Постанова

від 16.08.2023 по справі 686/27476/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27476/21

Провадження № 22-ц/4820/1346/23

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю : представника позивача, представника відповідачів, відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/27476/21 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Україна", яка подана представником адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 квітня 2023 року по справі за позовом Фермерського господарства "Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Головне Управління у Держгеокадастру в Хмельницькій області, Лісовогринівецька ОТГ про скасування державної реєстрації земельних ділянок та припинення речових прав на них.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В листопаді 2021 року Фермерського господарства "Україна" звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким скасувати державні реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, припинивши одночасно усі речові права на них, з такими кадастровими номерами 6825086400:04:010:0106, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 ;6825086400:04:010:0108, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;6825086400:04:010:0109, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 ; 6825086400:04:010:0107, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 ;6825086400:04:010:0105, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 ;6825086400:04:010:0110, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ; 6825086400:04:010:0111, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_7 .

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що на підставі рішень Хмельницької районної ради народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області від 06.02.1998 року, №3 та від 24.03.1999 року, №32 ОСОБА_8 надано у постійне користування земельну ділянку площею 59,17 га в межах згідно плану, яка розташована на території Печеськівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. 15.04.1999 року був виданий відповідний Державний акт на право постійного користування серії ХМ, зареєстрований за № 79.

11.03.1998 року було зареєстровано Фермерського господарства "Україна", розташоване в с. Ходаківці Хмельницького району Хмельницької області, голова господарства - ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Спадщину після його смерті, зокрема на Фермерського господарства "Україна", прийняла ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31.12.2015.

Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 рокуне передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного Державного акта) земельною ділянкою не припинилося зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Крім того, за змістом системного тлумачення статей2,4,5,7,8,10,11 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», статей1,5,7,8і12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей31,92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

Також позивачу не відомо і про рішення відповідних органів з приводу припинення вказаного права постійного користування господарства.

Отже, належна на праві постійного користування Фермерському господарству "Україна" земельна ділянка, що визначена Держаним актом на право постійного користування від 15.04.1999 серії ХМ № 79, є сформованою, а саме Фермерського господарства "Україна", як користувач, вправі скористатися зазначеним правом виготовлення відповідної технічної документації для внесення про неї відомостей до Державного реєстру земель та її державної реєстрації.

З метою реалізації такого свого права Фермерське господарство "Україна" уклало із ТОВ «Подільський земельний центр» договір № 1/21/374 від «09» червня 2021 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 59.17 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Проте, листом № 362 від 11 червня 2021 року директора ТОВ «Подільський земельний центр» замовника було проінформовано, що в результаті кадастрової зйомки визначено координати поворотних точок меж земельної ділянки та площу земельної ділянки. Після співставлення отриманих результатів кадастрової зйомки з інформацією Державного земельного кадастру виявлено, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, зареєстровані уже інші земельні ділянки, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами :

6805086400:04:009:0057, 6825086400:04:009:0066, 6825086400:04:010:0103, 6825086400:04:010:0104, 6825086400:04:010:0105, 6825086400:04:010:0106, 6825086400:04:010:0107, 6825086400:04:010:0108, 6825086400:04:010:0109, 6825086400:04:010:0110, 6825086400:04:010:0111, 6825086400:04:010:0112, 6825086400:04:010:0113, 6825086400:04:010:0119.

Оскільки в межах земельної ділянки Фермерського господарства "Україна", яку передбачається зареєструвати, розташовані інші земельні ділянки, подальше виконання умов договору Виконавцем є неможливе.

Зазначена обставина реєстрації в межах земельної ділянки позивача, право користування якої не припинялося, і яка вважається сформованою, інших ділянок, унеможливлює повноцінне її використання, позаяк приводить, зокрема до неможливості її реєстрації у визначених державним актом межах та використання її в цих межах за цільовим призначенням.

Враховуючи, що належна позивачу земельна ділянка вважалася сформованою до формування спірних на ній земельних ділянок, для можливості відновлення стану, який існував до порушення первинного права господарства, є обґрунтованим скасування державної реєстрації відповідних земельних ділянок та припинення усіх речових прав на них, як то і передбачено ч. 10ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Отже, позивач, посилаючись на те, що не взмозі зареєструвати своє право а також. враховуючи факт формування на його земельній ділянці інших земельних ділянок, на що він згоди не давав, та, оскільки у інший спосіб відновити його права не можливо, просив суд відновити його порушене право, шляхом скасування державної реєстрації цих земельних ділянок і припинення усіх зареєстрованих щодо них речових прав.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 квітня 2023 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням ФГ "Україна" подало апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення, ухвалити нове, яким задоволити його позов.

Так, апелянт вважає безпідставним висновок суду про відмову в задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позивачем своїх вимог, зокрема не надання доказів наявності прав та їх порушення. Апелянт вказує, що при поданні позову свої вимоги обґрунтував належними доказами, зокрема, рішенням державного реєстратора від. 06.10.2022 р., листом № 362 від 11.06.2021р. ТОВ «Подільський земельний центр», листом Хмельницької філії Державного підприємства науково-дослідного та проектного інституту землеустрою від 10.08.2022р., які стосуються спірних земельних ділянок та їх накладення, які суд безпідставно визнав неналежними та недопустими, відсторонившись від здійснення правосуддя, не бажаючи досліджувати докази позивача.

Апелянт також вважає помилковим висновок суду про неможливість встановити накладення земельних ділянок на підставі наданих доказів та про відмову позивача в призначенні експертизи. Вказує, що для вирішення спірних правовідносин суд мав всі докази, а призначення експертизи не є обов`язковим для вирішенні такого виду спірних правовідносин. Крім того, суд згідно до ст. 74 ЦПК України мав право сам залучити спеціаліста, однак цього не зробив. Апелянт також звертає увагу на те, що вказана норма не містить вказівки про обов`язкове заявлення стороною відповідного клопотання.

Крім того, якщо і була необхідність у призначенні експертизи, то така була необхідна лише відповідачам задля спростування накладення їх земельних ділянок, зокрема, і у спосіб встановлення іншого місця розташування земельної ділянки позивача, разом з тим вони такою можливістю не скористалися і факт накладення їх земельних ділянок не спростували.

Апелянт вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що його земельна ділянка згідно наданого Державного акту не є тією, що надавалася при створенні ФГ «Україна», а тому в нього не виникло і права на позов. Вказане спростовується тим, що у самому ж державному акті на про постійного користування землею серії ХМ № б/н від 15.04.1999р. підставою його видачі зазначено рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 16.02.1999 р. № 32, п.п. 2,3 якого і вилучалось із землекористування фермерського господарства ОСОБА_8 , і надавалось із земель запасу сільської ради цьому фермерському господарству.

Отже, посилаючись на вищевикладені обставини, а також на те, що суд при вирішенні спору, невірно застосував норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні питання, а також не вірно застосував судову практику вищого суду щодо вирішення аналогічних правовідносин, апелянт просив задоволити його апеляційну скаргу.

Судові повістки про повідомлення відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про час та місце судового засідання апеляційного суду, які направлені за адресою місця реєстрації вказаних осіб, повернулись до суду з відміткою про відсутність адресатів за вказаною адресою, що відповідно до норм п.п.3. 4 ст. 128 ЦПК та правових позицій Верховного Суду в справах№№ 757/15603/190, 760/17314/17 є належним повідомленням сторони про час та місце судового засідання.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що рішенням Хмельницької районної ради народних депутатів від 06.02.1998 року №3 виділено ОСОБА_8 земельну ділянку для створення селянського (фермерського) господарства за рахунок земель запасу Печеськівської сільської Ради, площею 50 га.

Рішенням другої сесії Печеськівської сільської ради народних депутатів від 03.11.1998 року вилучено з землекористування ФГ ОСОБА_8 та передано в землі запасу сільської ради 12,3 га угідь. Надано ФГ ОСОБА_8 в постійне користування з земель запасу сільської ради 23,67 га ріллі.

На підставі рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 24.03.1999 року, №32 надано ФГ ОСОБА_8 в постійне користування з земель запасу сільської ради 23,67 га. ріллі.

15.04.1999 року ОСОБА_8 видано Держаний акт на право постійного користування серії ХМ, зареєстрований за № 79, яким надано у постійне користування ОСОБА_8 земельну ділянку площею 59,17 га в межах згідно плану, яка розташована на території Печеськівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства.

12.03.1998 року Хмельницькою районною державною адміністрацією зареєстровано Фермерське господарство «Україна» ОСОБА_8 , розташоване в с. Ходаківці Хмельницького району, Хмельницької області, головою господарства є його засновник ОСОБА_8 .

Із розділу V Статуту ФГ «Україна» ОСОБА_8 станом на 11.03.1998 р. вбачається, що 5.1 Майно фермерського господарства належить його засновнику (фермеру) і перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності. 5.2. Фермерське господарство самостійно визначає необхідний об`єм основних фондів і оборотних засобів, встановлює перелік і призначення спеціальних фондів і режим їх використання, здійснює права володіння, користування і розпорядження майном. 5.3. Фермерське господарство має право продавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування належне йому на праві власності манно. 5.4. Фермерське господарство має право придбати, брати у тимчасове користування, в тому числі і на умовах оренди, майно у підприємств, установ та організацій, інших селянських (фермерських) господарств і громадян. 5.6. Засновник передає майно своїм спадкоємцям.

Із розділу V Статуту ФГ «Україна» від 29.01.2016 р., вбачається, що 5.8. Землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. 5.9. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. 5.10. Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-4677СГ від 05.11. 2015 року, № 22-4799СГ від 08.11.2015 року, № 22-4761СГ від 06.11.2015 року, № 22-4858СГ від 10.11.2015 року, № 22-4721Сг від 05.11.2015 року ОСОБА_10 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за межами населених пунктів Печесківської сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-2177СГ від 01.02.2016 року, № 22-1843СГ від 27.01.2016 року, № 22-1921СГ від 28.01.2016 року, № 22-2200СГ від 01.02.2016 року, № 22-1839СГ від 27.01.2016 року затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 6825086400:04:010:0108, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 6825086400:04:010:0107, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6825086400:04:010:0106, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 6825086400:04:010:0105, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 6825086400:04:010:0109, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства

Крім того громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надано у власність, кожному окремо, земельні ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства з відповідними кадастровими номерами 6825086400:04:010:0111 і 6825086400:04:010:0110.

Право власності даних осіб на вищевказані земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами було зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

09 червня 2021 року ФГ «Україна» уклало із ТОВ «Подільський земельний центр» договір № 1/21/374 від на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 59,17 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Листом № 362 від 11.06.2021 ТОВ «Подільський земельний центр» було проінформовано, що в результаті кадастрової зйомки визначено координати поворотних точок меж земельної ділянки та площу земельної ділянки. Після співставлення отриманих результатів кадастрової зйомки з інформацією Державного земельного кадастру виявлено, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, зареєстровані уже інші земельні ділянки, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами : 6825086400:04:010:0105, 6825086400:04:010:0106, 6825086400:04:010:0107, 6825086400:04:010:0108, 6825086400:04:010:0109, 6825086400:04:010:0110, 6825086400:04:010:0111,.

Згідно листа Хмельницької філії Державного підприємства науково-дослідного та проектного інституту землеустрою від 10.08.22 року надано позивачу копії технічного звіту по коригуванню відведення в натурі земельної ділянки та виготовлення державного акта на право постійного користування землею ФГ ОСОБА_8 на території Печеськівської сільської ради (с. Ходаківці), 1999 року, проінформовано щодо накладення земельних ділянок з кадастровими номерами :6805086400:04:009:0057, 6825086400:04:009:0066, 6825086400:04:010:0103, 6825086400:04:010:0104, 6825086400:04:010:0105, 6825086400:04:010:0106, 6825086400:04:010:0107, 6825086400:04:010:0108, 6825086400:04:010:0109, 6825086400:04:010:0110, 6825086400:04:010:0111, 6825086400:04:010:0112, 6825086400:04:010:0113, 6825086400:04:010:0119 на землю ФГ ОСОБА_8 та долучено схему розміщення земельних ділянок.

Із листа Хмельницької філії Державного підприємства науково-дослідного та проектного інституту землеустрою від 23.08.22 року вбачається, що щодо того чи укладався договір між Фермерським господарством «Україна» та ними на виконання робіт по виготовленню збірного кадастрового плану та документації із землеустрою по відновленню меж земельної ділянки площею 59,17 га відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 15.04.1999 року та встановлення накладання його меж з іншими земельними ділянками то такі відомості в архіві підприємства відсутні; щодо інформації виготовлення «збірного кадастрового плану» то збірний кадастровий план виготовлявся згідно наданих адвокатом ОСОБА_11 координат поворотних точок меж земельних ділянок території Печеськівської сільської ради (с. Ходаківці) Хмельницького району Хмельницької області, та не є підтверджуючим. Підтверджуючим документом може бути виготовлена технічна документація на встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення селянського (фермерського) господарства.

25.08.2022 року Хмельницькою філією Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості для ведення фермерського господарства за адресою : Хмельницька область, Хмельницький район, за межами с. Ходаківці, Лісовогринівецької об`єднаної територіальної громади, замовник ФГ «Україна».

27.09.2022 року позивач звернувся із заявою про реєстрацію земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею ФГ ОСОБА_8 на території Печеськівської сільської ради (с. Ходаківці), 1999 року.

Рішенням від 06.10.2022 Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області за наслідками розгляду розглянуто заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.09.2022 р. разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою відмови є те, що має місце розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. З огляду на це, із зазначенням таких земельних ділянок і відсотка їх площі від земельної ділянки позивача, було рекомендовано усунути перетин: з ділянкою 6825086400:04:010:0105, площа співпадає на 3,479; з ділянкою 6825086400:04:010:0106, площа співпадає на 3,4839; з ділянкою 6825086400:04:010:0107, площа співпадає на 3,4843; з ділянкою 6825086400:04:010:0108, площа співпадає на 3,484; з ділянкою 6825086400:04:010:0109, площа співпадає на 3,4841; з ділянкою 6825086400:04:010:0110, площа співпадає на 3,3657; з ділянкою 6825086400:04:010:0111, площа співпадає на 3,4842;.

Із листа Хмельницької філії ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» вбачається, що ними надано технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 , виготовлену ними у 2014 році, на земельну ділянку площею 59.17 га. та надану ОСОБА_8 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 15 квітня 1999 року.

Згідно із частиною першоюстатті 51 ЗК України(у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення позивача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положеньстатті 7 ЗК України(у згаданій редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першоюстатті 23 ЗК України(у згаданій редакції) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_12 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство"(у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення відповідача; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинностіЗаконом України "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення ФГ "Україна" ОСОБА_8 , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), якимЗакон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XIIвизнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченомуЗемельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).

Пунктом 6розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України(у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названимЗемельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

ПротеКонституційний СудУкраїни рішеннямN5-рп/2005від 22вересня 2005року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Таким чином з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених устатті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так,статтею 141 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на момент смерті фізичної особи - засновника) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення Відповідача, так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника ФГ відсутня.

Адже правове становище ФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення ФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Зазначений висновок містить і постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц.

За обставинами даної справи після отримання ОСОБА_8 у користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельної ділянки площею 59,17 га, останнім засновано юридичну особу - ФГ "Україна" ОСОБА_8 . Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації ФГ саме воно набуло права та обов`язки землекористувача і відповідне право землекористування позивача не є таким, що припинилось.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За нормами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно п. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За нормамист..152ЗК Українивласник земельноїділянки абоземлекористувач можевимагати усуненнябудь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків. Захистправ громадянта юридичнихосіб наземельні ділянкиздійснюється шляхом: а)визнання прав; б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно ст.79-1ЗК Україниформування земельноїділянки полягаєу визначенніземельної ділянкияк об`єктацивільних прав.Формування земельноїділянки передбачаєвизначення їїплощі,меж тавнесення інформаціїпро неїдо Державногоземельного кадастру. Земельна ділянкаприпиняє існуванняяк об`єктцивільних прав,а їїдержавна реєстраціяскасовується вразі: поділуабо об`єднанняземельних ділянок; скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянкина підставісудового рішеннявнаслідок визнаннянезаконною такоїдержавної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно доЗакону України"Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За змістомст.16 Закону України "Про державний земельний кадастр", земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно ст..24цього жЗакону державнареєстрація земельноїділянки скасовуєтьсяДержавним кадастровимреєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі: поділучи об`єднанняземельних ділянок; якщопротягом одногороку здня здійсненнядержавної реєстраціїземельної ділянкиречове правона неїне зареєстрованоз винизаявника; ухваленнясудом рішенняпро скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Як встановлено судом, та згідно діючого на час отримання ОСОБА_8 в користування спірної земельної ділянки, Державного акту на постійне користування земельною ділянкою, площею 59,17 га для ведення фермерського господарства земельної ділянки і створення ФГ "Україна" ОСОБА_8 закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ, після отримання земельної ділянки ФГ "Україна" ОСОБА_8 було зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації обов`язки землекористувача спірної земельної ділянки здійснювало і здійснює на даний час саме дане фермерське господарство, а не громадянин ОСОБА_12 , якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Доказів того, що громадянин ОСОБА_8 створив інше фермерське господарство, яке набуло прав землекористувача спірної земельної ділянки, площею 59,17 га на території Печесківської сільської ради суду надано не було, а тому за таких обставин суд доходить висновку, що спірна земельна ділянка перебувала та перебуває в користуванні ФГ "Україна".

З цих підстав висновки суду першої інстанції, що суду не надано доказів того, що земельна ділянка обліковується саме за ФГ «Україна», оскільки Державний акт на право постійного користування землею серії ХМ від 15.04.1999 року видано громадянину України ОСОБА_8 , а також аналогічні відповідні пояснення сторони відповідачів про недоведеність набуття позивачем права користування спірними земельними ділянками є такими, що не відповідають обставинам справи

Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що ті докази, на які посилається позивач і якими на його думку підтверджено накладання земельних ділянок, а саме рішенням державного реєстратора від 06.10.2022 року, листом № 362 від 11.06.2021 ТОВ «Подільський земельний центр», листом Хмельницької філії Державного підприємства науково-дослідного та проектного інституту землеустрою від 10.08.22року, не можуть бути належними доказами такого накладення, так як з даного рішення та листів не вбачається, які саме вихідні дані бралися для такого висновку, тобто координати земельної ділянки, а технічна документація із землеустрою розроблена а більшу площу земельної ділянки, аніж ту, яка зазначена в Державному акті серії ХМ від 15.04.1999 року

Як вбачається з Державного акту на постійне користування земельною ділянкою серії ХМ від 15.04.1999 року, цей акт містить поворотні точки меж земельної ділянки.

Як видно з листа № 362 від 11.06.2021 ТОВ «Подільський земельний центр», було здійснено розроблення документації із землеустрою спірної земельної ділянки для її державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру, в ході якої було проведено кадастрову зйомку, визначено координати поворотних точок меж земельної ділянки та площу земельної ділянки. Оброблення результатів кадастрової зйомки виконано з використанням програмного забезпечення Gigitals. Після співставлення отриманих результатів кадастрової зйомки з інформацією Державного земельного кадастру виявлено, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, зареєстровані уже інші земельні ділянки, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами : 6825086400:04:010:0105, 6825086400:04:010:0106, 6825086400:04:010:0107, 6825086400:04:010:0108, 6825086400:04:010:0109, 6825086400:04:010:0110, 6825086400:04:010:0111.

Також 25 серпня 2022 року Хмельницькою філією державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за замовленням ФГ «Україна» виготовлено технічну документацію щодо встановлення на місцевості (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за межами села Ходаківці Хмельницького району, площею 59,17 га, що передана ОСОБА_8 для ведення фермерського господарства на підставі Державному акті серії ХМ від 15.04.1999 року на постійне користування земельною ділянкою.

Комплекс виконаних робіт включав в себе матеріали польових геодезичних робіт, побудову плану земельної ділянки, складеного за результатами геодезичної зйомки. Роботи виконані за допомогою програмного забезпечення Gigitals.

Рішенням від 06.10.2022 Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області за наслідками розгляду розглянуто заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.09.2022 р. разом з доданими до неї документами у вигляді технічної документації із землеустрою від 25.08.2022 року та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей про спірну земельну ділянку, площею 59.17 га (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою відмови було те, що має місце розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. З огляду на це, із зазначенням таких земельних ділянок і відсотка їх площі від земельної ділянки позивача, було рекомендовано усунути перетин: з ділянкою 6825086400:04:010:0105, площа співпадає на 3,479; з ділянкою 6825086400:04:010:0106, площа співпадає на 3,4839; з ділянкою 6825086400:04:010:0107, площа співпадає на 3,4843; з ділянкою 6825086400:04:010:0108, площа співпадає на 3,484; з ділянкою 6825086400:04:010:0109, площа співпадає на 3,4841; з ділянкою 6825086400:04:010:0110, площа співпадає на 3,3657; з ділянкою 6825086400:04:010:0111, площа співпадає на 3,4842.

Вказані докази з боку відповідачів жодним чином не спростовано, суду не надано інших письмових доказів про відсутність накладення земельних ділянок сторін, в тому числі висновку спеціаліста чи експерта.

На думку колегії суддів, дані докази є належними, допустимими та достатніми про доведеність факту накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача, оскільки фактичні дві землевпорядні організації готували технічну документацію щодо відновлення меж спірної земельної ділянки з використанням відповідного програмного забезпечення, геодезичної зйомки на місцевості та з використанням поворотних точок координат меж земельної ділянки, які вказані в державному акту на постійне користування земельною ділянкою, і за вказаною технічною документацією із землеустрою земельні ділянки відповідачів накладаються на земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача.

При цьому в справі відсутні докази, що право користування позивача спірною земельною ділянкою припинилось, а відтак на момент передачі у власність відповідачів земельних ділянок дані земельні ділянки не були вільними і їх передача відповідачам була здійснена з порушенням норм п. 5 ст. 116 ЗК України.

За таких обставин внести спірну земельну ділянку, що перебуває у власності позивача до Державного земельного кадастру та присвоїти кадастровий номер неможливо, так як на дану земельну ділянку накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 6825086400:04:010:0105; 6825086400:04:010:0106; 6825086400:04:010:0107; 6825086400:04:010:0108; 6825086400:04:010:0109; 6825086400:04:010:0110; 6825086400:04:010:0111..

Отже реєстрація в Державному земельному кадастрі земельних ділянок відповідачів позбавляє позивача можливості вільно користуватись земельною ділянкою, що перебуває в його користуванні та відповідно зареєструвати її в Державному земельному кадастрі.

При цьому колегія суддів вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту порушеного права, що відповідає приписам ст. ст. 79-1 Земельного кодексу та ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову в позову є необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу скаргою Фермерського господарства "Україна", яка подана представником адвокатом Ярошем Василем Юрійовичем, задовольнити.

Позов Фермерського господарства "Україна" задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав зареєстрованих щодо них, з такими кадастровими номерами:

-6825086400:04:010:0105, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 ;

-6825086400:04:010:0106, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 ;

-6825086400:04:010:0107, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 ;

-6825086400:04:010:0108, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;

-6825086400:04:010:0109, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 ;

-6825086400:04:010:0110, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_6 ;

-6825086400:04:010:0111, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_7

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2023 року.

Судді А.М.Костенко

Р.С. Гринчук

О.І. Ярмолюк