Ухвала

від 21.08.2023 по справі 520/27630/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

21 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/27630/21

адміністративне провадження № К/990/25788/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

перевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-49"

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (суддя Спірідонов М.О.) та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року (колегія у складі суддів Присяжнюк О.В., Любчич Л.В., Спаскіна О.А.)

у справі № 520/27630/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-49"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради

про скасування постанов.

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АП-49" (далі - ТОВ "АП-49") звернулося до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - Інспекція ДАБК Департаменту Харківської міської ради), у якому просило:

- скасувати постанову начальника Інспекції ДАБК Департаменту Харківської міської ради від 07.12.2021 № 32/1368/0/250-21-11 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 89 316 грн;

- скасувати постанову начальника Інспекції ДАБК Департаменту Харківської міської ради від 07.12.2021 № 33/1369/0/250-21-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 99 240 грн;

- скасувати постанову начальника Інспекції ДАБК Департаменту Харківської міської ради від 07.12.2021 № 34/1370/0/250-21-П про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 124 050 грн.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023, відмовив у задоволенні позову.

22.07.2023 ТОВ "АП-49" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.11.2019 у справі № 522/441/17, зазначає, що акт перевірки та протокол про вчинення адміністративного правопорушення було складено без відома та присутності представника ТОВ "АП-49".

Верховний Суд ухвалою від 27.07.2023 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

15.08.2023 до Верховного Суду від ТОВ "АП-49" надійшла квитанція до платіжної інструкції від 11.08.2023 № 15.

Отже, скаржник усунув недолік, який слугував залишенню касаційної скарги без руху.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 257 КАС України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цій справі оскаржуються рішення (постанови) органу державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафів у сумі, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 24.12.2021 про відкриття касаційного провадження вирішив питання про розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Проте ТОВ «АП-49» у касаційній скарзі не формулює таке питання, не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон ), п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, інших норм матеріального чи процесуального прав; не аргументує виняткове значення для скаржника чи значний суспільний інтерес до розгляду цієї справи.

Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, для перегляду судових рішень у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.12.2021 у справі № 369/7844/17 сформулював висновок щодо застосування Закону № 3038-VI у питанні скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків про те, що « в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.».

Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, виходив з того, що на момент позапланової перевірки ТОВ «АП-49» виконувало у будівлі на вул. Академіка Павлова, 49 у м. Харкові реконструкцію нежитлових будівель, не підтвердило подання повідомлення про початок будівельних робіт, здійснення технічного нагляду та авторського нагляду.

Саме покликання ТОВ «АП-49 на порушення процедури проведення позапланової перевірки у сфері містобудівної діяльності без обґрунтування впливу такого на результати складання акту перевірки та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, не є підставою для скасування штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Верховний Суд постановою від 27.11.2019, на яку покликається скаржник, направив справу № 522/441/17 на новий розгляд до суду першої інстанції для з`ясування обставин справи, не формулював висновки, обов`язкові для застосування судами під час розгляду цієї справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, ТОВ «АП-49» слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АП-49" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 520/27630/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя В.М. Шарапа