Постанова
від 21.06.2023 по справі 822/1736/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 822/1736/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Ткач Я.С.,

Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради - не з`явився,

Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

ОСОБА_3 - не з`явився,

ОСОБА_4 - не з`явився,

ОСОБА_5 - не з`явився,

ОСОБА_6 - не з`явився,

ОСОБА_7 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 (колегія суддів: Розізнана І.В., Грязнов В.В., Маціщук А.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - Управління),

2) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" (далі - ЖБК "Подільський край" / Кооператив),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_8 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів та засновників, визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край".

Суть спору

1. У 2018 році ініціативна група членів житлово-будівельного кооперативу "Подільський край", незадоволена роботою голови правління кооперативу та підрядної організації ТОВ "Рієлт-Буд", яка забезпечувала виконання будівельних робіт для кооперативу і керівником якої був ОСОБА_1 , скликала та 26.04.2018 провела позачергові загальні збори. На момент скликання зборів ОСОБА_1 також був членом ЖБК "Подільській край".

2. На цих зборах були ухвалені рішення про звільнення голови правління ОСОБА_7 , обрання правління у новому складі та голови правління ОСОБА_2 .

3. ОСОБА_1 оскаржив ці рішення загальних зборів у судовому порядку, просив визнати їх недійсними та скасувати відповідні реєстраційні записи в єдиному державному реєстрі. Стверджував про неповідомлення його про проведення зборів, відсутність необхідного кворуму для ухвалення рішень, порушення його прав як члена кооперативу ухваленими рішеннями.

4. Позов розглядався спочатку судами цивільної, а потім господарської юрисдикції більше п`яти років. Під час розгляду справи судами ще раз змінився голова правління кооперативу (замість ОСОБА_2 був обраний ОСОБА_9 ), а у 2020 році загальні збори кооперативу виключили ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу.

5. 31.08.2022 суд першої інстанції задовольнив позов. 10.03.2023 суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи був позивач належним чином повідомлений (обізнаний) про дату і час проведення загальних зборів членів Кооперативу;

- чи є заява свідка належним доказом при встановленні судом факту обізнаності позивача про дату, час та порядок денний зборів;

- чи може учасник процесу, зацікавлений у результаті розгляду спору, надати суду заяву свідка;

- чи проведені загальні збори за наявності кворуму;

- на кого покладається тягар доведення відсутності кворуму - на позивача чи відповідача (товариство);

- чи порушує оскаржуване рішення загальних зборів членів Кооперативу права позивача;

- чи захищаються/відновлюються права позивача внаслідок визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів;

- чи може сторона надавати нові докази при новому розгляді справи?

7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

8. У травні 2018 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії державного реєстратора виконавчого комітету Хмельницької міської ради Самчук О.А. щодо внесення змін до відомостей про Кооператив, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 03.05.2018 №16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та 07.05.2018 №16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації та скасування внесених відповідачем змін до відомостей про Кооператив, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 03.05.2018 №16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та 07.05.2018 №16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації.

9. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.07.2018 позов задоволено.

10. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.07.2018 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

11. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.07.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.07.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 скасовано, провадження в адміністративній справі №822/1736/18 закрито. Верховний Суд зазначив про те, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи предмет спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. У постанові Верховним Судом роз`яснено позивачу , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2020 було задоволено заяву позивача та передано справу №822/1736/18 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Хмельницької області.

13. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.08.2020 прийнято до розгляду справу №822/1736/18 за позовом ОСОБА_10 до відповідачів про:

- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом №1/26/04-18 від 26.04.2018 року позачергових загальних зборів членів та засновників Кооперативу;

- визнання протиправними дій державного реєстратора управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Самчук Олени Андріївни щодо внесення змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край", що не пов`язані зі змінами до установчих документів: 03.05.2018 №16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та 07.05.2018 №16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації;

- скасування внесених державним реєстратором управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Самчук Олени Андріївни змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край", що не пов`язані зі змінами до установчих документів: 03.05.2018 №16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та 07.05.2018 №16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації

14. Позовні вимоги обґрунтовані таким:

- рішення, оформлені протоколом від 26.04.2018 №1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край", є незаконними, оскільки прийняті з грубим порушенням процедури, не відповідають вимогам установчих документів ЖБК "Подільський край", чинного законодавства України;

- було порушено процедуру скликання загальних зборів, а саме не було повідомлено належним чином членів кооперативу, в тому числі і позивачу про проведення зборів, збори скликані незрозуміло ким, в порушення вимог п. 7.7., 7.8. Статуту;

- такого органу управління кооперативом, як збори членів кооперативу та засновників кооперативу не існує, така назва органу не відповідає вимогам розділу 7 Статуту кооперативу та ст.15 Закону "Про кооперацію", оскільки вищим органом кооперативу є загальні збори членів кооперативу; з назви самого протоколу стає зрозумілим, що в так званих зборах приймали участь не тільки члени кооперативу, а й сторонні особи, які не мають відношення до кооперативу; за 7 років діяльності кооперативу велика частина засновників кооперативу була виключена з кооперативу у зв`язку з відсутністю або ненаданням правлінню кооперативу документів, що підтверджували б право отримання майна в будинку;

- на зборах був відсутній кворум, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- державний реєстратор не з`ясував, чи відповідають подані для реєстрації документи вимогам Статуту Кооперативу та Закону "Про кооперацію" та чи прийнято рішення уповноваженим органом юридичної особи; кількість членів кооперативу не відповідає дійсності (даним із реєстраційної справи); зміст протоколу не дає можливості встановити наявність чи відсутність кворуму на зборах;

- державний реєстратор Самчук О.А. не пересвідчилася, що надані їй документи подані особою, яка не являється членом кооперативу;

- для реєстрації подано не повний пакет документів (відсутній список присутніх - перелік членів кооперативу);

- вказаними діями порушено права позивача як члену кооперативу.

15. Позивач стверджував, що своїми протиправними діями державний реєстратор порушив його права як члена кооперативу, змінивши керівника кооперативу ОСОБА_7 , який влаштовував позивача та більшість членів кооперативу на особу ОСОБА_2 , яка не має відношення до кооперативу. Вказує, що такими діями державний реєстратор поставив під загрозу нормальне функціонування кооперативу та в цілому добудову будинку, який належить кооперативу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

16. 29.09.2011 проведено установчі збори засновників ЖБК "Подільський край", на яких було прийнято рішення про створення зазначеного кооперативу, затверджено списки інвесторів житлового будинку по АДРЕСА_1 , які вступили до ЖБК "Подільський край". Обрано головою правління ОСОБА_11 , затверджено статут ЖБК "Подільський край".

17. Згідно із Списком членів ЖБК "Подільський край" членами кооперативу на момент його створення були 88 осіб.

18. ЖБК "Подільський край" зареєстровано 03.10.2011, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19. Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кількість засновників ЖБК "Подільський край становить 80 осіб.

20. ОСОБА_1 01.12.2015 набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 105,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . 10.06.2016 право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомості було припинено та зареєстровано за ТОВ "Реалті Офіс".

21. 04.05.2018 ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 39 кв.м та 14.05.2018 - площею 14 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

22. 18.06.2016 загальними зборами членів ЖБК "Подільський край" прийнято рішення про затвердження рішення голови правління та прийнято в члени кооперативу ОСОБА_1 (п. 8 протоколу загальних зборів за результатами розгляду 25 питання порядку денного).

23. Між ЖБК "Подільський край" та членом кооперативу ОСОБА_1 укладено дві угоди про членство від 03.04.2015 №1/ГК-12 та №9/ГД-12.

24. 28.07.2017 відбулися позачергові загальні збори членів ЖБК "Подільський край" (протокол №1 від 28.07.2017), на якому 39 членів із 40 присутніх прийняли рішення про висловлення недовіри Голові правління ОСОБА_7 та направлення повідомлення до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ЖБК "Подільський край" по факту розкрадання майна. Із протоколу №1 від 28.07.2017 вбачається, що для участі у зборах зареєструвалися та присутні 40 членів (засновників), згідно списку реєстрації членів, які прибули для участі у позачергових загальних зборах. Так як точна кількість членів ЖБК "Подільський край" не була відома, а голова правління ОСОБА_7 не надав інформацію про кількість членів ЖБК "Подільський край", прийнято рішення згідно п.7.13. Статуту протягом місяця провести письмове опитування членів ЖБК "Подільський край", які не з`явилися на позачергові збори. На зборах прийнято рішення про висловлення недовіри голові правління ОСОБА_7 та направлення повідомлення у правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ЖБК "Подільський край" по факту розкрадання майна (т.3, а.с.163-166).

25. В матеріалах справи наявний список реєстрації учасників, які прибули для участі у позачергових загальних зборах 28.07.2017, в якому міститься перелік прізвищ та підписів 42 учасників ЖБК "Подільський край", а також лист опитування 18 членів ЖБК "Подільський край", які не були присутні на зборах 28.07.2017 з приводу вирішення питань порядку денного.

26. Як вбачається із протоколу загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 04.08.2017 (присутні 57 членів Кооперативу, що становить 55,3% членів) вирішено внести зміни до статуту Кооперативу щодо його залишення в статусі неприбуткової організації, виклавши статут в новій редакції, а саме: внесено зміни до пунктів 2.1 та 17.6. статуту (питання 5 порядку денного).

27. На цих загальних зборах ОСОБА_1 доповів про стан будівництва та хід виконання робіт (питання 6 порядку денного).

28. У заяві від 07.08.2017 член ЖБК "Подільський край" ОСОБА_12 на підставі п.4.1 статуту просив голову правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_7 повідомити про кількість членів Кооперативу станом на 03.08.2017.

29. 15.02.2018 ініціативною групою членів ЖБК "Подільський край" проведено засідання із запрошеним головою правління ОСОБА_7 , членами правління та керівником підрядної організації ОСОБА_1 . На засіданні вирішено зібрати загальні збори членів ЖБК "Подільський край" у березні 2018 року.

30. З протоколу від 15.02.2018 №1 вбачається, що голова правління Кооперативу ОСОБА_7 жодних витребуваних документів не надав. На засідання ініціативної групи запрошено підрядника ОСОБА_1 , який повідомив, що у квітні-травні 2018 року будуть виконані усі роботи (підведено електропостачання, встановлено ліфти, закінчені всі внутрішні роботи по будинку).

31. У листі від 05.03.2018 члени ініціативної групи, посилаючись на зрив термінів будівництва по АДРЕСА_1 та для затвердження графіка завершення будівництва на 2018 рік, просили голову правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_7 згідно з вимогами 61 члена Кооперативу зібрати позачергові загальні збори членів ЖБК "Подільський край" 24.03.2018.

32. У вимозі від 16.03.2018 члени ЖБК "Подільський край", посилаючись на зрив термінів завершення будівництва будинку по АДРЕСА_1 , просили голову правління ОСОБА_7 зібрати позачергові загальні збори членів Кооперативу у двадцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги із порядком денним, серед яких, зокрема: звіт голови правління Кооперативу за період з березня 2013 по березень 2018; переобрання голови правління ЖБК "Подільський край". До вимоги надано список з підписами 55 членів ЖБК "Подільський край".

33. 19.04.2018 в газеті "Проскурів" від 19.04.2018 №16 опубліковано оголошення ЖБК "Подільський край" (АДРЕСА_1) про дату, час та місце проведення позачергових загальних зборів інвесторів: 26.04.2018 о 16:00 год. у приміщенні міської ради.

34. 26.04.2018 відбулися позачергові загальні збори членів та засновників ЖБК "Подільський край", на якому взяли участь 63 члени із загальної чисельності членів 103 осіб, що становить 61 відсоток від загальної кількості членів Кооперативу.

35. На позачергові збори запрошені: заступник міського голови ОСОБА_13 , депутат Хмельницької міської ради ОСОБА_14 , провідний інженер "Хмельницькводоканал" ОСОБА_15 , головний інженер "Хмельницькводоканал" ОСОБА_16 , провідний інженер "Хмельницькліфт" ОСОБА_17 , представник архітектури міста Хмельницького Пилипчик З.О., представник "Хмельницькобленерго" МРЕМ старший майстер кабельних ліній ОСОБА_23

36. На порядок денний винесено питання: 1) прийняття в члени ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 ; 2) звіт голови правління ЖБК "Подільський край" за період з березня 2013 по березень 2018; 3) звіт головного бухгалтера ЖБК "Подільський край" за період з березня 2013 по березень 2018р.; 4) переобрання голови правління ЖБК "Подільський край"; 5) переобрання членів правління ЖБК "Подільський край"; 6) переобрання ревізійної комісії ЖБК "Подільський край"; 7) вирішення питання щодо проведення аудиту ЖБК "Подільський край" за період з березня 2013 по березень 2018.

37. За результатами проведення позачергових загальних зборів прийнято, зокрема, такі рішення:

- з першого питання порядку денного - прийнято рішення про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_2 , яка діє згідно з довіреністю від члена кооперативу ЖБК "Подільський край" ОСОБА_18 для участі в позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край", та про уповноваження від зборів ОСОБА_6 підписати договір уступки згідно з угодою від 08.11.2016 №14/ЖК-79 з ОСОБА_18 на ОСОБА_2 ;

- з четвертого питання порядку денного - прийнято рішення про звільнення голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_7 з 26.04.2018 та виключення його з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи ЖБК "Подільський край" без довіреності, зокрема, підписувати договори; направлення повідомлення в правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення головою правління Кооперативу ОСОБА_7 та посадовими особами за фактом розкрадання майна; обрано на посаду голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 з 27.04.2018.

- з п`ятого питання порядку денного прийнято рішення про обрання нового складу правління ЖБК "Подільський край" у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ;

- з шостого питання порядку денного прийнято рішення про обрання нового складу ревізійної комісії ЖБК "Подільський край" у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , на чолі з головою ревізійної комісії ЖБК "Подільський край" ОСОБА_4 .

38. На цих зборах також прийнято рішення про виключення другого та третього питань порядку денного у зв`язку із неявкою на позачергові загальні збори голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_7 та головного бухгалтера Кооперативу.

39. Прийняті рішення оформлені протоколом від 26.04.2018 №1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край".

40. Додатком №1 до протоколу №1/26/04-18 від 26.04.2018 є Список членів кооперативу, які були присутні на позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" з аналізом права власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1 , а саме: 67 осіб.

41. Додатком до протоколу №1 позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018 є Реєстраційний лист членів ЖБК "Подільський край", присутніх на позачергових загальних зборах 26.04.2018, з підписами присутніх.

42. 03.05.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Самчук О.А. проведено реєстраційні дії щодо зміни керівника та складу підписантів Кооперативу. Керівником Кооперативу є ОСОБА_2 .

43. 07.05.018 ОСОБА_21 зареєстровано зміни додаткової інформації про Кооператив.

44. З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2020 вбачається, що керівником ЖБК "Подільський край" є ОСОБА_9 .

45. 22.07.2020 загальними зборами членів ЖБК "Подільський край" прийнято рішення, зокрема, про виключення з членів ЖБК ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_22 за завдання значної шкоди будинку, перешкоджання діяльності ЖБК. ОСОБА_9 під час виступу зазначив, що фактично ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , які впродовж останніх 7 років, як керівник ЖБК та підрядник мали б привести будинок у стан, придатний для використання власниками майна, організовано розкрадання та привласнення коштів ЖБК.

46. Вказане рішення загальних зборів про виключення ОСОБА_1 з членів Кооперативу є чинним та не оскаржувалося до суду.

47. У заяві свідка від 22.01.2021 ОСОБА_12 повідомив, що він особисто був присутній за загальних зборах ЖБК "Подільський край" та взяв участь у голосуванні. Вказує, що на збори були запрошені представники ДАБІ, комунальних служб та власник підрядної організації ТОВ "Рієлт-буд" ОСОБА_1 разом з директором ОСОБА_22 ; ОСОБА_12 зазначає, що він особисто вручив ОСОБА_1 повідомлення про порядок денний загальних зборів. ОСОБА_1 взяв повідомлення, однак відмовився розписуватися та повідомив, що не прийде на загальні збори, оскільки на його думку загальні збори ЖБК "Подільський край" може скликати тільки ОСОБА_7 . Також ОСОБА_12 повідомляє, що перед самими зборами декілька разів заходив до ОСОБА_1 в його офіс, що знаходиться за місцем реєстрації ЖБК "Подільський край" по АДРЕСА_1 і нагадував про необхідність прийти на загальні збори, оскільки тільки він як власник та керівник підрядної організації ТОВ "Рієлт-буд" міг повідомити про причини не завершення робіт в будинку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

48. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у позові відмовлено.

49. Постановою Північно-Західного апеляційного Господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_10 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі №822/1736/18 - без змін.

50. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №822/1736/18 касаційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №822/1736/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

51. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 31.08.2022 у справі позов задовольнив.

52. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- ОСОБА_1 був членом Кооперативу станом на момент прийняття загальними зборами членів ЖБК "Подільський край" оскаржуваних рішень від 26.04.2018, про що свідчать рішення таких зборів про його прийняття у члени Кооперативу, оформлене протоколом від 18.06.2016, та про виключення ОСОБА_1 з членів Кооперативу, оформлене протоколом від 22.07.2020; зважаючи на вказане, ОСОБА_1 може бути стороною корпоративного спору про визнання недійсними рішень Кооперативу, прийнятих у період до його виключення, а вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення;

- врахувавши клопотання ОСОБА_1 , суд не взяв до уваги докази, подані ЖБК "Подільський край" та третьою особою у справі - ОСОБА_2 , адже їх копії належним чином не засвідчені, а саме: протокол установчих зборів засновників Кооперативу від 29.09.2011; список членів Кооперативу; протокол загальних зборів членів Кооперативу від 28.03.2015; договір підряду на будівництво від 30.03.2015; договір підряду на будівництво від 01.06.2015; декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 02.10.2015; лист директора ТОВ "Октант-Центр" від 03.12.2015; протокол загальних зборів членів Кооперативу від 28.07.2017; лист опитування членів Кооперативу; заява члена Кооперативу ОСОБА_12 від 07.08.2017; заява члена Кооперативу ОСОБА_12 від 08.08.2017; лист членів ініціативної групи від 05.03.2018; вимога-попередження від 17.04.2018; газета "Проскурів" від 19.04.2018 №16; додаток №1 до протоколу від 26.04.2018 №1/26/04-18 "Список членів"; додаток до протоколу від 26.04.2018 №1 "Реєстраційний лист членів"; звернення ОСОБА_2 від 19.06.2018 до відділу державної реєстрації із переліком членів Кооперативу; вимога членів Кооперативу від 16.05.2018; листи ОСОБА_2 від 09.10.2018 до відділу державної реєстрації; витяг у КП №120182400100002985; список рекомендованих поштових відправлень;

- Статут ЖБК "Подільський край" та Закон "Про кооперацію" не визначають порядок і форму повідомлення про скликання позачергових загальних зборів членів кооперативу, а тому суд застосував загальний підхід до забезпечення обізнаності членів кооперативу про проведення зборів у спосіб, який би дозволив їм отримати таку інформацію, та до доведення Кооперативом факту забезпечення ним такої обізнаності; з урахуванням такого підходу, суд дійшов висновку, що розміщення оголошення про дату, час та місце проведення позачергових загальних зборів членів Кооперативу у засобах масової інформації - у газеті "Проскурів" від 19.04.2018 №16 не забезпечило повідомлення безпосередньо ОСОБА_1 , як конкретного члена Кооперативу, про скликання загальних зборів та їх проведення 26.04.2018. Крім того, оголошення опубліковано за 8 днів до дати проведення зборів, що не відповідає вимогам ст.15 Закону "Про кооперацію" та п.7.6 Статуту ЖБК "Подільський край";

- щодо доводів ОСОБА_1 про те, що протокол зборів членів кооперативу та їх засновників не є рішенням уповноваженого органу кооперативу, оскільки такий орган не передбачений розд.7 Статуту, суд зазначив, що протокол позачергових загальних зборів членів Кооперативу та їх засновників від 26.04.2018 №1/26/04-18 є процесуальною формою оформлення прийнятих рішень, які за своєю суттю є саме рішенням загальних зборів членів як вищого органу управління кооперативом, оскільки у протоколі міститься інформація про загальну чисельність членів ЖБК "Подільський край", кількість присутніх на зборах членів, правомочність цих зборів;

- ЖБК "Подільський край" не довів належними доказами факт наявності кворуму під час проведення позачергових загальних зборів членів Кооперативу та засновників від 26.04.2018;

- набуття членства позивача в ЖБК "Подільський край" є доведеним, а тому оспорювані рішення позачергових загальних зборів учасників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018 щодо зміни складу учасників та його керівництва порушили права позивача через недотримання вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів з позбавленням позивача можливості взяти у них участь;

- відомості про кількість членів ЖБК "Подільський край", зазначені у поданому для державної реєстрації протоколі загальних зборів членів та засновників від 26.04.2018, не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а тому державний реєстратор Управління був зобов`язаний зупинити розгляд документів; зважаючи на вказане, внесені державним реєстратором 03.05.2018 та 07.05.2018 зміни є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

53. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у позові.

54. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- матеріали справи підтверджують членство позивача у ЖБК "Подільський край" в період з 18.06.2016 по 22.07.2020; рішення позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018 стосуються корпоративних прав позивача;

- позивач, будучи повідомленим та достовірно знаючи про проведення загальних зборів 26.04.2018 та їх порядок денний, свідомо не виявив бажання взяти участь в цих зборах;

- доказом наявності кворуму є сам протокол даних загальних зборів від 26.04.2018 №26-04-18, у якому зазначена кількість осіб, присутніх на зборах - 63; це число становить більше половини як від зареєстрованих на той час в ЄДР членів кооперативу (80), так і від наведеної в протоколі загальної чисельності членів ЖБК "Подільський край"; 26.04.2018 члени кооперативу одноголосно - 63 голосами включили до членів кооперативу нового члена та обрали його головою правління ЖБК "Подільський край", обрали правління кооперативу та членів ревізійної комісії, вирішили інші питання щодо діяльності кооперативу;

- збори відбулися відповідно до вимог статуту кооперативу; позивач був вчасно та належним чином повідомлений про збори, а збори були проведені за наявності кворуму;

- керівник ЖБК "Подільський край" подав усі документи, необхідні для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу і перевірка саме цих документів є обов`язком державного реєстратора; заява щодо внесення до ЄДР змін про ЖБК "Подільський край" подана особою, яка в офіційному порядку визнана керівником кооперативу та наділена повноваженнями звертатися до державного реєстратора з приводу внесення відповідних змін, а додані до заяви документи відповідають вимогам закону; підстав для відмови у державній реєстрації не було, державний реєстратор правомірно вчинив реєстраційну дію; в ЄДР інформація про кількість членів кооперативу не відображається, в останньому містяться відомості лише про кількість засновників, яка залишається незмінною; саме на кооператив покладений обов`язок вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

55. 03.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

56. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3, 4 ч.2 ст.287 та пункти 1, 4 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та, зокрема, зазначає:

- суд апеляційної інстанції застосував норми права (ст.15 Закону "Про кооперацію" та ст.167 Господарського кодексу України") без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (щодо порушення корпоративних прав учасника через неповідомлення / неналежне повідомлення про проведення загальних зборів, недійсності рішень загальних зборів, ухвалених за відсутності кворуму);

- усупереч вимогам ч.1 ст.316 ГПК, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 10.03.2023 дійшов протилежних висновків, ніж ті, які зроблено Верховним Судом у цій же справі (постанова від 01.12.2021) та яким відповідало рішення суду першої інстанції;

- відсутній висновок Верховного Суду про те, чи може вважатися заява свідка, подана до матеріалів справи, доказом належного повідомлення учасника юридичної особи про проведення загальних зборів; які реквізити повинна містити така заява свідка, які докази обов`язково повинні підкріплювати обставини, викладені у цій заяві;

- суд не дослідив зібрані у справі докази, встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; ЖБК "Подільський край" не надало докази наявності кворуму на загальних зборах від 26.04.2018, а ті докази, на які посилається відповідач лише підтверджують факт відсутності кворуму.

57. 23.05.2023 надійшов відзив третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

58. Верховний Суд залишає зазначений відзив третьої особи без розгляду, адже поданий з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою від 27.04.2023.

59. 13.06.2023 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу задовольнити та зазначає, зокрема, таке:

- подана ЖБК "Подільський край" заява свідка ОСОБА_12 не може бути належним доказом повідомлення ОСОБА_1 про загальні збори; у судовому засіданні 07.12.2020 у справі №822/1736/18 ОСОБА_12 представляв інтереси ЖБК "Подільський край" та діяв на підставі довіреності, це ставить під сумнів неупередженість та об`єктивність його показань;

- учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору про визнання недійсними рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення (посилається на постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №908/2027/16; від 18.04.2018 у справі №908/1571/16; від 27.08.2019 у справі №904/24/19, від 05.03.2020 у справі №918/703/18);

- рішення позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018 стосуються прав ОСОБА_1 ; про це також вказав Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі №822/1736/18;

- існують два спори, ініційовані ОСОБА_1 , про захист його корпоративних прав у ЖБК "Подільський край": справи №822/1736/18 та №924/790/22 (стосується незаконного виключення, зокрема, ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу, а також рішення про припинення кооперативу); Господарський суд Хмельницької області рішенням від 06.04.2023 у справі №924/790/22 позов ОСОБА_1 в частині вимог до ЖБК "Подільський край" задовольнив, апеляційне провадження станом на дату подання пояснень не відкрито;

- позиція ОСОБА_2 зводиться до того, що вихідними даними для розрахунку кворуму на зборах ЖБК "Подільський край" 26.04.2018 брався протокол від 04.08.2017; якщо враховувати саме цей документ, то кількість членів кооперативу становила би 128 осіб, а не 103 особи (як зазначено в протоколі від 26.04.2018) чи 80 осіб (як зазначає ЖБК "Подільський край", ОСОБА_2 та суд апеляційної інстанції);

- з моменту укладення ОСОБА_1 у 2015 році угоди про членство в ЖБК "Подільський край" розпочалися активні залучення інвестицій та будівельні роботи на об`єкті, які тривали до 2018 року (моменту, коли до керівництва прийшла ОСОБА_2 , яка стала і членом ЖБК, і його керівником в один день), згодом її замінив ОСОБА_9 , який довів діяльність ЖБК "Подільський край" до припинення юридичної особи в принципі.

60. 13.06.2023 від ЖБК "Подільський край" надійшли пояснення, в яких просить оскаржувану постанову залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення та вказує, зокрема, таке:

- угода №13/ГЕ-69 про членство в ЖБК "Подільський край" від 03.04.2015 регулює лише речові та пов`язані з ними права та обов`язки сторін; ця угода не надає жодних корпоративних прав, зокрема, права участі у загальних зборах відповідача, а надає лише право за умови виконання інших вимог отримати документи для державної реєстрації нерухомого майна; відомості про ОСОБА_1 (як учасника ЖБК "Подільський край") в ЄДР не відображалися і не відображені;

- 26.04.2018 проведені позачергові загальні збори осіб, які були членами та одночасно засновниками ЖБК "Подільський край" у розумінні п.3.2. статуту; з огляду на відсутність статусу засновника ЖБК "Подільський край" ОСОБА_1 не належав до числа учасників цих зборів та жодні його корпоративні права, з підстав, зазначених у позові, не могли бути порушені;

- позовні вимоги у справі №822/1736/18 не відповідають належним і ефективним засобам захисту та не забезпечують механізму поновлення права; суд не уповноважений втручатися в оперативну діяльність відповідача, і не може зобов`язати його повторно провести загальні збори з відповідним порядком денним, що на сьогодні не є актуальним; скаржник не позбавлений можливості ініціювати скликання загальних зборів ЖБК "Подільський край" та включення до їх порядку денного важливих на його думку питань, однак цим своїм правом не користується;

- твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_12 не мав повноважень вручати йому повідомлення про збори, лише підтверджує, що ОСОБА_12 дійсно вручав повідомлення про проведення загальних зборів, яке ОСОБА_1 отримувати відмовився; як член ініціативної групи, яка скликала загальні збори, ОСОБА_12 мав повноваження на здійснення усіх необхідних організаційних заходів, у тому числі на вручення повідомлень про збори;

- список 131 членів кооперативу від 26.04.2018, який надав ОСОБА_1 , не може вважатися належним доказом, оскільки підписаний колишнім головою правління ОСОБА_7 , який є неуповноваженою особою, оскільки станом 26.04.2018 головою правління була ОСОБА_2 ; невідомо, коли фактично цей список складений та на чий запит, яким чином цей список опинився у скаржника, якщо ОСОБА_7 жодних документів на прохання членів ЖБК "Подільський край" про повідомлення кількості членів кооперативу та підстав їхнього членства (заяви від 18.08.2017, 07.08.2017, 03.08.2017) не надав;

- доводи щодо порушення прав і законних інтересів позивача безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів, позивач не навів, суд такі доводи не розглядав (посилається на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 щодо необхідності встановлення порушення прав та законних інтересів учасника товариства оспорюваним рішенням загальних зборів товариства);

- інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників також не завжди збігаються (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі №923/876/16);

- суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16);

- зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона спрямована виключно на перегляд і переоцінку вже встановлених у справі обставин та окремих доказів, а це не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

61. 21.06.2023 від ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких просить оскаржувану постанову залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення та вказує, зокрема, таке:

- метою позову є не захист прав члена кооперативу ОСОБА_1 , а незгода із обранням 26.04.2018 головою правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 та захист інтересів позивача як власника юридичної особи ТОВ "Рієлт буд", якому перераховувалися кошти отримані від пайовиків (власників квартир та приміщень) та щодо якого розслідується кримінальне провадження за фактом розкрадання коштів, що надійшли з ЖБК "Подільський край";

- позов ОСОБА_1 не спрямований на захист його прав як члена кооперативу; після 26.04.2018 проведено ряд загальних зборів кооперативу, на яких обрали нового голову, змінили правління та членів ревізійної комісії; задоволення позову не призведе до нібито відновлення прав ОСОБА_1 , а вірогідно стане підставою для нових численних позовів про скасування управлінських рішень голови та правління, щодо добудови будинку;

- запрошення про проведення загальних зборів були надіслані членам ЖБК "Подільський край" рекомендованими листами; інші члени кооперативу були повідомлені засобами телефонного зв`язку, з них 28 були присутні на зборах; повідомлення про збори було також розміщено в газеті "Проскурів" та в групі в вайбер "Подільський край"; ОСОБА_1 був особисто повідомлений про проведення загальних зборів та їх порядок денний членом ініціативної групи ОСОБА_12 , проте ОСОБА_1 відмовився отримувати запрошення та приходити на збори;

- збори відбулися відповідно до вимог статуту кооперативу та за наявності кворуму (на зборах були присутні більше 50 відсотків членів кооперативу); з урахуванням прийнятих нових членів та виключених у зв`язку з переуступкою своїх прав загальна кількість членів ЖБК "Подільський край" на жовтень 2018 року склала 112 осіб;

- стаття 15 Закону "Про кооперацію" та пункти 7.7., 7.8. статуту ЖБК "Подільський край" не встановлюють способу і порядку повідомлення члена кооперативу про загальні збори; офіс ТОВ "Ріелт-буд" знаходився у 2018 році в самому будинку по АДРЕСА_1 , для добудови якого створювався кооператив; крім ОСОБА_12 , інші члени кооперативу та ініціативної групи безпосередньо в офісі запрошували та намагалися переконати ОСОБА_1 прийти на загальні збори;

- для визначення кількості членів кооперативу з метою проведення загальних зборів 26.04.2018, був взятий до уваги протокол загальних зборів від 04.08.2017, відповідно до якого загальна кількість заявлених членів кооперативу складала 103 особи; доказом наявності кворуму є сам протокол загальних зборів №26-04-18 від 26.04.2018, в якому зазначена кількість осіб, присутніх на зборах - 63 (що більше половини зареєстрованих на той час в ЄДР членів кооперативу (80) та наведеної в протоколі загальної чисельності членів ЖБК "Подільський край");

- наданий позивачем "Список членів ЖБК "Подільський край"", що підписаний головою правління ОСОБА_7 26.04.2018, є недостовірним; в ньому зазначені лише прізвища ім`я та по батькові, жодних даних про угоди, на підставі яких ці особи стали членами кооперативу, рішення загальних зборів про прийняття їх до кооперативу, номера квартир чи нежитлових приміщень, які оплачені вказаними особами, чи будь які інші дані, на підставі яких можна було б ідентифікувати, чи є ця особа членом кооперативу, список не містить (посилається на постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19);

- рішення суду першої інстанції ґрунтувалося лише на тому, що суд не взяв до уваги більшість доказів поданих відповідачем та третьою особою ОСОБА_2 , однак, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, що вказані документи вже є доказами у справі, оскільки були досліджені Верховним Судом (про що вказано в описовій частині постанови), а інша частина доказів була подана до суду першої інстанції в копіях, оригінали яких оглянув суд першої інстанції в судовому засіданні, про що зазначено в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021;

- твердження позивача, що всупереч ч.1 ст.316 ГПК, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 10.03.2023 дійшов протилежних висновків, ніж ті, які зробив Верховний Суд у цій же справі (постанова від 01.12.2021), не відповідає дійсності;

- маніпулятивними є доводи позивача, зокрема, про те, що ОСОБА_2 подала докази із пропуском встановленого ГПК строком; ОСОБА_2 до участі у справі залучена лише 07.12.2020, у зв`язку із чим подала клопотання про поновлення строків на подання доказів, в якому обґрунтувала неможливість їх подання у встановлений судом строк.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

62. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 07.06.2023. Верховний Суд у судовому засіданні 07.06.2023 оголосив перерву до 21.06.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(І) Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 чт.287 ГПК

63. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1.ч.2 ст. 287 ГПК скаржник посилається на такі правові висновки, яких, на думку скаржника, не дотримався суд апеляційної інстанції під час ухвалення рішення:

1) відповідно до ст.167 ГПК правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав; тож зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та / або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні; Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій про те, що під час проведення загальних зборів членів кооперативу був відсутній кворум товариства, що є порушенням ст.15 Закону "Про кооперацію", пунктів 6.10, 6.11 статуту кооперативу та безумовною підставою для визнання недійними рішень загальних зборів (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/7685/19);

2) однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; суд першої інстанції, встановивши, що позивачку не було повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства та не було ознайомлено з порядком денним зборів, чим позбавлено її права на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, та такі збори були неповноважними, враховуючи відсутність кворуму для проведення загальних зборів, згідно з положеннями п.9.8 статуту, дійшов правомірного висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю (постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №916/495/19);

3) обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення; у разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється; Законом "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20);

4) своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні; для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства і з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства; колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, а також прав позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства. Установивши факт неповідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень, адже порушено право позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників (постанова Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №910/3722/18);

5) порушення вимог Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту товариства з обмеженою відповідальністю, порушення прав позивача на участь у загальних зборах та управління справами товариства, внаслідок неповідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства є підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю (постанова Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №910/14910/18);

6) безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; при цьому, Верховний Суд вказав, що недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого ст.6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є порушенням їх прав на управління об`єднанням, а тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що права позивачки не порушуються та у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, є помилковими (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20); подібні висновки щодо застосування вимог ст.6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення співвласників про скликання зборів викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18;

7) своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні; для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства; якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто (п.45); суд першої інстанції обставин повідомлення учасника про проведення зборів 15.08.2013 не дослідив, хоч такі обставини є важливими для правильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції не виправив зазначеного порушення норм (п.46); водночас за змістом позовної заяви позивача він прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав...; позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу (п.59) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16).

Щодо належного повідомлення про збори

64. На підставі зазначених висновків скаржник стверджує, що його, як члена ЖБК "Подільський край", не повідомлено про проведення позачергових загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом від 26.04.2018 №1/26/04-18. Водночас вказує на те, що Кооперативом та учасниками справи не доведено належними і допустимими доказами протилежного - повідомлення ОСОБА_1 про проведеннях зборів у порядку, передбаченому статутом та законом.

65. На думку скаржника, він мав бути повідомлений з боку Кооперативу про дату, час і місце загальних зборів, підставу їх проведення, повноважність осіб, які скликають ці збори, та повноваження особи, яка доводить до відома ОСОБА_1 таку інформацію.

66. Скаржник стверджує, що з боку Кооперативу порушена процедура скликання загальних зборів, а саме - крім того, що не повідомлено належним чином членів кооперативу, зокрема й ОСОБА_1 про проведення зборів, збори скликані незрозуміло ким, в порушення вимог п.7.7, 7.8 статуту; були порушені строки скликання зборів (не дотримано алгоритм скликання зборів ініціативною групою).

67. На підтвердження цих доводів скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку порядку скликання зборів Кооперативу послався на докази, які неналежно засвічені: 1) лист ініціативної групи від 05.03.2018 до голови правління ОСОБА_7 ; 2) нова вимога голові правління ОСОБА_7 провести збори від 16.03.2018; 3) запрошення членам ЖБК, які були надіслані рекомендованими листами.

68. Скаржник також зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у відповідних відносинах - з приводу доказів належного повідомлення учасника юридичної особи про скликання загальних зборів, а саме чи може вважатись доказом належного повідомлення учасника юридичної особи про загальні збори заява свідка, подана до суду; які реквізити повинна містити така заява свідка, які докази обов`язково повинні підкріплювати обставини, викладені у такій заяві (повідомлення, відмова від отримання повідомлення, строк такого повідомлення учасника тощо).

69. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника.

70. Відповідно до ст.15 Закону "Про кооперацію" про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Втім, ані Закон, ані статут Кооперативу не визначає порядок такого повідомлення.

71. Суд апеляційної інстанції встановив, що запрошення деяким членам ЖБК були надіслані рекомендованими листами (описи відправлень наявні в матеріалах справи). Інші члени кооперативу були повідомлені в телефонному режимі, з яких 28 були присутні на зборах (згідно з поясненнями ОСОБА_2 , викладеними в апеляційній скарзі, та поясненнями ОСОБА_8 , наданими в судовому засіданні 10.03.2023). Також суд встановив, що 19.04.2018 було розміщене повідомлення про збори в газеті "Проскурів" (фотокопія оголошення наявна в матеріалах справи). Крім того, суд встановив, що позивач був особисто повідомлений про проведення загальних зборів та їх порядок денний членом ініціативної групи ОСОБА_12 , що підтверджується наданою до суду, завіреною нотаріально у встановленому ГПК порядку, письмовою заявою ОСОБА_12 17.04.2018 голові правління ЖБК ОСОБА_7 вручено лист, яким його запрошено на позачергові загальні збори 26.04.2018, в приміщенні Хмельницької міської ради, про що він і розписався.

72. Враховуючи встановлені обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку, бувши повідомленим та достовірно знаючи про проведення загальних зборів 26.04.2018 та їх порядок денний, позивач свідомо не виявив бажання приймати участь в цих зборах.

73. Верховний Суд звертає увагу, що суди попередніх інстанцій встановили, що Кооператив не надав доказів повідомлення позивача про збори шляхом направлення йому рекомендованого листа з описом вкладення, або вручення повідомлення під особистий розпис, що відповідно до усталеної судової практики може вважатися доказом належного повідомлення учасника (члена) про збори.

74. Водночас, суд апеляційної інстанції, оцінивши у сукупності інші докази, встановив фактичну обізнаність позивача про збори.

75. Враховуючи це Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, та постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та від 22.10.2019 у справі №923/876/16. У жодній із цих справ судами не була встановлена фактична обізнаність учасника юридичної особи про загальні збори.

76. Крім того, суд звертає увагу скаржника, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22 (пункти 84-87). У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача і інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

Щодо заяви свідка як доказу повідомлення учасника про збори (підстава касаційного оскарження, передбачена п.3 ч.2 ст.287 ГПК)

77. Скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду про те, чи може вважатися заява свідка, подана до матеріалів справи, доказом належного повідомлення учасника юридичної особи про проведення загальних зборів; які реквізити повинна містити така заява свідка, які докази обов`язково повинні підкріплювати обставини, викладені у цій заяві. Зазначає, що свідок був зацікавленою особою, а отже його заява не повинна братися судом до уваги як доказ.

78. Відповідно до ст. 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

79. Допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Відповідно до положень ст.77 ГПК ("Допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

80. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

81. Отже, допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №913/38/20, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, від 26.02.2021 у справі №908/2847/19, ухвала Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №750/3192/14 ).

82. Як вже було вказано вище, Верховний Суд не вважає заяву свідка належним та допустимим доказом виконання Кооперативом свого обов`язку з належного повідомлення членів кооперативу про збори. Водночас, заява свідка є належним та допустимим доказом, яким може підтверджуватися факт обізнаності члена Кооперативу про проведення зборів.

83. Верховний Суд також відхиляє посилання скаржника на заінтересованість свідків у результаті вирішення спору як на підставу неврахування їхніх свідчень під час розгляду справи.

84. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №921/260/19 зробив висновок, що учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

85. Згідно з ч.1 ст.87 ГПК показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

86. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч.2 ст.87 ГПК).

87. ГПК прямо встановлює, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. (ч.3 ст.87 ГПК). Отже, особиста зацікавленість в результатах розгляду справи, як позивача, так і відповідача, яка є беззаперечною і презюмується, не робить показання таких свідків недопустимим доказом.

88. У п.4 ч.2 ст.2 ГПК закріплено принцип змагальності сторін, а у ст.79 ГПК - визначення вірогідності доказів.

89. Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

90. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

91. Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

92. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

93. Отже, учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

94. Згідно зі ст.88 ГПК показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

95. Суди передніх інстанцій дослідили подані заяви свідків та для встановлення викладених в заявах обставин допитали їх у судових засіданнях.

96. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає правильним врахування судом апеляційної інстанції для встановлення обставин обізнаності позивача про збори показань свідків та зазначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (обізнаність позивача про збори), вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Щодо наявності кворуму

97. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Кооператив не довів належними та допустимими доказами наявність кворуму під час проведення позачергових загальних зборів членів Кооперативу від 26.04.2018. Тоді як суд апеляційної інстанції встановив наявність кворуму, вказавши, що були присутні 63 особи із 103 членів кооперативу.

98. Скаржник посилається на не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, в яких вказано, що відсутність кворуму є беззаперечною підставою для визнання рішення загальних зборів кооперативу (юридичної особи) недійсним (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19).

99. Верховний Суд відхиляє цей довід скаржника.

100. Суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності кворуму із посиланням лише на список членів Кооперативу від 26.04.2018, складений колишнім головою правління ОСОБА_7 , відповідно до якого загальна кількість членів Кооперативу станом на момент прийняття оскаржуваного рішення становила 131 член.

101. Суд апеляційної інстанцій вказав, що у зв`язку із бездіяльністю голови правління та ненадання ним уточненого списку членів ЖБК "Подільський край", ініціативна група самостійно скликала загальні збори відповідно до п. 7.6. статуту, керуючись при скликанні офіційними списками, а саме:

- отриманим в ЦНАП протоколом установчих зборів засновників ЖБК "Подільський край" від 29.09.2011;

- переліком фізичних осіб, кошти яких залучались на інвестування будівництва, які здійснили фінансування у розмірі 100% від 08.12.2015 (94 члени);

- списком пайовиків, поданих до Державної реєстраційної служби головою правління ОСОБА_7 26.10.2015 (82 члени).

102. Для визначення кількості членів кооперативу з метою проведення загальних зборів 26.04.2018, судом апеляційної інстанції також був взятий до уваги протокол загальних зборів від 04.08.2017 (які були скликані ОСОБА_7 ), відповідно до якого загальна кількість членів кооперативу складала 103 особи.

103. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що присутні члени на спірних загальних зборах від 26.04.2018 у кількості 63 члени, перевищують половину чисельності членів, вказаних у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), яка дорівнює 80 членів.

104. Верховний Суд також звертає увагу на суперечливість позиції скаржника, адже, обґрунтовуючи неправомірність реєстраційних дій, позивач стверджував, що державний реєстратор не перевірив кількість членів зазначену в протоколі із кількістю членів, інформацію про яких внесено до ЄРД.

105. Стаття 10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Отже, суд апеляційної інстанції встановивши, що голова правління не надав інформацію щодо переліку членів кооперативу членам ініціативної групи, і що документи, які містили відомості щодо переліку членів кооперативу викрадені у колишнього голови правління ОСОБА_7 , вважав за можливе врахувати відомості, що містяться у ЄДР.

106. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ст.13, 74 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

107. Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

108. У ст.79 ГПК вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

109. Згідно з положеннями ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

110. Отже, суд апеляційної інстанції, оцінивши у сукупності докази, надані обома сторонами: позивачем на підтвердження обставин відсутності кворуму, а відповідачем - на підтвердження обставин наявності кворуму, керуючись своїм власним переконанням встановив факт наявності кворуму.

111. Відтак Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, у яких вказано про те, що відсутність кворуму є беззаперечною підставою для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу недійсними.

Щодо органу, який ухвалив оскаржуване рішення

112. Верховний Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що оскаржуване рішення зборів членів кооперативу та засновників не є рішенням уповноваженого органу кооперативу, оскільки такий орган не передбачений розділом 7 статуту Кооперативу. Скаржник вважає, що у зборах брали участь засновники, які вже не були членами Кооперативу на час проведення зборів.

113. Цей довід отримав правову оцінку судів попередніх інстанцій і скаржник не наводить у касаційній скарзі правових висновків Верховного Суду, які б свідчили про помилковість відповідної оцінки.

Щодо письмових доказів, не засвідчених належним чином (підстава касаційного оскарження, передбачена п.4. ч.2 ст. 287 ГПК)

114. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме неналежним чином засвідчених копій, що порушує вимоги статей 77, 91 ГПК.

115. Скаржник стверджує, що неналежним чином засвідчені копії документів обґрунтовано не взяв до уваги суд першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції, відхиливши клопотання Кооперативу про долучення цих документів як доказів, тим не менше врахував ці докази, надаючи оцінку порядку скликання зборів та наявності кворуму.

116. Під час розгляду справи у першому колі суд першої інстанції у рішенні від 12.05.2021 вказав, що в матеріалах справи наявна копія Реєстраційного листа членів ЖБК "Подільський край", присутніх на позачергових загальних зборів 26.04.2018 (додаток до протоколу №1 позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018) та копія Списку членів кооперативу, які були присутні на позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" з аналізом права власності на приміщення в будинку АДРЕСА_1 (додаток №1 до протоколу від 26.04.2018 №1-26/04-18). Однак представник позивача ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналу та наявність самих оригіналів даних документів, тому просить не брати їх до уваги. Крім того звертає увагу, що копії засвідчені особою ( ОСОБА_12 ), оригінал довіреності якої не надано для огляду в судовому засіданні. Також просить при вирішенні спору не брати подані відповідачем та третьою особою інші копії доказів, які не засвідчені належним чином та оригінали яких не надані для огляду в судовому засіданні.

117. Представником позивача заявлялося клопотання про надання оригіналів доказів, які подавалися відповідачем ЖБК "Подільський край" та третьою особою ОСОБА_2 , однак оригінали документів, доданих до пояснень та клопотань про долучення доказів, у тому числі, й додатків до протоколу позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018р., суду не надано.

118. В судовому засіданні Голова правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_22 пояснив, що у нього відсутня інформація про кількість членів кооперативу на момент прийняття оскаржуваних рішень, оскільки документація ЖБК "Подільський край" була викрадена з автомобіля колишнього Голови правління ОСОБА_7 , за даним фактом Хмельницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 13.09.2018р. було зареєстровано кримінальне провадження за №12018240010005954 за ознаками ч. 1 ст.185 КК України.

119. Суд, зважаючи на заперечення представника позивача самого факту існування оригіналів документів (доказів), які надавалися відповідачем та третьою особою, а також враховуючи неподання оригіналів таких доказів на спростування заперечень представника позивача, з огляду на положення ч. 6 ст.91 ГПК України, копії документів (належним чином не засвідченні) не взяв до уваги при розгляді справи низку доказів в якості належних, допустимих та достовірних доказів.

120. Зокрема, суд першої інстанції позначив, зокрема такі докази, які не засвідчені належним чином і їх оригінали не були надані для огляду:

- реєстраційний лист членів ЖБК "Подільський край", присутніх на позачергових загальних зборів 26.04.2018 (додаток до протоколу від 26.04.2018 №1 позачергових загальних зборів членів Кооперативу);

- список членів Кооперативу, які були присутні на позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" з аналізом права власності на приміщення у буд. АДРЕСА_1 (додаток №1 до протоколу від 26.04.2018 №1-26/04-18).

121. Такі докази суд першої інстанції визнав допустимими, оскільки сторона подала суду оригінали, які були оглянуті у судовому засіданні:

- заяву члена ЖБК "Подільський край" ОСОБА_12 від 07.08.2017 та від 08.08.2017 (оригінали містяться у матеріалах справи);

- протокол засідання ініціативної групи членів ЖБК "Подільський край" від 15.02.2018 №1 за участю голови правління Кооперативу ОСОБА_7, членів правління та керівника підрядної організації ОСОБА_1 (оригінал міститься у матеріалах справи;

- лист членів ініціативної групи Кооперативу від 05.03.2018;

- вимогу членів ЖБК "Подільський край" від 16.03.2018, звернення до неї від 16.03.2018, список з підписами 55 членів ЖБК "Подільський край" (оригінали містяться у матеріалах справи);

- вимогу-попередження членів ЖБК "Подільський край" від 17.04.2018;

- газету "Проскурів" від 19.04.2018 №16, у якій опубліковано оголошення ЖБК "Подільський край" щодо проведення позачергових загальних зборів членів Кооперативу;

- протокол від 26.04.2018 №1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край".

122. При наступному розгляді судом першої інстанції отримано клопотання представника позивача (від 25.08.2022 вх. №05-22/4503/22 ) у якому вказано, що навіть після початку нового розгляду справи №822/1736/18 у суді першої інстанції, в межах строків, визначених ч. 3 ст.80 ГПК України, та вимог, встановлених частинами 2, 4 ст.91 ГПК України, з боку ні Відповідача-2 (ЖБК "Подільський край"), ні третьої особи ( ОСОБА_2 ) жодним чином не було виправлено тих недоліків, які вже були виявлені судом та зафіксовані у рішенні від 12.05.2021 року та на яких постійно наголошувала сторона Позивача.

123. З посиланням на ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.19, 55, 124 Конституції України, Законом "Про забезпечення права на справедливий суд", ДСТУ 4163-2003, ДСТУ 4163:2020, статті 80, 91 ГПК України, представник просила під час розгляду та вирішення справи №822/1736/18 не брати до уваги наступні докази, які подані Відповідачем-2 (ЖБК "Подільський край) та третьою особою ОСОБА_2 та містяться у справі у неналежно засвідчених копіях:

- протокол установчих зборів засновників ЖБК "Подільський край" від 29.09.2011;

- список членів ЖБК "Подільський край";

- протокол загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 28.03.2015;

- договір підряду на будівництво від 30.03.2015;

- договір підряду на будівництво від 01.06.2015;

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 02.10.2015;

- лист директора ТОВ "Октант-Центр" від 03.12.2015;

- протокол загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 28.07.2017 року;

- лист опитування членів ЖБК "Подільський край";

- заява члена ЖБК "Подільський край" ОСОБА_12 від 07.08.2017;

- заява члена ЖБК "Подільський край" ОСОБА_12 від 08.08.2017;

- лист членів ініціативної групи від 05.03.2018;

- вимога-попередження від 17.04.2018;

- газета "Проскурів" від 19.04.208 №16;

- додаток №1 до протоколу №1/26/04-18 від 26.04.2018 "Список членів";

- додаток до протоколу №1 від 26.04.2018 "Реєстраційний лист членів";

- звернення ОСОБА_2 від 19.06.2018 до відділу державної реєстрації із переліком членів ЖБК "Подільський край";

- вимога членів ЖБК "Подільський край" від 16.05.2018;

- листи ОСОБА_2 від 09.10.2018 до відділу державної реєстрації;

- витяг у КП №120182400100002985;

- список рекомендованих поштових відправлень.

124. Суд першої інстанції це клопотання задовольнив.

125. Кооператив подав в суд апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що у своєму рішенні суд першої інстанції задовольнив клопотання представника позивача і не взяв до уваги значну кількість поданих Кооперативом та ОСОБА_2 доказів з огляду на те, що наявні у справі копії цих доказів неналежно засвідчені, просив поновити процесуальний строк для подання належно засвідчених копій таких документів, що є у матеріалах справи №822/1736/18, та долучити наступні копії документів до матеріалів справи:

- засвідчену копію протоколу від 29.09.2011 №1 установчих зборів засновників ЖБК "Подільський край";

- засвідчену копію списку членів ЖБК "Подільський край";

- засвідчену копію протоколу Загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 28.03.2015 року;

- засвідчену копію договору підряду на будівництво від 30.03.2015;

- засвідчену копію договору підряду на будівництво від 01.06.2015;

- засвідчену копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.10.2015;

- засвідчену копію протоколу №1 Загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 28 липня 2017 року;

- засвідчену копію листа опитування членів ЖБК "Подільський край", які не були присутні на зборах 28.07.2017;

- засвідчену копію листа членів ініціативної групи ОСОБА_3 від 05.03.2018;

- засвідчену копію вимоги-попередження ОСОБА_3 від 17.04.2018;

- засвідчену копію газети "Проскурів" №16 від 19.04.2018;

- засвідчену копію додатку №1 до протоколу №1/26/04-18 від 26.04.2018 року "Список членів кооперативу, які були присутні на позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" з аналізом права власності на приміщення в будинку АДРЕСА_2 ";

- засвідчену копію списку членів ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018;

- засвідчену копію додатку №1 до протоколу №1 від 26.04.2018 року "Реєстраційний лист членів ЖБК "Подільський край", присутніх на позачергових загальних зборах 26 квітня 2018 року;

- засвідчену копію вимоги членів ЖБК від 16.05.2018 (з додатком на 2-х аркушах);

- засвідчену копію листа №09/10-2018 від 09 жовтня 2018 року до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (з додатком на 3-х аркушах);

- засвідчену копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження 120182400100029854).

126. Суд апеляційної інстанції відхилив вказане клопотання, оскільки заявник не обґрунтував виключність випадку подання доказів відповідно до вимог частин 2 та 3 ст.269 ГПК, втім вказав, що частина доказів вже є доказами у справі, оскільки були досліджені Верховним Судом (про що вказано в описовій частині постанови), а інша частина доказів була подана до суду першої інстанції в копіях, оригінали яких були оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні, про що зазначено в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021.

127. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги наступні докази: копію договору підряду на будівництво від 30.03.2015; копію договору підряду на будівництво від 01.06.2015; копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження 120182400100029854), оскільки вони були подані до суду першої інстанції при розгляді справи суддею Танасюк О.Є., однак їх копії не були засвідчені належним чином, а тому суд першої інстанції і Верховний Суд при перегляді судових рішень не досліджував вказані докази, а тому колегія суддів не приняла їх до уваги.

128. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника, виходячи з такого.

129. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

130. Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

131. У силу ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

132. Суд може не брати до уваги копію письмового доказу, якщо сторона не подала його оригіналу, проте якщо у суду або у учасника сторони є обґрунтовані сумніви щодо відповідності цієї копії оригіналу. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі №910/3699/18.

133. ГПК не встановлює особливостей розгляду справи, яка направлена на новий розгляд судом касаційної інстанції. Втім, згідно усталеної практики низка процесуальних рішень, зокрема щодо долучення доказів до справи зберігають свою юридичну силу. Зокрема, сторона не зобов`язана подавати наново всі докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги. Втім, суд надає ним нову оцінку.

134. За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

135. Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

136. Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

137. Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19, від 15.12.2020 у справі №925/1052/19, від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).

138. Відповідно до ч. 2 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

139. Тому є помилковим посилання суду апеляційної інстанції на те, що певні докази досліджувалися Верховним Судом, а отже вони можуть бути взяті до розгляду після направлення справи на новий розгляд.

140. Втім, суд апеляційної інстанції не позбавлений права по іншому оцінити докази і взяти їх до уваги. Так, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим що порушення допущені стороною при засвідченні доказів є незначними, суд першої інстанції при першому розгляді оглянув оригінали доказів, а Верховний Суд, здійснюючи перегляд судових рішень, не вказував на процесуальне порушення (неналежне засвідчення доказів) і взяв до уваги факти, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі зазначених доказів.

141. Отже, суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги та врахував при ухваленні рішення докази, які були залишені без уваги судом першої інстанції при повторному розгляді справи.

142. Згідно зі ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

143. Отже суд апеляційної інстанції не пов`язаний оцінкою доказів і висновками суду першої інстанції щодо залишення доказів без уваги.

144. Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної надав самостійну оцінку доказам, не залишив їх без уваги, на відміну від суду першої інстанції, вважала ці докази допустимими і встановлювала за їх допомогою факти, які лягли в основу при ухваленні рішення. Висновок про залишення без уваги доказів судом першої інстанції є неаргументованим, а у клопотанні позивач посилається на формальні недоліки подачі доказів до суду. Наведене вважаємо надмірним формалізмом.

145. Суд першої інстанції не вказав на існування сумніву щодо наданих копій доказів, а тому безпідставно залишив їх без уваги.

146. Разом з цим, суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, а Верховний Суд відповідно до ст.300 ГПК не може переоцінювати докази, скаржник не навів висновки суду касаційної інстанції, які не врахував суд апеляційної інстанції при оцінці доказів. Скаржник наводить лише власні міркування щодо необхідності залишення доказів без уваги.

Щодо неврахування висновків (вказівок) Верховного Суду, що містяться у постанові від 01.12.2021, ухваленій у цій же справі

147. Скаржник вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст.316 ГПК, Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 10.03.2023 дійшов протилежних висновків, ніж ті, які зроблено Верховним Судом у цій же справі (постанова від 01.12.2021) та яким відповідало рішення суду першої інстанції.

148. Скаржник вказує, що Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 чітко зазначив про те, що відповідно до ст.167 ГК правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управління господарською організацією, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Звертає увагу, що поряд із цим був зроблений висновок щодо спірних правовідносин і вже надана оцінка незаконним діям відповідачів та передчасності висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

149. ОСОБА_2 у поясненнях на касаційну скаргу звертає увагу, що позивача під час судового розгляду спотворює висновки Верховного Суду, представляючи їх таким чином, нібито Верховний Суд у вказаній постанові вже вирішив, яким має бути рішення суду при новому розгляді.

150. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що дійсно ч.1 ст.316 ГПК передбачає, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

151. Водночас у ч.2 ст.316 ГПК вказано, що постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

152. Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 вказав, які обставини необхідно дослідити під час нового розгляду справи, зазначивши, що під час нового розгляду справи, господарському суду слід більш ретельно перевірити і встановити, чи був позивач станом на момент скликання і проведення позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" 26.04.2018 членом кооперативу, чи було дотримано порядку скликання цих зборів - чи були збори від 26.04.2018 скликані за ініціативи уповноваженого органу, який у встановленому статутом і законом порядку повідомив членів цього кооперативу (зокрема позивача) про їх проведення 26.04.2018, чи відбулися вони за наявності кворуму, необхідного для їх проведення, а отже належним чином дослідити наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018 та скасування державної реєстрації змін до установчих документів ЖБК "Подільський край", здійсненої на підставі цих рішень загальних зборів членів.

153. Судами попередніх інстанцій було виконано вказівки Верховного Суду, які скаржником помилково сприймаються як вказівки про ухвалення рішення на його користь, які суд касаційної інстанції не має права надавати, направляючи справу на новий розгляд.

154. Верховний Суд також відхиляє довід скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку про те, що відповідно до ст.167 ГК правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управління господарською організацією, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Скаржником не наведено обґрунтування, в якій саме частині оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції суперечить вказаному висновку, який по суті є стислим цитуванням положень ст.167 ГК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

155. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

156. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

157. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.

Судові витрати

158. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

Судові витрати

159. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець


Дата ухвалення рішення	21.06.2023
Оприлюднено	08.08.2023
Номер документу	112664527
Судочинство	Господарське

Кібенко О. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.06.2023 по справі 822/1736/18КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —822/1736/18

Постанова від 21.06.2023

Постанова
від 21.06.2023 по справі 822/1736/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ