Постанова

від 09.08.2023 по справі 459/3790/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 459/3790/21

провадження № 61-4289св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Львіввугілля»,

треті особи: т. в. о. генеральний директор Державного підприємства «Львіввугілля» Акімов Олег Анатолійович, відокремлений підрозділ «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля», в. о. директора відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» Корнило Сергій Васильович, первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» (далі -ДП «Львіввугілля»), третя особа - т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімов О. А., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що з 01 серпня 2002 року позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» (далі - ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля») на різних посадах.

З 15 червня 2021 року по 05 вересня 2021 року згідно з наказом Міністерства енергетики України від 11 червня 2021 року № 32-к/к на час відпустки та лікарняних т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімова О. А. позивач виконував обов`язки генерального директора ДП «Львіввугілля».

Згідно з наказом ДП «Львіввугілля» від 26 жовтня 2021 року № 540-к дні відсутності на робочому місці з 06 вересня 2021 року по 09 вересня 2021 року включно, з 11 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2021 року включно та з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року включно ОСОБА_1 вважати прогулом. ОСОБА_1 головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» звільнено з роботи 06 вересня 2021 року по пункту 4 статті 40 КЗпП України - за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Позивач вважає своє звільнення з 06 вересня 2021 року незаконним.

З 06 вересня 2021 року по 09 вересня 2021 року невихід позивача на роботу пов`язаний з погіршенням стану здоров`я, зверненням за медичною допомогою до лікаря і відкриттям листка непрацездатності на вказаний період з 06 вересня 2021 року.

Крім того, в цей період позивач 06 вересня 2021 року та 07 вересня 2021 року перебував у Червоноградському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (військкоматі). 08 вересня та 09 вересня 2021 року він перебував у Червоноградському РВП ГУ НП Львівської області з 8 год кожного дня у зв`язку з кримінальним провадженням № 12021141150000554.

11 жовтня 2021 року позивач здавав кров, а відтак, у цей день та 12 жовтня 2021 року міг на роботу не виходити згідно зі статтею 20 закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». За ці дні неявки на роботі позивачу була нарахована середня зарплата, як це передбачено законом.

В період з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року позивач перебував на лікарняному.

Зі змісту листа Міністерства соціальної політики України від 22 квітня 2019 року № 82/0/22-19/133 «Щодо визначення дня звільнення за прогул» вбачається, що у випадку звільнення працівника за прогул, днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу.

Позивач вважав, що відповідач пропустив місячний строк для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

В супереч вимогам статті 149 КЗпП України, перед застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, роботодавець не вимагав у нього пояснень щодо відсутності за всі періоди, які відповідачем визнанні як прогул.

На думку позивача, його незаконно звільнили саме з 06 вересня 2021 року, тим більше, що інші періоди його неявки на роботу з 10 вересня 2021 року по 10 жовтня 2021 року, з 13 жовтня 2021 року по 22 жовтня 2021року прогулами не визнані і йому була нарахована відповідна оплата.

Звільнення позивача відбулося без згоди профспілкового органу, тоді як він був і є членом первинної профспілкової організації ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля».

Також позивач зазначав, що незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду.

Позивач просив:

визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Львіввугілля» від 26 жовтня 2021 року № 540-к про звільнення головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з роботи з 06 вересня 2021 року за прогул згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України та наказ ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» № 169-к від 26 жовтня 2021 року про його звільнення на підставі наказу № 540-к від 26 жовтня 2021 року;

поновити його на посаді головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з 06 вересня 2021 року;

стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі, без утримання податків та інших обов`язкових платежів;

стигнути з відповідача 60 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 540-к від 26 жовтня 2021 року, виданий т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімовим О. А. та наказ № 169-к від 26 жовтня 2021 року, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнилом С. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» в частині визначення днів прогулу з 06 вересня 2021 року по 07 вересня 2021 та 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року.

Змінено дату звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади головного інженера з 06 вересня 2021 року на 30 жовтня 2021 року.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» 908,20 грн судового збору на користь держави.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

в процесі розгляду справи позивачем до матеріалів справи було долучено паперовий листок непрацездатності, виданий 16 червня 2022 року КП «ЦМЛ ЧМР» (поновлений) на ім`я ОСОБА_1 , та який підтверджує звільнення ОСОБА_1 від роботи з 06 вересня 2021 року по 07 вересня 2021 року та необхідність стати до роботи 08 вересня 2021 року. Листом № 1687 від 26 листопада 2021 року Червоноградський РТЦК підтвердив факт прибуття ОСОБА_1 для уточнення військово-облікових даних у період 06 вересня 2021 року та 07 вересня 2021 року з 10:00 год до 13:00 год та з 14:00 год до 16:00. Таким чином, визнання відповідачем днів 06 вересня 2021 року та 07 вересня 2021 року прогулами є безпідставним, оскільки у позивача у ці дні були поважні причини відсутності на робочому місці;

щодо відсутності на робочому місці 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 судом встановлено, що слідчий Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області листом № 158 від 09 грудня 2021 року підтвердив факт прибуття для дачі показань у період 08 вересня 2021 року з 09:00 год до 13:00 год та 09 вересня 2021 року з 09:10 год по 12:01 год. У листі, зареєстрованому в канцелярії суду 14 липня 2022 року, слідчий повідомив, що після завершення допитів 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 повертався в СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, де долучав до матеріалів кримінального провадження ряд документів. Про це також зазначав у своїх поясненнях і позивач. Проте, коли саме ці документи були принесені слідчім встановлено не було, матеріали справи підтверджуючих документів не містять. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників шахти «Лісова» режим роботи апарату управління встановлено: початок роботи: 7-45 год; перерва: 12-00 - 12-30 год закінчення роботи: 16-15 год.

В матеріалах справи наявні довідки про рух автобусів з м. Червонограда на шахту «Лісова» в 2021 році та відповідні графіки, договір № 83 від 12 березня 2021 року на закупівлю послуг (послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів). Так, зокрема, згідно з графіком руху автобуса маршруту № 2 м. Червоноград - шахта «Лісова» 2021 року в період з 12:10 год до 12:55 курсував автобус. Враховуючи час відправки автобусів, якими позивач міг скористатися, з урахуванням відстані від Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області до автобусної зупинки, час в дорозі, час від зупинки автобуса до місця роботи, то ОСОБА_1 мав об`єктивну змогу після дачі показань орієнтовно о 12.30 - 13.15 прибути на роботу у спірні дні, оскільки перебування у згаданих закладах зайняло у позивача декілька годин. Де знаходився іншу частину робочого часу (більше 3-х годин) ОСОБА_1 підтверджуючих документів суду не надав.

Суд не прийняв до уваги твердження позивача про те, що він 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року перебував на лікарняному, оскільки допитаний свідок ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 в телефонному режимі був проінформований про те, що медичний висновок про тимчасову втрату працездатності переведений в статус «Введений помилково», тобто скасований. Отже, позивач знав, що йому 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року необхідно було прибути на роботу.

Таким чином, позивач об`єктивно мав змогу дістатися до робочого місця після допиту у слідчого 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року, проте не скористався такою можливістю, що призвело до його відсутності на робочому місці у ці дні більше трьох годин. Нез`явлення позивача на робоче місце 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року є порушенням трудової дисципліни.

Позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року він не з`явився на робоче місце з поважних причин. 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року позивач відвідував Червоноградський ВП ГУНП у Львівській області, що спростовує його доводи про неналежний стан здоров`я, який перешкодив йому бути присутнім на роботі, зокрема, 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року;

щодо відсутності на робочому місці з 11 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подано як доказ поважності причини відсутності на робочому місці довідку відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» № 1114 про надання донорам пільг, в якій зазначено, що ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року був відсутній на роботі в зв`язку з тим, що здавав кров. Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 роботодавця про намір здавати кров 11 жовтня 2021 року та відповідного оформлення заяви, погодженої керівником згідно з пунктом 2 частини другої статті 12 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Наказ про надання дня відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства роботодавцем не видавався.

Суд відхилив доводи позивача про те, що він не мав змоги подати необхідну заяву, бо напередодні перебував на лікарняному, оскільки позивач мав об`єктивну можливість повідомити свого роботодавця про це у будь-який інший спосіб, зокрема електронним листом чи телефонограмою, проте не скористався такою можливістю. Посилання позивача на те, що така заява не подається у період перебування у відпустці, відрядженні та у термінових випадках є безпідставними, оскільки Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» не містить такої норми. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів того, що у даний період позивач перебував саме у відпустці чи у відрядженні, а також, що здача крові відбувалася у зв`язку із терміновою необхідністю.

ОСОБА_1 обіймав посаду головного інженера, який керує виробничою діяльністю з дотриманням вимог нормативних та інших документів з охорони праці, контролює безпеку ведення робіт, дотримання всіма працівниками правил і норм охорони праці та виконує інші, покладені на нього, обов`язки, і його відсутність на робочому місці, без попереднього повідомлення про це, могла б призвести до негативних наслідків для діяльності підприємства.

Донор має право на додатковий день відпочинку за кожен день давання крові та/або її компонентів, а керівництво підприємства зобов`язано його надати у визначений донором день. Разом з тим, керівництво за наявності умов, визначених у статті 6 зазначеного закону, має право відмовити у надані додаткового дня у день заявлений донором, оскільки виробничі процеси потребують їх забезпечення шляхом виконання своєї роботи працівниками у визначений час та спосіб, і саме на керівництві підприємства лежить відповідальність за забезпечення функціонування цього підприємства. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/7222/16-ц. За таких умов, перенос погодженого роботодавцем та працівником додаткового дня, можливий лише за їх взаємною згодою. Самостійне визначення працівником дня відпочинку без погодження з роботодавцем вважається прогулом (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2019 у справі № 644/7222/16-ц).

Отже, ОСОБА_1 без погодження з роботодавцем, самостійно, без відповідної заяви, виявив бажання здійснити 11 жовтня 2021 року донацію крові, а в подальшому самостійно (без відповідної заяви та наказу про це) визначив наступний робочий день (12 жовтня 2021 року) вихідним (днем відпочинку). Такі дії позивача, на думку суду, є порушенням трудової дисципліни, а тому відповідачем правомірно визнано дні відсутності на робочому місці 11 жовтня 2021 року та 12 жовтня 2021 року прогулами.

щодо відсутності на робочому місці з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року, в процесі розгляду справи до матеріалів справи було долучено паперовий листок непрацездатності серії АЛБ № 983555 «заміна Е/л» продовження листка № 755538-2001232098-1, виданий КНП «Сокальська районна лікарня» 24 червня 2022 року (з печатками та підписами уповноважених осіб відповідної установи) відкритий на ім`я ОСОБА_1 , згідно з яким режим лікування: амбулаторний; звільнення від роботи: 23 жовтня 2021 року до 29 жовтня 2021 року; стати до роботи: тридцятого жовтня. Тобто, відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року була з поважних причин, а відтак ці дні безпідставно визнані відповідачем прогулами;

звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України відбулось правомірно, але у період перебування його на лікарняному, що свідчить про допущення відповідачем порушень норм частини третьої статті 40 КЗпП України, а тому необхідно змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 06 вересня 2021 року на 30 жовтня 2021 року, оскільки ОСОБА_1 повинен був стати до роботи 30 жовтня 2021 року, як вказано у паперовому листку непрацездатності серії АЛБ № 983555 «заміна Е/л» продовження листка №755538-2001232098-1, виданому КНП «Сокальська районна лікарня» 24 червня 2022 року;

дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Акти про фіксування факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у спірні періоди складені 14 вересня 2021 року та 26 жовтня 2021 року; 19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, де вказав причини відсутності на роботі у період з 06 вересня 2021 року - 09 вересня 2021 року та 11 жовтня 2021року -12 жовтня 2021 року. Остаточно, всі обставини відсутності на роботі у спірні дні були з`ясовані відповідачем 25-26 жовтня 2021 року. Тобто, в даному випадку ДП «Львіввугілля» застосовано дисциплінарне стягнення, а саме, звільнення за прогул ОСОБА_1 , в межах строку, визначено статтею 148 КЗпП;

згідно з посадовою інструкцією головного інженера та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29 грудня 2004 року, який визначає перелік основних робіт, станом на момент звільнення посада ОСОБА_1 належала до професійної групи «Керівники», а тому відповідно до статті 43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу з ним допускалося без згоди виборного органу первинної профспілкової організації;

оскільки за наслідками розгляду даної справи судом встановлена законність самого звільнення, то відповідно відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, які є похідними вимогами від основної;

разом з тим, оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а також враховуючи принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6 000,00 грн, що буде справедливим та співмірним складності справи.

Ухвалою Червоноградського міського суду від 05 вересня 2022 року внесені виправлення у мотивувальну частину рішення (т. 4, а. с. 107 (на звороті, перший абзац) Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року у справі № 459/3790/22, вказано правильний час орієнтовного прибуття позивача на робоче місце, а саме: «12:30-13:15» замість помилково вказаного «14:30-15:30».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімова О. А., відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнила С. В., первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 540-к від 26 жовтня 2021 року, виданий т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімовим О. А. , та наказ № 169-к від 26 жовтня 2021 року, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнилом С. В., про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з 07 вересня 2021 року.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 557 437,29 грн, з вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн за подання позову та 1 362,00 грн за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» у дохід держави 7 604,00 грн судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Стягнуто з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн на відшкодування витрат з правничої допомоги, а саме 15 000,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 10 000,00 грн за розгляд апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

предметом правової оцінки даного апеляційного розгляду є відсутність позивача ОСОБА_1 на робочому місці з 08 вересня 2021 року по 09 вересня 2021 року, а також з 11 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2021 року, що визнано роботодавцем як прогул та у зв`язку з цим звільнено позивача із займаної посади;

щодо відсутності на робочому місці 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року, слідчий Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області листом № 158 від 09 грудня 2021 року підтвердив факт прибуття позивача для дачі показань у період 08 вересня 2021 року з 09:00 год до 13:00 год та 09 вересня 2021 року з 09:10 год по 12:01 год.

Більше того, після завершення допитів 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 повертався до СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, де долучав до матеріалів кримінального провадження ряд документів, тобто одного і другого дня, крім часу на дачу показань, був додатково затрачений час на донесення документів, про що зазначено у листі слідчого Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області Гнідець У. від 14 липня 2022 року, адресованому судді Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В.

Помилковим є висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мав об`єктивну змогу після дачі показів слідчому орієнтовно о 14.30 - 15.00 прибути на роботу у відповідні дні, оскільки перебування у СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області зайняло у позивача декілька годин, однак де знаходився іншу частину робочого часу (більше 3-х годин) ОСОБА_1 підтверджуючих документів суду не надав.

Так, у матеріалах справи наявні Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників шахти «Лісова», згідно з якими встановлений такий режим роботи апарату управління: початок роботи: 7-45 год; перерва: 12-00 - 12-30 год закінчення роботи: 16-15 год. Суд апеляційної інстанції прийняв доводи апеляційної скарги про те, що навіть, якщо позивач мав прибути на роботу о 14.30 год, як зазначив суд першої інстанції, з врахуванням закінчення робочого часу о 16.15 год, його відсутність на роботі становитиме менше 3 годин, що виключає прогул;

матеріали справи свідчать, що у дні відсутності на роботі, а саме, 08 вересня 2021 року та 09 вересня 2021 року позивач виконував свої процесуальні обов`язки щодо явки на виклик до слідчого поліції для надання показань, що підтверджується об`єктивними у справі доказами і обставинами, які жодним чином не спростовані, що дає підстави для висновку про відсутність позивача на робочому місці у ці дні з поважних причин та одночасно спростовує протилежні висновки суду першої інстанції;

позивач надав суду довідку відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» № 1114 про надання донорам пільг, згідно з якою ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року був відсутній на роботі у зв`язку з тим, що здавав кров. Листом КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» № 7181 від 30 листопада 2021 року підтверджується факт здачі ОСОБА_1 11 жовтня 2021 року крові та видачі йому довідки про надання донору пільг № 1114 від 11 жовтня 2021 року. Отже, позивач був відсутнім на робочому місці в період 11 жовтня 2021 року - 12 жовтня 2021 року з поважних причин, у зв`язку із донацією крові.

При цьому матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 роботодавця про намір здавати кров 11 жовтня 2021 року та відповідного оформлення заяви, погодженої керівником, як цього вимагає законодавство, також роботодавцем не видавався наказ про надання відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, що підтверджується письмовими поясненнями начальника відділу кадрів ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Мусницької Н. Ф. від 12 жовтня 2021 року та не заперечується самим позивачем.

Разом з цим, неподання ОСОБА_1 заяви на здачу крові та на вихідний день після здачі крові не може беззаперечно свідчити про умисну протиправність дій позивача, чи завдану шкоду такими, з врахуванням визначеного законом обов`язку роботодавця безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові та надавати день відпочинку після дня здійснення донації;

врахувавши ступінь тяжкості та обставини, за яких позивач вчинив відповідні дії, а саме, неможливість повідомлення роботодавця у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, вихідним днем напередодні, відсутність доказів про заподіяну такими діями шкоду, а також попередню роботу працівника, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відсутність позивача на робочому місці 11 жовтня 2021 року та 12 жовтня 2021 року не може вважатися порушенням трудової дисципліни та безпідставно визнана прогулами. Крім цього, відповідні фактичні обставини, тобто ті які уже мали місце, а саме, донація крові позивачем ОСОБА_1 не можуть розглядатися в іншому контексті, а протилежний висновок суду першої інстанції матиме наслідком порушення передбачених трудовим законодавством та спеціальним законом гарантій донорства;

з урахуванням наведеного, відсутня необхідність в аналізі та правовій оцінки висновку суду першої інстанції про те, що станом на момент звільнення посада ОСОБА_1 належала до професійної групи «Керівники», тому відповідно до статті 43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу з ним допускалося без згоди виборного органу первинної профспілкової організації;

доведеність вимог про незаконність оспорюваного наказу про звільнення, свідчить про необхідність поновлення позивача на відповідній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за період з 06 вересня 2021 року по 28 лютого 2023 року. Середньоденна заробітна плата, з урахуванням вимог Постанови № 100 та робочих днів згідно наданих стороною відповідача доказів, становить 1 463,09 грн. Таким чином, з урахуванням вимушеного прогулу, який становить з 06 вересня 2021 року по 28 лютого 2023 року - 380 робочих днів (82 робочі дні у 2021 році, 257 робочих днів у 2022 році, 42 робочі дні у 2023 році), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 557 437,29 грн (1 463,09 грн х 381 днів);

розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. З огляду на очевидну неспівмірність заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у контексті спірних правовідносин, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, розмір відшкодування моральної шкоди складає 10 000,00 грн;

враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, наявні підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення таких витрат у розмірі 10 000,00 грн за участь у суді апеляційної інстанції. Що стосується витрат на правову допомогу, як еквіваленту потраченого часу адвокатом у суді першої інстанції та з врахуванням скасування оспорюваного рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, за розгляд справи у суді першої інстанції підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року ДП «Львіввугілля» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду у м. Львові від 28 лютого 2023 року повністю, залишити в силі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/7222/16-ц, де зазначено, що не дотримання порядку, визначеного Законом України «Про донорство крові та її компонентів» на оформлення бажання стати донором та отримати додатковий день відпочинку, а саме, використання його без погодження роботодавцем, вважається прогулом;

суд першої інстанції зробив об`єктивний висновок, що позивачем не наведено переконливих доказів про те, що у нього існувала гостра (невідкладна) необхідність у здачі донорської крові саме 11 жовтня 2021 року, отже не доведено поважних причин відсутності на робочому місці 11 та 12 жовтня 2021 року. При цьому суд взяв до уваги займану посаду, яку обіймав позивач, та його посадові обов`язки. Позивачем також не надано жодного об`єктивного пояснення щодо неможливості завчасного погодження із роботодавцем бажання стати донором, перешкод які вплинули на процес погодження відсутності на роботі 11 та 12 жовтня 2021 року;

перенос погодженого роботодавцем та працівником додаткового дня можливий лише за їх взаємною згодою. Самостійне визначення працівником дня відпочинку без погодження з роботодавцем вважається прогулом (постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/7222/16-ц). Отже, ОСОБА_1 без погодження з роботодавцем, самостійно, без відповідної заяви, виявив бажання здійснити 11 жовтня 2021 року донацію крові, а в подальшому самостійно (без відповідної заяви та наказу про це) визначив наступний робочий день (12 жовтня 2021 року) вихідним (днем відпочинку). Фактично відсутність в наступний робочий день 12 жовтня 21 року ОСОБА_1 на роботі є автоматично прогулом, оскільки здача крові в неустановленому законом порядку 11 жовтня 2021 року є наслідком ненадання дня відпочинку і збереження середнього заробітку наступного дня. Такі дії позивача, є порушенням трудової дисципліни. Крім того, лікарняний позивача був закритий 09 жовтня 2021 року в суботу. Тобто позивач свідомо розумів, що йому необхідно в понеділок 11 жовтня 2021 року виходити на роботу, після закриття лікарняного, 10 жовтня 2021 року (неділя) він не перебував ні в відпустці, ні на листку тимчасової непрацездатності. Робочий день в понеділок в нього згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку розпочинався о 07-45 год. Відділення трансфузіології заготівлі та переробки крові КП «ЦМЛ ЧМР» проводить забір крові з 10-00 год до 13-00 год. Тобто позивач до 10-00 год міг погодити з керівником підприємства своє бажання бути донором крові;

згідно медичних виписок, долучених позивачем, ОСОБА_1 взагалі не міг бути допущеним до здачі крові, оскільки має протипоказання та лише за 24 години до здачі крові припинив приймати медикаменти;

29 вересня 2021 року на адресу ДП «Львіввугілля» надійшли від ВП «Шахта «Лісова» повістки на виклик ОСОБА_1 з пропозицією прибути до Червоноградського РТЦК та СП на 9-00 год 06 вересня 2021 року та на 9-00 год 07 вересня 2021 року. У відмітках на повістці відсутній час прибуття та вибуття з даної установи. Окрім того, надіслано повістки про виклик ОСОБА_1 до СВ Червоноградського ВП 08 вересня 2021 року, де він перебував з 08-00 год до 12-00 год та 09 вересня 2021 року, де він перебував з 09-00 год по 13-00 год. Де знаходився іншу частину робочого часу на протязі цих днів після відвідання вищевказаних установ ОСОБА_1 не надав жодних пояснень і інших підтверджуючих документів;

в матеріалах справи наявні довідки про рух автобусів з м. Червонограда на шахту «Лісова» в 2021 році та відповідні графіки, договір № 83 від 12 березня 2021 року на закупівлю послуг (послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів). Так, згідно графіку руху автобуса маршруту № 1 та № 2 м. Червоноград - шахта «Лісова» у 2021 році курсувало два рейсових автобуси. По маршруту № 1 автобус вирушав о 12 год 10 хв з автовокзалу м. Червонограда в 12 год 27 хв прибував на зупинку Ст. Місто (200 м до даної зупинки з відділу поліції) та прибував на шахту «Лісова» 12 год 45 хв. По маршруту № 2 автобус вирушав о 12 год 10 хв з АС-2 (зупинка «Нова Шахтарська») в 12 год 25 хв прибуває на зупинку Ст. Місто (200 м ходьби до даної зупинки з відділу поліції) та прибуває на шахту «Лісова» 12 год 55 хв. Враховуючи час відправки автобусів, якими позивач міг скористатися, з урахуванням відстані від Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області до автобусної зупинки (200 м до даної зупинки з відділу поліції), час в дорозі, час від зупинки автобуса до місця роботи, ОСОБА_1 мав об`єктивну змогу після дачі показів прибути на роботу у спірні дні, оскільки перебування у згаданих закладах зайняло у позивача декілька годин. Слід зазначити, що в користуванні ВП «Шахта «Лісова», згідно договору № 83 від 12 березня 2021 року знаходиться черговий автомобіль марки Вольцваген НОМЕР_1 , який здійснює перевезення працівників шахти поза графіком руху автобусів до місця роботи. Вказаний автомобіль знаходиться в користуванні головного інженера шахти, який і підписує шляхові листи. Черговий автомобіль працював 08 вересня та 09 вересня 2021 року, що підтверджується шляховими листами. Крім того, позивача викликалидо слідчого о 9 год 00 хв, отже він мав фізичну можливість прибути на підприємство, а звідти рейсовим чи черговим автобусом прибути до поліції. Де знаходився іншу частину робочого часу (більше 3-х годин) ОСОБА_1 документів на підтвердження не надав;

на момент звільнення посада ОСОБА_1 належала до професійної групи «Керівники», а тому відповідно до статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу з ним допускалося без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Позиція інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, який мотивований тим, що:

хвороба ти виконання громадського обов`язку є тими поважними причинами, через які позивач не вийшов на роботу 08 та 09 вересня 2021 року, крім того, його навіть не повідомляли про анулювання листка непрацездатності, який був оформлений на період з 06 вересня 2021 року по 10 вересня 2021 року включно;

11 жовтня 2021 року позивач здав кров, що є підставою для звільнення від роботи. В якості гарантії донорам надається один день вихідного після здачі крові, який позивач використав 12 жовтня 2021 року;

оскільки позивач знаходився на лікуванні останнього дня перед здачею крові і на роботу не виходив з поважних причин, то він не мав змоги повідомити підприємство про те, що 11 та 12 жовтня 2021 року не буде виходити на роботу, а буде здавати кров. Невихід позивача на роботу у ці дні не спричинив та не міг спричинити будь-яких негативних наслідків у роботі підприємства;

посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/7222/16-ц, неспроможні, оскільки у цій справі та в справі, що переглядається, різні обставини.

У червні 2023 року ОСОБА_1 надав пояснення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 459/3790/21; витребувано справу з суду першої інстанції; задоволено заяви ДП «Львіввугілля» про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року; зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

У травні 2023 року матеріали цивільної справи № 459/3790/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відмовлено ДП «Львіввугілля» та ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про касаційний розгляд справи за їх участю та/або їхніх представників, справу № 459/3790/21 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 644/7222/16-ц, від 22 травня 2020 року у справі № 761/33628/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2002 року фактично перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Лісова».

11 червня 2021 року наказом Міністерства енергетики України № 32-к/к покладено тимчасово виконання обов`язків генерального директора ДП «Львіввугілля» на ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», з 15 червня 2021 року по 12 липня 2021 року включно, за його згодою, на період відпустки Акімова О. А. , тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Львіввугілля».

15 червня 2021 року наказом ДП «Львіввугілля» № 252-к «Про кадрові питання» на виконання наказу Міністерства енергетики України № 32-к/к від 11 червня 2021 року ОСОБА_1 приступив до тимчасового виконання обов`язків генерального директора ДП «Львіввугілля» з 15 червня 2021 року по 12 липня 2021 року.

26 жовтня 2021 року наказом № 540-к ДП «Львіввугілля» ОСОБА_1 , головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», звільнено з роботи з 06 вересня 2021 року по пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України - за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).

Даний наказ продубльовано наказом в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнила С .В. № 169-к від 26 жовтня 2021 року.

Зі змісту наказу № 540-к від 26 жовтня 2021 року вбачається, що головний інженер ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» ОСОБА_1 з 06 вересня 2021 року був відсутній на роботі.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 376 ЦПК України).

Аналіз статті 376 ЦПК України свідчить, що:

дана норма закону містить підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції і такий висновок має робитися судом апеляційної інстанції тільки у тому разі, якщо судове рішення суду першої інстанції переглядається по суті;

якщо в певній частині судове рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, то це не є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції в цій (неоскарженій) частині із вказівкою про це в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції, оскільки в неоскарженій частині перегляд рішення суду першої інстанції не здійснюється. Тобто, якщо в певній частині судове рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, то в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції мають міститися висновки, з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, в якій саме частині судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, змінено чи скасовано (див. висновок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 645/5439/17 (провадження № 61-2123св21).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 , в тому числі, просив визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Львіввугілля» від 26 жовтня 2021 року № 540-к про звільнення головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з роботи з 06 вересня 2021 року за прогул згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України та наказ ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» № 169-к від 26 жовтня 2021 року про його звільнення на підставі наказу № 540-к від 26 жовтня 2021 року;

наказом ДП «Львіввугілля» від 26 жовтня 2021 року № 540-к дні відсутності на робочому місці з 06 вересня 2021 року по 09 вересня 2021 року включно, з 11 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2021 року включно, з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року включно ОСОБА_1 вирішено вважати прогулом.

рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року визнано незаконним та скасовано наказ № 540-к від 26 жовтня 2021 року, виданий т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімовим О. А. та наказ № 169-к від 26 жовтня 2021 року, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнилом С. про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» в частині визначення днів прогулу з 06 вересня 2021 року по 07 вересня 2021 та 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року, змінено дату звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади головного інженера з 06 вересня 2021 року на 30 жовтня 2021 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року в частині, у якій у задоволенні позову відмовлено;

суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначив, що зважаючи на те, що оскаржуваним рішенням частково задоволено позовні вимоги, зокрема змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 06 вересня 2021 року на 30 жовтня 2021 року, а також зроблено висновок про те, що відповідач неправомірно визначив позивачу дні прогулу з 06 вересня 2021 року по 07 вересня 2021 року та з 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року , при цьому рішення оскаржується лише стороною позивача та тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів розділяє доводи апеляційної скарги про те, що частково невиходи на роботу з поважних причин підтверджені судом першої інстанції. Предметом правової оцінки даного апеляційного розгляду є відсутність позивача ОСОБА_1 на робочому місці з 08 вересня 2021 року по 09 вересня 2021 року, а також з 11 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2021 року, що інтерпретовано роботодавцем у прогул та у зв`язку з цим звільнено позивача із займаної посади;

водночас суд апеляційної інстанції в резолютивній частині зазначив: «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 04 серпня 2022 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімова О. А., відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнила С. В., первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Львівської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково. Визнати незаконним та скасувати наказ № 540-к від 26 жовтня 2021 року, виданий т. в. о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Акімовим О. А., та наказ № 169-к від 26 жовтня 2021 року, виданий в. о. директора ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» Корнилом С. В., про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля». Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інженера ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» з 07 вересня 2021 року. Стягнути з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 557 437,29 грн, з вирахуванням із цієї суми податків та інших обов`язкових платежів. Стягнути з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000, 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалося позивачем у частині задоволених позовних вимог; не навів мотивів скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог, задоволених судом першої інстанції, а тому зробив передчасний висновок про скасування рішення суду в повному обсязі.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук