Постанова

від 07.03.2024 по справі 822/1736/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 822/1736/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 (колегія суддів: Розізнана І.В., Грязнов В.В., Маціщук А.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - Управління),

2) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" (далі - ЖБК "Подільський край"),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_4 ,

4) ОСОБА_5 ,

5) ОСОБА_6 ,

6) ОСОБА_7 ,

7) ОСОБА_8

про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів та засновників, визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край".

ВСТУП

1. У 2018 році ініціативна група членів житлово-будівельного кооперативу "Подільський край", незадоволена роботою голови правління кооперативу та підрядної організації ТОВ "Рієлт-Буд", яка забезпечувала виконання будівельних робіт для кооперативу і керівником якої був ОСОБА_1 , скликала та 26.04.2018 провела позачергові загальні збори. На момент скликання зборів ОСОБА_1 також був членом ЖБК "Подільській край".

2. На цих зборах були ухвалені рішення про звільнення голови правління ОСОБА_8 , обрання правління у новому складі та голови правління ОСОБА_2

3. ОСОБА_1 оскаржив ці рішення загальних зборів у судовому порядку, просив визнати їх недійсними та скасувати відповідні реєстраційні записи в єдиному державному реєстрі. Стверджував про неповідомлення його про проведення зборів, відсутність необхідного кворуму для ухвалення рішень, порушення його прав як члена кооперативу ухваленими рішеннями.

4. 31.08.2022 Господарський суд Хмельницької області задовольнив позов. 10.03.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. 21.06.2023 Верховний суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.

5. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 10.03.2023 за нововиявленими обставинами.

6. Суд апеляційної інстанції відмовив у перегляді постанови за нововиявленими обставинами. Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

7. Перед Верховним Судом постало питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

9. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 31.08.2022 позов задовольнив.

10. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.03.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.06.2023, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у позові.

11. 11.09.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 за нововиявленими обставинами.

12. Заява мотивована, зокрема, таким:

- в суду були підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 , натомість за вказаною скаргою відкрито апеляційне провадження із пропуском процесуального строку на усунення недоліків згідно ухвали суду від 14.11.2022 про залишення апеляційної скарги без руху; представник позивача того ж дня заявив відвід колегії суддів у складі: Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., у задоволенні якого відмовлено, натомість задоволено заяву про самовідвід цієї ж колегії суддів;

- Північно-західний апеляційний господарський суд у складі нової колегії продовжив розгляд апеляційних скарг без сплати судового збору у повному обсязі; ставка судового збору повинна була вираховуватись станом на 01.01.2020, а не станом на 2018 рік (як розрахував суд апеляційної інстанції);

- зі змісту заяви свідка ОСОБА_9 вбачається введення суду в оману, чого Північно-західний апеляційний суд не дослідив; суд не міг брати до уваги пояснення цієї особи, оскільки вони не містили достовірних даних;

- обставини, зазначені у заяві свідка ОСОБА_9 , хоча й існували на момент розгляду справи №822/1736/18, однак (за наявності факту неодноразового перегляду цієї справи у Верховному Суді та відхилення позиції відповідача, позаяк рішення не може ґрунтуватись виключно на показах свідка) не були досліджені судом;

- постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 ґрунтувалася на неналежній та недопустимій доказовій базі відповідача, рішення було ухвалене із грубими процесуальними порушеннями та недотриманням норм матеріального і процесуального права; фактично суд апеляційної інстанції послався саме на доказову базу відповідача та третьої особи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

13. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.11.2023 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18 за нововиявленими обставинами та залишив її в силі.

14. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- заявник не навів у своїй заяві жодної з обставин, які законом відносяться до нововиявлених; його доводи спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та стосуються обставин, що були встановлені судом, які не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду (доводи заявника щодо підстав поновлення ОСОБА_2 процесуального строку для подання апеляційної скарги; щодо недостовірних даних у заяві свідка ОСОБА_9 , як доказу в даній справі);

- практично на всі вказані обставини позивач посилався у позовній заяві, відзиві на апеляційну скаргу, касаційній скарзі, інших письмових документах, що містяться в матеріалах справи та були відомі заявнику на час розгляду справи;

- заявник намагається здійснити переоцінку доказів та обставин, встановлених судом, а також посилається на обставини, які були або могли бути відомі сторонам у справі та не містять в собі інформації, яка впливає на їх юридичну оцінку;

- обставини, наведені позивачем в його заяві, не містять ознак нововиявлених обставин, перелічених судом у постанові раніше; не є істотними для розгляду цієї справи; не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену Північно-західним апеляційним господарським судом в постанові від 10.03.2023;

- заява позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами спрямована виключно на повторний перегляд судового рішення без будь-яких законних на те підстав;

- зазначене виключає можливість перегляду апеляційним господарським судом постанови від 10.03.2023 в порядку ст.320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

15. 04.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 за нововиявленими обставинами: скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

16. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК касаційну скаргу скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням норм права, зокрема, ст.15 Закону "Про кооперацію", ст.167 Господарського кодексу України, статей 77-79, 87 ГПК. Також посилається на пункти 1, 3, 4 ч.2 ст.287, пункти 1, 2 ч.1, пункти 1, 4 ч.3 ст.310 ГПК.

17. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, таким:

- у суду буди наявні всі підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 з мотивів пропуску строку на усунення недоліків апеляційної скарги; суд у засіданні підтвердив факт пропуску процесуального строку; питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , що стало підставою для самовідводу колегії суддів, залишилось невирішеним; нова колегія суддів фактично розглядала вимоги ОСОБА_2 хоча вона не набула статусу скаржника; постановою від 10.03.2023 скарги обох скаржників задоволено та скасовано законне рішення суду першої інстанції; Верховний Суд залишив постанову суду апеляційної інстанції без змін;

- суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали належної оцінки затягуванню строків відповідачем; суди фактично укріпили позицію юридичної особи щодо можливості надалі порушувати корпоративні права учасників;

- Верховний Суд не застосував позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, пославшись виключно на один доказ відповідача, а саме заяву свідка ОСОБА_9 (особи, що здійснювала представництво відповідача-2 у цій справі); у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 чітко встановлено ту обставину, що ОСОБА_1 не було повідомлено про збори; окрім заяви свідка ОСОБА_9 про факт обізнаності ОСОБА_1 про збори не свідчить жоден із поданих доказів у справі;

- у заяві ОСОБА_9 було вказано, що перед зборами він кілька разів заходив до ОСОБА_1 в його офіс за адресою АДРЕСА_1 і нагадував про необхідність прийти на загальні збори, оскільки тільки він як власник та керівник підрядної організації ТОВ "Рієлт-Буд" міг повідомити про причини незавершення робіт в будинку; ОСОБА_1 не міг знати, що суд, в порушення норм статей 77-79, 87 ГПК, усе одно буде посилатись на заяву ОСОБА_9 як на єдиний доказ та дасть йому оцінку як достовірному; оцінку цьому доказу надав суд першої інстанції у своїй ухвалі від 26.07.2022 і така оцінка не оспорювалась відповідачами, щодо ухвали від 26.07.2022 окремої вимоги не містила жодна із апеляційних скарг; суди апеляційної та касаційної інстанцій не дослідили заяву свідка щодо її дійсності та достовірності;

- при умові дослідження цих обставин свідчення ОСОБА_9 були б спростовані тим, що станом на 16.04.2018 (дата, в яку ОСОБА_1 мав би бути повідомлений про збори) ТОВ "Рієлт-Буд" було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 і його директором був ОСОБА_10 , а не ОСОБА_11 ; ця обставина існувала на час розгляду справи №822/1736/18, однак не була встановлена остаточним судовим рішенням (постановою Верховного Суду), не була і не могла бути відома ОСОБА_1 , позаяк підставою для касаційного оскарження було зазначено відсутність правового висновку з приводу такого доказу як "заява свідка" та беззаперечності усього, що в ній зазначено, навіть без підтвердження цих слів доказами (що саме собою є порушенням статей 77-79, 87 ГПК), а отже ці обставини є нововиявленими, такими, що стали відомі заявнику 08.08.2023 (дата оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду від 21.06.2023); саме судом апеляційної інстанції не було повно та всебічно досліджено цей доказ, що обмежило право позивача на захист та створило хибне уявлення про достовірність цього доказу у Верховного Суду (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18);

- обставини, на які посилається заявник, хоча й існували на момент розгляду справи, однак (за наявності факту неодноразового перегляду цієї справи у Верховному Суді та відхилення позиції відповідача на підставі ст.87 ГПК, оскільки рішення не може ґрунтуватись виключно на показах свідка), не були досліджені судом; водночас, ці обставини є істотними та суттєво вплинули б на результат розгляду справи;

- Північно-західний апеляційний господарський суд взагалі не мав права приймати до розгляду ані апеляційну скаргу ЖБК "Подільський край", ані (як уже було зазначено) апеляційну скаргу ОСОБА_2 ; Північно-західний апеляційний господарський суд продовжив розгляд апеляційних скарг без достатньої сплати судового збору і розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яку необхідно було повернути скаржнику (суд для розрахунку використав прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, а не на 01.01.2020);

- протягом усього розгляду справи №822/1736/18 в порядку господарського судочинства (тобто, з серпня 2020 року) інтереси ЖБК "Подільський край" представляла особа, яка діяла без процесуальної дієздатності (спочатку ОСОБА_12 а потім особа, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_12 ); рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2023, у справі №924/790/22 задоволено позов ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів, якими головою ЖБК "Подільський край" обрано ОСОБА_12 ; визнання акта недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення (постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/715/17, від 12.12.2018 у справі №916/400/18); з серпня 2020 року ОСОБА_12 не мав права представляти інтереси ЖБК "Подільський край" та/або уповноважувати інших своєю довіреністю; ці обставини були встановлені 08.09.2023 (набрання законної сили рішенням у справі №924/790/22); вже 18.10.2023 ОСОБА_12 , шляхом фальсифікації чергового протоколу загальних зборів, знову зареєстрував себе керівником кооперативу, а 09.11.2023 керівником стала ще інша особа;

- Верховний Суд зробив однозначні та категоричні правові висновки з приводу застосування норми ст.15 Закону "Про кооперацію" та ст.167 Господарського кодексу України у постановах від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 22.10.2019 у справі №923/876/16; ОСОБА_1 взагалі не був повідомлений про проведення загальних зборів;

- ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, як і постанова цього суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18, не відповідають вимогам ст.236 ГПК, а відтак підлягають обов`язковому скасуванню;

- ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (колегія суддів Розізнана І.В., Маціщук А.В. та Грязнов В.В.) від 05.10.2023 було відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови від 10.03.2023 за нововиявленими обставинами; 25.04.2023 ОСОБА_1 направив до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку цих суддів; ці обставини безумовно викликали сумнів у неупередженості членів колегії суду апеляційної інстанції, на підставі чого суддям був заявлений відвід; сумнів у неупередженості викликає також те, що ці ж судді переглядають своє ж рішення за нововиявленими обставинами; у задоволенні заявленого відводу було відмовлено; у судовому засіданні 02.11.2023 представник заявника здійснив спробу з`ясувати чи спростувати відомості щодо дружніх відносин головуючого судді із одним з членів ЖБК "Подільський край", однак судді відмовились надавати відповідь, а також обмежили право заявника на відвід, відмовивши у відповідному клопотанні про підготовку письмової заяви з цього приводу;

- з аналізу практики Верховного Суду не вбачається наявності висновку про те, чи може вважатись доказом належного повідомлення учасника юридичної особи про загальні збори заява свідка, подана до матеріалів справи; не зазначено, які реквізити повинна містити така заява свідка, які докази обов`язково повинні підкріплювати обставини, викладені у цій заяві (посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (у цій скарзі детально описані порушення суду апеляційної інстанції щодо надання оцінки доказам відповідача-2, які відповідно до вимог ГПК, не могли бути взятими до уваги; не надано оцінки змісту цього документа при перегляді справи за нововиявленими обставинами).

18. Відзиви на касаційну скарги не надійшли.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

19. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2023 відкрив касаційне провадження у справі №822/1736/18, розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.

20. 15.01.2024 через систему Електронний суд від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А. від розгляду справи №822/1736/18, подана 14.01.2024.

21. Оскільки суддя Кібенко О.Р. перебувала у відпустці з 15.01.2024 до 02.02.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2024 №4-кв), вказану заяву було передано судді-доповідачу 05.02.2024.

22. Верховний Суд ухвалою від 05.02.2024 визнав заяву ОСОБА_1 про відвід суддів необґрунтованою та передав справу на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А.

23. Верховний Суд ухвалою від 12.02.2024 (суддя Ємець А.А.) відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кібенко О.Р., Кондратової І.Д., Кролевець О.А.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо наявності нововиявлених обставин

(І) Джерела права та судова практика

24. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст.320 ГПК, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

25. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст.320 ГПК).

26. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

1) існування таких обставин на час розгляду справи,

2) те, що ці обставини (факти) не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

27. Згідно з п.1 ч.1 ст.321 ГПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст.320 цього Кодексу, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

28. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, яке переглядається (аналогічна правова позиція викладена у п.6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11).

29. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №909/1190/17).

30. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15).

31. Водночас необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

32. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення (подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №541/2460/16-ц).

33. У постанові від 10.03.2020 у справі №910/10784/18 Верховний Суд зробив висновки, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

34. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №910/30/19).

(ІІ) Оцінка доводів скаржника

Щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

35. Скаржник зазначає, що у суду були наявні всі підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 з мотивів пропуску строку на усунення недоліків апеляційної скарги; суд у засіданні підтвердив факт пропуску процесуального строку; питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , що стало підставою для самовідводу колегії суддів, залишилось невирішеним; нова колегія суддів фактично розглядала вимоги ОСОБА_2 , хоча вона не набула статусу скаржника; постановою від 10.03.2023 скарги обох скаржників задоволено та скасовано законне рішення суду першої інстанції.

36. Також зазначає, що Північно-західний апеляційний господарський суд продовжив розгляд апеляційних скарг без достатньої сплати судового збору і розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яку необхідно було повернути скаржнику (суд для розрахунку використав прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, а не на 01.01.2020).

37. Як було зазначено, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

38. Наведені скаржником обставини можуть вважатися процесуальними порушеннями, здійсненими судом апеляційної інстанції, однак не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

39. Відповідно до ст.304 ГПК ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

40. Вказаний довід фактично зводиться до незгоди заявника із ухвалою суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка відповідно до п.3 ч.1 ст.287 ГПК не підлягає касаційному оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції.

41. Разом з тим, скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.

42. ОСОБА_1 скористався своїм правом на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023, за наслідком чого Верховний Суд постановою від 21.06.2023 касаційну скаргу залишив без задоволення.

43. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не посилався на порушення норм права, що полягало у необґрунтованому відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з підстав недоплати судового збору та/або пропуску процесуальних строків.

44. Окрім цього, із наведених у касаційній скарзі тверджень вбачається, що на час розгляду справи суд апеляційної інстанції обставини щодо пропуску процесуального строку встановив, а для заявника ця обставина, а також обставина щодо недоплати судового збору, не є такими, що не були (не могли бути) відомими.

Щодо повноважень представника ЖБК "Подільський край"

45. Скаржник вказує, що протягом усього розгляду справи в порядку господарського судочинства (з серпня 2020 року) інтереси ЖБК "Подільський край" представляла особа, яка діяла без процесуальної дієздатності (спочатку ОСОБА_12 а потім особа, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_12 ), оскільки судовими рішеннями у справі №924/790/22 (набрали чинності 08.09.2023), визнано недійсними рішення загальних зборів про обрання ОСОБА_12 головою ЖБК "Подільський край"; визнання акта недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення (постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/715/17, від 12.12.2018 у справі №916/400/18).

46. Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі №910/30/19 зазначив, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

47. Також у постанові від 20.05.2019 у справі №462/4621/15-ц Верховний Суд дійшов таких висновків:

"Як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2017 року, визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів ОСББ "Титан" про обрання головою правління ОСББ "Титан" ОСОБА_6, а відтак вважав, що зазначена обставина не була і не могла бути відома йому та суду при вирішенні спору по суті, і є істотною, а відтак вона не мала повноважень на звернення до суду із позовом до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому її заява підлягала б поверненню, як така, що подана неповноважною особою.

Зазначена обставина є новим доказом, була встановлена рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 вересня 2017 року після ухвалення судового рішення у зазначеній справі, і не впливає на правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з відповідачів по оплаті наданих їм житлово-комунальних послуг на користь ОСББ "Титан", а тому висновок апеляційного суду щодо відсутності підстав, передбачених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є обґрунтованим".

48. Отже, необґрунтованими є доводи скаржника щодо наявності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами через представництво інтересів ЖБК "Подільський край" особою без процесуальної дієздатності.

Щодо змісту свідчень ОСОБА_9 .

49. Скаржник зазначає, що суди апеляційної та касаційної інстанцій не дослідили заяву свідка щодо її дійсності та достовірності; при умові дослідження цих обставин свідчення ОСОБА_9 були б спростовані тим, що станом на 16.04.2018 (дата, в яку ОСОБА_1 мав би бути повідомлений про збори) ТОВ "Рієлт-Буд" було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 і його директором був ОСОБА_10 , а не ОСОБА_13 .

50. Вказує, що заявник не міг знати, що суд, в порушення норм статей 77-79, 87 ГПК, усе одно буде посилатись на заяву ОСОБА_9 як на єдиний доказ та дасть йому оцінку як достовірному; ця обставина існувала на час розгляду справи, однак не була встановлена остаточним судовим рішенням (постановою Верховного Суду), не була і не могла бути відома ОСОБА_1 , позаяк підставою для касаційного оскарження було зазначено відсутність висновку щодо такого доказу як "заява свідка" та беззаперечності усього, що в ній зазначено, а отже ці обставини є нововиявленими, та такими, що стали відомі заявнику 08.08.2023 (дата оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду від 21.06.2023); саме судом апеляційної інстанції не було повно та всебічно досліджено цей доказ, що обмежило право позивача на захист та створило хибне уявлення про достовірність цього доказу у Верховного Суду (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18).

51. Верховний Суд відхиляє ці доводи з огляду на таке.

52. Обставина того, що заявник не був директором ТОВ "Рієлт-Буд", не є такою, що не була відома та не могла бути відома заявникові на час розгляду справи.

53. Доводи, що оскільки підставою для касаційного оскарження було зазначено відсутність висновку щодо такого доказу як "заява свідка" та беззаперечності усього, що в ній зазначено, то ці обставини є нововиявленими, та такими, що стали відомі заявнику 08.08.2023 (дата оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду від 21.06.2023), зводяться до висловлення мотивів, які стали підставою для вчинення заявником дій, спрямованих на заперечення змісту заяви ОСОБА_9 .

54. Тобто до цього моменту (дати оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду від 21.06.2023) заявник вважав відповідну заяву ОСОБА_9 неналежним/недопустимим/недостовірним доказом незалежно від її змісту.

55. Отже, дата оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду від 21.06.2023 є моментом, коли заявник вирішив висловити відповідні заперечення щодо змісту заяви, тобто змінив свою процесуальну поведінку.

56. Відповідно до ст.13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

57. Верховний Суд дійшов висновку, що твердження про недостовірність змісту заяви ОСОБА_9 , яка полягає у неправильному зазначенні місцезнаходження ТОВ "Рієлт-Буд" та особи його директора, зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що, як було зазначено, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Щодо застосування ст.15 Закону "Про кооперацію" та ст.167 Господарського кодексу України без урахування висновків Верховного Суду

58. Скаржник зазначає, що Верховний Суд зробив однозначні та категоричні правові висновки щодо застосування норми ст.15 Закону "Про кооперацію" та ст.167 Господарського кодексу України у постановах від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 22.10.2019 у справі №923/876/16; скаржник взагалі був повідомлений про проведення загальних зборів; ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, як і постанова цього суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18, не відповідають вимогам ст.236 ГПК, а відтак підлягають обов`язковому скасуванню.

59. Верховний Суд відхиляє вказані доводи, оскільки Північно-західний апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 02.11.2023 вказані норми не застосував і жодних висновків щодо їх застосування не робив.

60. Зазначені доводи скаржника зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, оцінених судом, та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті, а також до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими за наслідком такого розгляду, які не є предметом касаційного перегляду.

Щодо відсутності висновку Верховного Суду

61. Скаржник зазначає, що з аналізу практики Верховного Суду не вбачається наявності висновку про те, чи може вважатись доказом належного повідомлення учасника юридичної особи про загальні збори заява свідка, подана до матеріалів справи; не зазначено, які реквізити повинна містити така заява свідка, які докази обов`язково повинні підкріплювати обставини, викладені у цій заяві (посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК).

62. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки жодних висновків щодо заяви свідка суд в оскаржуваній ухвалі не робив. Доводи скаржника зводяться до спроби здійснити переоцінку доказів, оцінених судом, та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті, а також до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими за наслідком такого розгляду.

63. Верховний Суд звертає увагу, що скаржник оскаржує ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18 за нововиявленими обставинами, тобто судове рішення, передбачене п.3 ч.1 ст.287 ГПК.

64. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз.2 ч.2 ст.287 ГПК), а не випадки, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК (застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Щодо неналежності такого доказу як заява свідка

65. Скаржник зазначає, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (у цій скарзі детально описані порушення суду апеляційної інстанції щодо надання оцінки доказам відповідача-2, які відповідно до вимог ГПК, не могли бути взятими до уваги; не надано оцінки змісту цього документа при перегляді справи за нововиявленими обставинами).

66. Такі доводи є необґрунтованими, оскільки суд в оскаржуваному рішенні не встановлював жодних обставин на підставі доказів відповідача-2, які, на думку скаржника, відповідно до вимог ГПК не могли бути взятими до уваги (зокрема заяви ОСОБА_9 ).

67. Ці доводи також зводяться до спроби здійснити переоцінку доказів, оцінених судом, та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті, а також до незгоди із судовими рішеннями, ухваленими за наслідком такого розгляду.

68. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Brumаrescu v. Romania", заява №28342/95, §61).

69. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Pravednaya v. russia", заява №69529/01, §27). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 у справі №927/943/16.

70. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ("Ponomaryov v. Ukraine"), заява №3236/03, §40).

71. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст.320 ГПК, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд без належних підстав судового рішення, яке набрало законної сили.

72. Обставини, на які посилається скаржник, мають характер правових аргументів, правової оцінки скаржником встановлених судом обставин, відмінної від оцінки суду у рішенні, про перегляд якого просить скаржник.

Щодо заявленого відводу колегії суддів суду апеляційної інстанції

73. Скаржник, зокрема, зазначає, що 25.04.2023 він направив до Вищої ради правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку суддів, які були визначені для розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; ці обставини безумовно викликали сумнів у неупередженості членів колегії суду апеляційної інстанції, на підставі чого суддям був заявлений відвід.

74. Верховний Суд неодноразово зазначав, що подання дисциплінарної скарги є правом особи, передбаченим Законом "Про судоустрій і статус суддів". Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об`єктивності судді (суддів). Інше тлумачення цієї норми фактично призвело би до можливості сторони обирати суддю у своїй справі.

75. Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №902/1658/15, від 30.08.2019 у справі №Б-21/29, від 06.09.2023 у справі №924/1225/21, від 20.12.2023 у справі №918/686/21, від 05.02.2024 та від 12.02.2024 у цій справі.

76. Необґрунтованими є також твердження скаржника, що факт того, що ця ж колегія суддів переглядає своє ж рішення за нововиявленими обставинами сам по собі виключає об`єктивний підхід до вирішення справи, оскільки скаржник не навів норми права, які було порушено при визначенні складу суду, зокрема норми, якими передбачено, що заява про перегляд судового рішення повинна розглядатися іншою колегією суддів ніж та, яка ухвалювала рішення, перегляд якого ініціює заявник.

77. Натомість Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Петухова М.Г. в ухвалі від 12.10.2023, оцінюючи доводи скаржника щодо наявності підстав для відводу колегії суддів, вказав, зокрема, що відповідно до ч.15 ст.32 ГПК розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.

78. Також скаржник зазначає, що у судовому засіданні 02.11.2023 представник заявника здійснив спробу з`ясувати чи спростувати відомості щодо дружніх відносин головуючого судді із одним з членів ЖБК "Подільський край", однак судді відмовились надавати відповідь, а також обмежили право заявника на відвід, відмовивши у відповідному клопотанні про підготовку письмової заяви з цього приводу.

79. Верховний Суд відхиляє зазначений довід з таких мотивів.

80. В оскаржуваній ухвалі від 02.11.2023 колегія суддів встановила, що позивач подавав письмову заяву від 09.10.2023 про відвід колегії суддів, яка ухвалою суду від 10.10.2023 визнана необґрунтованою, а ухвалою суду від 12.10.2023 відмовлено у її задоволенні. У цій заяві однією із підстав заявленого відводу судді Розізнаній І.В. вказано про виявлені позивачем в процесі вирішення справи №822/1736/18 ознаки дисциплінарного проступку в діях судді, які описані більш детально у скарзі, котра адресована до Вищої ради правосуддя. Зі змісту скарги від 25.03.2023 вбачається, що суддя перебуває у близьких дружніх стосунках із одним із членів кооперативу, а також перебуває у дружніх стосунках із донькою одного із членів кооперативу, яка є суддею Господарського суду Хмельницької області.

81. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за таких обставин заявник не навів підстав для відводу, які йому стали відомі напередодні судового засідання, що можна було б кваліфікувати як винятковий випадок для заявлення відводу, а тому враховуючи, що відвід заявлений повторно, з підстав розглянутих раніше і поза встановлених законом строків, він залишається без розгляду в силу ст.38 ГПК.

82. Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

83. Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

84. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абз.2 ч.3 ст.38 ГПК).

85. Суд апеляційної інстанції (колегія суддів: Розізнана І.В., Грязнов В.В., Маціщук А.В.) ухвалою від 05.10.2023 відкрив провадження у справі за нововиявленими обставинами.

86. 10.10.2023 від скаржника надійшла заява про відвід суддів Розізнаної І.В., Грязнова В.В., Маціщук А.В. Однією із підстав заявленого відводу була обставина скерування дисциплінарних скарг щодо суддів до Вищої ради правосуддя. Зі змісту скарги від 25.03.2023 вбачається, що суддя Розізнана І.В. перебуває у близьких дружніх стосунках із одним із членів кооперативу, а також перебуває у дружніх стосунках із донькою одного із членів кооперативу, яка є суддею Господарського суду Хмельницької області.

87. Тобто така підстава була відома скаржнику до моменту проведення судового засідання в ході якого, за твердженням скаржника, судді відмовили йому у відповідному клопотанні про підготовку письмової заяви про відвід з цього приводу.

88. Отже обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що заявник не навів підстав для відводу, які йому стали відомі напередодні судового засідання, що можна було б кваліфікувати як винятковий випадок, що передбачено абз.2 ч.3 ст.38 ГПК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

89. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

90. Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати

92. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 у справі №822/1736/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

О. Кролевець