Ухвала від 12.02.2024 по справі 822/1736/18

УХВАЛА

12 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 822/1736/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ємця А.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д., Кролевець О.А.,

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради,

2) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_4 ,

4) ОСОБА_5 ,

5) ОСОБА_6 ,

6) ОСОБА_7 ,

7) ОСОБА_8

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів та засновників, визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край",

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2023 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №822/1736/18 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

Верховний Суд ухвалою від 22.12.2023 відкрив касаційне провадження у справі №822/1736/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, розгляд справи призначив у порядку письмового провадження.

15.01.2024 через систему Електронний суд від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18, подана 14.01.2024.

Оскільки суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 15.01.2024 до 02.02.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2024 №4-кв), вказану заяву було передано судді-доповідачу 05.02.2024.

Заявлений відвід мотивовано пунктами 3, 4, 5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (пряма чи побічна заінтересованість у результаті розгляду справи; порушення порядку визначення судді для розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді), мотивовано, зокрема, таким:

1) ОСОБА_1 подав саме касаційну скаргу, а не заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 за нововиявленими обставинами; автоматизованого розподілу справи №822/1736/18 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не відбулося, а відбулась передача судової справи раніше визначеному складу суду, хоча справа №822/1736/18 на момент виготовлення протоколу передачі справи (12.12.2023) не перебувала в провадженні Верховного Суду та жодного "раніше визначеного складу" у ній не було; апарат суду помилково застосував ч.15 ст.32 ГПК; визначена колегія суддів Верховного Суду (Кібенко О.Р., Кондратова І.Д., Кролевець О.А.) не можуть розглядати справу №822/1736/18, оскільки в такому разі відбудеться повторна участь суддів у розгляді справи, що є недопустимим;

2) під час розгляду справи №822/1736/18 у Верховному Суді вказаною колегією суддів, заявник виявив ознаки дисциплінарних проступків, які детально описані у відповідних скаргах, адресованих до Вищої ради правосуддя; скарги скеровані 03.09.2023, а відтак, наявність цієї обставини може істотно вплинути на об`єктивність та неупередженість усього складу суду по відношенню до ОСОБА_1 ; призначення до розгляду в порядку письмового провадження справи, яка перебуває на розгляді в суді майже шість років і завжди розглядалась в порядку загального позовного провадження з викликом усіх учасників для надання пояснень, свідчить про небажання колегії суддів об`єктивно розглядати касаційну скаргу; отже, є прямі обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18 визнано необґрунтованою; заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18 передано для вирішення в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ємцю А. А.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про відвід, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.

Розглядаючи заяву про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А., з наведених підстав Чука В.І, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.

ГПК не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Частиною 4 статті 35 ГПК імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Щодо доводів заявника про порушення порядку визначення судді (суддів) для розгляду справи № 822/1736/18.

Відповідно до пункту 4 частин 1 ст.35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною 2 ст.8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Частина 3 ст.6 ГПК передбачає, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини 1 ст.32 ГПК визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 ст.6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.19 ст.32 ГПК)

Розділом VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (далі - Положення), визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: первісного розподілу справи; додаткового визначення суддів; передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; заміни судді в колегії або основного судді; повторного розподілу справи; передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

Відповідно до пп.4 п.21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

Згідно даних, які містяться в системі документообігу суду КП "ДСС", первісним розподілом (07.04.2023) судової справи №822/1736/18 для її розгляду було визначено колегію суддів у складі суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

З метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення у відповідність із нормами процесуального законодавства Пленум Верховного Суду прийняв постанову від 14.12.2017 №8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду" (далі - Засади).

Пунктом 1.3 Засад визначено, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

Користуючись наданим Засадами правом, збори суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняли рішення від 31.01.2022 №3, згідно з яким касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів).

Отже, касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

Відтак, у зв`язку із поданням ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №822/1736/18, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, яка раніше уже переглядалася Касаційним господарським судом, то така касаційна скарга правомірно передана модулем автоматичного розподілу раніше визначеному складу суду в порядку, передбаченому пп.4 п.21 Положення, про що сформовано протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2023, оскільки нового її розгляду судом нижчої інстанції не було здійснено.

З огляду на викладене, розподіл касаційної скарги у цій справі відбувся відповідно до приписів Положення, Засад та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 №3, оскільки первісний автоматизований розподіл цієї судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями відбувся 07.04.2023.

Подібні висновки містяться, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/22748/16, від 29.01.2024 у справі №902/1076/21.

Щодо тверджень про скерування заявником скарг до Вищої ради правосуддя у зв`язку із здійсненням, на думку останнього, суддями Кібенко О.Р., Кондратовою І.Д. та Кролевець О.А. дисциплінарного проступку, Верховний Суд зазначає наступне.

Аргументи заявника щодо дисциплінарної скарги, поданої щодо суддів, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів, чи викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Подання дисциплінарної скарги є правом особи, передбаченим Законом "Про судоустрій і статус суддів". Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об`єктивності суддів. Інше тлумачення цієї норми фактично призвело би до можливості сторони обирати суддю у своїй справі.

Щодо доводів про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження.

Як було зазначено, Чук В.І. звернувся із касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2023 у справі №822/1736/18 відкрито касаційне провадження та справу призначено у порядку письмового провадження. Надано учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвала про призначення справи у порядку письмового провадження, обґрунтована Верховним Судом посиланням на: 1) частина 5 ст.301 ГПК, за змістом якої перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи; 2) частиною 13 ст.8 ГПК, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи; у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 ст.161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 290-295, 298 ГПК заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц, постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17).

Окрім цього, частиною 6 ст.301 ГПК передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно пунктом 3 частини 1 ст.42 ГПК учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Однак заявник у касаційній скарзі не заявляв клопотання про розгляд справи за його скаргою у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини 4 ст.35 ГПК незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З аналізу заяви про відвід суддів, заявник фактично висловлює незгоду зі змістом ухвали від 22.12.2023 про відкриття касаційного провадження у справі №822/1736/18, що в силу вимог частини 4 ст.35 ГПК не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18 є необґрунтованою та не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заявник також послався на пункт 3 частини 1 ст.35 ГПК (пряма чи побічна заінтересованість у результаті розгляду справи) як на підставу заявленого відводу, однак жодним чином не обґрунтував наявність цієї підстави.

Таким чином заява ОСОБА_1 про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18 не містить обґрунтованих та доведених посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, у зв`язку із чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Кібенко О.Р., Кондратової І.Д., Кролевець О.А., від розгляду справи № 822/1736/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець