Ухвала

від 18.06.2024 по справі 369/328/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/328/19

Провадження №2-зз/369/39/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Здоренка Владислава Євгеновича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ТРЕЙДЕР», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа: Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок -

встановив:

У травні 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. Свої вимоги мотивував тим, що у провадженні суду перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ТРЕЙДЕР», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа: Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок. Ухвалою суду від 30 травня 2022 року вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року позов задоволено частково, а саме витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023року в оскарженій частині залишене без змін.

Підставою звернення із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, представником вказано, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року у справі № 369/328/19 набрало законної сили, однак зважаючи на наявність арешту накладеного ухвалою від 30 травня 2022 року, - ОСОБА_1 не може реалізувати своє право та зареєструвати за собою право власності на спірні земельні ділянки, що порушує позивача, як власника, на вільне володіння, користування, розпорядження майном.

Просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали суду від 30 травня 2022 року, а саме скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2022 року у справі №369/328/19, шляхом зняття арешту, накладеного на земельну ділянку кадастровий номер № 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області та земельну ділянку кадастровий номер №3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га, що знаходиться на території села Шпитьки Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області.

У судове засідання особи, які брали участь у розгляді справи, не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності та за відсутності позивача. Вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримує у повному обсязі.

Від адвоката Богоноса Андрія Володимировича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки справа перебуває в суді касаційної інстанції.

Оскільки представник відповідача не повідомив про поважні причини неявки до суду для вирішення питання про скасування арешту з майна, суд вважає за можливе вирішити дане питання у їх відсутність.

Судом також враховується, що арешт накладався в інтересах позивача, на час вирішення клрпотання матеріали справи 369/328/19 перебувають у суді першої інстанції, доказів зупинення дії рішення суду не надано, доказів неможливості ознайомитись з матеріалами справи не подано, оскільки заява надійшла до суду ще 16 травня 2024 року, а її копія направлена ОСОБА_2 - 10 травня 2024 року.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено наступне.

При розгляді заяви встановлено, що у січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2022 року заява представника позивача про забезпечення позову задоволена та накладено арешт на земельні ділянки, а саме земельну ділянку кадастровий номер № 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області та земельну ділянку кадастровий номер №3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року позов задоволено частково, а саме витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023року в оскарженій частині залишено без змін.

Тобто, в силу положень ч. 2 ст. 273 ЦПК України, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року набрало законної сили 11 квітня 2024 року.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішено судом при постановленні судового рішення.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, рішення суду набрало законної сили, та приймаючи до уваги той факт, що представник позивача просить скасувати арешт, який був накладений судом за заявою самого позивача ОСОБА_1 , суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд, -

постановив :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Здоренка Владислава Євгеновича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ ТРЕЙДЕР», ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа: Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2022 року у справі №369/328/19, шляхом зняття арешту з:

земельної ділянки, кадастровий номер № 3222488200:07:003:0064 площею 1,91 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області;

земельної ділянки, кадастровий номер № 3222488200:07:003:0052 площею 0,9698 га, що знаходиться на території села Шпитьки, Дмитрівської сільської громади Бучанського району Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ