Постанова

від 30.11.2023 по справі 911/293/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/293/21 (911/682/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ліквідатор ТОВ "Долинський комбікормовий завод": Шамарін Є.М.,

Черкун О.А.: Мазуренко Т.С.,

АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України": Уманець С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (колегія суддів у складі: головуючий - Пантелієнко В.О., Владимиренко С.В., Доманська М.Л.)

у справі №911/293/21(911/682/22)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича

до ОСОБА_1

про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у межах справи №911/293/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2021 відкрито провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном Боржника.

2. Постановою Господарського суду Київської області від 27.05.2021 визнано Боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Стислий зміст заяви

3. У межах зазначеної справи ліквідатор Боржника подав заяву від 25.04.2022 про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на ОСОБА_1 (далі - Заява).

4. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 як колишній керівник Боржника у порушення вимог частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не звернулася у місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри її обізнаність про неплатоспроможність Боржника, яка тривала з 2017 року, оскільки пасив Боржника складає понад 74 млн грн, а актив - 0 грн; наявні ознаки доведення Боржника до банкрутства; вчинення керівником Боржника незаконних дій після відкриття провадження у цій справі (заплутування звітності, знищення документів та інформації тощо).

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалами Господарського суду Київської області від 07.07.2021, від 16.09.2021, від 04.11.2021 та від 09.12.2021, з урахуванням ухвал Господарського суду Київської області від 15.02.2021 та від 14.06.2021 у цій справі, визнано вимоги до Боржника кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" у розмірі 2084812,56 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" у розмірі 786269,65 грн; Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у розмірі 42402627,02 грн; Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" у розмірі 8789155,60 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" у розмірі 1581252,40 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско Інтернешнл Україна" у розмірі 18894420,80 грн; Долинської міської ради у розмірі 82460,44 грн; Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 800947,75 грн; Головного управління ДПС у Кіровоградській області у розмірі 138235,18 грн; Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області у розмірі 12710,40 грн.

6. Зокрема, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альма" виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №82 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 18.03.2019 в частині повернення зерна. Строк повернення зерна визначений договором до 10.07.2019. Грошові вимоги підтвердженні рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.10.2019 у справі №912/1906/19.

7. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" виникли у зв`язку з неналежним виконанням Боржником договору фінансового лізингу №730-01/11/17-Г від 07.11.2017 до генерального договору фінансового лізингу №730-Г від 07.11.2017 в частині сплати лізингових платежів. 21.11.2019 кредитор направив Боржнику досудову вимогу щодо сплати заборгованості, а рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі №912/1898/20 стягнуто таку заборгованість.

8. Грошові вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №90 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 15.05.2018 в частині повернення зерна. Строк зберігання зерна визначений договором до 15.05.2019. Грошові вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" підтверджені ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у цій справі.

9. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско Інтернешнл Україна" виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №7 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 20.06.2018 в частині повернення зерна. Строк зберігання зерна визначений договором до 10.07.2019. Згідно з протоколом обшуку від 22.08.2019, проведеним відділом СУ ГУНП в Кіровоградській області, у складських приміщеннях боржника будь-яке зерно відсутнє. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поско Інтернешнл Україна" підтверджені ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2021 у цій справі.

10. Грошові вимоги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №33 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 13.08.2018 та договору №25 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 17.07.2017 в частині повернення зерна. Строк зберігання зерна визначений договором до 30.06.2019 та 10.07.2019. Грошові вимоги підтвердженні рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2020 у справі №911/2121/20 та рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/2120/20. Вказаними судовим рішеннями встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 21.06.2019, проведеного в межах кримінального провадження №12019120000000104 слідчими СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області за участю понятих та директора Боржника Черкуна М.І., в оглянутих приміщеннях будь-якого зерна не виявлено. Обставини щодо відсутності будь-якого зерна на зерновому складі Боржника за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1, 1А, також встановлені ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.01.2020 у справі №9405/7486/19 (провадження №1-кс/405/4302/19).

11. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №89 складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна від 10.05.2018 у частині повернення зерна. Строк зберігання зерна визначений договором до 15.05.2019. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнологія" підтвердженні ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у цій справі.

12. Грошові вимоги Долинської міської ради виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №16/14 оренди землі від 28.10.2014, договору №03/18 оренди земельних ділянок від 21.02.2018 та договору №09/18 оренди земельних ділянок від 30.11.2018 щодо сплати орендної плати за період 2018 - 2020 роки та 3 місяці 2021 року. Зокрема, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.03.2020 у справі №912/183/20 підтверджено заборгованість з орендної плати за договором №03/18 оренди земельних ділянок від 21.02.2018 за 10 місяців 2019 року.

13. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області виникли у зв`язку з невиконанням Боржником своїх зобов`язань щодо сплати єдиного соціального внеску за період грудень 2019 року, січень - грудень 2020 року та податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість за період травень 2019, листопад 2019 року, березень - червень 2020 року.

14. Грошові вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області виникли у зв`язку з невиконанням Боржником своїх зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно за другий, третій та четвертий квартал 2019 року, рентної плати за спеціальне використання води за другий та третій квартал 2019 року, земельного податку з юридичних осіб за період з квітень 2019 - грудень 2019 року.

15. Грошові вимоги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області виникли у зв`язку з невиконанням Боржником договору №8 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій від 01.07.2013 в частині оплати за надані послуги за період березень, грудень 2019 року, січень - листопад 2020 року. Вказані грошові вимоги підтвердженні рішенням Господарського суду Київської області від 22.02.2021 у справі №911/3668/20.

16. За змістом наявної у матеріалах справи фінансової звітності Боржника за 2019 рік, яка подавалася підприємством до державної податкової служби, звіту про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності Боржника та додаткового звіту про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності Боржника станом на 31.12.2019, аудитор встановив таке: станом на 31.12.2019 загальна сума кредиторської заборгованості Боржника, що в подальшому підтверджена судовими рішеннями, складає 73478187,66 грн, з яких: сума простроченої кредиторської заборгованості з лізингових платежів складає 485192,29 грн та загальна сума кредиторської заборгованості перед поклажодавцями за договорами складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна, яке відсутнє (втрачено, зіпсовано тощо), складає 72992995,37 грн; вимоги інших кредиторів до такого переліку не включено, проте їх наявність тільки погіршує майновий стан боржника. Аудитор зробив такий висновок: за результатами діяльності 2019 року управлінський персонал Боржника не відобразив в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності товариства загальну суму коштів від витрат за договорами складського зберігання, приймання, сушіння, очищення та відпуску зерна на загальну суму 72992995,37 грн (зерно, що зіпсовано, розкрадено, знищено тощо). Внаслідок зазначених дій наявна невідповідність фінансової звітності, як то: за даними фінансової звітності, що складена управлінським персоналом Боржника станом на 31.12.2019, відображено дохід в сумі 451,7 тис. грн, а за розрахунком аудитора товариство в 2019 році отримало збитки в сумі 72541,3 тис. грн. Відповідно, Боржник станом на 31.12.2019 відобразив нерозподілений прибуток в сумі 18309,6 тис. грн, а за розрахунком аудитора дана сума має від`ємне значення -54683,4 тис. грн. За даними фінансової звітності, що складена управлінським персоналом Боржника станом на 31.12.2019 відображено вартість чистих активів у сумі 18344,6 тис. грн, а за розрахунком аудитора станом на 31.12.2019 вартість чистих активів товариства має від`ємне значення в сумі 54648,4 тис. грн. Від`ємний залишок чистих активів безумовно свідчить про те, що підприємству не достатньо всіх активів для погашення своїх зобов`язань, в тому числі станом на 31.12.2019 на суму 54648,4 тис. грн, що свідчить також про доведення товариства до банкрутства.

17. Тобто станом на 31.12.2019 наявний був факт загрози неплатоспроможності Боржника.

18. Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є керівником Боржника з 07.05.2020.

19. ОСОБА_1 як керівник Боржника не надала жодних документів та інформації на запити арбітражного керуючого, не виконала ухвалу місцевого суду про припинення її повноважень та передання арбітражному керуючого документів і майна товариства. Водночас вимоги ліквідатора про передання майна і документації банкрута колишнім керівником ОСОБА_2 повернуто без вручення.

20. ОСОБА_1 , знаючи про відсутність зерна на складах, перебування основних фондів у заставі (відповідні зобов`язання оформлені більш ніж за 3 роки до відкриття справи про банкрутство) з подальшим зверненням стягнення на такі основні фонди, була обізнана про неможливість виконання зобов`язань перед кредиторами, ще під час вступу на свою посаду 07.05.2020.

21. Відповідно до Звіту про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності боржника на 31.12.2019 розмір чистих активів склав від`ємне значення -545,4 тис. грн. Більш пізньої фінансової звітності (у т.ч. поданої за півріччя, і за підсумками 2021 року) ГУ ДПС у Київській області не було надано.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції, постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій

22. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 у задоволенні Заяви відмовлено.

23. Ухвалу мотивовано відсутністю підстав для задоволення Заяви через недоведеність її вини в невиконанні встановленого законом обов`язку та порушенні строку для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки факт загрози неплатоспроможності, виходячи з визнаних у цій справі грошових вимог кредиторів, існував станом на 31.12.2019, тоді як ОСОБА_1 була призначена керівником Боржника лише 07.05.2020. При цьому місцевий господарський суд зауважив про наявність у ліквідатора Боржника права відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до закону несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

24. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 зазначену ухвалу залишено без змін.

25. Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

26. Постанову мотивовано тим, що згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами ОСОБА_1 належить до суб`єктів відповідальності за правилами частини 6 статті 34 КУзПБ, адже допустила порушення вимог абзацу першого зазначеної норми. Водночас помилкове недослідження судами відповідних обставин унеможливило заперечення/спростування ОСОБА_1 презумпції її вини як керівника Боржника у недотриманні вказаного обов`язку, а також інших учасників - права та можливості спростувати відповідні аргументи та докази ОСОБА_1 .

Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції

27. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 05.12.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено Заяву, покладено солідарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника у справі про банкрутство на ОСОБА_1 .

28. Постанову мотивовано тим, що ОСОБА_1 стала керівником Боржника та виконувала відповідні повноваження в період перебування Боржника в стані загрози неплатоспроможності, тому належить до суб`єктів солідарної відповідальності за правилами частини 6 статті 34 КУзПБ як суб`єкт, що допустив порушення абзацу 1 зазначеної норми.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

29. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про залишення в силі ухвали суду першої інстанції.

30. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на неврахування при її ухваленні висновків Верховного Суду щодо застосування положень абзацу 6 частини 6 статті 34 КУзПБ і статті 11 Цивільного кодексу України, викладених у постановах від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19, від 06.10.2022 у справі №903/988/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21.

31. ОСОБА_1 наголошує, що строк для звернення керівника до господарського суду із заявою про банкрутство обчислюється не з моменту, коли керівник дізнався про неплатоспроможність, а з моменту виникнення такої неплатоспроможності.

32. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звертає увагу на те, що оскільки ознаки неплатоспроможності Боржника мали місце станом на 31.12.2019, то особа, яка була його керівником на той час, зобов`язана була звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника не пізніше 30.01.2020.

33. ОСОБА_1 заперечує проти висновку суду апеляційної інстанції щодо її обізнаності про відсутність зерна на складах, перебування основних фондів у заставі з подальшим зверненням стягнення на них тощо, посилаючись на те, що вона не могла достеменно знати про фінансовий стан підприємства через непередання їй жодних документів, які стосуються діяльності Боржника, попереднім його керівником.

34. На думку ОСОБА_1 , ухвалюючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд порушив правила обчислення визначеного абзацом 1 частини 1 статті 34 КУзПБ місячного строку та дійшов передчасного висновку про те, що саме ОСОБА_1 , якій не були передані ані звітність, ані документи товариства, має солідарно відповідати за зобов`язаннями Боржника. Суд апеляційної інстанції не співставив моменти виникнення у Боржника зобов`язань перед кредиторами; не обчислив перебіг місячного строку, визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ та, відповідно, не встановив порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді керівника Боржника з 07.05.2020.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

35. Кредитор Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

36. Зазначений відзив мотивовано тим, що у цій справі ліквідатор Боржника довів поза розумним сумнівом усі юридичні факти, з якими законодавець і судова практика пов`язують можливість покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 .

37. Ліквідатор Боржника також подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, а в разі розгляду по суті касаційної скарги залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

38. Відзив ліквідатора Боржника мотивований тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена саме з урахуванням та на підставі відповідних правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, а доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів у справі.

Позиція Верховного Суду

39. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

40. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду Заяви ліквідатора Боржника про покладення на ОСОБА_1 як керівника Боржника солідарної відповідальності за його зобов`язаннями.

41. Відповідно до частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

42. Зокрема, застосування такої відповідальності передбачено частиною 6 статті 34 КУзПБ, згідно з якою (в редакції, чинній на момент подання Заяви) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

43. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

44. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

45. Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду.

46. Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

47. Підставами покладення на керівника боржника солідарної відповідальності є порушення керівником боржника визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ обов`язку та строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, факт чого за абзацом 2 частини 6 вказаної статті встановлюється судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Будь-яких інших підстав для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника боржника КУзПБ не передбачено.

48. До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

- виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУЗПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

- моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

- факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

- обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

49. Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:

- порушення визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.

50. Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

51. Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

52. Частиною 6 статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

53. Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

54. Тлумачення норм статей 13, 92 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

55. Невиконання керівником вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

56. Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.

57. Керівник боржника як особа, що притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію, має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ.

58. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

59. Для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту, з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом усвідомлення керівником критичності ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

60. Загроза неплатоспроможності відповідно до КУзПБ настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

61. Отже, умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною 6 статті 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

62. При цьому з огляду на положення частини 6 статті 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) зобов`язання боржника перед кредитором не має містити в своїй суті спору про право між кредитором та боржником.

63. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, а також від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 06.10.2022 у справі №903/988/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19 (на які посилається ОСОБА_1 в касаційній скарзі).

64. Разом з тим Верховний Суд у постанові від 04.07.2023 у цій справі зауважив, що якщо протягом періоду керівництва юридичною особою настали обставини її загрози неплатоспроможності, які лишались незмінними протягом більше ніж один місяць, однак керівник допустив бездіяльність, ухилившись від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання до суду заяви боржника про власне банкрутство, то є підстави для покладення на цього керівника солідарної відповідальності за правилами частини 6 статті 34 КУзПБ. Водночас це не означає, що наведене порушення з наслідками у вигляді солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство за наведеними правилами можна встановити лише щодо того керівника, в період керівництва якого виникли обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи.

65. Так, у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом відповідного порушення положень абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.

66. Цей висновок узгоджується зі змінами, що були внесені Законом України №2971-IX від 20.03.2023 в положення частини 6 статті 34 КУзПБ вже після виникнення спірних правовідносин.

67. Згідно з цими змінами законодавець, визначаючи суб`єктом наведеного порушення (як підстави для солідарної відповідальності) не лише керівника боржника, а органи управління боржника, допускає множинність суб`єкта такого порушення та відповідальності: у вигляді як колективного органу управління, так і декількох керівників, що в різні періоди часу керували юридичною особою - боржником в стані загрози неплатоспроможності.

68. Отже, якщо у справі про банкрутство, попри обставини керівництва юридичною особою в стані загрози неплатоспроможності більше місяця декількома особами, вимога про встановлення порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ буде заявлена лише до одного із суб`єктів цього порушення (одного із керівників, протягом повноважень якого юридична особа більше одного місяця перебувала в стані загрози неплатоспроможності), то це не є підставою для відмови судом у встановленні вказаного порушення щодо цього керівника. Водночас судове рішення із встановленням порушення абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо одного із керівників не виключає можливість в подальшому ініціювати у справі про банкрутство питання про встановлення цього порушення та притягнення до солідарної відповідальності іншого/інших відповідних керівників за наявності для цього підстав.

69. Врахувавши наведені правові позиції Верховного Суду щодо юридичних фактів, які є складовими для встановлення факту загрози неплатоспроможності боржника та необхідними передумовами для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, суд апеляційної інстанції встановив наявність таких обставин з огляду на надані до матеріалів справи докази та з урахуванням відомостей, викладених у Звіті про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності боржника на 31.12.2019.

70. Апеляційний господарський суд встановив обставини, які свідчать про наявність ознак гострої неплатоспроможності Боржника, яка триває з 2017 року; наявні ознаки доведення до банкрутства; наявні ознаки незаконних дій Боржника після відкриття справи про банкрутство, як-то заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива робота підприємства; наявність у пасиві кредиторської заборгованості, а також 0 - розмір активу.

71. При цьому під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не встановив обставин щодо зміни/покращення фінансового стану Боржника після грудня 2019 року, зокрема, в період з травня 2020 року і до відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника.

72. Оскільки, попри наявні ознаки стійкої загрози неплатоспроможності Боржника, ОСОБА_1 як його керівник не виконала вимоги абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а провадження у цій справі відкрито за заявою кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Альма", суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених зазначеною нормою підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

73. Викладені в касаційній скарзі заперечення ОСОБА_1 проти такого висновку не підтверджують неврахування при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду, зокрема, викладених у постановах від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19, від 06.10.2022 у справі №903/988/20, від 09.06.2022 у справі №904/76/21.

74. Натомість аргументи касаційної скарги по суті зводяться до заперечень проти висновку про можливість притягнення до солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ не лише особи, яка була керівником Боржника на момент виникнення загрози його неплатоспроможності, що тривала більше одного місяця, а й іншої особи, яка стала керівником Боржника вже під час існування зазначеної загрози, але, перебуваючи на посаді більше одного місяця, не подала до суду заяву про банкрутство Боржника.

75. Відхиляючи такі доводи скаржника, Верховний Суд наголошує, що попри невиконання попереднім керівником чи керівниками Боржника обов`язку з подання щодо нього заяви про банкрутство протягом місяця з моменту виникнення загрози його неплатоспроможності та наявності правових підстав для притягнення такого керівника (керівників) до солідарної відповідальності (в разі доведення таких обставин), з моменту призначення ОСОБА_1 керівником Боржника саме вона є особою, відповідальною за виконання вимог частини 6 статті 34 КУзПБ та за наслідки порушення цих вимог під час виконання нею відповідних повноважень.

76. Також Верховний Суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що вона не могла достеменно знати про фінансовий стан Боржника через непередання їй жодних документів про його діяльність попереднім керівником. Окрім того, що з встановлених судами обставин не вбачається доведення ОСОБА_1 певними доказами факту непередання їй відповідних документів, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 мала можливість дізнатися про відповідні обставини (відсутності зерна на складах, перебування основних фондів у заставі, судових рішень про стягнення з Боржника грошових коштів тощо) в разі прояву нею добросовісності, розумної обачності та звичайної зацікавленості станом справ Боржника. Натомість, прояв ОСОБА_1 необачності та недобросовісності при виконанні повноважень керівника Боржника на добровільній основі, але за відсутності необхідних документів та обізнаності про стан справ Боржника (в разі наявності таких обставин) не є підставою для звільнення її від відповідальності за наслідки невиконання відповідних вимог законодавства.

77. Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 належить до суб`єктів солідарної відповідальності за правилами частини 6 статті 34 КУзПБ як особа, що допустила порушення абзацу 1 зазначеної норми.

78. Разом з тим необхідно зауважити, що направляючи цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд забезпечив можливість ОСОБА_1 спростувати презумпцію вини керівника боржника, передбачену частиною 6 статті 34 КУзПБ.

79. Однак під час нового апеляційного розгляду справи не встановлено обставини, які б свідчили про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів Боржника і невиконанням ОСОБА_1 обов`язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство, добросовісність і розумність дій ОСОБА_1 при недотриманні вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, зокрема, наявність у неї підстав обґрунтовано розраховувати на подолання фінансових ускладнень у розумний строк, вжиття нею відповідних зусиль для досягнення цього тощо. У касаційній скарзі також відсутні посилання ОСОБА_1 на певні докази, які б підтверджували такі обставини, але безпідставно не були враховані судом апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_1 не довела неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішення.

81. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

82. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №911/293/21(911/682/22) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков