Ухвала

від 02.08.2023 по справі 626/133/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/133/21 Номер провадження 22-з/814/173/23 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

02 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь», в якому просила суд розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2006 року № 682, зареєстрований 23 березня 2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладений строком на 25 років між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,50 га, кадастровий номер 6323381200:11:000:0044, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Красноградського районного суд Харківської області від 14 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Красноградського районного суду Харківської області від 14 липня 2021 року скасовано, ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 01 листопада 2006 року № 682, зареєстрований 23 березня 2007 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», укладений між ПАОП «Промінь» та ОСОБА_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,50 га, кадастровий номер 6323381200:11:000:0044.

25 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко Д. В. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн, в якій вказував, що у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України в апеляційній скарзі було повідомлено про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення. Просив поновити строк на подання доказів понесених витрат, оскільки суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи, а про рішення суду заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 22 липня 2022 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року поновлено позивачеві процесуальний строк на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та відмовлено у постановленні додаткового рішення.

Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в частині відмови у прийнятті додаткового рішення у справі скасовано з підстав недотримання судом процесуального порядку вирішення такої заяви, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Витрати на професійну правничу допомогу відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133, частини другої статті 137 ЦПК України належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 УПК України).

З правилами частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема, не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань, до якої відповідно до статті 183 ЦПК України пред`являються вимоги щодо її форми та змісту.

Так, згідно пункту 6 частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога щодо підтвердження надсилання (надання) копій відповідних доказів іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними, міститься і у статті 83 ЦПК України. Недотримання таких вимог відповідно до частини дев`ятої має правовим наслідком те, що суд не бере такі докази до уваги.

У постанові Верховного Суду у цій справі зазначено, що порівняльний аналіз правил частини дев`ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.

По справі встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу від 25.07.2022 представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко Д. В. надав докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 23 червня 2021 року, додатки № 1 та № 2 до зазначеного договору, акт виконаних робіт від 19 липня 2022 року на загальну суму 19 000 грн, квитанцію до прибуткового касового ордера від 23 червня 2021 року № 1 на суму 6 500 грн та квитанцію до прибуткового касового ордера від 06 серпня 2021 року № 2 на суму 13 000 грн.

Проте, до заяви не було додано доказів направлення вказаних документів іншим учасникам справи, що позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну не співмірність витрат на професійну правничу допомогу та є підставою для залишення відповідної заяви без розгляду згідно частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання підтримується й Верховним Судом.

Так, у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) Верховний Суд зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Така практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029 св 21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456 ск 21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952 св 22) на стадії касаційного розгляду справи.

Доводи заявника, що копії відповідних документів було направлено Приватному Аграрно-орендному підприємству «Промінь» 31.10.2022 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення за вих. № 29/10-2 від 29.10.2022 є безпідставними та відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України такі докази мали бути подані суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що заявником у цьому випадку дотримано не було.

Згідно абзацу третього частини восьмої статті 141 ЦПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про повернення без розгляду представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Тимошенко Д. В. його заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 183, 270, 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна