Ухвала

від 16.08.2023 по справі 753/9729/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9729/23

провадження № 1-кс/753/2687/23

У Х В А Л А

"16" серпня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника скаржника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023 до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 09.08.2023 скаргу передано судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2023 накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5

17.06.2023 відповідно до протоколу огляду місця події дізнавачем ВД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у ОСОБА_5 вилучено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ), д.н.з. НОМЕР_3 .

Вважає, що постановляючи ухвалу від 13.06.2023 про накладення арешту на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва дійшов до хибного висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.

Так, при направленні до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про арешт майна слідством не наведені обставини, які підтверджують, що не застосування заборони, або обмеження користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна з боку законного власника майна - адвоката ОСОБА_5 .

Крім того, оскільки вищевказаний автомобіль станом на 13.06.2023 не набув статусу речового доказу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023105020001366 від 02.06.2023, слідчий суддя, постановляючи ухвалу про арешт майна 13.06.2023 діяв всупереч вимогам ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України.

Також слідчим суддею згідно із вказаною ухвалою не було визначене місце зберігання заарештованого майна.

15.08.2023 до слідчого судді від заявника надійшли доповнення до клопотання, в яких останній зазначив, що ОСОБА_5 є діючим адвокатом, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитись виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. Вважає, що оскільки накладення арешту на майно вбачає в майбутньому вилучення майна у власника-адвоката, то прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 при зверненні з клопотанням до суду, підтримки клопотання в суді, діяв всупереч вимог Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У судовому засіданні 16.08.2023 адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просив слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_5 є професійним адвокатом, у якого не у встановлений законом порядок вилучили його власне майно. Зауважив, що фактично ОСОБА_5 також є потерпілим, оскільки придбав автомобіль за значні власні гроші, а проведена експертиза вказала, що з автомобілем немає проблем. Просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що відповідно до висновку експерта від 25.07.2023 ідентифікаційний номер (номер шасі) автомобіля TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_3 , змінювався в кустарних умовах, шляхом механічного знищення первинного маркувального позначення та подальшого нанесення номера НОМЕР_1 . Крім того, зазначив, що у кримінальному провадженні на далі проводяться слідчі дії, а перебування транспортного засобу за межами м. Києва (у місті Умань) не може гарантувати належного збереження речового доказу та того, що відносно цього автомобіля не буде знову укладений договір купівлі-продажу чи вчинено якісь інші дії, які ускладнять проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. З приводу того, що ОСОБА_5 є діючим адвокатом, пояснив, що на момент звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна останнього, йому не було відомо про адвокатський статус ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 , дослідивши долучені до клопотання докази, а також матеріали кримінального провадження № 12023105020001366, надані прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до такого висновку.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

Встановлено, що в провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12023105020001366, внесеному до ЄРДР 02.06.2023 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358, ст. 290 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.08.2019 за адресою: АДРЕСА_1 невстановлена особа, підробила довіреність від імені ОСОБА_6 за допомогою якої в подальшому автомобіль марки «Toyota» моделі «Land Cruiser» (номер шасі (кузова) НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_4 ., чорного кольору перереєстровано на нового власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з присвоєнням д.н.з. НОМЕР_3 , в подальшому ймовірно змінила ідентифікаційний номер шасі іншого автомобіля «Toyota» моделі «Land Cruiser» на вказані вище реквізити шасі автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_6 .

В ході допиту потерпілого ОСОБА_6 було встановлено, що 05.10.2012 її свекрухою ОСОБА_7 , у м. Дніпро у фірмовому автосалоні «Тойота» у ТОВ фірма «Алмаз Мотор, ЛТД» код ЄДРПОУ 2967701760 (адреса: 49040, м. Дніпропетровськ (на той час), Запорізьке шосе, 35)) було придбано у власність автомобіль TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4461), 2012 року випуску, чорного кольору.

Вказаний автомобіль було поставлено на державний облік в органах МРЕО 09 жовтня 2012 та отримано державний номер « НОМЕР_5 ».

З 09.09.2014 даний автомобіль знаходився в користуванні і володінні її сина ОСОБА_8 (іпн НОМЕР_6 ) на підставі генеральної довіреності, виданої ОСОБА_7 на ім`я її сина та на неї.

Дана довіреність була посвідчена 09.09.2014 приватним нотаріусом Сніжнянського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , реєстровий номер 1849, серія та номер бланку НАВ 056144, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру довіреностей №50105408 від 01.06.2023.

В подальшому 21.04.2016 ОСОБА_7 , від імені якої на підставі вищевказаної довіреності діяв ОСОБА_8 , автомобіль TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4461 ), 2012 року випуску, було за договором купівлі-продажу перереєстровано на ОСОБА_6 , як на нового власника у м. Дніпро (Центр 1241).

При перереєстрації ОСОБА_6 було отримано технічний паспорт на даний автомобіль на бланку серії « НОМЕР_7 » із номером НОМЕР_8 , дата видачі 21.04.2016, та державний номер « НОМЕР_4 ».

31.05.2023 ОСОБА_6 вирішила подарувати автомобіль TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4461 ), 2012 року випуску, чорного кольору, своєму сину - ОСОБА_8 (іпн НОМЕР_6 ) і відповідно перереєструвати його на нього, з цією метою вони разом приїхали на даному автомобілі до Територіального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області №1242 (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 16) де водночас їм було відмовлено в проведенні будь-яких реєстраційних дій з вищевказаним автомобілем з наступних підстав:

- 14.08.2019 проведено перереєстрацію нібито через втрату ОСОБА_6 свідоцтва про реєстрацію з видачою нового свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 . Перереєстрація проводилась в ТСЦ-6543 за дорученням ННР№658988 від 02.08.2019. Довірена особа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- 17.08.2019 проведено перереєстрацію на нового власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за договором купівлі-продажу, виданим ПП «ЛІДЕР АВТО ЗАХІД», код ЄДРПОУ 41202762, №7427/18/006175 від 16.08.2019. Перереєстрація проводилась в ТСЦ-6543, з видачою нового свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_10 , дата видачі 17.08.2019, та присвоєно державний номер « НОМЕР_3 ».

Згідно із витягом з Єдиного реєстру довіреностей №50104303 від 01.06.2023 довіреність бланк №658988 від 02.08.2019 видана на ім`я ОСОБА_10 , на транспортний засіб із державним номером « НОМЕР_4 » і посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_11 .

Згідно із відомостями з Державного реєстру нотаріусів приватний нотаріус ОСОБА_11 , свідоцтво №5512, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

31.05.2023 в Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України було проведено експертне дослідження №04/1242/10151 автомобіля TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4461 ), 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 в ході якого було встановлено, що номер двигуна НОМЕР_2 , номер рами (шасі) НОМЕР_1 , наданого на дослідження транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER д.н.з. НОМЕР_4 , не змінювався.

Бланк наданого на дослідження документа свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2023 накладено арешт на автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ), д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходиться у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.06.2023 дізнавачем ВД Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у ОСОБА_5 вилучено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ), д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до висновку експерта від 08.07.2023 № СЕ-19/111-23/31860-КДТЗ ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_4 , не змінювався і являється первинним, ідентифікаційний номер двигуна НОМЕР_2 вказаного автомобіля, не змінювався та є первинним.

Згідно із висновком експерта від 25.07.2023 № СЕ-19/111-23/31907-КДТЗ ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_3 , змінювався в кустарних умовах, шляхом механічного знищення первинного маркувального позначення та подальшого нанесення номера НОМЕР_1 . Встановити трасологічними методами первинний ідентифікаційний номер (номер шасі) не видається можливим, ідентифікаційний номер двигуна НОМЕР_12 вказаного автомобіля, не змінювався та є первинним.

Відповідно до рапорту о/у ВКП Дарницького УП було встановлено ще один транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER, якому належить двигун з номером НОМЕР_12 .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, наданих прокурором, наразі тривають слідчі(розшукові) дії у кримінальному провадженні.

Постановляючи ухвалу від 16.06.2023 та накладаючи арешт на належне ОСОБА_5 майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173 КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування, що воно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а також відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Заявник посилаючись на норму ч. 11 ст. 170 КПК України стверджує, що при направленні до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про арешт майна слідством не наведені обставини, які підтверджують, що не застосування заборони, або обмеження користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна з боку законного власника майна - адвоката ОСОБА_5 .

Зазначені доводи адвоката ОСОБА_12 спростовується тим, що станом на дату накладення арешту на автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_3 , зазначений автомобіль перебував у невстановленому органом досудового розслідування місця, а тому саме цей факт створював обставини ймовірного впливу на автомобіль причетних до злочину осіб, і як наслідок такого впливу, настання визначених у ч. 11 ст. 170 КПК України негативних наслідків у випадку незастосування заборони обмеження користування та розпорядження майном.

Стосовно позиції заявника щодо того, що арешт на майно в якості забезпечення речових доказів може бути накладений слідчим суддею лише за умови визнання арештованого майна речовими доказами на підставі слідчого або прокурора необхідно зазначити наступне.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, для збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, чинний кримінально-процесуальний закон не визначає обов`язковою умовою накладення арешту на майно винесення органом досудового розслідування постанови про визнання такого майна речовим доказом.

При розгляді клопотання про накладення арешту слідчим суддею було досліджено питання відповідності автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, д.н.з. НОМЕР_3 , ознакам речового доказу в розумінні ст. 98 КПК України, і за наявності таких ознак, на нього було накладено арешт.

Щодо твердження заявника про те, що слідчим суддею в ухвалі про арешт майна від 13.06.2023 не було визначене місце зберігання заарештованого майна, слідчий суддя зауважує, що чинний КПК України не передбачає обов`язку слідчого судді визначати таке місце і залишає питання визначення місця зберігання арештованого майна на розсуд органу досудового розслідування.

Разом з цим, визначення органом досудового розслідування місця зберігання вилученого та арештованого майна є дискрецією органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та не впливає на правові підстави, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення слідчого судді про арешт цього майна.

На даний час, постановою дізнавача ВД Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 20.06.2023 визначено місце зберігання речового доказу автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER (номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ), д.н.з. НОМЕР_3 та продовжити його зберігати на спеціальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20-б. Визнано речовими доказами у кримінальному провадженні ключі від вказаного автомобіля та передано їх на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП в м. Києві.

Стосовно обізнаності прокурора про статус адвоката ОСОБА_5 при поданні клопотання про арешт майна і відповідно необхідність подання такого клопотання прокурором вищого рівня, то зазначене твердження не знайшло свого підтвердження в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна. Таке твердження є припущенням, не підкріпленим належними доказами, а тому є необґрунтованим.

Слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

Досліджені у судовому засіданні матеріали свідчать та прокурором доведено, що досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні дотепер не завершено, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином слідчий суддя на етапі проведення досудового розслідування не виконує функції слідчого або прокурора у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що на власника або володільця майна покладається обов`язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.

Звертаючись із цим клопотанням, адвокат ОСОБА_3 стверджує, що арешт на майно накладено необґрунтовано.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слідчому судді під час розгляду клопотання не надано доказів, які б у своїй сукупності свідчили про необґрунтованість накладення арешту на майно та спростовували висновки щодо наявності підстав для такого арешту, викладені в ухвалі слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2023.

З огляду на викладене, а також те, що вказане арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, а також за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 24, 28, 98, 170-174 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 21.08.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1