Рішення

від 13.09.2023 по справі 125/1259/21

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1259/21

2/125/427/2021

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Яремчук С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області заяву представника відповідача адвоката Єсика Володимира Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Барського районного суду Вінницької області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08.08.2023 в позові ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовлено повністю.

29.08.2023 до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвоката Єсика В.О. про ухвалення додаткового рішення, в якій в порядку ст. 133, 141 ЦПК України ставиться питання про стягнення з позивача на користь відповідача 18 000,00 грн витрат на правничу допомогу та витрат по сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат на підтвердження яких надав письмові докази.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвокат Єсик В.О. повністю підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Беліменко В.І. заперечували проти стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі. Вважають обґрунтованим та доведеним розмір витрат 5 000 грн. Клопотали про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Представник позивача адвокат Беліменко В.І. пояснила, що на момент ухвалення рішення 08.08.2023 Договір про надання правової допомоги № 26/07/21 від 26 липня 2021 року, укладений між ТОВ ВП «Імпульс Плюс» та адвокатом Єсиком В.О. втратив чинність, оскільки відповідно до п. 3.1 договір діє протягом року після його підписання та вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить про своє бажання припинити дію договору.

Крім того, Договір про надання правової допомоги № 26/07/21 від 26 липня 2021 року та Додаткова угода до Договору від 22.10.2021 підписані від імені ТОВ ВП «Імпульс Плюс» Торченюком А.М. , а Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору № 26/07/21 від 26 липня 2021 року, підписаний іншою особою - ОСОБА_2 , тобто не уповноваженою особою.

Вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. не обґрунтованими та не співмірними зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши надані докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08.08.2023 в позові ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовлено повністю.

29.08.2023 до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвоката Єсика В.О. про ухвалення додаткового рішення, в якій в порядку ст. 133, 141 ЦПК України ставиться питання про стягнення з позивача на користь відповідача 18 000,00 грн витрат на правничу допомогу та витрат по сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Згідно ст. 246 ЦПК України , якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішення після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

За правилами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що з метою отримання правничої допомоги у вище зазначеній справі відповідачем ТОВ ВП «Імпульс Плюс» було укладено Договір про надання правової допомоги № 26/07/21 від 26 липня 2021 року з адвокатом Єсиком Володимиром Олександровичем. 22.10.2021 року між ТОВ ВП «Імпульс Плюс» та адвокатом Єсиком В.О. укладено Додаткову угоду до Договору від 22.10.2021.

Адвокатом Єсиком В.О. надано до суду Договір про надання правової допомоги № 26/07/21 від 26 липня 2021 року, Додаткову угоду до Договору від 22.10.2021, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору № 26/07/21 від 26 липня 2021 року та платіжну інструкцію № 1505 від 14.08.2023 року на суму 18 000 грн.

Згідно з Актом приймання - передачі наданих послуг до Договору № 26/07/21 від 26 липня 2021 року та платіжною інструкцією № 1505 від 14.08.2023 року, витрати ТОВ ВП «Імпульс Плюс» на отримання правничої допомоги, пов`язаної із розглядом справи складають 18 000 грн. та складаються з підготовки відзиву на позов - 4 000 грн; участі адвоката у семи судових засіданнях 2000 грн х 7 = 14 000 грн.

Згідно даних журналу судових засідань представник відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвокат Єсик В.О. брав участь у судових засіданнях: 07.12.21 з 9.39 год по 10.49 год.; 24.01.22 з 14.08 год по 14.46 год.; 12.04.22 з 11.36 год по 11.49 год. (апеляційний суд); 28.02.23 з 10.45 год по 11.33 год.; 31.03.23 з 10.36 год по 11.41 год.; 23.05.23 з 14.42 год по 14.57 год.; 08.08.23 з 15.07 год по 16.00 год.

При цьому участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання, є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Подібний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказані вимоги законодавства представником відповідача виконані, розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи підтверджені доказами, які подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача повідомив у судовому засіданні.

Відтак, у справі, що розглядається, суд, дослідивши всі обставини, оцінивши докази з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до висновку, що відповідачем надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву і є достатніми для ухвалення судом додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВП «Імпульс Плюс» витрат на надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що судом при ухвалені 08.08.2023 рішення у даній справі питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідно ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що в позові було відмовлено повністю, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвоката Єсика В.О. та стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 гривень.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

При ухваленні додаткового рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Так, у пп. 268, 269 рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» ЄСПЛ вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пп. 268, 269 рішення від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» ).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн. є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Крім того, на підставі ст. 133, 141 ЦПК України, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягають випрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 09.12.2021 року (а.с.145, 148 т.1) у розмірі 2270,00 грн., оскільки вони доведені платіжним дорученням №10 від 21.12.2021.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 15, 76 - 81, 133, 134, 137, 141, 247, 270, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ТОВ ВП «Імпульс Плюс» адвоката Єсика В.О. про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити повністю.

Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВП «Імпульс Плюс» про розірвання договорів оренди земельних ділянок додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВП «Імпульс Плюс» витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн., а загалом 20 270 грн. (двадцять тисяч двісті сімдесят ) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.09.2023 року.

Суддя: