Ухвала

від 10.08.2023 по справі 615/242/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 615/242/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/1116/23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: обрання запобіжного заходу підозрюваному

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи не від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 03 08 2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42021222070000023 від 25.06.2021 про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 214 720 грн. та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

На зазначену ухвалу слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, відмовивши слідчому у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилається на недоведеність вказаних в клопотанні ризиків, передбачених п.п 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що підозрюваний мав намір переховуватися, свідків у провадженні він не знає, дій, спрямованих на спілкування з ними, не вчиняв та жодним чином не перешкоджав слідству.

При цьому, захисник заперечує твердження прокурора щодо неявки ОСОБА_7 на допит за викликами слідчого та прокурора, оскільки під час телефонної розмови з прокурором 20.07.2023, ОСОБА_7 йому повідомив, що повістку, направлену 16.07.2023, підозрюваний побачив тільки 20.07.2023, у зв`язку з чим повідомив прокурору, що приїхати одразу не зможе, так як має намір укласти угоду з адвокатом, після чого, вони з прокурором обговорили наступну дату, в яку домовились, що підозрюваний приїде до прокурора 23.07.2023 . Повістки на цю дату прокурор не надсилав. 23.07.2023 ОСОБА_7 приїхав до прокурора, після чого, той йому вручив дві повістки на 29.07.2023 та на 30.07.2023. 29.07.2023 прокурор зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що 29.07.2023 до м. Валки їхати не потрібно, вони зустрінуться у м. Харкові. 29.07.2023 ОСОБА_7 разом із захисником зустрілися з прокурором, після чого, прокурор вручив ОСОБА_7 повідомлення про підозру. Під час зустрічі, 29.07.2023, прокурор не повідомляв ОСОБА_7 щодо необхідності зустрічі 30.07.2023. Крім того, прокурор вручив ОСОБА_7 повістку на 03.07.2023, однак в цей день ОСОБА_7 перебував у лікаря, у зв`язку з чим, надав відповідну довідку та направив повідомлення про неможливість з`явитися у цю дату.

Під час обшуку у квартирі ОСОБА_7 , прокурор вручив йому повістку на 24.07.2023 та на 26.07.2023, але зранку захисник 24.07.2023 зателефонував прокурору для уточнення , проте прокурор повідомив, що 24.07.2023 допиту не буде і запропонував провести його 25.07.2023, або після судового засідання, що в судовому засіданні 03.08.2023 прокурор підтвердив.

25.07.2023 відбулося судове засідання в Валківському районному суді з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, та того ж дня, прокурор допитав ОСОБА_7 , як підозрюваного. Оскільки ОСОБА_7 відмовився надавати свідчення, пославшись на ст.63 Конституції України, прокурор повідомив, що потреби з`являтися 26.07.3034 для допиту в якості потерпілого, немає.

03.08.2023 ОСОБА_7 приймав участь у судовому засіданні при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

А тому, захисник стверджує, що ОСОБА_7 з`являвся на допит 23.06.2023, 29.06.2023, 25.07.2023, та приймав участь в судових засіданнях 25.07.2023 та 03.08.2023, що, на думку захисника, підтверджує його належну процесуальну поведінку.

Захисник вважає, що слідчий та прокурор не довели неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а неможливість застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не аргументована належним чином, а мстить лише припущення про гіпотетичні ризики.

Обраний слідчим суддею розмір застави, вважає занадто великим, оскільки доходи ОСОБА_7 та наявність у нього родини, не дозволяє йому його сплатити. Просив врахувати належні соціальні зв`язки у підозрюваного, наявність у нього вищої освіти, місця роботи на посаді директора ТОВ «НВФ «Теленет-Сервіс» та постійного місця проживання.

На думку захисника, належна процесуальна поведінка ОСОБА_7 , відсутність доказів про можливі його спроби переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також відсутність спроб будь-яким чином перешкоджати провадженню, доводять відсутність процесуальної необхідності для застосування запобіжного заходу.

А тому, просить скасувати ухвалу, відмовити слідчому у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді застави і застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Захисник та підозрюваний підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021222070000023 від 25.06.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а саме - у незаконному заволодінні грошовими коштами Державного бюджету України у великих розмірах, під час виконання робіт щодо доступу до Інтернету закладів загальної середньої освіти Валківського району Харківської області.

Як в встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_7 , 06.10.2015 на підставі протоколу №2 позачергових загальних зборів засновників ТОВ «Науково-виробнича фірма «ТЕЛНЕТ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38493146, юридична адреса: вул. Руставелі, 15, м. Харків) призначений директором зазначеного товариства та діяв на підставі його Статуту і займав посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з положенням ч.3 ст.18 КК України був службовою особою та у своїй діяльності був зобов`язаний керуватися Статутом підприємства та чинним законодавством.

Будучи директором ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.

01.10.2019 в м. Валки Харківської області між відділом освіти Валківської РДА Харківської області (замовник) в особі начальника ОСОБА_9 та ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» (постачальник) в особі директора - ОСОБА_7 укладено договір №1/10-19 від 01.10.2019, згідно п.1.1. якого постачальник зобов`язується надати замовнику послугу, зміст якої визначається п.1.2.

Відповідно до п.1.2. найменування послуги: придбання послуг з доступу до Інтернету закладів середньої освіти код ДК 021:2015 - 72410000-7 Послуги провайдерів (Придбання послуг з доступу до Інтернету закладів загальної середньої освіти). Перелік послуг, їх кількість, комплектність та ціна зазначаються у Специфікації послуг (Додаток №1 до Договору). Згідно з п.3.1 сума договору становить 1 048 980 грн., у т.ч. ПДВ - 174 830 грн.

Достовірно знаючи, що ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» не має у штаті працівників, які можуть надати відповідні послуги за договором, не володіє належним для виконання робіт обладнанням, не зареєстровано надавачем послуг доступу до Інтернету на території Валківського району Харківської області, а також те, що єдиним провайдером Інтернет послуг на території с. Новий Мерчик, с. Сніжків, с, Шарівка, с. Баранове та м. Валки Харківської області, який має власну мережу (лінію) Інтернет на цій території та здатен надати послуги доступу до мережі Інтернет належної якості (швидкість, безперебійність тощо) є ТОВ «ЛАКС ГРУП» (Novaline) (код ЄДРПОУ 41764351, розташоване за адресою: вул. Соїча, 2, м. Харків), ОСОБА_7 звернувся з відповідною пропозицією до службових осіб зазначеного підприємства про укладення договору щодо надання послуг провайдерів.

За результатами перемовин між ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «ЛАКС ГРУП» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №90216 від 01.12.2019, яким фактично ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» залучив ТОВ «ЛАКС ГРУП» субпідрядником та в повному обсязі переклав свої договірні зобов`язання передбачені договором №1/10-19 від 01.10.2019, укладеним між відділом освіти Валківської РДА Харківської області (замовник) в особі начальника ОСОБА_9 та ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» (постачальник) в особі директора - ОСОБА_7 .

За результатами виконання договору, укладеного між ТОВ «ЛАКС ГРУП» та ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС», підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №390 від 01.12.2019, згідно якого ТОВ «ЛАКС ГРУП» виконано роботи щодо організації постійного доступу до мережі Інтернет за адресами: пров. Перемоги, 6, с. Новий Мерчик Богодухівського (Валківського) району Харківської області; вул. Шкільна, 2, с. Баранове Богодухівського (Валківського) району Харківської області; вул. Шкільна, 3, с. Сніжків Богодухівського (Валківського) району Харківської області; вул. Полтавська, 19, м. Валки Харківської області; вул. Центральна, 10, с. Шарівка Богодухівського (Валківського) району Харківської області, згідно якого загальна вартість виконаних робіт склала 75 000 грн; а також акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №391 від 01.12.2019, згідно якого ТОВ «ЛАКС ГРУП» виконано роботи щодо надання доступу до мережі Інтернет за вищевказаними адресами на суму 4 446 грн.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) з боку ТОВ «ЛАКС ГРУП» склала 79 446 грн., що є фактичною вартістю замовленої відділом освіти Валківської РДА послуги з організації та надання доступу до мережі Інтернет в навчальних закладах за вказаними адресами.

При цьому, в порушення вимог п.11.4 Договору, укладеного між відділом освіти Валківської РДА Харківської області та ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» від 01.10.2019, ОСОБА_11 з метою прикриття своєї злочинної діяльності не повідомив відділ освіти Валківської РДА про залучення ТОВ «ЛАКС ГРУП» як субпідрядника.

Разом з тим, встановлено, що ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» жодних послуг, передбачених договором №1/10-19 від 01.10.2019, безпосередньо навчальним закладам відділу освіти Валківської РДА не надало.

В подальшому, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_11 склав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2019 в кількості 10 штук (від №1 по №10) до Договору, укладеного між відділом освіти Валківської РДА Харківської області та ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» від 01.10.2019.

При цьому, в акти №1,4,5,8,10 ОСОБА_11 вніс завідомо неправдиві відомості про виконання робіт та надання послуг, які фактично не виконувалися та не надавалися, зокрема щодо модернізації мережі для організації технічної можливості підключення, а також налаштування системи фільтрації небажаного контенту за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_11 достовірно знаючи фактичну вартість наданої Валківському відділу РДА послуги, вніс до актів №1,4,5,8,10 недостовірні дані щодо вартості реально виконаних робіт (наданих послуг) шляхом її завищення.

В подальшому, ОСОБА_11 підписав та подав до відділу освіти Валківської РДА Харківської області на узгодження та підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2019 в кількості 10 штук (від №1 по № 10):

- №1 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 103 500 грн.;

- №2 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 99 940 грн.;

- №3 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_4 на загальну суму 100 440 грн.;

- №4 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 105 500 грн.;

- №5 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 108 000 грн.;

- №6 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 120 300 грн.;

- №7 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 93 900 грн.;

- №8 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_3 на загальну суму 102 000 грн.;

- №9 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_5 на загальну суму 110 900 грн.;

- №10 щодо організації доступу до мережі Інтернет для закладів загальної освіти за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 104 500 грн.

Тобто, загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт від 17.12.2019 за №1-10 склала 1 048 980 грн., на підставі яких згідно платіжних доручень від №4548 по № 4557 від 18.12.2019 шляхом перерахування на рахунок ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» з боку відділу освіти ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачено грошові кошти на вказану суму.

Зважаючи на це, відділом освіти Валківської РДА Харківської області надлишково перераховано на користь ТОВ «НВФ «ТЕЛНЕТ СЕРВІС» грошові кошти в сумі 444 054 грн., за роботи, які фактично не виконані, а вартість реально виконаних робіт завищена, чим спричинено збитки на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_7 шляхом використання свого службового становища, у спосіб фактичного не виконання робіт щодо модернізації мережі для організації технічної можливості підключення, а також налаштування системи фільтрації небажаного контенту, та завищення вартості реально виконаних робіт (наданих послуг) у навчальних закладах відділу освіти Валківської РДА Харківської області заволодів грошовими коштами на суму 444 054 грн., чим спричинив збитки відділу освіти Валківської РДА Харківської області у вказаному розмірі, що у понад ніж у 462 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2019 рік.

25.07.2023 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_7 , посилаючись на обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий вважав, що санкція інкримінованого ОСОБА_7 злочину, встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, що само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на неможливість згідно із законодавчими приписами застосування у цій категорії справ пільгових інститутів кримінального права, зокрема, звільнення від відбування покарання з випробуванням. Окрім того, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, на думку слідчого, свідчить наявність достатніх майнових ресурсів, а саме, ОСОБА_7 протягом тривалого часу користується автомобілем Ford Focus та займає керівні посади у приватних підприємствах. Вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, розуміючи можливість покарання, а також беручи до уваги відсутність у нього роботи та стійких соціальних зв`язків.

Також, слідчий вважав, що ОСОБА_7 , розуміючи тяжкість покарання за злочин, у якому він підозрюється, з метою зміни показань свідків на свою користь, може здійснювати будь-який тиск, що у свою чергу ускладнить проведення досудового розслідування у розумні строки та об`єктивного установлення усіх обставин скоєного злочину, оскільки особисто знайомий з усіма свідками у кримінальному провадженні, тому, на думку слідчого, існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_12 може вплинути на них шляхом прохання, погроз чи вмовляння змінити свої показання, адже вони знайомі між собою, проживають в одному регіоні.

Також слідчий не виключав ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

На думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи в світлі наявності обґрунтованої підозри, обставин кримінального провадження та наведених ризиків, не здатні в повній мірі нівелювати наведені у клопотанні ризики, та не забезпечать дієвість кримінального провадження, як це може бути при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, коли невиконання підозрюваним встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, слідчий вважав неможливим, оскільки передбачає лише покладення на нього певних обов`язків, що в свою чергу унеможливить в повній мірі здійснювати належний контроль за його поведінкою та не забезпечить запобіганню наявних наразі ризиків, так як зможе вільно пересуватися територією держави та виїжджати за кордон.

Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки, слідчий вважав не можливим, з огляду на можливість перебування підозрюваного на волі, поза візуального спостереження, що надасть йому всі підстави вчиняти дії, які негативно вплинуть на подальший хід досудового розслідування і не дасть можливості у повній мірі запобігти наявним ризикам, зокрема вчинити інше кримінальне правопорушення по відношенню до свідків у кримінальному провадженні. При цьому, слідчий зазначив, що наразі не надходило жодного звернення від осіб чи трудового колективу, які б могли поручитися за ОСОБА_7 та забезпечити належну його поведінку, що в свою чергу вказує на міцність його соціальних зв`язків та репутацію в суспільстві.

Враховуючи вищевикладене, слідчий наполягав на застосуванні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти наведеним ризикам.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену йому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,яка підтверджується зібраними у сукупності доказами, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_13 від 12.11.2022, ОСОБА_14 від 11.11.2022, ОСОБА_15 від 10.11.2022, ОСОБА_16 від 09.11.2022; актом ТУ Рахункової палати по Харківській та Сумській областях (у м. Харків) №29-37/56-о від 11.12.2020.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, санкція статті якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Також врахував дані щодо особи підозрюваного, зокрема наявність у нього постійного місця проживання та роботи, відсутність судимостей, сталість соціальних зв`язків, оскільки він одружений, має утриманців, являється керівником підприємства.

При цьому слідчий суддя вважав доведеним наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, не законно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання ним процесуальних обов`язків та попередить вчинення протиправних дій та визначив її розмірв максимальних межах, передбачених ст.182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, а саме - в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 214 720 гривень.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя поклав на підозрюваного обов`язки, визначені у ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором

Згідно відомостей кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо підстав та мотивів обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України і наявності обґрунтованої підозри, яка підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_13 від 12.11.2022, ОСОБА_14 від 11.11.2022, ОСОБА_15 від 10.11.2022, ОСОБА_16 від 09.11.2022; актом ТУ Рахункової палати по Харківській та Сумській областях (у м. Харків) №29-37/56-о від 11.12.2020.

Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Характер висунутої ОСОБА_7 підозри, дає достатні підстави вважати, що він може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, зокрема, є можливість підозрюваним вчинити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому, з метою уникнення можливого покарання, він може переховуватись від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, існує вірогідність, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Також, беручи до уваги характер та специфіку діяльності підозрюваного та його посаду, існує певна ймовірність, що підозрюваний буде впливати на свідків, з можливість зміни ними показань або відмови від наданих ними раніше показань. При цьому, твердження захисника з приводу відсутності даного ризика, у зв`язку з тим, що підозрюваний не знайомий зі свідками, є не обґрунтованими, оскільки в даному випадку вказана обставина не має значення для можливості вчинення підозрюваним відповідних дій, передбачених п.3 ч.1 ст.171 КПК України, беручи до уваги процедуру допиту свідків в суді під час судового розгляду.

Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яких, в даному випадку, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу буде неефективним.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.182 КПК України, згідно якої, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, колегія суддів погоджується зі слушністю висновків слідчого судді щодо доцільності обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді застави саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 214 720 грн.

Апеляційні вимоги захисника щодо занадто великого розміру встановленої застави, зазначеної в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави у цьому кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків (ч.5 ст.182 КПК України).

При цьому, під час апеляційного розгляду захисником підозрюваного не надано будь-яких доказів на підтвердження матеріального та фінансового стану підозрюваного. А тому, підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи адвоката в апеляційній скарзі стосовно врахування апеляційним судом відсутності судимості у підозрюваногота наявність місця проживання були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, про що зазначено в ухвалі. Крім того, ці відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування саме такого запобіжного заходу із обранням саме такого розміру застави.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному іншого запобіжного заходу, колегія суддів - не вбачає.

З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 03 08 2023 року про задоволення клопотання органу досудового розслідування та про застосування до підозрюваного за ч.4 ст.191 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді застави, з покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3 .