Ухвала

від 21.08.2023 по справі 947/7158/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7158/23

Провадження № 1-кс/947/10577/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Красне Болградського району Одеської області, громадянка України, заміжня, має на утриманні двох малолітних дітей, з повною вищою освітою, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працювала на посаді головного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Як вбачається з клопотання, У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42023164010000007, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Так, ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що вона будучи на посаді головного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 8 Закону України «Про державну службу», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 23.02.2023 о 14 год. 35 хв., перебуваючи разом із ОСОБА_8 на подвір`ї ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи роль пособника, відповідно до відведеної ролі повинна була здійснити вплив на членів військово-лікарської комісії (лікарів КНП «Тарутинська ЦЛ») при ІНФОРМАЦІЯ_6 ,сприяла ОСОБА_8 в одержанні від ОСОБА_9 для нього, ОСОБА_8 , першої частини неправомірної вигоди у сумі 1 600 доларів США (що станом на 23.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України становило 46 368 гривень) за здійснення нею впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави членів військово-лікарської комісії (лікарів КНП «Тарутинська ЦЛ») при ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо видачі ОСОБА_9 військово-облікових документів, а саме: довідки військово-лікарської комісії про непридатність останнього до військової служби, що послугує підставою для видачі тимчасового посвідчення військовозобов`язаного про його непридатність для проходження військової служби. 28.02.2023 о 15 год. 20 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виступаючи в ролі пособника,сприяла ОСОБА_8 , перебуваючому в автомобілі SEAT ALHAMBRA, д.н. НОМЕР_1 (який на праві власності належить громадянину ОСОБА_10 ) на виїзді з смт. Тарутине Одеської області в бік м. Одеси (об`їзна дорога), шляхом надання військово-облікових документів про непридатність ОСОБА_9 для проходження військової служби, одержати від ОСОБА_9 , для нього, ОСОБА_8 , другу частину неправомірної вигоди у сумі 3 400 доларів США (що станом на 28.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України становило 99 450 гривень), а загалом 23.02.2023 та 28.02.2023 сприяла ОСОБА_8 в одержанні 5 000 доларів США відповідно (що станом на 23.02.2023 та 28.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України становило 145 818 гривень) за здійснення нею впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави членів військово-лікарської комісії (лікарів КНП «Тарутинська ЦЛ») при ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо видачі ОСОБА_9 військово-облікових документів, а саме: довідки військово-лікарської комісії про непридатність останнього до військової служби № 256 від 24.02.2023 року, яка у подальшому послугувала підставою для видачі ОСОБА_9 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 23.02.2023 із відміткою про його непридатність до військової служби.

Також, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що вона, будучи головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 8 Закону України «Про державну службу», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із начальником відділення обліку мобілізаційної роботи заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_8 , який в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відповідно до відведеної ролі, 28.02.2023 о 15 год. 20 хв. сприяла ОСОБА_8 , перебуваючому в автомобілі SEAT ALHAMBRA, д.н. НОМЕР_1 (який на праві власності належить громадянину ОСОБА_10 ) на виїзді з смт. Тарутине Одеської області в бік м. Одеси (об`їзна дорога), за грошову винагороду у сумі 5 000 доларів США (що станом на 28.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України становило 145 818 гривень) у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_9 шляхом надання ОСОБА_8 засобів - документів: довідки військово-лікарської комісії про непридатність останнього до військової служби № 256 від 24.02.2023, яка у подальшому послугувала підставою для видачі ОСОБА_9 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 23.02.2023 із відміткою про його непридатність до військової служби, яке надає можливість перетину державного кордону України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Пояснили, що ризики мають абстрактний характер.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-заявою ОСОБА_9 про видачу тимчасового посвідчення НОМЕР_2 від 23.02.2023 та довідки військово-лікарської комісії №256 від 23.02.2023;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9 від 27.02.2023;

- протоколом про проведення негласних слідчих ( розшукових) дій аудіо-відеоконтролю особи від 24.02.2023;

- висновком судово-медичної експертизи №117 від 22.06.2023;

- висновком судового експерта № СЕ-19/116-23/9089-В3 від 25.07.2023;

Щодо доводів підозрюваного про невинуватисть у вчиненні злочину, то слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи надані прокурором матеріали кримінального провадження № 42023164010000007, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

Також слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

В той же час, на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має відношення до вказаного злочину.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об`єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за №42023164010000007 від 13.01.2023 року відносно ОСОБА_4 ..

Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 може:

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, підозрюваний оскільки постійно контактує з особами які проживають у прикордонній смузі з Республікою Молдовою, займався незаконним переправленням осіб через державний кордон України та володіє знаннями і навичками незаконного перетинання кордону, так як усвідомлює, що санкція ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років; Зазначений ризик підвищений тим, що наразі в Україні введений воєнний стан, а ОСОБА_4 з високою вирогідністю обізнаний щодо методики незаконного перетину кордону.

- згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка, у даному кримінальному провадженні, шляхом залякування, оскільки у зв`язку з врученням підозрюваному копій матеріалів, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаної особи. Крім того станом на теперішній час у кримінальному провадженні не встановлено та не допитано всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні. Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них.

Інші ризики не знайшли свого підтвердження.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В той же час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема нецілодобового домашнього арешту зможе забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що остання має міцні соціальні зв`язки, заміжня, має на утриманні двох малолітних дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, а досудове розслідування знаходиться на етапі свого завершення.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Таким чином, з урахуванням викладеного в сукупності, особи підозрюваної, рівня встановлених ризиків, які не є істотними, слідчий суддя приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідно застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту та покласти на неї обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши її не залишати місце проживання у період часу з 23 год 00 хв до 06 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням сигналу повітряної тривоги, строком до 31.08.2023 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 31.08.2023 року включно, обов`язки:

-не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи,

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1