Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 1 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою АДРЕСА_2 ; здійснити поділ спільного майна, виділивши та визначивши за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частину спільного майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 24,5 кв.м; квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51,3 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2003 року по 2015 рік проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та не перебували в будь - якому іншому зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання однією сім`єю сторони у періоді з 2003 року по 2015 рік вели спільне господарство, спільно проводили довкілля та відпочинок, придбали рухоме та нерухоме майно, здійснювали певні грошові заощадження та мали спільний бюджет. Спочатку сторони по справі до 2010 року, до першої поїздки позивача в Німеччину, проживали разом в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала рідному брату позивача ОСОБА_3 . В літні періоди проживали разом за адресою: АДРЕСА_4 в будинку, який належав батьку позивача. Після повернення позивача в листопаді 2010 року з Німеччини позивач з відповідачкою переїхали жити до батьків відповідачки за адресою: АДРЕСА_5 , де і проживали до переїзду в квартиру за адресою АДРЕСА_2 , яку вони разом придбали 08.07.2013 року.

29.07.2011 року сторони по справі за спільні кошти придбали житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності було зареєстровано на відповідачку, оскільки позивач в той час ще знаходився за кордоном. 08.07.2013 року за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_6 , право власності було також зареєстровано на відповідачку, пошуком квартири та спілкування з ріелторами, попередніми власниками вказаної квартири, сторони займались разом. Ремонт в квартирі сторони робили самостійно, в цьому їм допомагав батько відповідачки.

Разом з позивачем та відповідачкою проживала і донька відповідачки ОСОБА_4 , яка є падчеркою позивача, в їхній сім`ї були дружні відносини, і до позивача падчерка зверталась «тато», вказане також підтверджується тим, що в 14.11.2014 року остання змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». З 2006 року сторони були зарученими та носили обручки, а 09.07.2015 року між ними був зареєстрований офіційний шлюб.

29.12.2022року представникомвідповідача адвокатомДубровською О.М.подано відзивна позовнузаяву,в якомузазначає,що відповідачка ОСОБА_2 не заперечуєфакту,що вонамала близькістосунки зпозивачем ОСОБА_1 до укладенняшлюбу,однаккатегорично заперечуєфакт веденняспільного господарства,наявності спільногобюджету тавзаємних праві обов`язків,притаманних подружжю,до 10травня 2015року.Вказує,що наданіпозивачем доказине підтверджуютьфакту веденняспільного господарства,наявність спільногобюджету,взаємних правта обов`язківподружжя,набуття майнау періодз 01.01.2004до 10.05.2015року.Окрім цього,не заперечуєі тогофакту,що донькавідповідачки ОСОБА_7 змінила прізвищена ОСОБА_6 ,однак вказує,що цебуло власнерішення дитиниі жоднимчином зміна прізвищадитини недоводить наявностівідносин,притаманних подружжю,між відповідачкоюта позивачемдо 10.05.2015року.Спільні фото,які долученідо позовноїзаяви,не містятьінформації щодопредмету доказування,а томуне можутьвважатися належнимидоказами підтвердженнянаявності міжсторонами відносинпритаманних сім`ї,не доводятьфакту веденняспільного господарствата наявностіспільного бюджету.Що стосується посиланняна лист-привітання дочки ОСОБА_8 , адресований ювіляру ОСОБА_1 на 50-річчя, де вона звертається до нього, як до батька, зазначає, що дійсно дочка на час написання цього листа мала вік біля 10 років, дуже хотіла, щоб у неї був батько, до укладення шлюбу ОСОБА_1 всіляко намагався догодити дитині, щоб схилити її матір до укладення шлюбу, а прихильність дитини не є доказом фактичних шлюбних стосунків між сторонами в справі.

Що стосується посилання на акт про фактичне місце проживання ТОВ «Наш Добробут» від 26.09.2022 р. та видану на його підставі довідку № 423 від 26.09.2022, а також на акт про фактичне місце проживання виконкому Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 31.10.2022 та видану на його підставі довідку №1823, зазначає, що в них вказано лише про факт проживання в літній період без реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а посилання на проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства зазначений акт та довідка не містять. Відповідачка не заперечує факт спільного літнього відпочинку в с. Чертеж, однак звертає увагу суду, що цей відпочинок організовував та оплачував для неї і її дитини ОСОБА_1 за власні кошти, однак ніяких зобов`язань цей відпочинок для неї не створював та не породжував ніяких прав, це було приємним проведенням часу, але не більше. Факт постійного проживання по АДРЕСА_3 відповідачка категорично заперечує, так як вона інколи проводила там ніч з позивачем і все.

Позивач не надав доказів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.

Посилання позивача на заяву продавця спірної квартири ОСОБА_10 від 11 жовтня 2022 року про те, що кошти за придбану ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_6 сплачував продавцю саме позивач, не містить відомостей про походження коштів, якими нібито розраховувався ОСОБА_1 , невідомо кому адресується вказана заява, підпис заявника не завірений, прізвище заявника відсутнє.

Посилання позивача на факт продажу 30.04.2015 року свого спадкового будинку в с. Чертеж за 82000,00 грн. не може слугувати доказом спільного придбання спірного майна, квартира придбана відповідачкою в 2013 року, а будинок в 2011 році.

ОСОБА_2 мала постійне джерело доходу, так як працювала в Закарпатській обласній філармонії до лютого 2022 року, її дохід за 2010 рік та першу половину 2011 року становив 45 067,24 грн., її батьками, з якими вона фактично проживала, надано їй кошти в сумі 40000,00 грн. і спільними зусиллями вони придбали житловий будинок в АДРЕСА_7 та земельну ділянку, ремонт у вказаному будинку робили брати відповідачки, які і проживають у вказаному будинку по теперішній час. Зазначає, що за спільні з батьками кошти 08.07.2013 року придбала квартиру АДРЕСА_6 . Відповідачка визнає факт перебування з позивачем у фактичних шлюбних стосунках з 10 травня 2015 року до 09 липня 2015 року.

Враховуючи вище викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

31 січня 2023 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Сочка В.І. подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що у 2006 року сторони по справі заручилися та носили обручки. У період, коли позивач працював в Німеччині, він неодноразово надсилав кошти, які відповідачка отримувала через установи банків. Крім цього, у період з 2009 року по 2022 рік сторони по справі працювали разом музикантами в різних ресторанах ОСОБА_11 , таких як: « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », «Савок», «Європа», «Татош», всі кошти у сторін були спільними і ніколи не використовувались на власний розсуд, як вказує відповідачка ОСОБА_2 . Сторони вели спільний бюджет, спільно харчувалися, купляли майно для спільного користування, брали участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надавали взаємну допомогу, що засвідчує реальність сімейний відносин. Щодо спільних фотографій сторін, посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №531/295/19 від 08.12.2021 року, в якій зазначено, що для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться в тому числі і фотографії певних подій, а тому спільні фотографії сторін, є належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Щодо відносин доньки відповідачки ОСОБА_8 та позивача, вказує, що якби між сторонами по справі та донькою відповідачки не було б сімейних відносин, взаємних прав та обов`язків, то ОСОБА_8 не змінила б власне прізвище на прізвище чужої для неї людини. Щодо довідки №1823 від 31.10.2022 року та акту про фактичне місце проживання від 31.10.2022 року вказує, що відповідно до вказаних документів сторони проживали з 2004 по 2014 роки у літній період, тобто 10 років за адресою: АДРЕСА_4 , що також підтверджується спільними фото та показаннями свідків, там сторони не відпочивали, а вели повноцінне проживання та вели господарство. Крім цього вказує, що сторони проживали в квартирі брата позивача ОСОБА_3 з 2004 по 2010 роки до першої поїздки позивача в Німеччину. Щодо твердження відповідачки про те, що вона з донькою проживала за адресою: АДРЕСА_5 , вказує, що дійсно відповідачка з донькою були прописані за вказаною адресою, проте фактичним їх разом з позивачем місцем проживання до придбання власної квартири були наступні місця: спочатку вони проживали в рідного брата позивача 2004-2010 роки, в батьків відповідачки з 2010 по 2013 роки, в будинку батьків позивача літні періоди з 2004 по 2010 роки, і в своєму власному житлі, а саме квартирі, яку вони придбали в 2013 році. Щодо твердження відповідачки про те, що вона разом з батьками самостійно придбала будинок і квартиру вказує, що відповідачкою жодних доказів, які б доводили, що саме за її кошти та кошти її батьків було придбане майно, не має. У свою чергу позивач відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк» від 12.09.2022 року зняв з депозитного рахунку 32000 тисячі доларів США 08.07.2013, тобто у той самий день, коли сторони придбали квартиру для спільного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи вище викладене просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано заяву про забезпечення позову /т.1, а.с.60-63/; клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , /т.1, а.с.т.1, а.с.57-58/.

09.12.2022 року представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано до суду заяву про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 01.12.2022 року /т.1, а.с. 75-102/.

29.12.2022 року представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами цивільної справи /т.1, а.с. 106-107/.

29.12.2022 року /т.1, а.с.113/ та 02.02.2023 року /т.1, а.с.163-164/ представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28

02.02.2023 представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду клопотання про витребування з Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області відомостей про дохід позивача ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 08.07.2013 року включно /т.1, а.с.150-151/.

02.02.2023 року представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду клопотання, в якому просить суд не приймати до розгляду виписку по рахунку НОМЕР_2 від 12.09.2022 року, видану ОСОБА_1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» /т.1, а.с.152/.

02.02.2023 року представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи /т.1, а.с.153-161/.

02.02.2023 року представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_8 в режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів зв`язку /т.1, а.с. 162/.

13.02.2023 року представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано до суду клопотання про поновлення строків та долучення доказів, а саме: копії паспортів громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ; перекладені та завірені копії виписок по рахунку № НОМЕР_3 ; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків; форму ОК-5 з відомостями з реєстру зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування /т.1, а.с. 167-212/.

13.02.2023 року представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано до суду клопотання про виклик свідка ОСОБА_29 /т.1, а.с. 213-214/.

13.02.2023 року представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано до суду заперечення на клопотання від 01.02.2023 року щодо неприйняття доказу /т.1, а.с.215-219/.

07.03.2023 року представником позивача адвокатом Сочка В.І. подано до суду по проведення підготовчого судового засідання у відсутності сторони позивача/т.1, а.с.221/.

07.03.2023 року представником відповідача адвокатом Дубровською О.М. подано до суду клопотання про проведення підготовчого засідання у відсутності сторони відповідача /т.1, а.с.222/.

Інші процесуальні дії у справі.

30 листопада 2022 року за протоколом автоматизованого розподілу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області судової справи між суддями вищевказану справу передано на розгляд судді Голяні О.В./т.1, а.с.64/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2022 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , із забороною відчуження /т.1, а.с.66-69/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху /т.1, а.с.71-72/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження /т.1, а.с.103-104/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2022 року клопотання обох сторін про виклик свідків задоволено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /т.1, 224-227/.

В судовому засіданні 22.05.2023 протокольною ухвалоюсуду відмовленов задоволенніклопотань представника позивача адвоката Сочки В.І. про повернення до стадії підготовчого судового засідання по справі, поновлення позивачу строку для подання доказів, долучення до матеріалів справи в якості доказів копій листів ТОВ «МІА Інвест» від 03.03.2023, 18.05.2023, відеозаписів, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставинможуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриттядля вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, однак такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Оскільки необхідність повернення до стадії підготовчого засідання представник позивача обґрунтував саме необхідністю подання доказів, суд вважає, що представник позивача не навів вагомих підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, так як такі процесуальні дії як приєднання доказівдо матеріалівсправи можуть бути реалізовані і на стадії судового розгляду при умові поновлення процесуальних строків.

Так як, заявляючи клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання, представник позивача одночасно заявив клопотання про поновлення строку для приєднання доказів до матеріалів справи як такого, що був пропущений з поважних причин, суд дає оцінку поважності причин пропуску процесуального строку.

Сторони таінші учасникисправи подаютьдокази усправі безпосередньодо суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказне можебути поданийу встановленийзаконом строкз об`єктивнихпричин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу.Докази,не поданіу встановленийзаконом абосудом строк,до розглядусудом неприймаються,крім випадку,коли особа,яка їхподає,обґрунтувала неможливістьїх поданняу вказанийстрок зпричин,що незалежали віднеї. /ч.1,2,4,8 ст. 83 ЦПК України/.

Адвокат Сочка В.І. в клопотанні зазначив, що 21.02.2023 позивач звертався до ТОВ «Міа-інвест» з метою оцифрування відеокасет, на яких зафіксовані сімейні святкування, похорони, зустрічі тощо; так як відеозаписи оцифровані 18.05.2023, для об`єктивної та повноти дослідження всього обсягу доказів у справі їх доцільно приєднати до матеріалів справи.

В судовому засіданні адвокат Сочка В.І. пояснив, що позивач при поданні позовної заяви до суду забув за існування доказів, які він наразі бажає приєднати до матеріалів справи,

Згідно частини першої статті 127ЦПКУкраїни судза заявою учасника справи поновлює пропущенийпроцесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такогопоновлення.

Відповідно до ч. 1ст.127ЦПК України законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто за змістом вищенаведених норм, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Положення ч. 1ст. 127 ЦПК Українипов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документальним підтвердженням) причин пропуску цього строку.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбаченийЦПК України.

Будь-яких доказів існування поважних причин, які б перешкодили позивачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання доказів), суду не надано. Позов поданий до суду 30.11.2022 року, підготовче судове засідання проведено 02.02.2022, під час підготовчого провадження по даній справі були вирішенні всі наявні клопотання по справі, всі учасники процесу надали для приєднання до матеріалів справи всі наявні у них докази; додаткових клопотань, окрім заявлених, сторони та їх представники не мали; розглядуване клопотання про поновлення процесуального строку надійшло до суду фактично через 6 місяців після подання позовної заяви до суду, три місяці після закриття підготовчого провадження по справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача не обґрунтовано наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання доказів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання в частині поновлення строку подання доказів у справі.

В той час, згідно зіст. 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом . Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку залишити клопотання від 18.05.2023 позивача в частині долучення доказів до матеріалів справи без розгляду.

В судовому засіданні 06.06.2023 відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Дубровська О.М. заявили про відмову від допиту свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 і така відмова прийнята судом.

В судовому засіданні 31.07.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сочка В.І. заявили про відмову від допиту свідка ОСОБА_29 і така відмова прийнята судом

Пояснення сторін, надані в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві.

Позивач пояснив, що з ОСОБА_32 познайомився у 2002 році, її дитині тоді виповнилося три роки. Однією сім`єю без реєстрації шлюбу почали проживати з початку літа 2004 року за адресою місця проживання його батька в с.Чертеж, з настанням осіннього періоду переїхали в м. Ужгород, проживали в трьохкімнатній квартирі його старшого брата Степана за адресою АДРЕСА_3 , при цьому відповідачка ОСОБА_32 проживала за цією адресою з ним приблизно три тижні на місяць, ключів від помешкання не мала, чекала його приходу на веранді. Дитина відповідачки ОСОБА_33 в цей час проживала у бабусі за адресою АДРЕСА_5 , постійно відвідувала їх за адресою АДРЕСА_3 . В літній період постійно кожного року виїжджали на тимчасове проживання в с.Чертеж.

Влітку 2006 року позивач зробив ОСОБА_32 пропозицію. В подальшому в 2010 році виїхав на офіційну роботу в Німеччину, а ОСОБА_32 в цей період залишилася проживати у своїх батьків за адресою АДРЕСА_5 . Загалом за 3 роки роботи в Німеччині позивач заробив більше 40 тис. Євро. Під час перебування за кордоном постійно висилав різні грошові суми відповідачці, яка ці гроші витрачала в тому числі на купівлю продуктів харчування його хворому батькові. З Німеччини на України приїжджав кожного року в кінці листопада, перед новим роком виїжджав знову за кордон, повертався в Україну 6-7 січня кожного року, був дома два тижні і знову виїжджав за кордон. В Німеччині працював до кінця 2012 року.

Будинок в с.Тур`я Пасіка вартістю 80 тис. грн. придбаний за гроші, які ним висилалися відповідачці в 2010-2012 роках, всього за цей період було вислано від 6,5 до 8 тис. Євро. Особистої участі, не рахуючи фінансової, в придбанні цього будинку не брав, цим питанням повністю займалася відповідачка. Своїх власних коштів відповідачка в придбання будинку не вкладала. У будинку в с.Тур`я Пасіка проживати не планував.

Після його повернення із за кордону продовжили спільне проживання з ОСОБА_32 в квартирі її батьків за адресою АДРЕСА_5 .

В подальшому ним спільно з ОСОБА_32 було прийнято рішення про придбання квартири в м. Ужгороді, допомогу в пошуку квартири надавала ріелтор по імені ОСОБА_34 , прізвища не пам`ятає. Квартиру вибирали разом, у цьому їм допомагала мати відповідачки. Для придбання обрали квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Коли вибір був зроблений, він поклав на свій банківський рахунок 20 тис. доларів США, належних особисто йому, та 12 тис. доларів США, запозичених у зятя. В день придбання квартири ним було знято з його банківського рахунку 32 тис. дол. США. Договір купівлі продажу квартири посвідчував нотаріус, який здійснював свою діяльність в АДРЕСА_8 . За квартиру з продавцем ОСОБА_35 позивач розраховувався в приміщення банку «Аваль» особисто. Власних грошей в придбання квартири ОСОБА_32 не вкладала. З ОСОБА_32 була усна домовленість, що квартира буде оформлена на двох. Після оформлення квартири, коли вони залишили приміщення нотаріальної контори, ОСОБА_32 вручила йому папку з документами, в тому числі з договором купівлі продажу квартири, який він прочитав та усвідомив, що квартира оформлена на ОСОБА_32 одноособово. З цього приводу ОСОБА_32 його заспокоїла та пообіцяла, що переоформить частку квартири і на нього. В квартирі почали робити ремонт, купляли побутову техніку за кредитні гроші, боргові зобов`язання оформлювалися на ОСОБА_36 ремонту у зазначеній квартирі керував батько відповідачки. В квартиру в`їхали спільно в 2013 році.

В квартирі по АДРЕСА_4 зареєстрував своє місце проживання в 2015 році, до цього був зареєстрований в с. Чертеж.

Щодо придбання спільного майна пояснив, що коли почали проживати разом, придбали ноутбук, комп`ютер, щоб спільно працювати та заробляти. Зароблені кошти витрачали спільно на поточні потреби.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві.

Відповідачка пояснила, що з позивачем познайомилася у 2000 році, почали зустрічатися, але позивач не був єдиним чоловіком, з яким вона мала відносини. В квартирі по АДРЕСА_9 ніколи не проживала, інколи залишалася на ночівлю. Також ніколи не проживала з ОСОБА_37 в с.Чертеж, час від часу виїжджала туди на відпочинок. Коли ОСОБА_37 працював в Німеччині, то висилав їй гроші з метою придбання продуктів та ліків його хворому батьку, з метою розрахунку за борги позивача, в тому числі за борг перед її матер`ю в розмірі 500 доларів США. Суму грошей в розмірі загалом 6,5 тис. дол.США ОСОБА_37 їй не перераховував. В квартирі її батьків за адресою АДРЕСА_8 ОСОБА_1 не проживав ніколи, інколи заходив на свята в гості, один раз залишився на ночівлю. Квартиру по АДРЕСА_4 придбала за рахунок батьківських коштів. Коштів на придбання квартири позивач не мав. ОСОБА_37 був присутній при укладанні договору купівлі продажу квартири, договір прочитав, зауважень щодо оформлення квартири на неї одноособово не мав. Згадала випадок, коли перед придбанням квартири по АДРЕСА_4 з квартири її батьків зникли гроші, вона виявила пропажу, пов`язала цей випадок з попереднім візитом ОСОБА_37 , і дійсно через добу ОСОБА_37 повернув їй кошти. Розрахунок з продавцем квартири по АДРЕСА_4 вона проводила сама особисто, при передачі грошей був присутній ріелтор.

З позивачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу почала проживати з кінця 2014 року в квартирі по АДРЕСА_4 , до цього часу разом не проживали, спільне господарство не вели, спільного бюджету не мали.

Її дитина ОСОБА_33 називала ОСОБА_37 «тато», так як дитині не вистачало батьківської уваги, прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » дитина змінила з огляду на політичну ситуацію в країні, що мала місце на той час. Інших чоловіків, з якими у відповідачки у той час були відносини, дитина татом не називала.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З довідки ТОВ «НАШ ДОБРОБУТ» №423 від 26.09.2022 року вбачається, що чоловік ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_9 , падчериця ОСОБА_7 проживали за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстрації з 2004 року по січень 2010 року. Згідно акту про фактичне проживання від 26.09.2022 року, складеного в присутності сусідів ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ОСОБА_28 , затвердженого директором ТОВ «НАШ ДОБРОБУТ», в квартирі АДРЕСА_10 проживали без реєстрації з 2004 року по січень 2010 року наступні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 /т.1, а.с.36-37/.

Відповідно до довідки Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №1823 від 31.10.2022 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_4 у літній період з 2004 року по 2014 рік без реєстрації проживали наступні громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . Згідно акту про фактичне проживання від 31.10.2022 року, підтвердженого сусідами ОСОБА_30 , ОСОБА_40 , ОСОБА_31 , затвердженого заступником начальника відділу загальної та організаційної роботи Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області Хархола І., за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Чертеж, вул. Миру, 7 у літній період з 2004 року по 2014 рік без реєстрації проживали наступні громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_38 , ОСОБА_41 /т.1, а.с.39-41/.

31.08.2004 року ОСОБА_2 знялася з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_11 ; 26.05.2008 зареєструвалася в квартирі за адресою АДРЕСА_5 , що стверджено відмітками в паспортному документі останньої /т.1, а.с.154/.

Відповідно до витягу з протоколу розширеного засідання адміністрації Закарпатської обласної філармонії №2 від 12.07.2005 року вирішено надати артистці ЗЗНХ ОСОБА_42 по АДРЕСА_12 /т.1, а.с.161/.

В матеріалах справи наявні фото, де позивач зображений разом з відповідачкою, з дитиною відповідачки ОСОБА_33 , тоді ще малолітньою, в теплій сімейній обстановці /т.1, а.с.46-50/. Також в матеріалах справи наявна листівка привітання позивача з його п`ятдесятирічним ювілеєм «Від доці ОСОБА_43 та дружини ОСОБА_44 »; листівка - привітання позивача з його п`ятдесятирічним ювілеєм, написана, як показала відповідачка в судовому засіданні, нею, в якій містяться привітання ювіляра та адресат вказує «… радію я за щастя бути рядом і зватися жінкою твоєю і бути ОСОБА_45 »; листівка привітання з днем народження, датована 01.08.2009, з тексту вбачається, що така написана дитиною, яка до адресата звертається «Тато» /т.1, а.с.42-46/.

29.07.2011 року між ОСОБА_46 , від імені якої діє ОСОБА_47 , і відповідачем ОСОБА_9 за ціною 51495,00 грн. укладений договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 1447 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 2123285501:01:002:0025,; 15.08.2011 будинок зареєстрований за відповідачем /див. договір купівлі продажу від 29.07.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В.., за реєстр. №2314; витяг про державну реєстрацію прав №3096638 від 15.08.2011 року /т.1, а.с.18-21, 96-97/.

04.10.2012 року батько відповідачки ОСОБА_19 відчужив за ціною 17840,00 грн. належну йому земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_9 , а 20.06.2013 відчужив належний йому будинок із земельною ділянкою АДРЕСА_9 за ціною 69198,31 грн. /т.1, 115-120/.

З даних виписки від 12.09.2022 року по рахунку АТ «Райффайзен банк» № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 08.07.2013 року отримав готівкою 32008,27 тисяч доларів США /т.1, а.с.144/.

08.07.2013 року між ОСОБА_10 і відповідачем ОСОБА_9 за ціною 130000,00 грн. укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 /див. договір купівлі-продажу квартири від 08.07.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Куровською Н.Ю., за реєстр. №594; витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №5866736 від 08.07.2013 року /т.1, а.с.22-26, 84-86/.

Відповідно до повідомлень НБУ України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0247500-13#Text офіційний курсгривні доіноземної валютистаном на08.07.2013 становив 799.3000 грн. за 100 дол. США, отже вартість квартири на дату придбання в еквіваленті становила 16264 дол.США.

При цьому в тексті договору купівлі-продажу квартири зазначено, що сума в розмірі 130000 грн. повністю сплачена покупцем готівкою і отримана і отримання продавцем особисто до підписання цього договору /п.6 договору/. Покупець подала нотаріусу заяву про те, що вона в зареєстрованому шлюбі не перебуває, квартиру купляє за власні кошти /п.13.8/.

Відповідно до заяви ОСОБА_10 від 11.10.2022 року, останній заявив, що кошти за продаж належної йому квартири АДРЕСА_6 , отримав від громадянина ОСОБА_1 , 1958 року народження, в приміщенні банку «АВАЛЬ», що по вул. Корятовича /т.1, а.с.51-52/.

10.07.2013 року ОСОБА_9 уклала з АТ «СЕНС БАНК» кредитний договір №401475298 на суму 10096,21 грн. для оплати/часткової оплати товарів: паркет дошка дуб; плінтус плас; грунт антисептик, що стверджено довідкою вих.№57742-39.1 від 30.12.2022 АТ «СЕНС БАНК», який є правонаступником АТ «АЛЬФА-БАНК» /т.1, а.с.155/.

19.07.2013 року ОСОБА_9 уклала з ПАТ «Дельта Банк» кредитні договори №001-06001-190713 від 19.07.2013 року, №002-06001-190713 від 19.07.2013 року, з цільовим призначенням оплата LED телевізор LG вартістю 4610,90 грн., холодильника Samsung, 1 шт., вартість 7694,36 грн., підприємство торгівлі ТОВ «Дієса» /т.1, 156-160/.

12.07.2013 відповідачка ОСОБА_32 та її дочка ОСОБА_48 зареєстрували своє місце проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_2 , що стверджено відмітками в паспортних документах останніх /т.1, а.с.15-16, 27-29/.

З довідки ПП «Ужгородський будинковий сервіс» №376 від 13.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_2 , 1978 р.н., дійсно проживав без реєстрації з липня 2013 року за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 05.09.2019 за зазначеною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , 1978 р.н., ОСОБА_1 , 1958 р.н., (чоловік); ОСОБА_8 , 1998 р.н. (донька); ОСОБА_49 , 1989 р.н. (зять), що стверджено довідкою ПП «Ужгородський будинковий сервіс» №4348 від 05.09.2019 року /т.1, а.с.35,41/.

Відповідно до акту про фактичне проживання осіб без реєстрації (для комунальних послуг та субсидій), підписаного директором ПП «Ужгородський будинковий сервіс» Товт В.В., інспектором Бондаренко О.І., сусідами ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , вбачається, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з липня 2013 року /т.1, а.с.145/.

14.11.2014 року дочка відповідачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в віці 16 років змінила прізвище з « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » /див. свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_4 від 14.11.2014 року /т.1, а.с.30/.

30.04.2015 року ОСОБА_37 за ціною 82000,00 грн. відчужив покупцю ОСОБА_53 житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі - продажу житлового будинку від 30.04.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюком А.В., за реєстр. №696 /т.1, а.с.31-34/.

З пояснень сторін вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 09 липня 2015 року.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків стверджено, що ОСОБА_2 нараховано/виплачено дохід за період з 1 кварталу 2000 року по 3 квартал 2022 року /т.1, а.с. 121 - 127/.

Відповідно до копії паспортів громадянина України для виїзду закордон, виданого на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було відкрито робочі візи в Німеччину, перебування позивача на роботі в Німеччині відповідно до даних паспорту та робочих віз: 22.02.2010 08.11.2010, 15.12.2010 07.01.2011, 18.02.2011-24.10.2011, 15.12.2011-09.01.2012, 24.02.2012 05.11.2012, 13.12.2012 07.01.2013 /т.1, а.с.170-181/.

Згідно виписки по рахунку «Prosbank» № НОМЕР_3 на рахунок ОСОБА_1 за період з 2.04.2011 по 01.01.2023 було внесено 13607,37 євро /т.1, а.с.182-190/.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 07.02.2023 року за період з 1 кварталу 2008 року по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримав дохід за 2008 рік у сумі 5556,67 грн.; 2009 рік - 14382,75 грн.; за 2010 рік 2427,59 грн.; за 2013 рік - 8117,26 грн.; за 2014 рік 12684,95 грн.; за 2015 рік 16374,33 грн.; за 2016 рік 155093,48 грн.; за 2017 рік 24250,64 грн.; за 2018 рік 44834,92 грн.; за 2019 рік 50290,03 грн.; за 2020 рік 24388,88 грн. /т.1, а.с.204-2011/.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що являється старшим братом позивача ОСОБА_54 . Сторони по справі познайомилися в 2003-2004 роках, в 2006 році заручилися та почали проживали спільно з дитиною ОСОБА_55 в маленькій кімнаті в будинку по АДРЕСА_9 , належному свідку. Коли ОСОБА_56 був там, то там була і ОСОБА_57 , а коли брат виїжджав по робочим питанням, то ОСОБА_55 не було, вона цей час була у своїх батьків. Ключів від будинку ОСОБА_55 свідок не давав, але згадав один випадок, коли він прийшов, а ОСОБА_57 вже була всередині будинку, це означає, що їй дав ключі ОСОБА_56 . В літній період ОСОБА_56 та ОСОБА_57 проживали в с.Чертеж. Дитина ОСОБА_55 ставилася до ОСОБА_58 як до рідного батька.

Щодо придбання спільного майна, свідок пояснив, що ОСОБА_56 та ОСОБА_57 купили комп`ютер, готувалися працювати разом.

В подальшому ОСОБА_56 та ОСОБА_57 переїхали проживали до батьків останньої, а ще пізніше придбали квартиру по АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивач по справі ОСОБА_37 являється її батьком. Батько та ОСОБА_32 разом з дитиною ОСОБА_32 з 2003-2004 року і до 2010 року проживали спільно однією сім`єю в маленькій кімнаті будинку по АДРЕСА_9 , дитина проживала в великій кімнаті. Свідок періодично відвідувала батька в будинку по АДРЕСА_9 , разом святкували релігійні свята. Також до свідка в гості регулярно приходив батько разом з ОСОБА_32 , її дитиною. Ключів від будинку свідок у ОСОБА_32 не бачила. В літній період проживали в с.Чертеж. Приблизно в 2005 -2006 роках батько та ОСОБА_32 заручилися.

В 2010 році батько поїхав працювати в Німеччину. Перед цим батько позичив у її чоловіка гроші в розмірі 1000 дол.США, які повернула її чоловіку саме ОСОБА_59 до і після поїздки батька до Німеччини, останній працював разом з ОСОБА_32 , в тому числі в ресторанах « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », в закладі « ОСОБА_60 » разом з особою ОСОБА_61 . Зароблені кошти витрачали спільно.

Будинок в с.Туря Пасіка придбали за кошти, які надсилав батько

ОСОБА_2 перший приїзд батька з Німеччини останній разом з ОСОБА_32 перейшли проживали до батьків останньої, де проживали до 2013 року.

Після повернення батька з Німеччини проживали спільно проживали спільно у батьків ОСОБА_32 , потім в 2013 році за гроші батька придбали квартиру.

Згадала випадок, коли її батько був в Німеччині, в лютому 2012 року помер дідусь, в будинку померлого в с.Чертеж почала хазяйнувати сім`я ОСОБА_62 . Свідок зателефонувала матері ОСОБА_55 , щоб взяти ключі від будинку, однак та відмовила. І з того часу до 2016 року свідок не спілкувалася з ОСОБА_63 , а спілкувалася лише з батьком.

Свідок ОСОБА_64 пояснив, що позивач ОСОБА_1 являється його тестем. В 2000 його тесть познайомився з ОСОБА_63 , а з 2004 по 2010 спільно проживали однією сім`ю разом з донькою ОСОБА_55 у брата ОСОБА_1 - ОСОБА_65 . Свідку це відомо, так як він неодноразово відвідував тестя на Різдво, інші свята, інколи просто заходив на каву, при цьому двері відкривала ОСОБА_57 , одягнена по домашньому. Був випадок, коли тесть позичив у свідка гроші в розмірі 1000 дол. США, а повернула ці гроші саме ОСОБА_57 . В 2009 році тесть поїхав працювати в Німеччину, в 2012 році повернувся, і з того часу ОСОБА_1 та ОСОБА_32 проживали у батьків ОСОБА_55 в квартирі по АДРЕСА_8 , свідок неодноразово відвідував їх за цією адресою. Коли батько ОСОБА_1 хворів, ОСОБА_57 допомогала доглядати за ним, відвідувала його у лікарні. ОСОБА_1 брав активну участь у вихованні дитини ОСОБА_55 , остання називала його татом, виявила бажання взяти прізвище « ОСОБА_6 ».

Квартира по АДРЕСА_4 в 2013 році придбана за гроші, зароблені ОСОБА_1 . Також в березні 2013 року тесть під гарантію своєю дочки ОСОБА_48 позичав у свідка 12000 дол.США на купівлі квартири, які ОСОБА_1 повернув йому в кінці року.

Свідок ОСОБА_66 в судовому засіданні пояснив, що являється другом позивача ОСОБА_37 , з відповідачкою його пов`язували колегіальні відносини. Сторони по справі ОСОБА_37 та ОСОБА_32 познайомилися в 2001 2002, в періоді до 2005 року заручилися. Дата, коли саме останні почали проживати разом, свідку невідома. Проживали спочатку разом зі старшим братом позивача ОСОБА_67 в великій кімнаті будинку, що розташований по площі ОСОБА_68 в м. Ужгороді. В літній період виїжджали проживати в село, де працювали на городі. Жили як сім`я.

В 2012 році переїхали проживали до батьків ОСОБА_32 , свідок за цією адресою завозив ОСОБА_37 музичну апаратуру. Сторони мріяли придбати власну квартиру, для цього вони обидва намірювалися продавати належну їм нерухомість. Після повернення ОСОБА_37 з Німеччини купили квартиру.

Дитина ОСОБА_32 називала ОСОБА_58 татом, ходили разом в католицьку церкву, у них там було «родинне місце».

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що сторони по справі ОСОБА_37 та ОСОБА_32 приходяться йому друзями. Останні проживали разом в будинку по вул. Другетів по декілька днів, окремої кімнати у них не було, свідок відвідував їх 1-2 рази на тиждень, святкував з ними католицьке різдво 26 грудня приблизно в 2005 -2007 роках. У ОСОБА_32 ключів від будинку не було. Дитина ОСОБА_32 з ними не проживала, проживала з батьками ОСОБА_32 в АДРЕСА_8 ОСОБА_37 та ОСОБА_32 не жили, інколи могли переночувати. Потім довгий період сторони по справі проживали у батьків ОСОБА_62 .

Коли помер батько ОСОБА_37 , сімя ОСОБА_32 була задіяла в організації похорон.

У ОСОБА_37 та ОСОБА_32 була мрія об`єднатися і придбати квартиру. Свідку відомо зі слів ОСОБА_37 , що останній придбав квартиру, у її придбання вклав власні гроші, які заробив в Німеччині.

ОСОБА_37 та ОСОБА_32 працювали разом в ресторані « ОСОБА_13 », інших ресторанах, як ділили зароблені кошти, свідку невідомо.

Дитина ОСОБА_32 почала ще в дошкільному віці, можливо з 2004-2005 року, називати ОСОБА_37 татом, питала чи дозволить він їй взяти його прізвище. ОСОБА_37 приймав участь в житті дитини, сприймав її як свою дитину, відводив та забирав з садочка. Коли дитина вступила на навчання в ВУЗ, ОСОБА_37 повідомив свідку, що приймав участь у фінансуванні навчання.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що з ОСОБА_37 знайомий з 1983 року. Свідку відомо, що позивача з ОСОБА_32 пов`язували сімейні відносини. Згадав випадок, коли в 2005 2006 році проїхав до ОСОБА_37 в будинок по АДРЕСА_9 , двері відкрила ОСОБА_32 , одягнена по домашньому. Коли приходив інші рази, ОСОБА_32 була відсутня. Також згадав випадок, коли ОСОБА_37 був присутній на день народження свідка, і за ним прийшла саме ОСОБА_32 , що відвести останнього додому. З початку 2013 року до середини 2017 року свідок разом зі сторонами по справі працював в творчому колективі в ресторані «Совок», сторони називали один одного чоловіком та дружиною, дочка відповідачки називала ОСОБА_37 татом.

Свідок ОСОБА_15 показав,що з ОСОБА_32 познайомився в 2006 році, позивач представив її як дружину. До 2010 року свідок приходив до позивача в будинок по АДРЕСА_9 , там була присутня дівчинка, яку ОСОБА_37 представив як доньку. В 2009-2010 роках сторони разом приходили до свідка в гості. В середині 2013 року ОСОБА_37 запрошував свідка в гості в квартиру по АДРЕСА_4 .

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_69 , які являються батьками відповідачки ОСОБА_32 , пояснили, що їх дочка ОСОБА_2 разом з онукою ОСОБА_70 після розірвання шлюбу з першим чоловіком ОСОБА_71 проживали до середини 2013 року з ними в належній їм квартирі по АДРЕСА_8 . Позивач ОСОБА_37 в їх квартирі ніколи не проживав, приходив один раз до їх доньки на день народження, а також на АДРЕСА_13 придбано за належні їм кошти, право власності оформлено на доньку ОСОБА_72 позивачем донька почала проживати спільно з середини 2014 року в квартирі по АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_8 , яка являється дочкою відповідачки ОСОБА_2 , пам`ятає, що її матір познайомилася з ОСОБА_37 в 2003-2004 роках, тоді ж з останнім познайомилася і свідок. Так як свідку, якій на той виповнилося 5-6 років, не вистачало батьківської уваги, вона називала ОСОБА_37 татом. В подальшому в 2014 році змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », так як в суспільстві на той момент було негативне відношення до її однофамільця політика ОСОБА_73 , а також тому, що співачка ОСОБА_74 була її улюбленим виконавцем.

З моменту розлучення її біологічних батьків свідок разом з матір`ю проживали в квартирі, належній її бабі та діду, по АДРЕСА_8 свідок, а також її матір ніколи не проживали, матір час від часу залишалася ночувати з ОСОБА_54 . При цьому ОСОБА_37 не був єдиним чоловіком, з яким у матері були романтичні відносини. Після повернення з Німеччини ОСОБА_37 тимчасово залишив свої речі в квартирі по АДРЕСА_8 , незабаром перевіз їх в с.Чертеж. В квартирі по АДРЕСА_8 ОСОБА_37 не проживав. Спільного майна її матір та ОСОБА_37 до укладання шлюбу не придбавали.

Квартира по АДРЕСА_4 придбана за рахунок грошей, які її дід ОСОБА_19 виручив від продажу належних йому будинку та земельної ділянки, що розташовані в с.Оноківці Ужгородського району.

Свідок ОСОБА_24 пояснила,що проживаєза адресою АДРЕСА_14 , являється сусідкою батьків відповідачки ОСОБА_62 . Особа ОСОБА_37 в квартирі за адресою АДРЕСА_5 ніколи не проживав. Свідку зі слів батька відповідачки відомо, що квартира по АДРЕСА_15 придбана ОСОБА_32 за рахунок майна, належного її батьку.

Свідок ОСОБА_25 пояснила,що проживаєза адресою АДРЕСА_16 . Позивача по справі ОСОБА_37 бачила в будинку АДРЕСА_8 перший раз в 2016 -2017 році.

Свідок ОСОБА_23 пояснила,що проживаєза адресою АДРЕСА_17 . Відповідачка за адресою АДРЕСА_5 проживала до осені 2013 року, потім ОСОБА_57 переїхала в квартиру по АДРЕСА_4 ОСОБА_37 в квартирі за адресою АДРЕСА_5 не проживав, інколи приходив на Різдво.

Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що являється подругою відповідачки ОСОБА_32 , яка після розірвання шлюбу з першим чоловіком переїхала проживати до батьків в квартиру по АДРЕСА_8 ОСОБА_32 ніколи не проживала. В 2013 році ОСОБА_32 купила квартиру по АДРЕСА_4 , ремонт та облаштування квартири робила в тому числі за кредитні кошти.

Свідок ОСОБА_22 також являється подругою відповідачки ОСОБА_62 . Свідку відомо, що ОСОБА_32 після розірвання шлюбу з першим чоловіком проживала разом з батьками в квартирі по АДРЕСА_8 . В 2013 році разом з донькою переїхала в квартиру по АДРЕСА_4 .

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо поділу спірного майна, в якому позиція позивача ґрунтується на тому, що він спільно проживав з відповідачкою однією сім`єю, під час такого проживання вони придбали спільний будинок та квартиру, а тому за ним необхідно визнати право власності на спірного майна.

Особливості даних правовідносин свідчать про те, що право позивача на спірне майно може виникнути лише у випадку доведення факту його спільного проживання з відповідачем однією сім`єю, про що він і заявив відповідну вимогу.

Відповідачка вказані вимоги заперечила в повному обсязі.

Згідно з частиною другоюстатті 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положенняГлави 8 цього Кодексу(стаття 74 СК України).

За змістом статей12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихЦПК Українивипадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених гравою 6СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі№554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі№244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі№127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі№343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі№354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі№490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі№588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі№279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі№748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі№712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі№490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі№761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі№490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року№757/8786/15-ц.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі№524/10054/16.

Щодо проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2004 року по 2010 рік, суд вважає цей факт недоведеним

На підтвердження факту проживання однією сім`єю у періоді з 01.01.2004 по 2010 рік за адресою АДРЕСА_10 позивачем надано суду довідку ТОВ «НАШ ДОБРОБУТ» №423 від 26.09.2022 року, акт про фактичне проживання від 26.09.2022 року, за якими згідно свідчень сусідів за вказаною адресою проживали без реєстрації з 2004 року по січень 2010 року наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .

Щодо проживання власника будинку ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_3 , то такі дані в зазначених довідці, акті не зазначені взагалі. В судовому засіданні позивачем було повідомлено, що дитина відповідачки в цей період проживала у бабусі за адресою АДРЕСА_5 , хоча і постійно відвідувала їх за адресою АДРЕСА_3 , а в довідці та акті вказано, що дитина проживала за вказаною адресою, тому такі довідка, акт не є достовірними доказами, на підставі яких можливо встановити факт проживання сторін однією сім`єю.

31.08.2004 року ОСОБА_2 знялася з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_11 , проте в квартирі по АДРЕСА_10 , де, за твердженням позивача вона в той час постійно проживала, не зареєструвалася, майже 4 роки перебувала без реєстрації місця проживання і лише 26.05.2008 зареєструвала своє місце проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_5 , що послаблює доводи сторони позивача про постійне проживання ОСОБА_2 в періоді з 2004 по 2010 роки за вказаною адресою.

Батьки відповідачки ОСОБА_19 та ОСОБА_69 ,донька відповідачки ОСОБА_37 показали,що вспірний період ОСОБА_2 проживала вквартирі заадресою АДРЕСА_5 .

Доказів проведення спільних витрат, оплати комунальних послуг, придбання майна в періоді 2004 2010 в інтересах сім`ї позивач не надав. Придбання комп`ютеру, який призначався для спільної роботи та спільного заробляння коштів, не може вважатися майном, придбаним в інтересах сім`ї.

Жодний із допитаних в судовому засіданні свідків показів стосовно того, який був сумісний бюджет сім`ї, із яких коштів він складався, які були права і обов`язки кожного з подружжя в сім`ї, яке майно подружжя разом придбало для сім`ї, яким був матеріальний стан сторін та який вклад сторони робили у сумісне господарство відповідно свого матеріального стану, не надали.

Проживання особи за певною адресою передбачає наявність у такої особи ключів від помешкання.

Однак в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 показав, що відповідачка ключів від будинку за адресою АДРЕСА_3 не мала, а «чекала його на веранді», а свідок ОСОБА_3 показав суду, що ОСОБА_2 проживала в будинку лише коли там був ОСОБА_37 , а в той час коли останній виїжджав на кілька днів у зв`язку з характером своєї роботи, ОСОБА_32 проживала за іншою адресою. Також свідок ОСОБА_3 згадав один випадок, коли він прийшов додому, а ОСОБА_2 вже була всередині будинку.

З врахуванням того, що ключі від будинку за адресою АДРЕСА_3 у ОСОБА_2 були відсутні, відповідачка перебувала за місцем проживання ОСОБА_37 лише тоді, коли останній був там присутній, а свідок - власник будинку пригадав всього лише один випадок за шість років, коли ОСОБА_2 самостійно потрапила до будинку, суд приходить до висновку, що візити останньої до позивача в цей період носили гостьовий характер.

В матеріалахсправи наявнілистівки -привітання ОСОБА_2 та їїдоньки ОСОБА_43 , приуроченідо п`ятдесятиріччяпозивача,в яких ОСОБА_2 та їїдонька називаютьсебе донькоюта дружиноюпозивача;спільні фотозмінкисторін вдвох,з дитиноювідповідачки,застільні вколі родини,що,з врахуваннямвстановлених судомобставин стабільнихгостьових візитіввідповідачки допозивача,спільного відпочинку,наявності уних теплихпартнерських відносин,турботи позивачапро донькувідповідачки,турботу відповідачкипро батькапозивача,свідчить про те, що відносини сторін носили ознаки так званого «гостьового шлюбу», суть якого полягає в тому, що партнери знаходяться в стосунках один з одним, вважають один одного чоловіком та дружиною, проте постійно спільно не проживають.

Зазначене узгоджується з поясненнями свідків зі сторони позивача ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_8 (дочка позивача), ОСОБА_64 , які стосуються констатації факту теплих партнерських відносин сторін, турботи позивача про доньку відповідачки, їх сумісного проживання і не свідчать про ведення спільного господарства та бюджету, наявність між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не надалисуду жодної інформації про ведення сторонами спільного господарства та бюджету, наявність між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків.

Отже, належних, достатніх, допустимих і достовірних доказів на підтвердження факту постійного спільного постійного проживання із ОСОБА_32 за адресою АДРЕСА_3 , у період 2004 -2010 роки із веденням спільного господарства та наявності спільного бюджету, позивач суду не надав. Відносини сторін у цей період не були такими, з якими закон пов`язує правовий статус жінки та чоловіка, які проживають у фактичних шлюбних відносинах.

Відпочинок в літній період с.Чертеж Ужгородського району відповідачкою не заперечується, втім, враховуючи недоведення позивачем факту постійного проживання сторін в періоді з 2004 по 2010 роки, суд розцінює перебування сторін в літній період у вказаному селі лише як спільний відпочинок.

Щодо проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу з листопада 2010 року по 2013 рік за адресою АДРЕСА_5 , то цей факт суд також вважає недоведеним

Так, в періоді з 22.02.2010 08.11.2010, 15.12.2010 07.01.2011, 18.02.2011-24.10.2011, 15.12.2011-09.01.2012, 24.02.2012 05.11.2012, 13.12.2012 07.01.2013 позивач перебував у Німеччині.

При поверненні на Україну, за його твердженням, він проживав разом з відповідачкою в квартирі батьків останньої за адресою АДРЕСА_5 . Також в квартирі проживали дитина відповідачки ОСОБА_77 , батьки відповідачки ОСОБА_19 , ОСОБА_78 .

Допитані в судовому засіданні батьки відповідачки ОСОБА_19 , ОСОБА_69 категорично заперечили факт проживання позивача в їх квартирі. Такі ж покази надала суду і донька відповідачки ОСОБА_8 .

Свідки-сусіди ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 ,мешканці АДРЕСА_8 , в судовому засіданні факт проживання позивача у вказаному будинку в періоді з листопада 2010 року по 2013 рік заперечили.

Докази реєстрації ОСОБА_37 їх за вказаною адресою, оплати ним комунальних послуг, отримання ним поштової кореспонденції чи відправлень за цією адресою, виклику лікарів чи швидкої медичної допомоги, письмові чеки чи квитанції про оплату ним предметів спільного користування та інші об`єктивні письмові докази, що вказували б на зазначений факт, в матеріалах справ відсутні.

На підтвердження факту спільного проживання з відповідачкою позивач посилався на те, щовін пересилав ОСОБА_2 грошові кошти, якими вона користувалась. Остання факт отримання грошових коштів не заперечила, втім пояснила, що вона витрачала такі на догляд за батьком позивача, повернення боргів останнього.

Однак пересилання позивачем коштів відповідачці само по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Пояснення свідка ОСОБА_75 стосовно того, що він завозив ОСОБА_37 апаратуру на вказану адресу, при умові відсутності інших доказів проживання позивача за вказаною адресою не можуть свідчити про те, що ОСОБА_37 постійно проживав за вказаною адресою однією сім`єю з

ОСОБА_2 п.13.8 договору купівлі продажу спірної квартири по АДРЕСА_2 зазначено, що покупець, тобто ОСОБА_32 , подала нотаріусу заяву про те, що вона в зареєстрованому шлюбі не перебуває, квартиру купляє за власні кошти.

Відповідно до положень частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, укладаючи цей договір ОСОБА_2 не зазначила, що вона проживає однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_1 . Позивач, знаючи про укладення цього договору, будучи, за його поясненнями, ознайомленим з його змістом безпосередньо після посвідчення правочину, міг би його оспорювати такий з підстав його недійсності, проте на цього не зробив.

Після придбання квартири будівельні матеріали, побутова техніка була придбана відповідачкою за кредитні кошти. Доказів, що позивач приймав участь в облаштуванні квартири, ОСОБА_37 не надано.

Отже, факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу за період з 01.01.2004 по 08.07.2013 року суд вважає недоведеним.

Щодо встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу за період з 09.07.2013 і по 09.07.2015 року, то необхідності його встановлення в даних правовідносинах не має, так як він не породжує юридичні наслідки для позивача.

Схожий підхід висловив і Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 534/1894/15-ц (провадження № 61-9744св18) підкресливши, що встановлення факту проживання однією сім`єю для позивача не має правового значення, через те, що не тягне за собою виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян. Отже, Верховний Суд не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім`єю, оскільки цей факт не є фактом, що має юридичне значення, який може бути встановлений судом.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України вважати майно (спірні будинок та квартиру) такими, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою. В разі, якщо позивач витрачав на придбання майна свої особисті кошти, він може ставити питання про їх відшкодування відповідачем.

Таким чином суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

З цих підстав, керуючись статтями2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 26 ЦПК,суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сочка Віталій Іванович, до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2022 шляхом накладання арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду виготовлено 03.08.2023.

Суддя Олена ГОЛЯНА