Ухвала

від 12.06.2024 по справі 369/328/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 369/328/19

провадження № 61-8474ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ТРЕЙДЕР», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахування заяви про доповнення позовних вимог, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25 вересня 2014 року за реєстровим № 858;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. від 25 вересня 2014 року за реєстровим № 861;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку, площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064.

Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 15 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку, площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. В решті позовні вимоги залишив без задоволення. вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, адвокат Богонос А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд постановою від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Богоноса А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишив без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року в оскарженій частині - без змін.

07 червня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року складено 06 травня 2024 року. Копія постанови апеляційного суду отримана її адвокатом на електронну пошту 08 травня 2024 року, у зв`язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовну заяву подано у 2019 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині оскаржуваної заявником вимоги майнового характеру (вартість двох земельних ділянок станом на дату подання позову до суду), у зв`язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості двох земельних ділянок станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірних земельних ділянок.

Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7 729,40 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги необхідно здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев