Постанова

від 28.08.2023 по справі 911/293/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р. Справа№ 911/293/21 (911/682/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Доманської М.Л.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників:

від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Уманець С.Г. ордер АІ №1060475 від 07.07.2023р;

ліквідатор ТОВ "Долинський комбікормовий завод" Шаматрін Є.М. - за відеозв`язком;

від ОСОБА_1 - Мазуренко Т.С. ордер ВА №1060475 від 25.08.2023р.;

від ТОВ «ФК «Альма» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства (далі - АТ) "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р.

(повний текст складено 22.12.2022р.)

у справі №911/293/21 (911/682/22) (суддя Лутак Т.В.)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича

до ОСОБА_1

про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі №911/293/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Альма"

до боржника ТОВ "Долинський комбікормовий завод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у справі №911/293/21 (911/682/22) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича до ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- додатково дослідити докази у зазначеному відокремленому провадженні, а також у справі про банкрутство - документи, що подавались кредиторами та розпорядником майна про завершення процедури банкрутства і встановлення факту неплатоспроможності боржника, усунення ОСОБА_1 з посади керівника, періодів виникнення кредиторських вимог;

- витребувати у колишніх керівників ТОВ "Долинський комбікормовий завод" засвідчені копії документів з інформацією про перебування на посаді, про призначення та звільнення, контрактів, актів приймання-передачі справ, майна та документів при вступі на посаду та при звільненні з неї, а саме у: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 );

- ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у справі №911/293/21 (911/682/22) скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 задовольнити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023р. апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у справі №911/293/21 (911/682/22) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2023р. касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023р. у справі №911/293/21(911/682/22) скасовано; справу №911/293/21(911/682/22) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023р. призначено апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у справі №911/293/21(911/682/22) до розгляду на 28.08.2023р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023р. заяву ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича про участь у судовому засіданні, призначеного на 28.08.2023р. о 12:30 год., в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023р. апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у справі №911/293/21(911/682/22) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

25.08.2023р. до апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване зайнятістю в розгляді іншої справи, яке також призначене Північним апеляційним господарським судом на 28.08.2023р.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення. Крім того, в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Шаматріна Є.М. і представників АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", ОСОБА_1., дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/293/21 за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Альма" до боржника ТОВ "Долинський комбікормовий завод" про банкрутство.

Ухвалою місцевого суду від 15.02.2021р. було відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою місцевого суду від 19.02.2021р. у справі № 911/293/21 було припинено повноваження ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Долинський комбікормовий завод; повноваження керівника боржника ТОВ «Долинський комбікормовий завод» покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича; зобов`язано ОСОБА_1 у триденний строк з дня постановления ухвали суду передати бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «Долинський комбікормовий завод», його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності арбітражному керуючому Шаматріну Євгенію Миколайовичу.

Постановою господарського суду Київської області від 27.09.2021р. було визнано банкрутом ТОВ "Долинський комбікормовий завод" (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Покровська, будинок 2А, ідентифікаційний код - 34201037) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - ТОВ "Долинський комбікормовий завод" призначено арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1788 від 05.12.2016р., адреса: 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 4).

30.04.2022р. до господарського суду Київської області ліквідатором Шаматріним Є. М. була подана заява вих. № 02-12/51 від 25.04.2022р. (вх. № 4770/22 від 04.05.2022р.) про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у якій заявник просить суд покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Долинський комбікормовий завод" на ОСОБА_1 та встановити, що ухвала про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" є підставою для подальшого звернення кредиторами, вимоги яких визнані судом у справі про банкрутство № 911/293/21, своїх вимог до ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражний керуючий Шаматрін Євгеній Миколайович посилається на те, що ОСОБА_1 , як керівник боржника, не виконала свого обов`язку зі звернення у місячний строк до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство за відсутності будь-якого майна для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою місцевого суду від 17.05.2022р. було зобов`язано Орган реєстрації Долинської міської ради у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати господарському суду Київської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

01.06.2022р. до суду першої інстанції Долинською міською радою було подано лист №01-40/107/1 від 23.05.2022р. (вх. № 5984/22 від 01.06.2022р.), у якому зазначено, що, відповідно до відомостей паперової картотеки, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Разом з тим, у вказаному листі повідомлено, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою місцевого суду від 07.06.2022р. було прийнято заяву ліквідатора Шаматріна Є.М. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду у межах провадження у справі № 911/293/21 про банкрутство ТОВ "Долинський комбікормовий завод" та призначено її розгляд на 11.07.2022р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.07.2022, 28.07.2022р., 25.08.2022р., 12.09.2022р., 03.10.2022р. і від 21.11.2022р. розгляд заяви про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відкладався.

24.10.2022 до суду першої інстанції ліквідатором ТОВ «Долинський комбікормовий завод» арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича була подана заява №02-10/145 від 17.10.2022р. про уточнення вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" у своїх письмових поясненнях підтримали вимоги, зазначені у заяві ліквідатора Шаматріна Євгенія Миколайовича про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

З наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1. значиться керівником ТОВ «Долинський комбікормовий завод» з 07.05.2020р.

В силу ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду.

Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

Аналіз змісту ч. 6 ст. 34 КУзПБ свідчить про те, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

Підставами покладення солідарної відповідальності на керівника боржника відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ є порушення керівником боржника визначеного абзацом першим цієї частини статті обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом другим частини цієї статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин: виникнення обставин, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника; моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника; факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку; обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

Обов`язок керівника боржника зі зверненням до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності умов визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм ст. 92 Цивільного кодексу України, усвідомлював та мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів.

Під час вирішення питання покладення на керівника боржника солідарної відповідальності необхідно враховувати, зокрема, режим, специфіку, характер діяльності боржника, обставини за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності (чи мали такі обставини короткочасний характер) тощо, оскільки не будь-які ускладнення в господарській діяльності боржника є безумовною підставою для звернення до суду керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

Згідно вищезазначеного, постановою господарського суду Київської області від 27.09.2021р. у даній справі, боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. В постанові місцевим судом було встановлено розмір пасиву боржника, який продовжував зростати (понад 74 млн. грн.), відсутність виявленого будь-якого майна при проведенні інвентаризації розпорядником майна (боржником будь-якого майна та документів не надано). Проведений економічний аналіз показників фінансової звітності підприємства, а також подій після дати балансу, свідчить про таке: наявні ознаки гострої неплатоспроможності, яка триває з 2017 року; наявні ознаки доведення до банкрутства; наявні ознаки незаконних дій боржника після відкриття справи про банкрутство, як-то заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива робота підприємства. Таким чином, судом було встановлено наявність у пасиві кредиторської заборгованості, а також 0 - розмір активу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як останній керівник боржника, не надала жодних документів та інформації на запити арбітражного керуючого, не виконала ухвалу місцевого суду про припинення її повноважень та передання арбітражному керуючого документів та майна товариства, а вимоги ліквідатора про передання майна і документації банкрута колишнім керівником ОСОБА_5 повернулись не врученими.

ОСОБА_1 , знаючи про відсутність зерна на складах, перебування основних фондів у заставі (відповідні зобов`язання оформлені більш ніж за 3 роки до відкриття справи про банкрутство) з подальшим зверненням стягнення на такі основні фонди, була обізнана про неможливість виконання зобов`язань перед кредиторами, ще під час вступу на свою посаду 07.05.2020р.

Відповідно до Звіту про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності боржника на 31.12.2019р., розмір чистих активів склав - «мінус» 545,4 тис. грн. Більш пізньої фінансової звітності (у т.ч. поданої за півріччя, і за підсумками 2021 року) ГУ ДПС у Київській області не було надано, з чого можна зробити висновок, що така звітність ОСОБА_1 не формувалась і не подавалась до відповідних органів.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави ( аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022р. у справі № 904/76/21, від 06.10.2022р. у справі № 903/988/20).

Якщо протягом періоду керівництва юридичною особою настали обставини її загрози неплатоспроможності, які лишались незмінними протягом більше ніж один місяць, однак керівник допустив бездіяльність, ухилившись від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання до суду заяви боржника про власне банкрутство, то є підстави для покладення на цього керівника солідарної відповідальності за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ. Водночас це не означає, що наведене порушення з наслідками у вигляді солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство за наведеними правилами можна встановити лише щодо того керівника, в період керівництва якого виникли обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи.

Так, у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом відповідного порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників, як передумови для покладення солідарної відповідальності.

Цей висновок узгоджується зі змінами, що були внесені Законом України №2971-IX від 20.03.2023р. в положення ч. 6 ст. 34 КУзПБ вже після виникнення спірних правовідносин.

Згідно з цими змінами законодавець, визначаючи суб`єктом наведеного порушення (як підстави для солідарної відповідальності) не лише керівника боржника, а органи управління боржника, допускає множинність суб`єкта такого порушення та відповідальності: у вигляді як колективного органу управління, так і декількох керівників, що в різні періоди часу керували юридичною особою - боржником в стані загрози неплатоспроможності.

Якщо у справі про банкрутство, попри обставини керівництва юридичною особою в стані загрози неплатоспроможності більше місяця декількома особами, вимога про встановлення порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ буде заявлена лише до одного із суб`єктів цього порушення (одного із керівників, протягом повноважень якого юридична особа більше одного місяця перебувала в стані загрози неплатоспроможності), то це не є підставою для відмови судом у встановленні вказаного порушення щодо цього керівника. Водночас, судове рішення із встановленням порушення абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо одного із керівників не виключає можливість в подальшому ініціювати у справі про банкрутство питання про встановлення цього порушення та притягнення до солідарної відповідальності іншого/інших відповідних керівників за наявності для цього підстав.

Місцевий суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом порушення абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, як підстави для солідарної відповідальності у цій справі за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ, лише за тих обставин, що обставини загрози неплатоспроможності Боржника вже існували станом на грудень 2019 року, тобто до призначення її керівником Боржника в травні 2020 року, тоді як справа про банкрутство Боржника була ініційована Кредитором у лютому 2021 року.

Так, місцевий суд не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 стала керівником Боржника та виконувала відповідні повноваження в період перебування юридичної особи Боржника в стані його загрози неплатоспроможності.

А тому ОСОБА_1 об`єктивно є суб`єктом, що допустив порушення абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, та, відповідно, належить до суб`єктів солідарної відповідальності за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ.

Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв`язку з наведеними положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, повинен, зокрема, своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

Невиконання керівником вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

Керівник боржника, як особа, яка притягується до солідарної відповідальності внаслідок встановленого судом допущеного ним порушення абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, для спростування названої презумпції має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані ним наведених вимог.

Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто про об`єктивне банкрутство (критичний момент, з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, не зважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник, з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності, може бути звільненим від солідарної відповідальності (постанови Верховного Суду від 30.03.2023р. у справі №910/13909/20 та від 11.04.2023р. у справі №910/15018/19).

Отже, сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника, як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які є своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати), внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

З урахуванням наведеного, у справі про банкрутство юридичної особи питання встановлення порушення абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, як підстави для солідарної відповідності, у разі множинності її суб`єктів, вирішується індивідуально щодо кожного із цих суб`єктів, виходячи не тільки із тих об`єктивних обставин, як здійснення керівництва юридичною особою боржника в період, коли він перебував в стані загрози неплатоспроможності більше місяця, але і виходячи із добросовісності поведінки керівника у відповідний період: а саме з урахуванням того, чи докладав цей керівник максимальних зусиль подолати у розумний строк тимчасові фінансові ускладнення боржника або, навпаки, вчиняв незаконні дії щодо боржника, перешкоджав його діяльності, чи посилював негативний фінансовий стан боржника тощо.

Оскільки факт неплатоспроможності боржника ОСОБА_1 був відомий з моменту вступу на посаду (у зв`язку з тим, що керівник має доступ до всієї бухгалтерської та статистичної документації підприємства), то вона мала обов`язок подати до господарського суду заяву від імені Боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 6 ст. 34 КУзПБ, однак не виконала свого прямо передбаченого чинним законодавством обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича до ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, оскільки висновки, викладені в ухвалі господарського суду Київської області від 05.12.2022р. у даній справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для її скасування.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню. Заяву ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Долинський комбікормовий завод" на ОСОБА_1 необхідно задовольнити та покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Долинський комбікормовий завод" у справі про банкрутство № 911/293/21 на ОСОБА_1 з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 05.12.2022р. по справі №911/293/21 (911/682/22) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Долинський комбікормовий завод" на ОСОБА_1 .

Покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" у справі про банкрутство № 911/293/21 на ОСОБА_1 .

Справу №911/293/21 (911/682/22) повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.08.2022р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.В. Владимиренко

М.Л. Доманська