Рішення

від 08.08.2023 по справі 125/1259/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1259/21

2/125/427/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2023 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доТОВ ВП«Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок власнику.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить чотири земельні ділянки, які розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки позивач передав в оренду ТОВ ВП «Імпульс Плюс».

Користуючись своїм правом розірвати договори оренди землі за згодою сторін, ОСОБА_1 звернувся із заявами до відповідача, де просив припинити їх дію шляхом розірвання та повернути належні йому земельні ділянки, у зв`язку із наміром надалі самостійно обробляти їх та користуватися для сільськогосподарських потреб. Позивач зазначив основну підставу, щодо дострокового розірвання договорів оренди землі у зв`язку з невиконанням Орендарем їх істотних умов, а саме нездійснення розрахунків за оренду землі з урахуванням індексації та зменшенням родючості землі, внаслідок неналежне виконання орендарем обов`язків.

Умовами договорів оренди землі № 465 № 467 № 468 від 11.11.2013 р. та № 206 від 05.09.2013 р. передбачено, що орендна плата може вноситись Орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формах і складає 3,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у пункті 5 даних договорів на рік. Форми орендної плати можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Так, відповідно до пункту 5 договору оренди землі № 467 від 11.11.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520281400:02:002:0069 становить 44098 грн. 34 коп. Таким чином, орендна плата на момент укладення договору становила (44098,34 грн. : 100%) * 3,5% = 1543 грн. 45 коп. З урахуванням індексації орендна плата мала би бути станом на 31 грудня: 2018 року - 3892,58 грн.; 2019 року - 4050,01 грн.; 2020 року - 4252,20 грн.

Відповідно до пункту 5 договору оренди землі № 468 від 11.11.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520281400:02:002:0176 становить 44110 грн. 02 коп. Таким чином, орендна плата на момент укладення договору становила (44100.02 грн.: 100%)*3,5% = 1543 грн. 50 коп. З урахуванням індексації орендна плата мала би бути станом на 31 грудня: 2018 року - 3892,71 грн.; 2019 року - 4050,14 грн. 2020 року - 4252,34 грн.

Відповідно до пункту 5 договору оренди землі № 465 від 11.11.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520281400:02:002:0070 становить 44098 грн. 34 коп. Таким чином, орендна плата на момент укладення договору становила (44098.34 грн.: 100%) * 3,5% - 1543 грн. 44 коп. З урахуванням індексації орендна плата мала би бути станом на 31 грудня: 2018 року - 3890,99 грн.: 2019 року - 4050,20 грн.; 2020 року - 4250,80 грн.

Проте, за жоден з розрахункових періодів, з вищезазначених земельних ділянок не було сплачено усього обсягу орендної плати, що в свою чергу, свідчить про неналежне виконання зобов`язання орендодавця.

Таким чином, ТОВ ВП «Імпульс Плюс» систематично неналежно виконує зобов`язання зі сплати орендної плати, а саме не проводить розрахунки з урахуванням індексації.

Крім того, самостійною підставою для розірвання договорів оренди землі є неналежне виконання орендарем обов`язків щодо збереження родючості ґрунтів. На замовлення позивача Вінницькою філією ДУ «Держґрунтохорона» було проведене агрономічне дослідження ґрунту земельних ділянок на території Гулівської сільської ради Барського району, та відповідно до висновків викладених в Довідці про кількісний та якісний склад ґрунтового покриву земельної ділянки агрохімічні показники поживності ґрунту у порівнянні з обстеженням даної площі у 2015 році мають зменшення по фосфору та калію. Тобто, родючість ґрунтів у порівнянні з 2015 роком знизилася, що свідчить про неналежний догляд за земельною ділянкою та неналежне виконання орендарем обов`язків щодо збереження родючості ґрунтів, передбачених ЗУ «Про оренду землі».

Внаслідок недосягнення порозуміння із ТОВ ВП «Імпульс Плюс» щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки №467 від 11 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та зобов`язати ТОВ ВП «Імпульс Плюс» передати йому земельну ділянку загальною площею 2,2647 га., що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0520281400:02:002:0069, в стані, придатному для цільового використання; розірвати договір оренди земельної ділянки №468 від 11 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та зобов`язати відповідача передати йому земельну ділянку загальною площею 2,2653 га, що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0520281400:02:002:0176, в стані, придатному для цільового використання; розірвати договір оренди земельної ділянки № 206 від 05.09.2013 р. з кадастровим номером 0520281400:02:001:0055, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та зобов`язати відповідача передати йому земельну ділянку загальною площею 2,2672 га., що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0520281400:02:001:0055, в стані, придатному для цільового використання; розірвати договір оренди земельної ділянки №465 від 11 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ВП «Імпульс» та зобов`язати відповідача передати йому земельну ділянку площею 2,2647 га., що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, кадастровий номер: 0520281400:02:002:0070, в стані, придатному для цільового використання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Беліменко В.І. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов, з мотивів викладених в ньому, надавши при цьому свої доводи і обґрунтування, опираючись на представлені суду належні і допустимі докази.

Представник відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвокат Єсик В.О. у судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення з підстав, викладених у відзиві. Зокрема вказав, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вважає за доцільне розглядати факти несплати орендної плати в межах позовної давності, а саме з 2018 по 2020 роки з урахуванням індексації. Умовами вищевказаних договорів передбачена виплата орендної плати у натуральній, грошовій та відробіткових формах. На вибір позивача, орендна плата виплачувалась у натуральній формі. Вищевказаними договорами визначено, що орендна плата у натуральній формі складає: 200 кг. кукурудзи (або ячменю), 500 кг. пшениці, 50 кг борошна. На виконання умов договорів оренди позивач отримав орендну плату за: - 2018 рік в наступному розмірі: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. Орендна плата у вказаному розмірі отримана по всім договорам оренди в тому числі і по договору № 206. За 2019 рік позивач отримав 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. Орендна плата в натуральній формі сплачена по договорах №№ 467, 465, 206. По договору № 468 орендна плата сплачена у грошовій формі. За 2020 рік в наступному розмірі: 700 кг. кукурудзи, 500 кг. пшениці, 50 кг борошна. Орендна плата в натуральній формі сплачена по договорам №№ 467, 465, 206. По договору № 468 орендна плата сплачена у грошовій формі. Згідно договору № 468 позивачу перерахована орендна плата в наступному розмірі: за 2019 рік - 6 000 грн.; за 2020 рік - 6 600 грн. Дані факти спростовують доводи позивача про невиплату орендної плати у повному обсязі, адже за розрахунками позивача, орендна плата з врахуванням індексації повинна становити: 4050,14 грн. і 4252,34 грн. за 2019 і 2020 роки відповідно. Фактично відповідач добровільно сплачує орендну плату у збільшеному розмірі. Жодних зауважень щодо розміру орендної плати у натуральній формі від позивача не надходило. Також, позивач та відповідач не погоджували зміни умов договорі, розміру орендної плати.

Договори оренди між позивачем (або його спадкодавцями) та відповідачем було підписано у 2013 році. Жодних даних у якому стані перебували земельні ділянки на час передачі їх у користування відповідачу, який був агрохімічний склад ґрунту на цей час позивачем не надано. Позивачем не надано доказів, що саме внаслідок неналежного господарювання ТОВ ВП «Імпульс Плюс» на його земельній ділянці відбулося погіршення родючості, погіршився склад ґрунту.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона займає посаду завідувача складом ТОВ ВП «Імпульс Плюс». В 2018, 2019, 2020 роках ОСОБА_1 отримав орендну плату в натуральній формі в повному обсязі на складі товариства. Свідок особисто була присутня при зважуванні та отриманні позивачем орендної плати, контролювала вагу та отримання. Всі пайовики ставили підписи у відомостях. ОСОБА_1 розписувався у відомостях в обліковця. В 2018 році ОСОБА_1 отримав: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. За 2019 та 2020 роки точно не пам`ятає скільки отримав позивач.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона займає посаду обліковця ТОВ ВП «Імпульс Плюс». В 2018, 2019, 2020 роках ОСОБА_1 отримав орендну плату в натуральній формі в повному обсязі на складі товариства особисто по чотирьох договорах оренди. В 2018 році ОСОБА_1 отримав: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. В 2019 та 2020 роках по одному договору він отримував орендну плату в грошовому виразі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. Факт отримання орендної плати позивачем в натуральній формі підтверджується його підписом у відомостях, де він розписувався особисто. В 2018 році ОСОБА_1 отримав: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру, за кожен пай окремо по кожному договору оренди. В 2019 році ОСОБА_1 отримав: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру, за трьох договорах оренди. По четвертому договору отримав орендну плату грошовими коштами. В 2020 році : 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна на кожен пай по трьом договорам. По четвертому договору отримав орендну плату грошовими коштами. Олій та цукор не видавали відповідно до умов договору на 2020 рік. Відомість була на кожен пай окремо тобто по кожному договору окрема графа та окремий підпис.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він займає посаду охоронця ТОВ ВП «Імпульс Плюс». Працює з 2020 року. В 2020 році ОСОБА_1 приїжджав та отримував орендну плату в натуральній формі на складі товариства. Він приїжджав, набирав зерно пшениці та кукурудзи в складі. Свідок контролював процес.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 пояснив, що він отримував орендну плату в натуральній формі на складі товариства, але не знає яку, скільки і в якій кількості. Орендар не пояснював, не роз`яснював та не розмежовував продукцію. Вважає, що орендна плата виплачувалася в неповному обсязі. ОСОБА_1 звертався до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» з претензіями, однак тільки в усній формі. Результату він не отримав. На карту йому перераховували кошти за орендну плату по одному договору.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0069, площею 2,2647 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №104363, виданого 15 жовтня 2004 року на підставі розпорядження Барської районної державної адміністрації № 46 від 05.02.2004 року.

Вказану земельну ділянку, кадастровий номер: 0520281400:02:002:0069 було передано в оренду за договором оренди землі № 467 від 11.11.2013 р. ТОВ ВП «Імпульс Плюс».

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0176, площею 2,2653 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯО № 551914, виданого 5 грудня 2012 року на підставі розпорядження Барської районної державної адміністрації № 46 від 05.02.2004 року.

Вказану земельну ділянку кадастровий номер: 0520281400:02:002:0176 було передано в оренду за договором оренди землі № 468 від 11.11.2013 р. ТОВ ВП «Імпульс Плюс».

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 0520281400:02:001:0055, площею 2,2672 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, яку позивач успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом №874.

Вказану земельну ділянку, кадастровий номер: 0520281400:02:001:0055 було передано в оренду за договором оренди землі № 206 від 05.09.2013 р. ОСОБА_2 ТОВ ВП «Імпульс Плюс».

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 0520281400:02:002:0070, площею 2,2647 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гулівської сільської ради Барського району Вінницької області, на підставі рішення Барського районного суду Вінницької області у справі №125/618/16 від 26.04.2016.

Вказану земельну ділянку, кадастровий номер: 0520281400:02:002:0070 було передано в оренду ОСОБА_3 ТОВ ВП «Імпульс Плюс» відповідно до договору оренди землі № 465 від 11.11.2013 р.

Відповідно до п. 10 Договорів оренди землі № 467 № 468 № 465 від 11.11.2013р. та договору оренди землі № 206 від 05.09.2013р. передбачено, що орендна плата може вноситись Орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формах і складає 3,5 (три з половиною) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у пункті 5 даних договорів на рік. У натуральній формі орендна плата складає: 200 кг. кукурудзи (або ячменю), 500 кг пшениці, 50 кг борошна. Форми орендної плати можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.

Відповідно до п. 11 Договорів остаточний розрахунок по орендній платі до 31 грудня поточного року.

Звертаючись із вказаним позовом, позивач зазначив, що відповідачем були порушенні умови спірних договорів, які полягають у невиконанні умов договорів щодо проведення розрахунків по орендній платі, та порушено умови використання належних позивачу земельних ділянок, а саме: неналежне виконання орендарем обов`язків щодо збереження родючості ґрунтів, не здійснено заходів покращення родючості ґрунтів та екологічного стану земельних ділянок.

Предметом даного спору є розірвання договорів оренди.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання такого договору.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в орендну земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про орендну землі».

Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

За положеннями ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частинах 1 та 2 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і щодо несплати орендної плати.

Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, відповідно до ст. 141 ЗК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 527/570/17-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 на виконання умов договорів оренди отримав орендну плату за: - 2018 рік в наступному розмірі: 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. Орендна плата у вказаному розмірі отримана по всім договорам оренди в тому числі і по договору № 206. За 2019 рік позивач отримав 500 кг пшениці, 700 кг кукурудзи, 50 кг борошна, 15 літрів олії та 70 кг цукру. Орендна плата в натуральній формі сплачена по договорах №№ 467, 465, 206. По договору № 468 орендна плата сплачена у грошовій формі. За 2020 рік в наступному розмірі: 700 кг. кукурудзи, 500 кг. пшениці, 50 кг борошна. Орендна плата в натуральній формі сплачена по договорам №№ 467, 465, 206. По договору № 468 орендна плата сплачена у грошовій формі. Згідно договору № 468 позивачу перерахована орендна плата в наступному розмірі: за 2019 рік - 6 000 грн.; за 2020 рік - 6 600 грн.

Отже, наведене свідчить, що відповідачем на виконання умов договорів оренди землі № 465 № 467 № 468 від 11.11.2013 р. та № 206 від 05.09.2013 р. за 2018, 2019, 2020 роки сплачувалась орендна плата в повному обсязі.

Вказане підтверджується оглянутими у судовому засіданні оригіналами відомостей про отримання орендної плати в натурі за 2018, 2019, 2020 роки, які містять підпис позивача, та показами свідків.

У зазначений період орендодавець не пред`являв орендарю жодних претензій щодо неповної сплати орендної плати за землю, не звертався із додатковими заявами про сплату орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що «частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України)».

Щодо підстави розірвання спірних договорів - неналежного виконання своїх зобов`язань зі сплати орендної плати без врахування індексу інфляції, суд враховує те, що в діючому законодавстві відсутня норма, яка б дозволяла застосовувати індекс інфляції до натуральної форми орендної плати, оплата якої визначена у вазі, та не пов`язана з вартісним визначенням у грошовій формі.

Відповідно до ст. 22 Закону про оренду землі і п. 9 Типового договору оренди землі розрахунок у натуральній формі повинен відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Тобто, внаслідок застосування ринкових цін для оцінки натуральної оплати вже враховані інфляційні процеси в економіці.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Ціни на відпущену продукцію з 2018 року по 2020 роки кожного року збільшувались. Зазначена динаміка цін у бік збільшення, свідчить про отримання позивачем вираженої у натуральній формі орендної плати у підвищеному розмірі, що в свою чергу, компенсує величину індексу споживчих цін.

Посилання позивача, як на підставу розірвання договорів оренди землі, на порушення відповідачем умов використання земельних ділянок, неналежне виконання орендарем обов`язків щодо збереження родючості ґрунтів, не знайшли свого підтвердження.

Згідно даних довідки Вінницької філії ДУ «Держґрунтохорона» від 05.056.2021 року № 158-02/03 було проведене агрономічне дослідження ґрунту земельних ділянок на території Гулівської сільської ради Барського району. Відповідно до висновків викладених в Довідці про кількісний та якісний склад ґрунтового покриву земельної ділянки агрохімічні показники поживності ґрунту у порівнянні з обстеженням даної площі у 2015 році мають зменшення по фосфору та калію.

Обстеження земельних ділянок позивача було проведено у 2015 році та в подальшому у 2021 році. З 2015 року по 2021 рік агрохімічне обстеження земельних ділянок, належних позивачеві, не проводилося. Жодних даних у якому стані перебували земельні ділянки позивача на час передачі їх у користування відповідачу в 2013 році, який був агрохімічний склад ґрунту на цей час матеріали справи не містять.

Належним і допустимим доказом на підтвердження вимог позивача міг бути висновок судової земельної експертизи, про проведення якої позивач клопотання не заявляв.

Ідентифікувати ці показники до кожної конкретної земельної ділянки, яка належить позивачу, неможливо. Неможливо встановити зміну агрохімічних характеристик кожної окремої земельної ділянки. Відповідно неможливо встановити, чи мало місце погіршення або покращення показників родючості кожної окремої земельної ділянки, щодо якої укладено договір оренди землі.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року в справі № 611/791/17 (провадження № 61-22013св19).

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши надані суду письмові докази, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідачем допущено порушення умов використання земельних ділянок.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в позові слід відмовити, тому судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Учасники справи:

ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», ЄДРПОУ: 34150627, місцезнаходження: вул. Скворцова, 40, м. Тальне, Тальнівський район, Черкаська область.

Повне судове рішення складено 11.08.2023

Суддя: