Ухвала

від 17.08.2023 по справі 486/1039/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 486/1039/21

провадження № 61-11809ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Южноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Арбузинська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на житлові будинки, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

встановив:

07 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2023 року у вказаній справі, надіслана 01 серпня 2023 року засобами поштового зв'язку.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Судом з'ясовано, що 07 червня 2023 року, тобто з дотриманням строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України, ОСОБА_1 вже зверталась з касаційною скаргою на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2023 року у цій справі, проте ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року її касаційну скаргу було повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків.

Ураховуючи наведене, нова редакція касаційної скарги ОСОБА_1 , яка була отримана Верховним Судом 07 серпня 2023 року, була зареєстрована як нова касаційна скарга.

Заявник в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, проте нова касаційна скарга вже є поданою з пропуском строку на касаційне оскарження.

До нової касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, заявнику слід надати суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявник зазначає в додатках до касаційної скарги про долучення нею квитанції про сплату судового збору, проте вказаний документ відсутній, про що Верховним Судом складено акт від 07 серпня 2023 року № 1032.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ОСОБА_1 у своєму позові фактично заявляє сім вимог немайнового характеру: 1) про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 від 01 березня 1979 року № 512, виданого виконкомом Костянтинівської селищної ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_3 ; 2) про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 10 серпня 2000 року виконкомом Костянтинівської селищної ради Арбузинського району на ім`я ОСОБА_4 ; 3) визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 12 січня 2001 року Арбузинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 ; 4) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; 5) визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області від 19 грудня 2016 року № 20; 6) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 15 га; 7) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 0136 га.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 270, 00 грн.

Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 12 712, 00 грн (2 270, 00 грн * 0, 4 * 7 * 200 %).

Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 12 712, 00 грн за подання цієї касаційної скарги.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, за приписами пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи, судами неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді, проте такі посилання наведені без взаємозв'язку з конкретними пунктами частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник не визначає підставами касаційного оскарження судових рішень відповідні пункти частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

ОСОБА_1 долучає до касаційної скарги її копії. Проте до скарги та її копій, наданих для інших учасників справи, не долучені документи, зазначені заявником у додатках, про що Верховним Судом складено акт від 07 серпня 2023 року № 1032.

З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), подати заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 травня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов