Ухвала

від 07.08.2023 по справі 498/854/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 498/854/20

провадження № 61-11505ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Шавша Галини Миколаївни, про визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_1 07 вересня 2015 року державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, реєстровий номер 2-1551, а саме в частині права на 1/2 частину земельної ділянки площею 10, 05 га кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 10, 05 га кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. В іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костинчук В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У клопотанні, викладеному у прохальній частині касаційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Костинчук В. В. просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на тяжкий матеріальний стан, у зв`язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом позову у даній справі є визнання свідоцтва про права на спадщину за законом частково недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, тому заявнику потрібно надати докази на підтвердження наведених обставин.

Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, про наявність рухомого та/або нерухомого майна, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука В. В. про звільнення від сплати судового збору, суд урахував, що заявник не обґрунтував наявності таких підстав та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати.

При цьому, обставина, що наведена заявником, а саме введення на території Держави Україна правового режиму воєнного стану, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука В. В. про звільнення від сплати судового збору, відтак заявнику належить сплатити судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за законом), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати платіжний документ або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Так, судове рішення, яке оскаржує заявник, свідчить про існування вимоги майнового характеру (визнання права власності), а саме в частині права на 1/2 частину земельної ділянки площею 10, 05 га кадастровий номер 5121686400:01:002:0481, що розташована на території Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

Отже, ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 13 червня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року залишити без руху.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Костинчука Василя Васильовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян