Постанова

від 18.08.2023 по справі 480/8414/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 р. Справа № 480/8414/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2023, (головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета) по справі № 480/8414/22

за позовом Сумського міського центру зайнятості

до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Сумський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо повернення без виконання Сумському міському центру зайнятості наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 у справі №920/1109/21;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 у справі №920/1109/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Сумського міського центру зайнятості шкоди в сумі 23017,32 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області щодо повернення Сумському міському центру зайнятості наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 про примусове виконання рішення без виконання.

Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 про примусове виконання рішення.

Стягнуто на користь Сумського міського центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширює свою дію на спірні правовідносини, відтак, Головним управлінням державної казначейської служби у Сумській області правомірно повернуто без виконання наказ Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку №845 та частини 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Сумська філія Сумського обласного центру зайнятості подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що на відповідача покладений обов`язок вживати заходи щодо виконання виконавчих документів, а повернення наказу про примусове виконання рішення суду без виконання є протиправним. Вказала, що висновки суду першої інстанції є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються доказами, а викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть слугувати підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 08.11.2021 року по справі №920/1109/21, яке набрало законної сили 30.11.2021 року видано наказ від 07.12.2021 року №920/1109/21 про примусове виконання рішення, відповідно до якого:

- стягувач: Сумський міський центр зайнятості (вул. Степана Бандери, 45, м. Суми, код ЄДРПОУ 13996509).

- боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Сумського міського центру зайнятості 23 017,32 грн шкоди у розмірі сплаченої допомоги по безробіттю через відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, неправомірність якої встановлена рішенням суду.

Наказ дійсний для пред`явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (а.с. 8).

17.12.2021 року позивачем пред`явлено до примусового виконання наказ Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 року до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 12).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем Сергієм Павловичем від 09.02.2022 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 по виконанню наказу № 920/1109/21 Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 року (а.с. 18)

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем Сергієм Павловичем від 23.05.2022 року виконавчий документ повернуто стягувачу (а.с. 19). Вказана постанова , за наслідками судового оскарження є чинною та не скасована.

20.06.2022 року позивач звернувся до Головного управління державної казначейської служби України в Сумській області з заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 (а.с.20).

Листом від 27.06.2022 року №04-14-10/3204 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повернуло позивачу наказ Господарського суду Сумській області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 без виконання відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (а.с.21).

15.11.2022 року позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 року по справі №920/1109/21 (а.с.33).

Листом від 30.11.2022 року №04-14-10/6231 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повернуло позивачу наказ Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 року по справі №920/1109/21 без виконання з посиланням на відсутність у боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відкритих рахунків в органах казначейства Сумської області (а.с. 34).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення наказу без виконання, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, в якості стягувача у виконавчому документі не є органом державної влади, а тому твердження відповідача про те, що дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширюється на ці правовідносини є помилковими та дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо повернення позивачу без виконання наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 року по справі №920/1109/21.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарсько-процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIIІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ).

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону №1404-VIIІ).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Держказначейства є:

1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

2) внесення на розгляд міністра фінансів України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок № 845) цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно з Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до пунктів 32, 33 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється органом Казначейства на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Пунктом 47 Порядку № 845 встановлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

- документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

- інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету відповідно до пункту 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №1404-VIIІ, а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI) встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIIІ, та особливості їх виконання.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону № 4901-VI. Так частиною 1 статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 4901-VI дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Управління Пенсійного фонду в Сумській області, в розумінні частини 1 статті 2 Закону № 4901-VI є органом, за яким Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна. Тому, з 01 січня 2013 року виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно правовою формою Управління пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 21108013) є органом державної влади. Як слідує із положень статті 2 Закону № 4901-VI особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду не включають органи державної влади до кола боржників, за яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

За такого правового регулювання, з огляду на зміст вищенаведених норм у даних правовідносинах, держава не виступає гарантом виконання зобов`язань за механізмами Закону № 4901-VI.

В той же час, в будь-якому випадку у спірних правовідносинах управління органу казначейства є встановленою Законом № 1404-VIIІ та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком № 845.

За положеннями Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів вказує, що відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення скаржником комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірність своїх дій щодо повернення без виконання Сумському міському центру зайнятості наказу Господарського суду Сумської області від 07.12.2021 по справі №920/1109/21 про примусове виконання рішення.

За такого правового регулювання, предмета і підстав позову, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, однак з інших підстав та мотивів, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні з підстав та мотивів задоволення позову.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 480/8414/22 - змінити в частині мотивів задоволення позову, виклавши його в редакції цієї постанови.

У іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року по справі № 480/8414/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій