Справа № 308/5148/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Крегул М.М.,
при секретарі судового засідання Цмур Т.М.,
з участю :
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в залі Ужгородського міськрайонного суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 18.07.2002 року № 247 «Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства, садівництва та видачу державних актів на право приватної власності на землю» йому, ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, які перебувають у користування громадян в мікрорайоні « Шахта » загальною площею 0,08 га.
Позивач стверджує, що ним, у встановленому на той час чинним законодавством порядку було отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в мікрорайоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », реєстраційний номер 364/94 (копія додається), в якому наявний паспорт на забудову земельної ділянки, дозвіл № НОМЕР_1 виданий головним архітектором району на право виконання будівельних робіт, ордер на виконання земляних робіт, акт відведення земельної ділянки у межах села (селища, міста), а також проект застройки земельного участка індивідуального жилого дома (план участка М 1: 500), який затверджений головним архітектором району. На даному проекті застройки участка індивідуального житлового будинку виданий забудовнику ОСОБА_1 чітко видно розміщення земельних ділянок суміжних на той час землекористувачів, у тому числі ОСОБА_6 ..
Також у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено угоду № 32/19 про виконання проектно-вишукувальних робіт з геодезії, топографії, картографії, землеустрою щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) площею 0,08 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 .
У процесі розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки було встановлено, що Оноківською сільською радою частину земельної ділянки позивача загальною площею 0,0026 га передано у приватну власність гр. ОСОБА_3 , чим порушено його право власності на землю.
Зокрема позвач вказує, що згідно збірного кадастрового плану з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж його земельної ділянки, частина земельної ділянки гр. ОСОБА_3 за кадастровим номером 2124884800:11:013:0061 накладається на земельну ділянку позивача по всій довжині (40 метрів) та шириною 6,5 м.
У той же час, ОСОБА_1 зазначає, що згідно вищевказаного кадастрового плану між його та гр. ОСОБА_6 земельними ділянками наявна земельна ділянка площею 0,026 га (довжиною 40 м, шириною 6,5 м), право власності якої не визначено.
У зв`язку з наведеним у позові , позивач просить суд витребувати земельну ділянку площею 0,026 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та розташовану за адресою АДРЕСА_2 з незаконного володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 ..
Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він 28.07.2021 року звернувся до Оноківської сільської ради через ЦНАП щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, а тому вважає, що предмет спору у даній справі відсутній і провадження у справі підлягає закриттю.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
07.12.2021 року відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Згідно Ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2023 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому зсіданні за участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги наведені у позовній заяві та просили їх задовольнити з підстав та мотивів зазачених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від ОСОБА_3 не надходило.
Представник третьої особи Оноківської сільської ради у судове засідання повторно не з`явився, однак, у матеріалах справи містяться письмові заяви за підписом сільського голови Оноківської сільської ради Коваль-Мазюти М., в яких вона просить суд розглядати справу без участі представника Оноківської сільської ради за наявними матеріалами у справі.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, виходячи з їх належності та допустимості, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , передано безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, які перебувають у користуванні громадян в мікрорайоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 0,08 га, що підтверджується архівним витягом № 311 від 05.12.2019 року з розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 18.07.2002 року № 247. Право власності підтверджується долученою до матеріалів справи копією державного акту серії IV-ЗК № 038433 від 01.07.2002р.
Згідно з пунктом другим Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи.
Як встановлено в судовому засіданні , позивачем ОСОБА_1 було отримано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в мікрорайоні « Шахта », за реєстраційним номером 364/94 від 1992р., в якому наявний паспорт на забудову земельної ділянки, виданий представником президента України главою Ужгородької районної державної адміністрації М..Д. Данча від 1992р. , дозвіл № 364/94 виданий головним архітектором району Било З.І. на право виконання будівельних робіт від 16.06.1994р. , ордер на виконання земляних робіт виданий Ужгородською районною радою ародних депутатів , акт про відведення земельної ділянки у межах села (селища, міста) ОСОБА_1 площею 0.08 га по сусідтву з присадибними ділнками гр. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також проект забудови земельної ділянки індивідуального житлового будинку площею 0.08 га. (план участка М 1: 500), який затверджений головним архітектором Ужгородського району В.І. Било .
Як вбачається з довідки №2235 від 13.12.2019 року виданої виконкомом Оноківської сільської ради гр. ОСОБА_1 , що земельна ділянка площею 0,08 га (згідно державного акту серія ЗК № 038433) розташована на території Оноківської сільської ради, АДРЕСА_2 .
Разом з цим, як встановлено судом з наданої письмової заяви відповідача ОСОБА_3 , останньому було погоджено наданий ним проект землеустрою та надано висновок № 1157/08-20 від 02.12.2019 року відділом містобудування та архітектури Ужгородської РДА Закарпатської області, на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,09 га, яка розташована на території Оноківської сілської ради, с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області та така була відведена у власність відповідачеві на підставі рішення Оноківської сільської ради ХХХІІІ сесії VI скликання (І засідання) № 846 від 06 вересня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 , останньому згідно рішенняі Оноківської сільської ради ХХХХІІІ сесії VIІ скликання (ІІ засідання) № 1310 від 14 грудня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.09 га у власність з кадастровим номером 2124884800:11:013:0061, яка розташована на території Оноківської сільської ради с. Оноківці, мкрн. «Шахта», Ужгородського району, Закарпатської області.
В судовому засіданні також встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 251776718 від 08.04.2021 року, відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2124884800:11:013:0061, площею 0,09 га .
Так, згідно статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Частиною другою, пунктами «б», «г» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав і визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України(ч.1.ст.153 ЗК).
За змістом частини першої статті 374 ЦК України та статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
У частині першій статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частиною першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Отже, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (п.89 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Як ствержує позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, що згідно збірного кадастрового плану з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі), площею 0,08 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 , частина земельної ділянки гр. ОСОБА_3 за кадастровим номером 2124884800:11:013:0061 накладається на його земельну ділянку по всій довжині (40 метрів) та шириною 6,5 м..
Однак, з долученої представником позивача копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевосці гр. ОСОБА_1 площею 0,0800 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 , виготовленої ФОП ОСОБА_7 від 2020року встановлено, що суміжними користувачами земельної ділянки ОСОБА_1 з позначеннями від А до Б є гр. ОСОБА_3 , від Б до В. землі гр. ОСОБА_12 , від В до Г. землі ОСОБА_14 , від Г. до Д. землі гр. ОСОБА_6 , від Д до А землі загального користування та відомостей щодо наявність претензій щодо меж та конфігураційї земельної ділянки немає.
З долученої також до матеріалів справи копії акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 15.09.2020 року., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:013__:, яка розташована на території АДРЕСА_2 , яка належить позивачеві ОСОБА_1 встановлено, що такий акт підписаний власниками суміжних земельних ділянок гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_12 , гр. ОСОБА_14 , гр. ОСОБА_6 , та представником Оноківської сільської ради Ю.М. Шпонтак і жодних претензій щодо меж та конфігурацій земельної ділянки у останніх немає та власниками суміжних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, про що свідчать їх підписи та підписи виконавця відповідної технічної документації із землеустрою ОСОБА_7 .
У свою чергу, відповідачем ОСОБА_3 було долучено до матеріалів справи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості (в натурі) гр. ОСОБА_3 площею 0,09 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в с. Оноківці, мкрн. «Шахта», Ужгородського району, Закарпатської області.
Така документація містить збірний кадастровий план щодо земельної ділянки і суміжних земельних ділянок, з якого вбачається, що земельна ділянка відповідача є суміжною із ділянкою позивача (від позначень А до Б) і така жодним чином не накладається на земельну ділянку належну позивачеві.
В судовому засіданні з долученої відповідачем до матеріалів справи копії акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 18.09.2020 року., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:013:0061, яка розташована на території Оноківської сільської ради с. Оноківці, мкрн. «Шахта», Ужгородського району, Закарпатської області. яка належить відповідачеві ОСОБА_3 також встановлено, що такий акт підписаний власниками суміжних земельних ділянок гр. ОСОБА_17 гр. ОСОБА_12 гр. ОСОБА_1 і претензій щодо меж та конфігурацій земельної ділянки у останніх немає та власниками суміжних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, про що свідчать їх підписи та підписи виконавця відповідної технічної документації із землеустрою ОСОБА_7 .
Тобто, як ствердив у судовому засіданні і сам позивач ОСОБА_1 18.09.2020 року власниками суміжних земельних ділянок гр. ОСОБА_17 гр. ОСОБА_12 та ним гр. ОСОБА_1 було дійсно складено вказаний вище акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, і такий містить підписи, зокрема і його підпис , про відсутність претензій щодо меж та конфігурації земельної ділнки з кадастровим номером 2124884800:11:013:0061, яка розташована на території Оноківської сільської ради с. Оноківці, мкрн. «Шахта», Ужгородського району, Закарпатської області та належить відповідачеві ОСОБА_3 .
Як встановлено з долученої відповідачем копії акту комісії Оноківської сільської ради за підписами : голови комісії ОСОБА_18 , секретаря Є.Лейба, членів комісії Боринський В., інспектора відділу МБ та земельних відносин Микульця М., інспектора з охорони земель відділу МБ та земельних відносин Шпонтак Ю та Балога І. від 03.08.2021року по заяві громадянина ОСОБА_3 , щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості ( в натурі) у звязку із зміною координат та конфігурації без зміни площі для подальшого внесення змін відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи Державного земельного кадастру площею 0.0900 га , для будівництва і обслуговування житлового будинку в с.Оноківці, мкрн "Шахта" , комісією відмовлено гр. ОСОБА_3 у затвердженні технічної доументації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної вище земельної ділянки на місцевості у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка знаходиться у власності гр. ОСОБА_19 згідно державного акта ІІІ-ЗК №017577 від 17.10.1994р, що в свою чергу також спростовує і твердження позивача ОСОБА_1 про те, що саме частина земельної ділянки гр. ОСОБА_3 за кадастровим номером 2124884800:11:013:0061 накладається саме на його земельну ділянку по всій довжині (40 метрів) та шириною 6,5 м. та підлягає витребуванню з незаконного володіння останнього.
Таким чином , як вбачається з досліджених у судовому засіданні документів, зокрема і наданих копій проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 , позивачем не наведено жодних доказів того, що земельна ділянка саме площею 0.026 га за адресою в АДРЕСА_2 , яку просить витребувати позивач з незаконного володіння, була надана для будівництва , обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, або передана у володіння , користування відповідача ОСОБА_3 та наразі перебуває у незаконному володінні такого.
Положення статті 16 ЦК України передбачають захист цивільних прав та інтересів судом та визначають способи такого захисту, і встановлюють, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Ефективним засобом захисту є такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідком, спричиненим цим порушенням.
Так, приписами ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи докази, надані сторонами та досліджені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 0.026 га, наданої для будівництва обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд та розтошованої за адресою: АДРЕСА_2 з незаконного володінн ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_3 , зокрема і того, що у власність (розпорядження) останнього, незаконно перейшла частина земельної ділянки позивача.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 3, 18-21, 38-40 ЗК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Третя особа, на стороні відповідача: Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області( Ужгородський район, с..Оноківці, вул.Головна 59 , Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350168)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.07.2023 року о 15 год. 25 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 18.08.2023 |
Номер документу | 112851668 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Крегул М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні