Ухвала

від 25.09.2023 по справі 160/8894/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/8894/22

адміністративне провадження № К/990/30598/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 160/8894/22 за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області, в інтересах Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович, у якому просив:

зобов`язати Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» (адреса: Україна, 50024, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Петра Калнишевського, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 04819211) привести у стан готовності захисну споруду №13911, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89, шляхом усунення недоліків зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року задоволено заявлений керівником Криворізької центральної окружної прокуратури адміністративний позов в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» і зобов`язано Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» привести у стан готовності захисну споруду №13911, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Прорізна, 89, шляхом усунення недоліків зазначених в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №108 від 19.02.2021 р.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року - скасовано. У задоволені позову керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» та арбітражного керуючого Лінкевич Олег Миколайович про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 06 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 30.01.2019 у справі №810/2793/17, від 06.02.2019 у справі №810/3046, від 13.02.2019 у справі №810/2763/17 та постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №820/1382/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 15.10.2019 у справі №903/129/18, від 02.06.2021 у справі №904/48/20, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 23.06.2020 у справах №906/516/19, № 905/633/19, №922/2589/19, від 30.06.2020 у справі №922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19 та від 28.10.2020 у справі №10963/19, від 11.02.2021 у справі №911/1530/19, від 03.03.2021 у справі №913/175/20, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі 569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 , від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі №640/13456/20, від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, на предмет подібності оцінюються саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд визначає, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність також визначаться за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

Посилання на зазначену вище практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу суб`єкта владних повноважень, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Проте скаржник жодним чином не обґрунтовує подібність правовідносин у справах, не вказує конкретну норму права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо якої викладено Верховним Судом, як і не зазначає висновки Верховного Суду щодо застосування певної норми, які викладено у постановах, на які скаржник посилається. Натомість скаржник здійснює посилання постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду без взаємозв`язку із обставинами, які установлені судами у цих справах, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.

Просте посилання у тексті касаційної скарги на те, що справи є подібними без аналізу подібності предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених фактичних обставин та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин не є належним обґрунтуванням подібності правовідносин.

Таким чином, наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду попередньої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 160/8894/22 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська