Рішення

від 15.08.2023 по справі 369/328/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/328/19

Провадження № 2/369/69/23

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2023 м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарях судового засідання Житар А.А.

за участю представників позивача Юрчика С. В., Здоренка В. Є.

представника відповідача Богоноса А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності «РТ Трейдер», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду позовом до Товариства з обмеженою відповідальності «РТ Трейдер» (далі - ТОВ «РТ Трейдер»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова М. К., третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Зазначений позов ОСОБА_3 мотивувала тим, що 22.12.2015 вона уклала з ПСП «Амарант Агро» договори оренди належних їй земельних ділянок, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, площею 1,91 га, та кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, площею 0,9698 га, які розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Підставою для укладення таких договорів оренди є її право на володіння земельними ділянками визначене державним актом серії ЯД № 688902, виданим 07.11.2007 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки № 5483 від 28.12.2006, та державним актом серії ЯД № 688901, виданим 07.11.2007 на підставі договорів купівлі продажу земельних ділянок № № 5483, 5076, 5480 від 29.12.2006 і № 5127 від 29.12.2006.

З часу набуття нею права власності на ці земельні ділянки, підприємство використовує їх на підставі укладених раніше договорів оренди.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064, площею 1,91 га, був зареєстрований належним чином державним реєстратором Шостак В. М. 24.02.2016.

У реєстрації договору оренди іншої належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:07:003:0052, площею 0,9698 га, їй було відмовлено, оскільки у базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є відомості про те, що право власності на цю земельну ділянку належить невідомій їй юридичній особі ТОВ «РТ Трейдер».

Як їй стало відомо з інформації Державного земельного кадастру про право власності на належні мені земельні ділянки, отриманої 19.10.2016, дані про їх належність ТОВ «РТ Трейдер» були внесені в базу даних Держгеокадастру 25.09.2014 нотаріусом Щелковим М. К.

Договори купівлі-продажу були оформлені нотаріусом від мого імені на підставі нібито наданої нею ОСОБА_5 та оформленої в іншій державі довіреності.

Будь-яких довіреностей щодо розпорядження належними їй земельними ділянками не видавала. Тобто, невідомі їй особи шахрайським шляхом заволоділи належним їй майном.

Враховуючи те, що їй стали відомі і інші факти протиправного заволодіння земельним ділянками інших власників, які також розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з використанням того ж таки нотаріуса Щелкова М. К., нею 12.11.2016 була оформлена та подана в Управління Національної поліції Святошинського району м. Києва заява про вчинення злочину, яка була належним чином зареєстрована в ЖЄОЗП за № 80168, а у подальшому її матеріали були переадресовані для прийняття рішення по територіальності Голосіївському управлінню Національної поліції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просить визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок кадастровий номер 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га та кадастровий номер 3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га від 25.09.2014, нібито укладені між невідомою їй особою та ТОВ «РТ Трейдер», посвідчені приватним нотаріусом Київського територіального округу Щелковим М. К., кадастрові номери нотаріальних справ № 858 та № 861, про що внести відповідні відомості до нотаріальної системи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій справі. Призначено підготовче судове засідання на 10.04.2019 на 09-15 год.

25.02.2019 представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2019 заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про забезпечення позову у цій справі повернуто заявнику.

10.04.2019 справу відкладено на 03.06.2019 на 12-00 год.

03.06.2019 представник ОСОБА_3 - адвокат Юрчик С. В. подав до суду заяву про забезпечення позову.

03.06.2019 розгляд справи відкладено на 03.07.2019 на 12-05 год.

03.07.2019 представник ОСОБА_3 - адвокат Юрчик С. В. подав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.07.2019 клопотання представника позивача Юрчика С. В. про витребування доказів задоволено. Витребувано з Київського державного нотаріального архіву належним чином завірені копії матеріалів нотаріальних справ оформлених нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К., 25.09.2014 щодо укладення між ОСОБА_3 та ТОВ «РТ Трейдер» договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га та кадастровим номером 3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га.

Розгляд справи відкладено на 09.09.2019 на 14-00 год.

09.09.2019 представник ОСОБА_3 - адвокат Юрчик С. В. подав до суду заяви про витребування доказів та призначення експертизи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2019 клопотання представника позивача Юрчика С. В. про витребування доказів задоволено. Витребувано з Київського державного нотаріального архіву матеріали нотаріальної справи оформленої нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. щодо укладення між ОСОБА_3 та ТОВ «РТ Трейдер» договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га та кадастровим номером 3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га (оригінал довіреності від 16.02.2013 року, виданої нотаріусом м. Москва Суховою Е.В. та зареєстрованою в реєстрі за номером 1-1346).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2019 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконаний підпис в довіреності від 16.02.2013, виданою нотаріусом міста Москви Суховою Е. В. та зареєстрованою в реєстрі за № 1- 1346, ОСОБА_3 чи іншою особою?

- чи виконаний текст « ОСОБА_3 » в довіреності від 16.02.2013, виданою нотаріусом міста Москви Суховою Е. В. та зареєстрованою в реєстрі за № 1-1346, ОСОБА_3 чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Справу провадженням зупинено на час проведення експертизи.

24.01.2020 на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи, у зв`язку з тим, що документи, необхідні для проведення судово-почеркознавчої експертизи не надані інституту.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2020 поновлено провадження у цій справі і призначено підготовчий розгляд на 12.03.2020 на 09-00 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.03.2020 клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Годзь В. С. та Красюк І. П. про надання необхідних матеріалів для проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів у цій справі задоволено частково.

Витребувано у Київському державному нотаріальному архіві довіреність від 16.02.2013, видану нотаріусом міста Москви Суховою Е. В. та зареєстровану в реєстрі за № 1-1346.

Розгляд справи відкладено на 26.06.2020 на 14-00 год.

26.06.2020 представник ОСОБА_3 - адвокат Юрчик С. В. подав до суду заяви про долучення доказів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.07.2020 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи виконаний підпис в довіреності від 16.02.2013, виданою нотаріусом міста Москви Суховою Е. В. та зареєстрованою в реєстрі за № 1- 1346, ОСОБА_3 чи іншою особою?

- чи виконаний текст « ОСОБА_3 » в довіреності від 16.02.2013, виданою нотаріусом міста Москви Судовою Е. В. та зареєстрованою в реєстрі за № 1-1346, ОСОБА_3 чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Справу провадженням зупинено на час проведення експертизи.

13.05.2022 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2022 поновлено провадження у цій справі і призначено підготовче судове засідання на 11.07.2022 на 15-00 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.05.2022 заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер № 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області, земельну ділянку кадастровий номер №3222488200:07:003:0054 площею 0,9698 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області.

11.07.2022 розгляд справи відкладено на 18.08.2022 на 13-50 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.08.2022 позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задоволено. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.08.2022 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2022 виправлено описку в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.05.2022, вказавши, в ухвалі суду «кадастровий номер №3222488200:07:003:0052», замість не вірно зазначеного «кадастровий номер №3222488200:07:003:0054».

03.01.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду заяву про зміну предмета позову, шляхом доповнення позовних вимог, в якій посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння ОСОБА_3 незаконно та не з її волі, а договори спрямовані на відчуження об`єкта нерухомості є недійсними, виникла необхідність у витребування спірного нерухомого майна з володіння ОСОБА_4 , просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25.09.2014 за реєстровим № 858;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25.09.2014 за реєстровим № 861;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064.

03.01.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 .

08.02.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про долучення доказів.

08.02.2023 розгляд справи відкладено на 15.03.2023 на 11-40 год.

14.03.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду клопотання про долучення доказів.

15.03.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та Київській області справу знято з розгляду. Розгляд справи призначено на 27.03.2023 на 12-20 год.

27.03.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду клопотання про долучення доказів.

27.03.2023 представник ОСОБА_3 - адвокат Здоренко В. Є. подав до суду заяву про залишення без розгляду його клопотання про призначення експертизи, в якому також просив долучити до матеріалів справи заяву від 24.03.2023 заяву про залучення співвідповідача та про зміну предмета позову, шляхом доповнення позовних вимог новою позовною вимогою, а саме:

- залучити до участі у справі ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25.09.2014 за реєстровим № 858;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25.09.2014 за реєстровим № 861;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064.

27.03.2023 розгляд справи відкладено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 прийнято заяву представник позивача адвокат Здоренко В. Є. про зміну предмету позову, шляхом доповнення позовних вимог новою позовною вимогою.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.04.2023 заяву представника позивача - адвоката Здоренко В. Є. про залучення співвідповідача у цій справі задоволено.

Залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 .

Розгляд справи відкладено на 27.04.2023 на 11-30 год.

27.04.2023 від представника ОСОБА_3 - адвоката Здоренка В. Є. надійшла заява, в якій заявник просив проводити підготовче засідання без його участі та долучити подані ним докази.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.06.2023 на 14-00 год.

15.05.2023 від представника ОСОБА_4 - адвоката Богоноса А. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявник просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у заяві про залучення до участі у справі ОСОБА_4 співвідповідачем не вказано про її недобросовісність.

Позивач не використавши правовий механізм для захисту своїх прав хоча й мав можливість накласти арешт на спірні земельні ділянки із 2019 року, переклав тягар втрат і відповідальність на кінцевого власника спірних земельних ділянок ОСОБА_4 .

Добросовісний набувач не може відповідати за порушення інших осіб, допущених в рамках укладення договору купівлі-продажу попереднім власником при вчиненні правочинів з земельними ділянками. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

07.06.2023 представник ОСОБА_4 - адвокат Богонос А. В. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

07.06.2023 відкладено розгляд справи на 15.08.2023 на 14-00 год.

У судове засідання 15.08.2023 представник позивача - адвокат Здоренко В.Є. з`явився. Позов підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Богонос А. В. у судове засідання 15.08.2023 з`явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Інші учасники у судове засідання 15.08.2023 не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши позивача та заперечення відповідача проти задоволення позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності та співставленні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 688902, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900484, належить земельна ділянка площею 0,9698 га з кадастровим номером 3222488200:07:003:0052, яка розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Також ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 688901, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900485, належить земельна ділянка площею 1,9100 га з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064, яка розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064 перебуває в оренді ПСП «Амарант Агро» на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ПСП «Амарант Агро» 22.12.2015.

16.02.2013 ОСОБА_3 видала ОСОБА_5 довіреність, посвідчену нотаріусом міста Москва російської федерації 16.02.2013 за № 1-1346, якою уповноважила останнього користуватися і розпоряджатися (з правом здійснення продажу, міни, передачі в іпотеку, надання в оренду, і тощо) належними їй на праві власності земельними ділянками площею 1,9100, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та площею 0,9698, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064.

05.09.2014 між ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої Суховою Е. В., нотаріусом міста Москва російської федерації 16.02.2013 за № 1-1346, діє громадянин російської федерації ОСОБА_5 , та ТОВ «РТ «Трейдер» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, що розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. та зареєстрований в реєстрі за № 858.

05.09.2014 між ОСОБА_3 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої Суховою Е. В., нотаріусом міста Москва російської федерації 16.02.2013 за № 1-1346, діє громадянин російської федерації ОСОБА_5 , та ТОВ «РТ «Трейдер» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9100 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, що розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. та зареєстрований в реєстрі за № 861.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником спірних земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу від 15.11.2021 є ОСОБА_4 .

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, дата реєстрації провадження 09.12.2016, за заявою ОСОБА_3 було внесено відомості щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, складеним ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» на замовлення ОСОБА_3 , від 27.03.2023 № 24/23 підпис від імені ОСОБА_3 , зображення якого міститься зліва від зображення рукописного запису « ОСОБА_3 » у технічній копії довіреності від 16.02.2013, що посвідчена нотаріусом м. Москва Суховою Е. В. та зареєстрована у реєстрі за № 1-1346, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 .

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна були правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки.

Односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочину визначається ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Встановивши на підставі наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 не наділяла ОСОБА_5 повноваженнями щодо відчуження належного їй на праві власності майна, дії ОСОБА_5 не відповідали її волі, вона не схвалювала у подальшому вчинені від її імені правочини, а тому оскаржувані договори купівлі-продажу укладено без волевиявлення власника нерухомого майна.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Визначаючи вид вимоги, особа може зіткнутися з проблемою, коли одні й ті ж самі протиправні дії породжують виникнення різних цивільно-правових вимог до одного й того ж суб`єкта. Задоволення хоча б однієї з них позбавляє можливості пред`явлення іншої.

Отже, з`являється декілька шляхів досягнення кінцевої мети - відновлення порушеного права або захисту інтересу. Таке явище називається «сompetition of claims» (конкуренція позовів).

Конкуренція позовів, якщо її трактувати буквально, є конкуренцією суб`єктивних цивільних прав (прав вимоги до порушника), що існують в рамках захисних цивільних правовідносин (складають зміст захисних зобов`язань) і реалізуються в судовому порядку, в результаті чого відбувається застосування відповідного способу захисту права чи інтересу.

Сенс такої конкуренції полягає у тому, що позивач має можливість обирати більш вигідний позов і долати обмеження, встановлені щодо іншої вимоги, яка ґрунтується на тих же самих фактах.

У випадку конкуренції складається нетипова для цивільного права ситуація, коли в результаті однієї й тієї ж самої протиправної поведінки виникають і паралельно існують декілька суб`єктивних прав, які мають одне і те ж саме призначення. Реалізація одного з таких прав призводить до припинення іншого, оскільки інтерес, що ним опосередковується, задовольняється в повному обсязі при здійсненні іншого конкуруючого права.

Конкуренція позовів існує там, де декілька позовів об`єднуються спільним для них всіх юридичним інтересом (de eadem re), який задовольняється здійсненням вже одного з цих позовів, що усуває «ео ipso» (внаслідок цього) усі інші як безцільні.

Вектори конкуруючих прав є однонаправленими і паралельними - права належать одній особі і спрямовані на задоволення одного й того ж самого інтересу. Задоволенням однієї з цих конкуруючих вимог знищувалася інша вимога, так як уявлялося неприпустимим двічі задовольняти один і той же інтерес.

Для захисту своїх майнових інтересів власник або суб`єкт іншого речового права може використовувати вимоги про визнання недійсною угоди з відчуження належної йому речі (якщо мова йде про оспорюваний правочин) або про застосування наслідків недійсності правочину (якщо мова йде про вчинення нікчемного правочину). В обох випадках загальним наслідком вчинення недійсної угоди стане реституція, яка полягає, зокрема у поверненні конкретної речі (предмета угоди) первинному власнику.

Очевидно, що, якщо спір стосується правочину, укладеного самим власником, то його відносини з контрагентом мають договірний (зобов`язальний) характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Але якщо контрагент власника за недійсним правочином здійснив потім відчуження отриманої від власника речі третій особі, то у відносинах з таким новим набувачем колишній власник може використовувати тільки речово-правові способи захисту, бо вони не перебували у договірних (зобов`язальних) відносинах один з одним.

У окремих випадках колишні власники, отримавши відмову в задоволенні своїх речово-правових вимог про повернення їм майна, що перебуває у нових власників, які придбали його в результаті правочинів, оспорюють самі ці правочини, посилаючись на недійсність першого правочину з ланцюжка таких правочинів (укладених за їх участю як відчужувачів спірної речі).

Прикметно зазначити, що застосування у спірних правовідносинах речово-правового механізму повернення свого майна (віндикації) забезпечить захист прав та інтересів не тільки власника майна, а й добросовісних набувачів, які є також учасниками цивільного обороту. В іншому разі для широкого кола добросовісних набувачів, які виявили при укладенні договорів добру волю, розумну обачність, буде існувати ризик неправомірної й несправедливої втрати майна, яке може бути витребувано у них у порядку реституції. Така незахищеність прав добросовісних набувачів суперечить Конституції України та свободі договору.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.

Виникнення права власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення ч. 1 ст. 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Оскільки добросовісність набуття майна можлива лише тоді коли майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, наслідком правочину, здійсненого з таким порушенням, є не двостороння реституція, а витребування майна із незаконного володіння (віндикація). Отже, право особи, яка вважає себе власником майна, підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, встановленого ст. 388 ЦК України.

Враховуючи наведене, спірні земельні ділянки можуть бути витребувані від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України без визнання недійсними договорів, на підставі яких відбулося відчуження спірного майна.

Ефективність обраного позивачем, який не мав волевиявлення на укладення оспорених правочинів, способу захисту своїх прав не викликає обґрунтованих сумнівів.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_3 до ТОВ «РТ Трейдер», ОСОБА_4 третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок залишити без задоволення, а в частині витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова М. К.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Отже, зміст і характер спірних правовідносин, підтверджують, що спір у позивача є саме з юридичною та фізичною особами - набувачами земельних ділянок, а не з приватним нотаріусом, який виконував функції державного реєстратора.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова М. К. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки слід відмовити, оскільки позов в означеній частині пред`явлений до неналежного відповідача, у зв`язку з тим, що приватний нотаріус (державний реєстратор) є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, тому з ТОВ «РТ Трейдер» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння в розмірі по 1 932,35 грн з кожного.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 204, 207, 215, 321, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальності «РТ Трейдер», ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, які розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ Трейдер» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 932,35 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві грн 35 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 932,35 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві грн 35 коп.).

В решті позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення суду виготовлено 24.08.2023.

Інформація про позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «РТ Трейд», адреса: 01054, м. Київ, вул. Пирогова, 2, офіс 111, код ЄДРПОУ 36049538).

Інформація про відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Михайло Костянтинович, адреса: АДРЕСА_3.

Інформація про третю особу: Київський державний нотаріальний архів, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 76-Г.

Суддя Тетяна ДУБАС