ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2023 року Справа № 906/1285/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Комунального виробничо-господарського підприємства
на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 р.
постановлене у м. Житомир, повний текст складено 13.04.2023 р.
у справі № 906/1285/22 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу
до відповідача Комунального виробничо-господарського підприємства
про стягнення 10 537,80 грн.
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 р. у справі № 906/1285/22 задоволено позов про стягнення з Комунального виробничо-господарського підприємства на користь Державного бюджету Житомирської області 10537,80 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Комунальне виробничо-господарське підприємство звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 у справі № 906/1285/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Скаржник Комунальне виробничо - господарське підприємство вважає, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки.
Скаржник доводить, що на виконання вимог акту № 98 від 22.03.2021 та припису № 98-2/3 від 24.03.2021, виданих Державною екологічною інспекцію Поліського округу, Комунальне виробничо - господарське підприємство здійснило заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень. Зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 по справі № 240/13276/21 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Комунального виробничо - господарського підприємства про застосування заходів реагування, було підтверджено факт що всі вимоги припису про усунення виявлених порушень виконані Комунальним виробничо-господарським підприємством у межах наявних у нього повноважень.
Пояснює, що робочим проектом «Коригування робочого проекту «Будівництво полігону твердих побутових відходів для м. Коростеня» для підвищення водонепроникності основи полігону передбачено укладання бентонітових матів - гідроізоляційних рулонних матеріалів на основі природної бентонітової глини (рідкісного виду глини з вулканічного попелу з високим абсорбуючим ефектом, за науковим, алюмосилікату монтморилоніту). Унікальність бентонітових матів у тому, що гранули бентонітової глини при взаємодії з водою вбирають її, при цьому збільшуючись в обсязі 14-16 разів. Усередині матеріалу утворюється гель, який не пропускає воду. При пошкодженні мату і попадання туди вологи гель заповнює порожнечу, що утворилася, забираючи в себе зайву воду, тим самим блокуючи проникнення її далі.
Звертає увагу, що укладені бентонітові мати в основу полігону ТПВ в с. Ерозине Сингаївської сільської ради, це гідроізоляційний шар, який перешкоджає проникненню в грунт і грунтові води шкідливих речовин, тому результати вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, надані позивачем як доказ підтвердження забруднень територій відповідачем, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність бентонітових матів в основі полігону унеможливлюють забруднення земель хімічними речовинами.
Доводить таким чином, що судом першої інстанції не враховані та невірно оцінені докази, надані відповідачем, щодо відсутності порушень з боку відповідача вимог законодавства.
Позивач Державна екологічна інспекція Поліського округу подав відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи скаржника, що відповідач у своїй діяльності забезпечує екологічну та санітарну безпеку на полігоні твердих побутових відходів, зокрема здійснює радіометричний контроль відходів, здійснює дослідження грунту, обладнує мережу спостережувальних свердловин для контролю за якістю підземних вод не відповідає дійсності, оскільки перший аналіз проб грунту був ним зроблений 16.03.2021 р. в період здійснення заходу державного нагляду про що позивачу стало відомо з наданих відповідачем додатків до апеляційної скарги. Вважає, твердження скаржника, що відповідачем здійснено ряд заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, зафіксованих актом від 22.03.2021 № 98, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, заподіяних до виявлення та усунення порушень /а.с. 7-10 у т.2/. Зертає увагу, що акт підписаний відповідачем без зауважень а припис - не оскаржувався.
Усі зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача про вжиття заходів з усунення наслідків підтверджують визнання ним порушень вимог діючого законодавства та не звільняють його від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну неналежним виконанням своїх обов`язків та невжиття заходів з охорони земель.
До апеляційної скарги відповідачем додані матеріали, які не були долучені до позовної заяви та не досліджувались судом першої інстанції.
Відповідачем не вказано та не заявлено про неможливість подання нових доказів, долучених до апеляційної скарги, до суду першої інстанції та на зазначив причини, що об`єктивно не залежали від нього. На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 року у справі № 906/1285/22 - без змін.
Склад колегіі у даній справі був змінений, оскільки на час одержання відзиву на апеляційну скаргу і перегляду справи із ухваленням постанови суддя-учасник колегії Олексюк Г.Є. перебувала у відпустці. Про прийняття справи до провадження колегією у новому складі 17.07.2023 р. постановлена ухвала, яка була направлена сторонам в установленому порядку.
23.06.2023 р. скаржник Комунальне виробничо-господарське підприємство подав до апеляційного суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, посилаючись на норми ст. 74 ГПК України /а.с. 14-15 у т. 2/.
Скаржник/відповідач подаючи клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, просить долучити до матеріалів справи копії наступних документів: протокол випробувань № 43 від 15.05.2023 р. виданий випробувальним центром Державної установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України»; протокол випробувань № 44 від 15.05.2023 р. виданий випробувальним центром Державної установи «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України».
Вказані документи вважає доказом підтвердження відсутності забруднення територій земель Сингаївської сільської ради хімічними речовинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона, якщо скаржником доведено винятковість такого випадку. Натомість неприйнятно, коли суд першої інстанції не досліджував нові, подані на стадіі апеляційного перегляду докази, натомість скаржник просить долучити до апеляційної скарги копії протоколів випробувань № 43, № 44, які виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не повідомляв суд про неможливість надання додаткових доказів.
Таким чином, скаржником не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції доказів, зазначених в клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи № 906/1285/22, які просить долучити до справи на стадії апеляційного перегляду справи, як не надано і доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.
Така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Відповідно до частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, у задоволені клопотання скаржника/відповідача Комунального виробничо-господарського підприємства від 14.06.2023 р. № 630 про долучення доказів до матеріалів справи слід відмовити за відсутності належного огрунтування.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 у справі № 918/329/18.
Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч.13 ст.8 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Комунальному виробничо-господарському підприємству надано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1822385200:22:000:0156, загальною площею 30,0 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, яка розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району. На зазначеній земельній ділянці розміщено полігон твердих побутових відходів м. Коростень, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею у від 27.09.2004 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.01.2016 /а.с.123-130 у т.1/.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності" за скаргами гр. Сторожука Н.П. від 03.03.2021, гр. Собченко Л.Є. від 04.03.2021, Сингаївської Н.П. від 05.03.2021, погодження Державної екологічної інспекції України від 11.03.2021 №4.2/400ПГ та на підставі направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу № 115 від 12.03.2021 р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу (позивач) у період з 16.03.2021 по 22.03.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним виробничо-господарським підприємством в частині дотримання законодавства щодо впливу на довкілля, використання та охорону земель, охорону і раціональне використання водних ресурсів та поводження з відходами на території Коростенського району, за результатами якої був складений акт № 98 від 22.03.2021 р. /а.с.11, 15-18-53 у т. 1/.
Перевіркою встановлено, що відповідачем: - станом на 31.12.2020 р. обсяг видалення твердих побутових відходів КВГП на полігоні ТПВ в м.Коростень становить 442 449,7 тон, проектний обсяг видалення відходів на полігоні згідно паспорта МВВ № 26.3 від 09.09.2004 р., становить 535 916 тон, то за три роки обсяг видалених твердих побутових відходів на полігоні КВГП м.Коростень досягне проектного обсягу, а також у зв`язку із відсутністю в м.Коростень альтернативи у сфері поводження з відходами, окрім, як їх захоронення, у зв`язку з відсутністю потужностей для безпечного перероблення та утилізації твердих побутових відходів, КВГП не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля щодо визначення можливості подальшої експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований поблизу с.Грозино Коростеньского району з метою безпечного, для навколишнього природного середовища, остаточного захоронення твердих побутових відходів;
- відсутній у КВГП висновок з оцінки впливу на довкілля на Том 10 оцінка впливу на навколишнє середовище до Коригування робочого проекту "Будівництво полігону твердих побутових відходів для м.Коростень від 2018 р.";
- посадовими особами Коростенської міської ради допущено протиправну бездіяльність в частині здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснення контролю за діяльністю КВГП у сфері поводження з відходами, здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, що призвело до порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами під час захоронення твердих побутових відходів на полігоні Коростенської міської ради поблизу с.Грозино Коростеньського р-ну;
- приймання та облік відходів здійснюється не працівниками КВГП, а третьою особою, що не відповідає Правилам, затверджених наказом №435;
- не розроблені КВГП щорічні технологічні плани організації робіт із захоронення відходів, на які позначаються робочі карти;
- не забезпечується екологічна та санітарна безпека згідно Правил, затверджених наказом №435, а саме: не здійснюється радіометричний контроль відходів, не в повній мірі встановлено тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі на основних напрямках поширення легких фракцій відходів, не встановлено звукове та біоакустичне обладнання для відлякування птахів, не здійснюється дослідження ґрунту на території полігону побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м);
- КВГП не забезпечено збирання фільтрату і стічних вод полігону мережею канав у ставок-відстійник;
- КВГП не обладнано мережу спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод;
- КВГП здійснюється змішування та захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів м.Коростень, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;
- не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються за формою 1-ВТ;
- не в повній мірі здійснюються організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів;
- на кожне місце чи об`єкт зберігання відходів не складено технічний паспорт відходів, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів;
- КВГП у державному статистичному спостереженні "Утворення та поводження з відходами за 2020 рік" за формою №1 відходи, зазначено дані щодо поводження з відходами, а саме не зазначено обсяги утворення власних відходів;
- не проведено розрахунок показника загального утворення відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності КВГП з метою визначення необхідності подання Декларації про відходи або отримання спеціального дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та розроблення реєстрової картки об`єкта утворення, оброблення та утилізації відходів;
- не вносяться зміни до паспорту місця видалення відходів за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт;
- не забезпечується професійна підготовка, підвищення кваліфікації та проведення атестації посадових осіб КВГП, що залучені до операцій захоронення твердих побутових відходів на полігоні;
- відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; не забезпечує щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ №1221.
Акт про порушення земельного законодавства підписаний та отриманий головним інженером КВГП Стаднік М.В. та начальником КВГП Якубовським Л.П. /а.с. 19-53 у т.1/.
16.03.2021 р. старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції Поліського округу у присутності головного інженера КВГП Стадніка М.В., на землях промисловості на території Комунального виробничо-господарського підприємства проведено відбір об`єднаної проби ґрунту: з земельної ділянки, розташованої на території полігону твердих побутових відходів в південо-західній частині; з земельної ділянки розміщеної на відстані 50 метрів від огорожі полігону ТВП, в межах санітарно-захисної смуги з південно-західної сторони; умовно-чистої контрольної проби, про що складено акт відбору проб ґрунтів № 02-21/1 від 16.03.2021 р. /а.с.54-56 у т.1/.
Враховуючи, що на момент підписання акту планової перевірки КВГП не були готові результати інструментально-лабораторних вимірювань, відібраних вищевказаних проб ґрунту, факт можливого забруднення земель, внаслідок порушення Правил експлуатації полігонів ТПВ, позивачем не вказувався в описі виявлених порушень.
Протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державної екологічної інспекції Поліського округу № 02-21/1 від 22.03.2021, в пробі ґрунту № 04/21/1 виявлено перевищення вмісту хімічних речовин - міді (рухомі форми), заліза (рухомі форми), нікелю (рухомі форми), свинцю (валова форма) та цинку (рухомі форми) у порівнянні з контрольним вмістом речовини у ґрунті контрольної проби ґрунту № 05/21/1.
Протоколом № 02/21/1 від 22.03.2021 р. вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 22.03.2021 р. оформлено вміст (масову частку) забруднюючих речовин на території Комунального виробничо-господарського підприємства за адресою Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 23:
- на земельній ділянці, розташованій на території полігону твердих побутових відходів в південно-західній частині, площею 100 кв. м виявлено: фосфор 15,8 мг/кг; мідь 2,5 мг/кг; залізо 36,4 мг/кг; нікель
- на земельній ділянці, розташованій на відстані 50м від огорожі полігону ТПВ, в межах санітарно-захисної смуги з південно-західної сторони, площею 2000,0кв.м виявлено: мідь 2,0 мг/кг; залізо 30,1 мг/кг; нікель
- на земельній ділянці, умовно-чиста контрольна проба для фону, площею 25,0 кв.м виявлено: амоній/азот амонійний 28,6 мг/кг; сульфати 76,8 мг/кг; фосфор /п`ятиоксид фосфору P2O5 12,4 мг/кг; хлорид 52,2 мг/кг; мідь 1,2 мг/кг; залізо 22,0 мг/кг; марганець 1,6 мг/кг; нікель
22.03.2021 стосовно завідувача полігону ТПВ Доманського В.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення № 008172 від 22.03.2021 за порушення ст.ст. 82,82-1,82-8,82-6 КУпАП, ст.42 Закону України "Про відходи", ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 365-2.3 від 22.03.2022 р. за порушення ст.ст. 82,82-1,82-8,82-6 КУпАП, ст.42 Закону України "Про відходи", ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" /а.с.93-94 у т.1/ та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1020,00 грн /а.с.95-96 у т.1/. За вказаною постановою штраф в сумі 1020,00грн 01.04.2021 було сплачено Доманським В.І. /а.с.97 у т.1/.
23.03.2021 стосовно завідувача полігону ТПВ Доманського В.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення №008173 від 23.03.2021 за порушення ст.ст. 52 КУпАП, ст.56 Закону України "Про охорону земель", ст.42 Закону України "Про відходи" та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №490-2.3 від 02.04.2021 за порушення ст.ст. 52, 242-1, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 96,167,211 Земельного кодексу України, ст.ст. 35,45,46,56 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 17,32,33,42 Закону України "Про відходи" /а.с.98-101 у т.1/ та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850,00грн. За вказаною постановою штраф в сумі 850,00грн 13.05.2021 було сплачено Доманським В.І. /а.с.102 у т.1/.
24.05.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу надіслано Комунальному виробничо-господарського підприємству претензію №44-2.3/3 від 24.05.2021 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення хімічними речовинами земель пробної ділянки №04/21/1 площею 2000 кв.м. в межах земельної ділянки з кадастровим номером №1822385200:22:000:0023, що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області в сумі 10 537,80грн /а.с.65-69 у т.1/, до якої додано обґрунтований розрахунок розміру збитків від 13.05.2021 /а.с.70-80 у т.1/, в якому зазначено, що підприємством забруднено земельні ресурси через порушення природоохоронного законодавства на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області внаслідок порушення Правил експлуатації полігонів ТПВ.
Вказану претензію відповідачем залишено без задоволення.
Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального виробничо-господарського підприємства 10537,8 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Судом першої інстанції пощов задоволено, і колегія суддів із висновками Господарсьеого суду Житомирської області з огляду на таке.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Згідно ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об`єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; т) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шлакосховищ, золовідвалів тощо).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статями 1, 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
За приписами ч.ч. 6, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Як зазначено вище, акт № 98, складений 22.03.2021 р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Комунального виробничо-господарського підприємства вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підписаний уповноваженою особою підприємства без зауважень та є чинним /а.с. 19-53 у т.1/.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності визначений Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. № 149) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725 (далі - Методика).
Відповідно з підпунктом 3.1. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Згідно з п. 3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Пунктом 3.3. Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики (п.п. 3.4.1. та п. 3.4. Методики).
Згідно з п.4.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Пунктами 4.5. - 4.7. Методики передбачено, що забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини граничнодопустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1). Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою. При цьому основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (пункт 4.2 Методики); згідно з пунктом 4.7 Методики, Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг; за пунктом 4.12 Методики, форма розрахунку наведена в додатку 6, приклади розрахунків - в додатках 7 та 8.
Державною екологічною інспекцією Поліського округу здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі шляхом забруднення земель хімічними речовинами через порушення природоохоронного законодавства на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, розмір яких склав 10 537,8 грн.
Розрахунок виконаний позивачем відповідно до навдених норм Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 року №171.
Доводи відповідача про те, що в користуванні відповідача перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1822385200:22:000:0156, в той час як позивач посилається на факт проведення відбору проб на земельній ділянці з кадастровим номером 1822385200:22:000:0025 обгрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Судом враховано, що відповідно до пункту 5.8 "Правил експлуатації полігонів побутових відходів", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік. При цьому, під час проведення перевірки посадовими особами позивача відповідачем не було надано документів, які б підтверджували дослідження елементного складу ґрунту та виконання Правил затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 р. № 435.
За таких обставин працівниками екологічної інспекції було проведено відбір проб на території та за межами території полігону, яке здійснювалось з метою підтвердження факту впливу функціонування полігону на елементний склад ґрунту у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50 м.).
Посилання відповідача на те, що у жовтні 2022 року ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" було проведено лабораторні дослідження проб води з однієї із свердловин та проб води із наявної на території полігону побутових відходів поверхневої водойми, результати яких не підтверджують забруднення хімічними речовинами, суд відхиляє як безпідставні. Так, позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним виробничо-господарським підприємством в частині дотримання законодавства про оцінку впливу на довкілля, використання та охорону земель, охорону і раціональне використання водних ресурсів та поводження з відходами на території Коростенського району, Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено у період з 16.03.2021 по 22.03.2021, тоді як лабораторні дослідження ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ", на який посилається відповідач, були проведені у 2022 році, а не на момент здійснення перевірки.
Судом враховано, що протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів Державної екологічної інспекції Поліського округу № 02-21/1 від 22.03.2021 р., в пробі 2 №04/21/1, що відібрана на площі 2000 м2 в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822385200:22:000:0023, виявлено перевищення вмісту хімічних речовин - міді (рухомі форми), заліза (рухомі форми), нікелю (рухомі форми), свинцю (валова форма) та цинку (рухомі форми) у порівнянні з контрольним вмістом речовини (вміст речовини у ґрунті за результатами інструментально-лабораторного контролю у контрольній пробі) у ґрунті контрольної проби 3 № 05/21/1.
При цьому перевищення вмісту хімічних речовин у пробі 1 № 03/21/1 та пробі 2 № 04/21/1 у порівнянні з контрольним вмістом речовини у грунті контрольної проби 3 № 05/21/1 співпадають, за виключенням хімічної речовини фосфор (рухомі форми), у перерахунку на п`ятиоксид, що свідчить про те, що перевищення хімічних речовин в ґрунті на земельній ділянці з кадастровим номером 1822385200:22:000:0023, зумовлено близькістю до полігону ТПВ, до якого позивач Комунальне виробничо-господарське підприємство має пряме відношення.
Звертається увага, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним виробничо-господарським підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів також встановлено ряд порушень, зокрема КВГП: не здійснюється радіометричний контроль відходів; не здійснюється дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м); не забезпечено збирання фільтрату і стічних вод полігону мережею канав у ставок-відстійник; не обладнано мережу спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод та інші, які були зафіксовані актом від 22.03.2021 р. № 98.
Отже, доказами у справі підтверджено, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у забрудненні земель хімічними речовинами, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель хімічними речовинами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. № 171; а також причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача полягає у забрудненні земельних ділянок.
Отже, скаржником/відповідачем не надано доказів згідно зі ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували відсутність порушення природоохоронного законодавства на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Натомість доводи скаржника про вжиття заходів з усунення наслідків, викладені в апкляційній скарзі, колегія суддів оцінює як такі, що підтверджують визнання ним порушень вимог діючого законодавства та не звільняють його від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну неналежним виконанням своїх обов`язків та невжиття заходів з охорони земель.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 р. у справі № 906/1285/22 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 270, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відповідача Комунального виробничо-господарського підприємства залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 03.04.2023 р. у справі № 906/1285/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 918/1285/22 повернути Господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112632792 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні