Ухвала

від 18.08.2023 по справі 490/4027/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2-др/490/10/23 Справа № 490/4027/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі: головуючої - судді Гуденко О.А.,

за участі секретаря -Позднякова Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Жильцова В.В, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Комунального підприємства "Енерго" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора ,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва до відповідачів з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Енерго» Лубінської О.М. , внесене до реєстру за № 32086733 від 19.06.2019 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні інціативи» та поновити право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 .

При подачі позову позивач зазначив, що орієнтовний попередній розрахунок суми судових витрат складається з суми судового збору та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В останнє судове засідання представник позивача адвокат Жильцов В.В. надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність Позивача та представника Позивача, позовні вимоги підтримують.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 травня 2023 року позов - задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна), індексний номер: 47447849 від 21 червня 2019 року державного реєстратора прав на нерухоме майно комунального підприємства «ЕНЕРГО» Лубінської О.М про проведення державної реєстрації права власності 19 червня 2019 рроку на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32086733) за ТОВ «Кредитні ініціативи»

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «ЕНЕРГО» про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 908 грн судового збору.

Повне рішення суду складено 22 травня 2023 року.

04 липня 2023 року представник позивача адвокат Жильцов В.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути на користь позивача з ТОВ "Кредитні Ініціативи" судові витрати на надану професійну правничу допомогу у розмірі 63 500 грн. згідно договору про надання правової допомоги № 12/20 від 01.12.2020 року.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач заперечень на заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на викладене, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без участі сторін по справі .

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною 3 цієї статті , для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, визначальною умовою для можливості ухвалити додаткове судове рішення щодо відшкодування судових витрат, в даному випадку на правничу допомогу, має бути наявність відповідної заяви позивача та відповідних доказів, які подані до закінчення судових дебатів у справі, або у виключних випадках -протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду .

Повний текст рішення суду був складений та внесений до ЄДРСР та Електронного Суду, користувачем якого є заявник адвокат Жильцов В.В., 22.05.2023 року.

Суд зазначає, що позивачем не було подано до суду відповідну заяву про відшкодування витрат, що могло надати останньому право щодо надання відповідних доказів суду за для вирішення питання відшкодування правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Більш того, Договором № 12/20 про надання правової допомоги від 01.12.2020 , передбачена оплата послуг адвоктат - 4000 грн. ( про що і зазначено в позовній заяві) - проте такий договір до матеріалів позовної заяви та під час розгляду справи долучений не був.

Додаткова угода № 1 до вказаного договору, яка датована 01.12.2020 , яка передбачає 80 000 грн гонорару успіху, та Акт № 1 прийому передачі наданих послуг щодо консультації та підготовки позовної заяви на загальну суму 9500 грн від 11.01.2021 року - не подана до закінчення судових дебатів у справі, більш того, не заявлено як попередній орієнтовний розрахунок судових витрат , хоча укладена до подачі позову до суду.

Акт № 2 прийому передачі наданих послуг на загальну суму 6000 грн від 27.07. 2021 року щодо підготовки до участі в судовому засіданні 27.07.2021 року, Акт № 3 прийому передачі наданих послуг на загальну суму 4000 грн від 27.01. 2022 року щодо підготовки до участі в судовому засіданні 27.01.2022 року,Акт № 4 прийому передачі наданих послуг на загальну суму 4000 грн від 10.05. 2023 року щодо підготовки додаткових пояснень до судового засідання 11.05.2023 року - не подані до закінчення судових дебатів у справі, не подані і під час вчинення певних процесуальних дій про оплату виконанян яких вони складеніі датовані завчасно.

Додаткова угода № 2 до договру № 12/20 - щодо сплати ОСОБА_1 адвокатському бюро "Володимира Жильцова" 40 000 грн гонорару успіху - взагалі укладена через місяць після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 817/1889/17.

Зазначення позивачем в позовній заяві орієнтовний розрахунок суми судових витрат , навть без прохання стягнути ці витарти на користь позивача з відповідачів - не може розглядатись як заява про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення в розумінні ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки на момент виготовлення рішення суду судові витрати позивача складались лише зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Однак, як вже зазначалося вище, рішенням суду вже було вирішено питання щодо стягнення судових витрат, а саме було стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 908,00 грн. (судовий збір).

При цьому, суд зазначає, що інші заяви чи докази на підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних із розглядом даної справи, до суду також не надавались.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення, до того ж з пропуском встановленого 5-ти денного строку.

До цього позивач із заявами такого змісту не звертався, документів, які б підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу до суду першої інстанції не подавав, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати таке питання, як і призначати судове засідання для його вирішення.

Зазначення ж у тексті позовної заяви ( при цьому про таке навіть не зазначено у прохальній частині позову) посилання про очікування понесення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат на правову допомогу, адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для ухвалення додаткового судового рішення, а тому заява позивача підлягає залишенню без розгляду - як така, а також докази на їх підтвердження, що не була подана в межах строку, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Керуючись ч.8 ст 141, ст. 270 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Жильцова В.В. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Комунального підприємства "Енерго" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали .

Повний текст ухвали складено 18 серпня 2023 року

Суддя О.А. Гуденко