Вирок

від 24.08.2023 по справі 500/687/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 500/687/19

Провадження № 1-кп/946/120/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

24 серпня 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160150002929, за обвинуваченням

ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ум.Берга(Ельстер)(Berga/Elster)Німеччина,громадянина Німеччини, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (далі АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК),

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_7 , перекладачі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення, про причину неявки суд не повідомив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.09.11.2018 приблизно о 17:00 годині, точного часу не встановлено, Лопенс Гюнтер Пауль (Lopens Gunter Paul), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 (далі м. Ізмаїл), у ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_13 , маючи умисел на заподіяння смерті останній, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій, наніс один удар обухом сокири у потиличну область її голови, від чого вона впала на землю, та за допомогою ножа порізав горло ОСОБА_13 , після чого наніс множинні удари ножем в різні частини тіла останньої, спричинивши ОСОБА_13 тілесні ушкодження у виді: проникаючої різаної рани (№1) на передній лівій поверхні шиї в нижній третині з пошкодженням м`язів шиї, кровоносних судин, трахеї, стравоходу; колото-різаних ран (№2) на лівій боковій поверхні шиї у нижній третині, рану (№4) на спині зліва у верхній третині (з спільним рановим каналом); колото-різаної рани (№3) на грудній клітці зліва, на 6 см від передньої серединної лінії та в 17 см від нижнього краю лівої ключиці з ушкодженням м`язів грудної клітки, пристінкової плеври, лівої легені, навколосерцевої сумки, передньої поверхні серця; колото-різаної рани (№5) на грудній клітці зліва, в проекції реберної дуги по середньо-ключичній лінії з ушкодженням пристінкової плеври, лівого куполу діафрагми; колото-різаної рани (№6) на грудній клітці зліва на 12 см від передньої серединної лінії; колото-різаної рани (№7) на грудній клітці зліва на 5 см нижче та лівіше від рани №6; колото-різаної рани (№8) на лівій боковій поверхні грудної клітки по передній пахвовій лінії; колото-різаної рани (№9) на лівій боковій поверхні грудної клітки по середній пахвовій лінії; різаної рани (№10) на долонній поверхні третього пальця середньої фаланги правої кисті; різаної рани (№11) на долонній поверхні третього пальця нігтьової (дистальної) фаланги правої кисті; різаної рани (№12) на долонній поверхні четвертого пальця нігтьової (дистальної) фаланги правої кисті; різаної рани (№13) на долонній поверхні біля основи першого пальця лівої кисті; різаної рани (№14) на тильній поверхні лівої кисті між першим та другим пальцями; відкритої черепно-мозкової травми у формі набряку головного мозку; лінійного перелому кісток склепіння черепу; крововиливів у м`які тканини в тім`яно-потиличній області; забійної рани (№15) у центрі тім`яної області; синця у центрі тім`яної області, в результаті чого настала смерть потерпілої ОСОБА_13 .

Смерть ОСОБА_13 знаходиться у прямому причинному зв`язку із сукупною травмою голови, шиї, грудної клітки, які ускладнилися масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечою, що викликало порушення реологічних властивостей крові та гемодинаміки в системі мікроциркуляторного русла легенів, що привели до розвитку комбінованого шоку і зумовило зупинку серцевої діяльності та дихання.

2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Частини статті КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 115. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині,

карається позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 злочину встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.Обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні не визнав, заперечивши свою причетність до вбивства ОСОБА_13 , та пояснив, що із загиблою він перебував у приятельських стосунках, а до її вбивства причетна інша особа, яка займала у ОСОБА_13 велику суму грошей. Оскільки ОСОБА_13 була пенсіонеркою та хворіла, він часто приходив до неї допомагати по господарству. Він бачився з ОСОБА_13 08.11.2018, остання просила його аби він допоміг випровадити від неї чоловіка на ім`я « ОСОБА_14 », посилаючись на те, що він нетверезий лежить позаду її будинку, на що він вигнав чоловіка з подвір`я та прогнав його додому. Тоді ОСОБА_13 пропонувала йому зайти випити чаю, однак у нього не було часу, тому вони домовилися, що він прийде наступного дня. У п`ятницю 09.11.2018 він близько 13:00 14:00 години прийшов до ОСОБА_13 додому аби поспілкуватися, а також допомогти по господарству та налагодити світло. Він разом з останньою пройшов на кухню, що розташована у будинку, де вони сиділи, спілкувалися, їли та вживали спиртні напої, а саме горілку, яку ОСОБА_13 розводила з водою. Десь о 16:00 17:00 годині вечора він пішов від ОСОБА_13 , оскільки зранку наступного дня йому треба було їхати у с. Матроска, де він на той час працював. Коли він виходив з будинку, ОСОБА_13 залишалася на кухні та попросила, щоб він не закривав хвіртку, бо до неї мав хтось прийти у гості. Жодних тілесних ушкоджень ані на ньому, ані на ОСОБА_13 не було. О 16:00 годині він пішов на автобусну зупинку, дочекався автобуса, потім доїхав до залізничного вокзалу, випив кави, після чого пішов додому за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживав разом із ОСОБА_15 , з яким раніше працював, та з його дружиною. Додому він прийшов десь о 18:00 годині. Наступного дня, до нього підійшов ОСОБА_15 , став питати, що сталося та сказав, що начебто коли він ( ОСОБА_3 ) повернувся додому, розповідав про те, що бачив як невідомий чоловік вбив жінку. Однак він цього не пам`ятає, а пам`ятає лише те, як він пив чай разом з ОСОБА_13 , а далі як у тумані. Того дня він був одягнений у чорну кожану куртку та джинси, які в нього були вилучені в подальшому працівниками поліції. Про те, що вбили ОСОБА_13 йому стало відомо в неділю, коли його затримали працівники поліції, які ж і повідомили, що начебто це саме він причетний до вбивства. Проте він не мав жодних мотивів, щоб вбивати ОСОБА_13 , бо вона до нього завжди була привітною і конфліктів між ними ніколи не виникало.

6.Однак, незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчинені вбивства ОСОБА_13 , його вина у вчиненні цього злочину повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами, оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку.

7.Так, свідок ОСОБА_16 під час судового розгляду пояснив, що він проживав по сусідству на одній вулиці із загиблою ОСОБА_13 віком близько 80 років. Жінка жила у будинку сама, дуже хворіла в силу свого віку, погано пересувалася, оскільки за декілька років до цієї події вона зламала ногу та лежала у лікарні. Періодично до неї навідувався син, який жив окремо, але частіше вони розмовляли по телефону. Через те, що ОСОБА_13 пересувалася за допомогою ходунків, до неї приходили жінки, допомагали прибиратися в хаті, та інколи він бачив ОСОБА_3 , який також приходив, щоб допомогти по господарству, декілька разів він бачив як останній порався на городі. Проте ОСОБА_13 ніколи про нього нічого не розповідала, та він також з ним не спілкувався. Інших чоловіків у ОСОБА_13 він не бачив. Якось восени 2018 року йому зателефонував син загиблої ОСОБА_7 та попросив сходити до його матері, пересвідчитися чи все у неї добре, оскільки він не міг до неї додзвонитися. Коли він наблизився до будинку ОСОБА_13 , то через паркан побачив, як остання лежить на землі біля хвіртки, після чого погукав її, однак вона не відреагувала. Він придивився та побачив біля її голови, а також вздовж тіла багато крові, інших ушкоджень на тілі він не бачив. Після того, він одразу повернувся до себе додому, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про те, що його матір лежить на подвір`ї без ознак життя, на що останній сказав викликати поліцію.

8.Згідно з даними рапорту оперативного чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 10.11.2018, у той день, 10.11.2018 о 07:43 год. на службу «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_17 про те, що подзвонила сусідка та повідомила, що 10.11.2018 о 07:40 год. за адресою: АДРЕСА_3 , померла її свекруха ОСОБА_13 та виявлена лежачою біля воріт (т. 1 а.п. 207).

9.Вказана обставина стала підставою для внесення 10.11.2018 відповідних відомостей до ЄРДР за №12018160150002929 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК, та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 205, 206).

10.Подія злочину підтверджується даними протоколу огляду місця події від 10.11.2018 та додатків до нього у виді фототаблиць (т. 1 а.п. 208 217). Під час цієї слідчої дії була оглянута територія домоволодіння АДРЕСА_3 , де на подвір`ї на відстані 1 м від житлового будинку праворуч та на відстані 2,8 м від паркану до подвір`я був виявлений труп ОСОБА_13 з ознаками насильницької смерті: з тілесними ушкодженнями шиї, на долонній поверхні лівої та правої кісті; на трупі, одязі та на ґрунті біля трупу виявлена кров. Труп розташований на спині головою догори до паркану, ногами до житлового будинку, руки випрямлені в ліктьових суглобах, розташовані вздовж тіла, ноги випрямлені в суглобах. На трупі було надіто: светр чорного кольору, фартух чорного кольору із сірими смужками, плаття синього кольору з малюнками квітів, сорочка нічна білого кольору з дрібними квітами червоного кольору, колготи чорного кольору, шкарпетки синього кольору. Біля трупа знаходились тапки один сірого, а другий білого кольору. На шиї у верхній третині виявлено забруднення кров`ю шкіри, трупні плями синьо-фіолетового кольору, кісті рук забруднені підсохлою кров`ю.

11.Під час додаткового огляду домоволодіння АДРЕСА_3 , проведеного за згодою ОСОБА_17 (т. 2 а.п. 1 29, 30), 12.11.2018 на подвір`ї зазначеного домоволодіння на правій частині рійки металевого приладу для чистки взуття, розташованому на відстані 20 см від паркану, виявлено плями темно-бурого кольору. У передній частині металевої рійки у напрямку входу на поверхні землі виявлені два фрагменти дерев`яної дошки, на якій також виявлено пляму темно-бурого кольору неправильної геометричної форми. Також, на відстані 10 см від металевої рейки виявлено калюжу темно-бурого кольору, на відстані 10 см від якої виявлено та вилучено фрагмент сокири, яка складається з металевого обушка розмірами 3х4,6 см, загальна довжина якої 12 см, довжина леза 8,5 см, товщина леза 5,5 мм; зі зламаною дерев`яною рукояткою. Неподалік від сокири на столі виявлено та вилучено хустинку білого кольору з речовиною бурого кольору. На відстані 7 м від хвіртки та 1,5 м від будинку на ґрунтовій поверхні двору виявлено та вилучено фрагмент дерев`яної палиці, схожої на рукоятку від сокири довжиною 28 см, шириною 3,5 см, товщиною 2,4 см, яку упаковано в сейф-пакет НПУ.

Крім того, під час огляду будинку, в прихожій на столі виявлено та вилучено один ніж з пластмасовою рукояткою синього кольору розмірами 11х3 см, довжина леза 13 см, ширина від 0,3 до 2,5 см, товщина 0,2 см. Далі, під час огляду приміщення кухні, на столі виявлено та вилучено два ножі: з чорною металевою рукояткою довжиною 10,8 см, з металевим лезом довжиною 13 см, шириною від 0,3 до 2,9 см, товщиною 0,1 см; та з пластмасовою світло-зеленою рукояткою довжиною 10,5 см та металевим лезом довжиною 10,5 см, шириною від 0,1 до 2,0 см, товщиною до 0,1 см. На поверхні дерев`яних дверей між кухнею та кімнатою виявлені сліди папілярних візерунків.

12.Також після проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 14.11.2018 після того, як він вказав звідки саме він брав ніж, яким наносив тілесні ушкодження постраждалій, відповідно до протоколу від 14.11.2018, вказане домоволодіння додатково було оглянуте за згодою ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 68), під час чого на кухні у висувній шухлядці шафи, на яку вказав ОСОБА_3 під час слідчого експерименту, було виявлено та вилучено ще три кухонних ножа, у тому числі, один кухонний ніж з коричневою дерев`яною рукояткою загальною довжиною 30 см, що був упакований у експертний пакет №2315248 (т. 2 а.п. 59 67), на клинку якого відповідно до даних висновку судово-цитологічної експертизи №571 від 15.01.2018 (т. 2 а.п. 212 216) знайдена кров, походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_13 , так і від ОСОБА_3 , враховуючи, що у них однакова група крові, а на інших вилучених в ході оглядів ножів кров не знайдена.

13.Однак, з урахуванням показань ОСОБА_3 , який у судовому засіданні зазначив, що на той час на його тілі не було жодних ушкоджень, а також даних висновку судово-медичної експертизи № 351 від 07.12.2018, відповідно до яких будь-яких тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 не виявлено, то у суду не залишається сумнівів у тому, що виявлена кров на вказаному ножі належить саме постраждалій ОСОБА_13 . А це свідчить про те, що саме цей ніж і був одним із знарядь вбивства постраждалої.

14.Видимі тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_13 були оглянуті відповідно до даних протоколу огляду трупа від 12.11.2018, згідно якому на тілі трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень: два на передній та лівій боковій поверхні шиї у горизонтальному напрямку розмірами 12,5х7 см та 2,5х0,7 см, відповідно; шість на грудній клітці зліва; одне на спині зліва; три на долонній поверхні правої кісті; два на поверхні лівої кісті; одне у тім`яній області розмірами 0,7х0,5 см. Також з трупа був вилучений одяг з чисельними наскрізними пошкодженнями тканини та зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров (т. 1 а.п. 219 231).

15.Причина смерті ОСОБА_13 від сукупної травми голови, шиї та грудної клітки, а також характер, ступінь тяжкості та локалізація тілесних ушкоджень, описаних у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, встановлені даними висновку судово-медичної експертизи №31/462-2018 від 02.01.2019. Також, за даними цього висновку, всі пошкодження завдані при житті і могли утворитися одне за одним незадовго до смерті, в край обмежений інтервал часу. Смерть ОСОБА_13 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 15:19 до 22:19 години (не раніше 12 годин і не більше 19 годин до моменту первинного огляду, який відбувся 10.11.2018 о 10:19 год.). Травма шиї та тілесні ушкодження (рани № 6 9) у вигляді колото-різаних ран на грудній клітці зліва та на лівій боковій поверхні грудної клітки, по середній пахвовій лінії, а також тілесні ушкодження (рани №10 14) у вигляді різаних ран на долонних поверхнях правої та лівої кісті спричинені плоским колюче-ріжучи предметом з гострою контактуючою поверхнею, що має обушок та лезо. Травма грудної клітки утворена внаслідок удару плоским колюче-ріжучим знаряддям, що має обушок і ріжучу кромку лезо з шириною зануреної частини клинка не більше 2,5 см (на рівні шкіри грудної клітини). Відкрита черепно-мозкова травма утворена внаслідок дії тупого предмета. У момент спричинення ушкоджень, потерпіла ОСОБА_13 могла знаходитися в різному становищі, проте переважно вона була звернена передньою поверхнею шиї та передньо-лівою бічною поверхнею грудної клітки до травмуючого предмета (ножа). В момент спричинення ушкодження голови (забійна рана №15) потерпіла ОСОБА_13 могла знаходитись у вертикальному або близькому до такого положенні. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_13 могла прожити короткий проміжок часу вимірюючи хвилинами, і в цей короткий проміжок часу остання не мала можливості здійснювати самостійно будь-які дії, однак вона могла здійснювати вкрай обмежений обсяг некоординованих дій в короткий проміжок часу (до наростання явищ шоку). У ОСОБА_13 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,86 ‰, що при житті відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння (т. 2 а.п. 90 95).

16.Відповідно до висновку експерта криміналіста №592 від 11.01.2019, на клапті шкіри голови ОСОБА_13 виявлені садна на тлі крововиливів, які могли утворитись в результаті контактування з твердою травмуючою поверхнею, що має нерівності. Також на клапті шкіри голови виявлена забита рана, що утворилась в результаті контактування з твердою тупою поверхнею, яка має ребра, що сходяться під кутом. На контактограмі з зовнішньої поверхні об`єкта проявилися накладення зеленого кольору, які характерні для заліза. Хустина має зловонний запах, рясні накладення буро-коричневої речовини, схожої на кров. Пошкоджень на хустині не виявлено (т. 2 а.п. 116 121).

За даними цього ж висновку, не виключається можливість спричинення описаних ушкоджень наданою сокирою, а саме її обухом.

17.Дані цього висновку експерта у сукупності з даними протоколу додаткового огляду місця події від 12.11.2018 (т. 2 а.п. 1 29) щодо виявлення неподалік від калюжі крові, де лежала постраждала, фрагменту сокири, яка складається з металевого обушка зі зламаною дерев`яною рукояткою, на ґрунтовій поверхні двору фрагменту рукоятки від сокири та неподалік від сокири на столі хустинки білого кольору зі слідами крові, а також даними висновку судово-медичної експертизи №31/462-2018 від 02.01.2019 (т. 2 а.п.90 95) щодо спричинення відкритої черепно-мозкової травми голови внаслідок дії тупого предмета, достеменно вказують на те, що саме виявленою на місці події сокирою і була завдана ця черепно-мозкова травма голови постраждалої.

18.Характер та локалізація тілесних ушкоджень, нанесених загиблій ОСОБА_13 , також підтверджуються виявленими ушкодженнями на речах загиблої, в яких вона була одягнута під час події кримінального правопорушення. Так, згідно висновку експерта № 593 від 11.01.2019, на кофті, на халаті, на нічній сорочці, на фартуху виявлені чисельні пошкодження, які мають схожі морфологічні ознаки, представляють собою колото-різані, які могли бути спричинені пласким колюче-ріжучим предметом, що має обушок і лезо з максимальною шириною поринулої частини не більше 2,5 см на кофті, не більше 2,8 см на халаті, нічній сорочці та на фартуху (т. 2 а.п. 166 183).

За даними цього висновку, не виключається можливість утворення описаних колото-різаних пошкоджень на одязі клинком наданого ножа «3» (з дерев`яним коричневим руків`ям), що був вилучений 14.11.2018 під час додаткового огляду будинку АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 59 67), тобто ножом, на клинку якого відповідно до даних висновку судово-цитологічної експертизи №571 від 15.01.2018 (т. 2 а.п. 212 216) знайдена кров постраждалої ОСОБА_13 , і виключається можливість спричинення пошкоджень на одязі іншими ножами, вилученими під час огляду місця події.

19.А згідно висновку експерта криміналіста №596 від 11.01.2019, на клапті шкіри грудної клітки ОСОБА_13 виявлено два ушкодження, які мають схожі морфологічні ознаки колото-різаних та могли бути спричинені пласким колюче-ріжучим предметом, який має обушок і лезо з максимальною шириною поринулої частини не більше 2,5 см (т. 2 а.п. 184 195).

За даними цього ж висновку, не виключається можливість спричинення описаних колото-різаних ушкоджень ножем «3» з дерев`яним коричневим руків`ям, що був вилучений 14.11.2018 під час додаткового огляду будинку АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 59 67), тобто ножом, на клинку якого відповідно до даних висновку судово-цитологічної експертизи №571 від 15.01.2018 (т. 2 а.п. 212 216) знайдена кров постраждалої ОСОБА_13 , і виключається можливість спричинення пошкоджень на одязі іншими ножами, вилученими під час огляду місця події.

20.Таким чином, дані вказаних висновків експертів № 593 та № 596 від 11.01.2019 також свідчать про те, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_13 були завдані саме тим ножом, на який вказав обвинувачений ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту, який тоді ж і був виявлений і вилучений.

21.Згідно ж висновку експерта криміналіста №594 від 11.01.2019, на клапті шкіри шиї ОСОБА_13 виявлено одне різане ушкодження, яке було спричинене ріжучою кромкою (лезом) плаского ріжучого або колюче-ріжучого предмета (т. 2 а.п. 122 130).

За даними цього ж висновку, виключається можливість спричинення різаної рани шиї металевою конструкцією для чистки взуття, проте не виключається можливість її спричинення лезами (ріжучими кромками) любого з семи ножів. Індивідуальні особливості травмуючого предмета в пошкодженні не відобразилися.

22.Враховуючи, що за даними вказаного висновку експертом досліджувався клапоть шкіри шиї постраждалої з різаним ушкодженням, яке було спричинене ріжучою кромкою (лезом) плаского ріжучого або колюче-ріжучого предмета, то очевидним є те, що таке різане ушкодження могло бути спричинене лезом будь-якого ножа, адже індивідуальні особливості травмуючого предмета в пошкодженні не могли відобразитися і не відобразилися. Саме тому дані цього висновку експерта не ставлять під сумнів встановлений сукупністю вищенаведених доказів знаряддя злочину, а тому суд відкидає посилання сторони захисту в цій частині.

23.Про те, що кров, яка виявлена на місці події та на речах постраждалої ОСОБА_13 , належить саме останній, свідчать дані висновків судово-медичних імунологічних експертиз №1035 від 21.12.2018 (т. 2 а.п. 207 209), №42 від 30.01.2019 (т. 2 а.п. 217 219), № 43 від 31.01.2019 (т. 2 а.п. 220 224) та судово-медичних цитологічних експертиз №574 від 29.12.2018 (т. 2 а.п. 210 211), №39 від 04.02.2019 (т. 2 а.п. 225 226). Враховуючи, що у обвинуваченого ОСОБА_3 на момент події ніяких відкритих ран та тілесних ушкоджень не було, а також того, що за даними судово-медичних цитологічних експертиз кров на деяких предметах, вилучених з місця події та на деяких речах постраждалої походить від особи жіночої генетичної статі, то, незважаючи на однакову групу крові обвинуваченого та постраждалої, очевидним є те, що уся кров належить саме постраждалій.

24.Те, що виявлені тілесні ушкодження у загиблої ОСОБА_13 , від яких настала її смерть, були завдані саме обвинуваченим ОСОБА_3 свідчать дані висновку судово-медичної імунологічної експертизи №41 від 30.01.2019 (т. 2 а.п. 233 238), згідно яким на куртці, брюках, парі рукавичок і правій туфлі, вилучених за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_3 у ході обшуку, проведеного згідно відповідного протоколу від 13.11.2018 (т. 2 а.п. 40 47) на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.11.2018 (т. 2 а.п. 35 36), знайдена кров людини, походження якої не виключається як від ОСОБА_13 , так і від ОСОБА_3 , у яких однакова група крові.

25.А про те, що кров на вилученому одязі у ході обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_3 , належить саме постраждалій ОСОБА_13 , а не обвинуваченому ОСОБА_3 свідчать дані висновку судово-медичної цитологічної експертизи №40 від 29.01.2019 (т. 2 а.п. 239 240), згідно яким на рукавичці встановлена належність крові особі (особам) жіночої генетичної статі, а також тим, що у обвинуваченого ОСОБА_3 на момент події ніяких відкритих ран та тілесних ушкоджень не було.

26.Про те, що кров потерпілої ОСОБА_13 на речах обвинуваченого опинилася саме під час завдання їй тілесних ушкоджень свідчать дані висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №595 від 11.01.2019 (т. 2 а.п. 227 232), згідно яким на передній поверхні лівої половини брюк в їх нижній третині біля бічного шва розташована ділянка з накладанням коричнюватої речовини у вигляді плями; на обох підошвах взуття виявлені змащені накладання коричнюватої речовини, що утворилися в результаті динамічного контактування з поверхнею, яка забруднена даною речовиною; на резинках обох рукавичок виявлені ділянки просочення буро-коричневою речовиною, що схожа на кров, які мають нерівні, чіткі контури та просочують матеріал від зовнішніх шарів до внутрішніх. Враховуючи, що за даними вищенаведених висновків експертів цією речовиною буро-коричневого кольору є кров постраждалої ОСОБА_13 , то очевидним є те, що тільки особа, яка була на місці події, де знаходилась велика кількість крові, у тому числі у виді калюж, могла би так рясно забруднити речі, а також замастити підошви взуття.

27.Крім того, дані цього висновку експерта у сукупності з даними зазначених висновків судово-медичної імунологічної експертизи №41 від 30.01.2019 (т. 2 а.п. 233 238) та судово-медичної цитологічної експертизи №40 від 29.01.2019 (т. 2 а.п. 239 240) вказують на те, що на руках обвинуваченого ОСОБА_3 під час завдання ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_13 були одягнуті рукавички, що були вилучені за місцем його проживання, просочених кров`ю постраждалої. Це пояснює те, чому на місці події та на знаряддях злочину не були виявлені біологічні сліди обвинуваченого.

28.Крім того, досліджений судом відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження проїжджої частини біля будинку АДРЕСА_4 , що виданий ОСОБА_18 (т. 2 а.п. 78), та дані протоколу його огляду від 06.01.2019 (т. 2 а.п. 81 84) свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 09.11.2018 о 15:14:36 годині пройшов біля будинку №21-А по вул. Челюскіна в м. Ізмаїл, одягнений в куртку чорного кольору, під курткою сорочка синього кольору, штани темного кольору та взуття світлого кольору, які і були вилучені у нього за місцем його проживання. Те, що під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого були вилучені саме ті речі, в які обвинувачений був одягнутий в день вбивства також пояснив і сам обвинувачений під час судового розгляду.

29.Вказані дані у сукупності, безумовно, спростовують висунуту обвинуваченим ОСОБА_3 версію про те, що коли він йшов від потерпілої, то вона була живою, і він їй тілесні ушкодження не наносив, та вказують на безпосередню причетність останнього до вчиненого злочину відносно ОСОБА_13 .

30.Крім того, версія обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що до потерпілої можливо приходив іншій чоловік повністю спростовується показаннями свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що бачив у постраждалої вдома лише жінок, які їй допомагали, та обвинуваченого ОСОБА_3 , який порався у неї по господарству, інших осіб він у постраждалої вдома не бачив.

31.Окрім вищезазначених оцінених судом доказів, які самі по собі у своїй сукупності достатні для висновку поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним умисного вбивства ОСОБА_13 , про винуватість обвинуваченого у вчиненні цього злочину також свідчать і дані слідчого експерименту, проведеного за його участю.

32.Так, під час слідчого експерименту, проведеного згідно відповідного протоколу від 14.11.2018 та відеозапису до нього, що був переглянутий під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 у присутності понятих та захисника, на місці відтворив обстановку та обставини вчинення ним злочину, а саме про те, як 09.11.2018 він прийшов до будинку АДРЕСА_3 , де мешкала ОСОБА_13 , оскільки вони раніше домовлялися, що він прийде. ОСОБА_3 продемонстрував, як ОСОБА_13 відчинила йому двері та як вони разом зайшли до будинку у приміщення кухні, де вказав на місце, де вони сиділи, їли та розпивали алкогольні напої, а саме дві пляшки спирту об`ємом по 0,33 л кожна. Крім цього, він вказав, що вжив ще 0,5 л вина. Коли вони перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння, він показав як ОСОБА_13 почала висловлюватися нецензурною лайкою на його адресу, після чого він підвівся і хотів піти з будинку. Далі, він продемонстрував напрямок свого руху до хвіртки, та як ОСОБА_13 , слідуючи за ним, продовжувала висловлюватися нецензурною лайкою на його адресу, на що він обушком сокири наніс їй один удар в область потиличної сторони її голови, тоді як ОСОБА_13 була повернута до нього спиною, а обличчям до хвіртки. Він показав як ОСОБА_13 впала біля хвіртки спиною на землю, ногами до будинку та продовжувала кричати на його адресу, висловлюючись нецензурною лайкою, викрикуючи, що він вбивця. Обвинувачений продемонстрував як направився назад до будинку, зайшов до приміщення кухні, звідки зі столу схопив кухонний ніж з дерев`яною рукояттю, після чого повернувся до хвіртки та показав як підійшов до ОСОБА_13 , яка продовжувала кричати, і здійснив близько трьох рухів зліва на право, або навпаки, лезом ножа по горлу останньої, тим самим перерізавши їй горлянку. Далі, він пішов у напрямку руху до будинку, зайшов у прихожу кімнату, підійшов до раковини та показав як з шухлядки, розташованої праворуч зі стола він дістав ніж. Крім того, він зазначив, що ніж, яким він порізав горло ОСОБА_13 , на момент проведення слідчого експерименту знаходився у шухлядці. Яким чином він завдав ОСОБА_13 інші тілесні ушкодження він не зміг продемонструвати, зазначивши, що не пам`ятає (т. 2 а.п. 50 55).

33.Вказані дані слідчого експерименту та додатку обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду не підтримав, зазначивши, що під час його проведення він був розгублений, проте добровільно прийняв участь у цій слідчий дії, він показував усе так, як перед цим йому говорили поліцейські.

34.При оцінці даних слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 суд також враховує і висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17, згідно якому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст.95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

35.Як було вище наведено, з дослідженого протоколу та додатку до нього у виді відеозапису випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 проводився саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації прав обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді відеозапису вбачається, що обвинувачений добровільно взяв участь у ньому, йому були роз`яснені процесуальні права, була забезпечена участь його захисника ОСОБА_6 , понятих та перекладача.

36.Про те, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно прийняв участь у слідчому експерименті також свідчать і дані додатку до протоколу слідчого експерименту у виді відеозапису, який був переглянутий безпосередньо судом під час судового провадження. З відеозапису випливає, що слідчий експеримент проводився за участю захисника, двох понятих та перекладача. Перед слідчим експериментом слідчий роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_3 його права, і він добровільно надав свою згоду на участь у цій слідчій дії. Також з відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 не був наляканим, дезорієнтованим, на ньому не було видимих тілесних ушкоджень, про обставини події він показував вільно, на власний розсуд, орієнтуючись на місці. Обвинуваченому ОСОБА_3 була забезпечена можливість користуватися мовою, якою він володіє, при цьому він реагував на звернення до нього та на поставлені йому запитання, орієнтувався та надавав чіткі й логічні відповіді. Тому суд не вбачає те, що обвинувачений нічого не розумів.

37.При цьому захисник ОСОБА_6 приймав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 14.11.2018 №015-0005841 (т. 1 а.п. 35), згідно якому захиснику ОСОБА_6 вказано забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 та прибути для цього 14.11.2018 о 09:00 годині до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, а слідчий експеримент був проведений того ж дня, але в період з 11:45 до 12:00 години, що об`єктивно свідчить про наявність часу для отримання ОСОБА_3 правової допомоги та для узгодження із захисником своєї позиції перед проведення вказаної слідчої дії. Зазначене є підставою для висновку, що безпосередньо перед слідчим експериментом обвинуваченому було забезпечене право на захист у встановленому порядку, що у поєднанні з тим, що фізичне насильство відносно ОСОБА_3 перед слідчим експериментом не застосовувалося та перед слідчою дією йому роз`яснювалися процесуальні права, у тому числі не говорити нічого з приводу підозри проти себе або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, свідчить про дотримання положень кримінального процесуального законодавства перед та під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 . Вказані обставини свідчать, що після забезпечення кваліфікованою правовою допомогою ОСОБА_3 мав можливість одразу відмовитися від участі у слідчому експерименті, заявивши про порушення його процесуальних прав, або ж безпосередньо під час слідчого експерименту у присутності захисника та понятих заявити про це. Однак ОСОБА_3 цього не зробив, а навпаки, в ході слідчого експерименту за участі захисника та понятих на місці розгорнуто, докладно й послідовно відтворив обстановку та обставини вчиненого ним злочину. Наведені обставини переконливо свідчать про те, що під час слідчого експерименту обвинувачений був вільним у своїй процесуальній поведінці і не мав жодних обмежень обирати і змінювати позицію, яку вважав найсприятливішою для себе з урахуванням тактики захисту. У зв`язку з цим судом не встановлено того, що дані слідчого експерименту були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

38.Отже, враховуючи, що проведення слідчого експерименту ґрунтується на добровільній згоді особи, яка бере у ньому участь, то дані, отриманні внаслідок цієї слідчої дії, неможна ставити в залежність від подальшої позиції захисту та від підтримання чи невизнання даних слідчого експерименту обвинуваченим під час судового розгляду, за умови дотримання прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час його проведення. А як було вище наведено, судом встановлено, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 був проведений за його добровільною згодою і саме з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність процесуальної поведінки ОСОБА_3 під час слідчого експерименту 14.11.2018 матеріалами кримінального провадження не підтверджено, не встановлено таких фактів і судом. А тому у суду відсутні підстави визнавати протокол слідчого експерименту від 14.11.2018, а також усі інші докази, здобуті внаслідок та після проведення цієї слідчої дії, недопустимими доказами.

39.Більше того, обставини, про які вказав обвинувачений ОСОБА_3 під час слідчого експерименту, зокрема щодо місця знаходження потерпілої, обставин та обстановки завдання їй тілесних ушкоджень, навіть таких дрібниць, як завдання тілесних ушкоджень спочатку сокирою по голові, а потім ножем, а також щодо знарядь завдання тілесних ушкоджень, які були виявлені та вилучені в ході оглядів місця події, а одне з яких ножа зі слідами крові потерпілої безпосередньо після проведення слідчого експерименту (т. 2 а.п. 59 68) у висувній шухлядці шафи на кухні, збіглися з обставинами, встановленими під час оглядів місця події та даними судових експертиз. Вказані обставини у сукупності, безумовно, свідчать про те, що тільки особа, яка завдала постраждалій тілесні ушкодження, змогла би так докладно описати обставини та обстановку події. Саме тому у суду не залишається сумнівів у тому, що дані слідчого експерименту є об`єктивними та достовірними, і що саме обвинувачений ОСОБА_3 вчинив цей злочин. Одні лише розбіжності щодо кількості тілесних ушкоджень, виявлених на трупі, та про які показав обвинувачений ОСОБА_3 під час слідчого експерименту, не може свідчити про його непричетність до злочину, а свідчать про те, що обвинувачений був вільним у своїй процесуальній поведінці під час слідчого експерименту, обираючи найбільш вигідну позицію, яка, на його думку, була найсприятливішою для нього та значно зменшує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння. Крім того, вказані неточності суд також пов`язує зі станом сп`яніння обвинуваченого, а також з його ж посиланням на те, що він докладно не пам`ятає усі обставини події того дня.

40.З урахуванням викладеного, того, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 був проведений у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, суд з урахуванням вищенаведеного правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17 (п. 34 вироку), вважає, що слідчий експеримент не слід розцінювати як допит, а тому не вважає його недопустимим як доказ з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

41.Умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

42.Тому обставини, які передували скоєнню злочину, а саме стан сп`яніння загиблої та обвинуваченого, розв`язання сварки між ними, кількість, знаряддя та спосіб заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень завдання одного удару сокирою та чисельних ударів кухонним ножем, у тому числі, у життєво важливі органи, а саме шиї шляхом її перерізання та тім`яної області голови, поведінка ОСОБА_3 після їх завдання, а саме залишення місця події без забезпечення надання медичної допомоги постраждалій, свідчать про те, що мотиви ОСОБА_3 були зумовлені бажанням спричинити шкоду загиблій (розправитися з нею) на ґрунті особистих неприязних відносин шляхом заподіяння їй смерті. Таким чином вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії у виді завдання сокирою удару по життєво важливому органу по голові, а також нанесення чисельних ударів ножем по різним частинам тіла, у тому числі у життєво важливий орган у шию шляхом її перерізання), враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, їх характер та велику кількість нанесених ушкоджень, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілої і бажав їх настання.

43.Давання обвинуваченим ОСОБА_3 неправдивих показань в цій частині суд пов`язує з обраною ним позицією захисту з метою ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

44.Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи №516 від 18.12.2018, ОСОБА_3 на час, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, та у теперішній час будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав і не страждає, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв та не виявляє, а знаходився у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, тому за своїм психічним станом був здатний та на теперішній час здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у слідчий діях та предстати перед судом. ОСОБА_3 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.п. 98 101). Тому суд вважає ОСОБА_3 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.

45.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчинені ним умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_13 , тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

46.Враховуючи, що усі наведені проаналізовані докази у сукупності достеменно підтверджують винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вбивства ОСОБА_13 , то суд критично оцінює його показання про непричетність до цього злочину, надані ним під час судового розгляду. На думку суду, надані стороною обвинувачення докази, які були досліджені під час судового розгляду, повністю спростовують висунуту версію обвинуваченим. Суд пов`язує такі показання обвинуваченого ОСОБА_3 з його бажанням ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Мотиви неврахування судом окремих доказів

47.Суд не приймає до уваги дані висновку експерта №1481-Д від 17.12.2018, за яким сліди пальців рук непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб) та вони залишені не пальцями руки особи, дактилоскопічні карти яких заповнені на труп ОСОБА_13 , та на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 104 115); висновку експерта №1036 від 21.12.2018, за яким на фрагменті дерев`яної ручки від сокири, вилученому в ході додаткового огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , потові виділення не виявлені (т. 2 а.п. 203 204); висновку експерта №1034 від 21.12.2018, за яким на 2-х тампонах зі змивами з рук ОСОБА_3 кров не виявлена (т. 2 а.п. 205 206). Ці докази не містять даних щодо обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для цього кримінального провадження.

48.Встановлення відсутності слідів має свою особливість на відміну від виявлення таких. Так, наявність сліду точно вказує на наявність факту (обставини), а відсутність сліду не може безумовно свідчити про відсутність цього факту (обставини). Іншими словами, наявність слідів крові ОСОБА_13 на речах обвинуваченого ОСОБА_3 достовірно свідчить про те, що ці сліди утворилися від потерпілої внаслідок завдання їй тілесних ушкоджень обвинуваченим. Однак неможливість встановити належність слідів пальців рук, вилучених з місця події, не виявлення потових виділень на знарядді злочину, не виявлення крові потерпілої у змивах з рук обвинуваченого, а також не знайдення інших слідів злочину самі по собі не можуть виключати обставини завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень постраждалій. Більше того, враховуючи, що судом встановлено, що у момент вчинення злочину обвинувачений був одягнений у рукавички, то не виявлення вказаних слідів не викликає жодних сумнівів.

49.Оцінюючи значення цих доказів, якими не виявлено слідів, суд виходить з того, що сукупність інших досліджених судом доказів дає змогу достовірно встановити, що тілесні ушкодження ОСОБА_13 , від яких вона померла, були завдані саме обвинуваченим ОСОБА_3 . Тому, припущення, що зазначені докази можуть свідчити про протилежне, тобто про те, що тілесні ушкодження постраждалій завдані не обвинуваченим, перебуває поза межами розумного сумніву. За наявності достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення обвинуваченим злочину, відсутність в аналізованих доказах будь-якої слідової інформації не може свідчити про непричетність обвинуваченого до злочину. З аналізованих доказів випливає лише те, що при здобутті окремо взятих доказів не вдалося виявити та зафіксувати сліди злочину, а не про те, що обвинувачений не вчиняв його.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

50.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

51.До обставин,які відповіднодо ст.67КК обтяжуютьпокарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено в обвинувальному акті та що було доведено стороною обвинувачення під час судового розгляду, зокрема, показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_3 .

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання

52.У відповідності до ст. ст. 65 67 КК суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної статті КК, відповідно до положень Загальної частини КК, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

53.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкцій статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи.

54.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.

55.Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

56.Згідно медичнихдовідок обвинувачений ОСОБА_3 на облікуу лікаря-психіатрата лікаря-наркологане перебуває(т.2а.п.243).За місцемпроживання ОСОБА_3 характеризується позитивно(т.2а.п.245). ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Ці обставини значно знижують рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого.

57.З урахуваннямвказаних обставин, обстановки вчинення кримінального правопорушення, взаємовідносин між обвинуваченим та постраждалою ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення та безпосередньо перед ним, особу обвинуваченого, його віку, відсутності обставин, що пом`якшують його покарання, вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, способу вчиненнязлочину, а також вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також попередження нових кримінальних правопорушень можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк ближче до нижньої межі санкції. Таке покарання, на думку суду, повністю досягне мети його застосування. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

58.Судом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий у даному кримінальному провадженні 14.11.2018 та тримався під вартою до 14.02.2019, оскільки ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2018 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому порядку та сплив 14.02.2019, тоді ж він і був звільнений з-під варти (т. 1 а.п. 28).

Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, обвинуваченому слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого його слід взяти під варту в залі суду.

У силувимог ч.5ст.72КК попереднєув`язнення з 14.11.2018 до 14.02.2019 та з 24.08.2023 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

59.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

60.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи №1481-Д від 17.12.2018 у сумі 1716 грн.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.

2.Застосувати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.

3.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 24.08.2023, зарахувати йому згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 14.11.2018 до 14.02.2019 та з 24.08.2023 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.

4.З набранням вироком законної скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2018, від 15.11.2018 та від 16.11.2018 арешти, та:

одяг ОСОБА_13 , а саме: фартух сірого кольору зі слідами бурого кольору, кофта коричневого кольору зі слідами бурого кольору, халат синьо-зеленого кольору з квітками зі слідами бурого кольору, натільна сорочка з квітами зі слідами бурого кольору, які упаковано у полімерний пакет з пояснювальною биркою; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим змістом з лівої та правої руки ОСОБА_13 , які упаковано в паперові конверти з пояснювальним текстом; зразки волосся ОСОБА_13 , виявлені та вилучені 12.11.2018 у ході огляду трупу ОСОБА_13 у відділені судово-медичної експертизи, що розташована по вул. Коцюбинського, 18 в м. Ізмаїл; металеву рейку для чистки взуття зі слідами бурого кольору; фрагмент дерев`яної ручки та металевої частини сокири; фрагмент дерев`яної дошки з плямами бурого кольору; фрагмент дерев`яної ручки від сокири; матерчату косинку (хустку) зі слідами бурого кольору; шість слідів пальців рук, які скопійовано на 4 прозорі липкі стрічки, які упаковано у паперовий конверт, які були виявлені та вилучені 12.11.2018 у ході додаткового огляду місця події будинку АДРЕСА_3 , знищити;

три кухонних ножа; паперовий блокнот з написами; кухонний ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору загальною довжиною 30 см; два кухонних ножа загальною довжиною 32 см та 20 см відповідно, повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

вилучені 13.11.2018 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 речі, а саме: мобільний телефон марки «Flyi» з сім картою мобільного оператора «Київстар» з № НОМЕР_1 , коричневий чохол з зарядкою; мобільний телефон марки «Samsung; туфлі чоловічі коричневого кольору 42 розміру торгової марки «Stylengard» зі слідами бурого кольору на правій підошві правого туфля; чорну куртку торгової марки «Angel» 56 розміру, на якій в нижній частині правого рукава на манжеті виявлена пляма бурого кольору; рукавчики жовтого кольору, на манжетах яких виявлені плями бурого кольору; металевий предмет, зовні схожий на ніж збірний з коричневою рукояткою; чорну сорочку торгової марки «Desibel» з плямою бурого кольору на правому рукаві в нижній частині манжета; джинсові шорти торгової марки «Bingos» та «Varxdar» з плямами бурого кольору; синю сорочку торгової марки «Palmen» з плямою бурого кольору на правому рукаві в нижній частині манжету, чорні брюки торгової марки «Bossert» з плямами бурого кольору в нижній частині брюк, повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .

5.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2018 на добровільно виданий ОСОБА_18 13.11.2018 відеозапис за період часу з 09.11.2018 до 10.11.2018 з камери відеоспостереження, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , залишити без змін, та вказаний електронний носій з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень.

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

9.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення, також вручити обвинуваченому копію вироку у перекладі його рідною (німецькою) мовою або іншою мовою, якою він володіє.

10.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1