Постанова

від 07.08.2023 по справі 160/8894/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8894/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року

у адміністративній справі № 160/8894/22 за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року задоволено заявлений керівником Криворізької центральної окружної прокуратури адміністративний позов в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» і зобов`язано Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» привести у стан готовності захисну споруду №13911, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89, шляхом усунення недоліків зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021 р.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав його незаконності та необгрунтованості, допущеної внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних

На підтвердження своїх вимог апелянт посилається у скарзі на безпідставність врахування судом першої інстанції паспорту захисної споруди, виготовленого 14.01.1980 і в якому зазначено дату введення в експлуатацію 25.11.1979, а також датованої 02.03.1981 облікової картки, які складалися російською мовою ще за часів існування СРСР, їх оригінали відсутні, а зміст та форма не відповідають нормам ДБН А.3.1-9-2000 (на які суд у даному випадку послався безпідставно), і затвердженим наказом МВС України 09.07.2018 року № 579 Вимогам щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту. Крім того, апелянт акцентує увагу на тому, що захисна споруда ЦО № 13911 у статутний фонд товариства не передавалась та не перебуває на балансі підприємства, що підтверджується листом Міністерства економіки України від 08.06.2022Ка 2812-11/34664-08, листом Міністерства промислової політики України від 31.10.2007 № 12/5-2-418 та додатком «Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ», а також оціночним актом на будівлю «Р» по вул. Модрівська (Прорізна), 89, що є додатком до Зведеного акту вартості будівель та споруд за адресою вул. Модрівська, буд. 89, а невідповідність її вимогам та критеріям утримання і експлуатації захисних споруд цивільного захисту підтверджується Актом перевірки експлуатаційного і технічного стану захисної споруди ЦО №13911 від 14.10.2009 р., який доводить факт неможливості використання підприємством захисної споруди як сховище ЦО до прийняття її державною комісією до експлуатації у зв`язку з її непридатністю до використання за таким призначенням, що, зокрема, є підставою для виключення її із фонду захисних споруд.

Також апелянт вказує на відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом у цій справі, оскільки відсутність у державного органу ДСНС права на звернення до суду з позовом про спонукання відповідача усунути порушення вимог чинного законодавства, не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором виходячи з положень частини другої статті 68 КЦЗ України якою встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, саме органи ДСНС уповноважені у визначений законом спосіб звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв. Вказує, що предметом даного позову є зобов`язання АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» усунути недоліки, зазначені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021, що суперечить установленому законом способу спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, до яких віднесено і право органів ДСНС у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей звертатися до адміністративного суду з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання.

За вказаних обставин вважає, що з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які неодноразово викладалися у постановах: від 18.10.2019 у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 у справі №804/4728/18, від 30.07.2019у справі № 0440/6927/18, від 26.02.2020 у справі№804/4458/18, від 27.04.2020 у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 у справі №580/17/20.

При цьому, апелянт наголошує, що задовольнивши позовні вимоги прокурора в інтересах ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради, судом було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки в даному випадку у прокурора були відсутні підстави та повноваження для звернення прокурора до суду в інтересах держави, передбачені КАС України, КЦЗ України та Законом України «Про прокуратуру», що є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволені позову прокурора. І така правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 у справі №№320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 24.09.2019 у справі №320/903/19.

У відзиві арбітражного керуючого на апеляційну скаргу вказується на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить скасувати в частині задоволення позовних вимог до арбітражного керуючого, який не є посадовою особою чи керівником АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ», та який не порушував права чи інтереси Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради.

У відзиві прокурора на апеляційну скаргу вказується про визначений законом обов`язок відповідача привести захисну споруду у стан готовності до укриття населення та утримання її у належному стані, і про безпідставність посилань відповідача на те, що він не є балансоутримувачем захисної споруди №13911, оскільки це майно не передано йому у власність виходячи з переліку майна, переданого до статутного фонду, оскільки факт перебування на балансі захисної споруди №13911 відповідач не спростував належними доказами, а під час здійснення органами ДСНС заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у 2018 та 2021 роках відповідач не заперечував щодо перевірки захисної споруди №13911, ніяких пояснень щодо не перебування на балансі або не введення в експлуатацію вказаної захисної споруди не надавав, постійно погоджувався із виявленими недоліками щодо захисної споруди, однак продовжував ігнорувати вимоги органів ДСНС.

Стосовно права на звернення до суду з позовом у цій справі, прокурор у відзиві посилається на невиконання відповідачем вимог приписів №107/10 від 20.06.2018 та №108 від 19.02.2021, якими він зобов`язувався забезпечити готовність до укриття працюючого персоналу у захисній споруді №13911. Вказує, що внаслідок невиконання вказаних приписів ДСНС, відповідачем порушено вимоги ст.32 Кодексу цивільного захисту України, п. 9, 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 та Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, а положеннями Кодексу цивільного захисту України, Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій та Положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету КМР визначено повноваження органів ДСНС в мирний час, а введення на території воєнного стану створює особливості здійснення своїх повноважень усіма органами державної влади, тому на переконання прокурора відповідно до ст.1, п. 18 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», п.5 Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» і п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України органи ДСНС на виконання своїх функцій з урахуванням особливостей пов`язаних зі введеним режимом воєнного стану в Україні можуть звертатися до суду з позовами про приведення захисних споруд цивільного захисту у готовий до використання стан.

Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву прокурора і арбітражного керуючого, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального та процесуального права, колегія суддів визнає про наявність у даному спірному випадку підстав для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з нижченаведеного.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги прокурора, заявлені в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради про зобов`язання Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» привести у стан готовності захисну споруду №13911, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89, шляхом усунення недоліків зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021 р.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи підставою для звернення керівника Криворізької центральної окружної прокуратури з позовом у цій справі став факт невиконання відповідачем, як балансоутримувачем захисної споруди №13911 по вул. Прорізна, 89 у м. Кривий Ріг, винесених Криворізьким міським Управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №107/10 від 20.06.2018 р. та №108 від 19.02.2021 р., якими відповідач зобов`язувався: у строк до 01.09.2018 (за приписом №107/10 від 20.06.2018 р.) забезпечити готовність до укриття працюючого персоналу у захисній споруді №13911, ведення необхідної документації щодо захисної споруди, контроль за правильним утриманням приміщень, збереження захисних пристроїв та інженерного обладнання, обслуговування та ремонт захисної споруди, дотримання протипожежних вимог, підтримку захисної споруди у повній готовності до приймання осіб, що укриваються, а також забезпечити захисну споруду телефонним зв`язком з диспетчерською службою та репродуктором, підключеним до районної або місцевої радіотрансляційної мережі; і у строк до 19.05.2021 р. забезпечити готовність до укриття працюючого персоналу, ведення необхідної документації щодо захисної споруди, контроль за правильним утриманням приміщень, збереження захисних пристроїв та інженерного обладнання, обслуговування та ремонт захисної споруди, дотримання протипожежних вимог, підтримку захисної споруди у повній готовності до приймання осіб, що укриваються, розробку функціональних обов`язків для персоналу щодо обслуговування захисної споруди, а також комплексні перевірки, спеціальні та планові огляди захисної споруди.

На підставі інформації про захисні споруди із зазначенням місцезнаходження, балансоутримувачів або користувачів, отриманої з Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на запит заступника керівника Криворізької центральної окружної прокуратури 05.04.2022 р. - за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Криворізькою центральною окружною прокуратурою було внесено відомості до ЄРДР №42022042080000054 від 12.04.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження, прокуратурою було отримано копії вищеозначених Приписів Криворізького міського Управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №107/10 від 20.06.2018 р. і №108 від 19.02.2021 р., та складених за результатами проведення перевірок Актів №98/10 і № 128, а також було проведено 31.05.2022 р огляд сховища №13911 за участі головного фахівців відділу ЦЗ Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та ВЗЗ з ПНС Криворізького району ЦЗД ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, під час якого виявлено: відсутність облікової документації на сховище; не визначення формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд); не забезпечення ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо; відсутність таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту; знаходження у непрацездатному стані системи опалення захисної споруди знаходиться; знаходження у непрацездатному стані системи електроживлення сховища і системи вентиляції; не придатності для використання системи каналізації; знаходження у непридатному стані фільтровентиляційного обладнання, протипилового фільтра та фільтра-поглинача; захаращення та сирості сховища; знаходження у не придатному стані захисно-герметичних пристроїв, захисно-герметичних та герметичних дверей, та несправності механізмів задраювання на підставі чого спеціалістами з цивільного захисту було зроблено висновок про неготовність для використання за призначенням сховища №13911, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 89.

Керівником Криворізької центральної окружної прокуратури направлялися запити до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету КМР: за №04/59-3352вих22 від 12.05.2022 та за №04/59-3671вих22 від 24.05.2022 щодо звернення до суду із позовом про зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести її у стан готовий для використання; і за №04/59-4127вих-22 від 07.06.2022 р. та за №04/59-4128вих-22 від 07.06.2022 р. про звернення із даним позовом.

У відповідь ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області і Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету КМР повідомляли прокурора: листом 4901-2778/4903 від 17.05.2022 р. про те, що згідно з постановою КМУ від 13.03.2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням на період дії режиму воєнного стану в Україні не здійснюється, що унеможливлює для органу ДСНС вжити заходів державного нагляду (контролю) для зобов`язання відповідача привести захисту споруду у готовий для використання стан; листом №12/13/287 від 26.05.2022 р. про те, що відповідач не провів щорічну оцінку стану готовності захисної споруди та не надав копію акту оцінки стану готовності захисної споруди до Управління;

Виходячи з того, що відповідач систематично не виконує свої обов`язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані, використання на сьогоднішній день захисної споруди №13911 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Прорізна 89 є неможливим, а вищеозначені акти перевірки та приписи є чинними і до суду не оскаржені - керівник прокуратури звернувся з позовом у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та наданим сторонами у справі доказам, у тому числі і ті, що стосуються документації на захисну споруду цивільного захисту №13911 (паспорт, облікова картка сховищ № НОМЕР_1 , наданий відповідачем перелік переданого до статутного фонду ВАТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» майна) та Актів перевірки експлуатаційного і технічного стану захисної споруди ЦО, у тому числі і Акту №13911 від 14.10.2009 р., в якому зазначено, що захисна споруда є недобудованою, не приймалась до експлуатації, суд першої інстанції обґрунтовано спирався на положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України ч.3 ст.53 КАС України, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ч.4 ч.8 ст.32 і ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, п.4 і п.10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ віл 10.03.2017 № 138, п.4.4 Державних будівельних норм А.3.1-9-2000 «Прийняття і експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання», а також на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За наведених у попередньому абзаці обставин та положень чинного законодавства, а також з урахуванням того, що проведення повторних перевірок не ініціювалося дійшов висновку, що, а план усунення виявлених порушень відповідачем не складався та не затверджувався, також як і не здійснювалося достатньо належних заходів щодо усунення виявлених порушень - суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позовної заяви Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (вул.Книжка, 1а, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50074), в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (вул.Короленка, буд.4, м.Дніпро, 49600), в інтересах Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич О.М. про зобов`язання вчинити певні дії.

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване у цій справі рішення Дніпропетровського адміністративного окружного суду, колегія суддів не спростовуючи встановлені у цій справі обставини та наявність виключних обставин для звернення прокурора до суду з урахуванням введення воєного стану в Україні вважає за необхідне обговорити питання обраного прокурором у цій справі способу судового захисту інтересів держави в особі органів ДСНС України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Так, дійсно, за змістом частин третьої - п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі по тексту - Закон України №1697-VII) встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням наведених нормативних положень можна зробити висновок, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а виключно у випадках, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Конституція України та ординарні закони не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорюванні права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У даній справі як позовні вимоги, так і підстави подання позову мотивовано відсутністю у державного органу ДСНС права на звернення до суду з позовом про спонукання відповідача усунути порушення вимог пожежної безпеки, що колегія суддів у даному спірному випадку може не визнати достатньо обґрунтованого підставою для задоволення позову у цій справі.

Слід зазначити, що однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу, а підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. Так, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно, а у другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16.

У свою чергу відсутність у державного органу права на звернення до суду з позовом про спонукання усунути порушення вимог пожежної безпеки не може бути підставою представництва інтересів такого органу в суді прокурором.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За результатами правового аналізу повноважень органів Державної служби з надзвичайних ситуацій установлено, що на підставі статей 67 та 68 КЦЗ України саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 КЦЗ України, є установленим законом способом спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органи ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

Оскільки предметом даного позову є зобов`язання Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» привести у стан готовності захисну споруду №13911, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89, шляхом усунення недоліків зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021 р., що фактично є спонуканням відповідача усунути порушення, що зафіксовані в акті перевірки, проведеної у період з 18.02.2021 по 19.02.2021 фахівцями ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області судова колегія наголошує, що законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 КЦЗ України, а не шляхом покладення обов`язку вжити в межах компетенції заходи, направленні на усунення порушень протипожежної безпеки згідно винесеного припису.

Прокурором у цій справі не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що він звертався до органів ДСНС з вимогою подання вказаним органом адміністративного позову до суду про застосування заходів реагування до відповідного комунального закладу освіти, що у свою чергу вказує на відсутність правових підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Не надано суду і доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об`єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» для усунення виявлених порушень.

Отже, колегія суддів наголошує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді. При цьому, навіть виходячи з наявних у цій справі виключних обставин для захисту інтересів держави прокурором, то і в цьому випадку останній має обирати належний спосіб до суду, який встановлений законом для державного органу в інтересах якого дії прокурор, та який забеспечить реальних захист інтересів держави та буде сприяти усуненню виявлених порушень.

У даному випадку відповідачу уповноваженим на те органом ДСНС виписувалися Приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання відповідно до ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Відповідно, заявлена прокурором у цій справі вимога є суто формальною та такою, що фактично не забезпечує основної мети, якою беззаперечно спонукає відповідача усунути недоліків зазначені в приписі №108 від 19.02.2021 р. порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та привести у стан готовності захисну споруду №13911 за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89.

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові, і такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду, відповідно, його необхідно застосовувати у даній справі виходячи із принципу процесуальної економії, тобто, у спосіб захисту, який приведе до відновлення порушеного інтереса держави без необхідності повторного звернення до суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності та виходячи з того, що неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь- яких правовідносинах, а також з огляду на фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення у справі іншого рішення про відмову у задоволені позову керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович про зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року скасувати

У задоволені позову керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.В. Мельник