Ухвала

від 12.10.2023 по справі 822/1736/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"12" жовтня 2023 р. Справа № 822/1736/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Петухов М.Г.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів

у справі №822/1736/18

за позовом ОСОБА_1

до:

1) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

2) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

про:

- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом № 1/26/04-18 від 26.04.2018 позачергових загальних зборів членів та засновників житлово-будівельного кооперативу "Подільський край";

- визнання протиправними дій державного реєстратора управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Самчук Олени Андріївни щодо внесення змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край", що не пов`язані зі змінами до установчих документів: від 03.05.2018 за № 16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та від 07.05.2018 за № 16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації;

- скасування внесених державним реєстратором управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Самчук Оленою Андріївною змін до відомостей про Житлово-будівельний кооператив "Подільський край", що не пов`язані зі змінами до установчих документів: від 03.05.2018 за №16731070009008102 щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та від 07.05.2018 за №16731070010008102 щодо зміни додаткової інформації.

ВСТАНОВИВ:

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 відкрито провадження у справі № 822/1736/18 за нововиявленими обставинами; розгляд заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами призначено на 02.11.2023 о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

В подальшому, 10.10.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Розізнаної І.В., судді Маціщук А.В., судді Грязнова В.В.

Така заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 у справі №822/1736/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021, в задоволенні позову відмовлено.

Заявник вказує, що при ухваленні вказаних судових рішень, суди виходили з того, що позивачем не було доведено факту членства в Житлово-будівельному кооперативі "Подільський край".

Постановою Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №822/1736/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі №822/1736/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2022 у справі №822/1736/18 позов задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023, в складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В., суддя Грязнов В.В. апеляційні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області 31.08.2022 у справі №822/1736/18 задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області 31.08.2022 у справі №822/1736/18 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ОСОБА_1 вказує, що взявши до уваги доведеність факту його членства у ЖБК "Подільський край", апеляційний господарський суд, посилаючись на недопустиму доказову базу відповідача, скасував, на думку позивача, законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Продовжує, що в процесі вирішення справи № 822/1736/18 ним були виявлені ознаки дисциплінарних проступків в діях суддів, які описані більш детально у відповідних скаргах, котрі адресовані до Вищої ради правосуддя.

Оскільки вказані скарги вже скеровані 25.04.2023, на думку заявника, така обставина може істотно вплинути на об`єктивність та неупередженість усього складу суду по відношенню до нього, як заявника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вважаю, що судді не зможуть безсторонньо та без впливу власного суб`єктивного фактору вирішити питання, ініційоване ним, в той момент, коли відносно них вирішується питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, вбачає, що є прямі обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Розізнаної І.В., судді Маціщук А.В. та судді Грязнова В.В. при розгляді справи № 822/1736/18.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Розізнаної І.В., Маціщук А.В., Грязнова В.В. від розгляду справи №822/1736/18. Передано справу №822/1736/18 для вирішення питання про відвід суддів Розізнаної І.В., Маціщук А.В., Грязнова В.В. у порядку, встановленому ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Петухову М.Г.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 ст. 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Із аналізу поданої ОСОБА_1 заяви про відвід суддів вбачається, що зазначаючи про неупередженість суддів, заявник посилається на те, що вони ухвалили постанову, якою скасували, на думку позивача, законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, посилаючись на недопустиму доказову базу відповідача. Додатково заявник вказує, що ним на суддів подано скарги до Вищої ради правосуддя.

Суд враховує, що відповідно до ч. 15 ст. 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

За приписами ч. 8 ст. 33 ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі (ч. 5 ст. 36 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється саме тим складом суду, який таке рішення ухвалив.

Поруч з вказаним, суд зауважує, що ч. 4 ст. 35 ГПК України унормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тобто, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких його не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц).

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах, або як в цьому випадку при вирішенні відповідної заяви.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі ст.6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою: чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. рішення ЄСПЛ у справах "Bulut v. Austria" від 22.02.1996, п.31, заява №17358/90 та "Thomann v. Switzerland" від 10.06.1996, п.30, заява №17602/91). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Тобто, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Суд бере до уваги, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У цьому сенсі суд звертається до справи Європейського суду з прав людини "Де Хаес і Гійсельс проти Бельгії" (De Haes and Gijsels v. Belgium; Рішення від 24.02.1997), у якому (п.37) суд визнав, що "судді мають бути захищені від деструктивних випадів, які є необґрунтованими, особливо з огляду на те, що до обов`язків суддів належить обачність, що стримує їх від відповіді на критицизм".

Також, суд наголошує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Таким чином, така підстава відводу, як ухвалення постанови Північно-західного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. та суддя Маціщук А.В.) від 10.03.2023 не може свідчити про неупередженість вказаної колегії суддів.

При цьому, вказана постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №822/1736/18.

Щодо доводів про скерування скарг до Вищої ради правосуддя, суд зазначає таке.

Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості.

Як зазначено вище, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Крім того, доводи заявника щодо необхідності відводу суддів з підстав незгоди з їх правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.

Суд зазначає, що аргументи заявника щодо дисциплінарної скарги, поданої щодо суддів, фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів, чи викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону "Про Вищу раду правосуддя" дисциплінарне провадження включає:

1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;

2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

На час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 у справі №822/1736/18 за нововиявленими обставинами, відомості щодо відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарними скаргами заявника або ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності на офіційному сайті Вищої ради правосуддя відсутні.

В той же час, подання дисциплінарної скарги є правом особи. Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об`єктивності судді (суддів).

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вказує, що заявником не доведено упереджене ставлення суддів, а викладені у заяві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу будь-якого судового акту, у тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід суддів. Додані ж до заяви докази також не підтверджують обставин неупередженості колегії суддів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 323 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Розізнаної І.В., Маціщук А.В., Грязнова В.В. від розгляду справи №822/1736/18.

2. Ухвала набирає законної сили після її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Петухов М.Г.