Постанова

від 16.08.2023 по справі 595/1124/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1124/17Головуючий у1-йінстанції Гудкова Ю. Г Провадження № 22-ц/817/650/23 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю сторін та їх представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою підприємства споживчої кооперації Бучацька міжрайонна база на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2023 року, ухвалене суддею Гудковою Ю.Г. у цивільній справі №595/1124/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до підприємства споживчої кооперації Бучацька міжрайонна база, Бучацької міської ради Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство Галіція Дистилері про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що вони є власниками нерухомого майна будівлі складу солі загальною площею 120 кв.м. по АДРЕСА_1 та будівлі піднавісів загальною площею 543, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно знаходиться на належних Бучацькій міській раді земельних ділянках з кадастровими номерами 6121210100:02:004:1681 та 6121210100:02:004:1682, які згідно укладених договорів оренди перебувають у користуванні позивачів. Зазначені земельні ділянки розташовані всередині промислової зони, заїзду до них немає. Бучацька міська рада не передбачила документально та не забезпечила фактично влаштування проїзду до зазначених земельних ділянок. Доступ до зазначених земельних ділянок, на яких розташоване належне позивачам майно, можливий виключно через частину земельної ділянки площею 0, 0449 га (шириною 3, 5 м довжиною 129, 6 м) по АДРЕСА_2 , що належить до земель комунальної власності Бучацької міської ради та перебуває на праві постійного користування в підприємства споживчої кооперації Бучацька міжрайонна база, однак керівництво останнього категорично заперечує проти користування позивачами зазначеним проїздом, без обгрунтування причин відмови.

Враховуючи, що в умовах існуючої забудови облаштувати інший заїзд до нежитлових приміщень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неможливо, вони позбавлені будь-якої можливості користуватися належним їм майном, їхні права як власників нерухомого майна та землекористувачів є порушеними і потребують захисту.

Тому просили встановити земельний сервітут на право проходу та проїзду транспортних засобів по наявному шляху через частину земельної ділянки площею 0,0449 га зі сторони Г-Д шириною 3,5 м, довжиною 129 м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить до земель комунальної власності Бучацької міської ради та перебуває на праві постійного користування у Підприємства споживчої кооперації «Бучацька міжрайонна база» згідно державного акта на право постійного користування серії І-ТР № 000321 від 13.08.1997 року, відповідно до варіанту сервітуту, схематично зображеного в план-схемі, виготовленої ФОП ОСОБА_4 .

Рішенням Монастириськогорайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2023 року позов задоволено.

Встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельний сервітут на право проходу та проїзду транспортних засобів до земельних ділянок площею 0,1034 га, кадастровий номер 6121210100:02:004:1681, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0610 га, кадастровий номер 6121210100:02:004:1682, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , призначених для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, та які перебувають у їх користуванні на праві оренди, влаштувавши сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та проходу через частину земельної ділянки площею 0,0449 га зі сторони Г-Д шириною 3,5 м, довжиною 129 м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить до земель комунальної власності Бучацької міської ради та перебуває на праві постійного користування у Підприємства споживчої кооперації «Бучацька міжрайонна база» згідно державного акта на право постійного користування серії І-ТР № 000321 від 13.08.1997 року, відповідно до варіанту сервітуту, схематично зображеного в план-схемі, виготовленої ФОП ОСОБА_4 .

Стягнуто з ПСК «Бучацька міжрайонна база» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 325 грн сплаченого судового збору, а також 1430 грн витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з Бучацької міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 325 грн сплаченого судового збору та 1430 грн витрат на проведення судової експертизи.

В апеляційнійскарзі ПСКБучацька міжрайоннабаза просить рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивачами не надано доказів того, що ПСК Бучацька міжрайонна база порушує їх суб`єктивні права. Докази, які надані позивачами на підтвердження своїх вимог та Висновок експерта від 649/19-22 від 23 травня 2022 року не дають підстав вважати, що встановлення сервітуту для проїзду через земельну ділянку, користувачем якої є ПСК Бучацька міжрайонна база є для нього менш обтяжливим, ніж встановлення такого сервітуту через інші суміжні земельні ділянки, зокрема ділянки, що перебувають у користуванні ПрАТ Галіція Дистилері та ОСОБА_3 .

У відзиві представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Суп М.Б. просить апеляційну скаргу ПСК Бучацька міжрайонна база залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку судового експерта при проведенні судової земельно-технічної експертизи, зокрема при вирішенні питання про встановлення земельного сервітуту вказувати обсяг робіт, які слід виконати для влаштування проїзду (проходу) через земельну ділянку. Встановлення сервітуту є пропорційним меті його встановлення, оскільки у позивачів відсутній інший спосіб задоволення своїх потреб.

Заслухавши пояснення представника підприємства споживчої кооперації Бучацька міжрайонна база - адвоката Дубового А.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Суп М.Б., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, представника третьої особи ПАТ Галіція Дистилері, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Обставини справи.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності у рівних частинах належить нежитлова будівля складу солі загальною площею 120,5 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , а також нежитлова будівля піднавісів, розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 6121210100:02:004:1681; 6121210100:02:004:1682, що перебувають у комунальній власності.

01.06.2016 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 уклали з Бучацькою міською радою договори оренди землі, згідно яких їм строком на 5 років передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1034 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6121210100:02:004:1681, та земельну ділянку загальною площею 0,0610 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 6121210100:02:004:1682 (Т. 1 а. с. 12 13, 17 18).

02.06.2016 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано інше речове права (право оренди) на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 60780309 та № 60779330 від 07.06.2016 року, витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

01.03.2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повторно уклали з Бучацькою міською радою договори оренди землі, згідно умов яких їм передано в оренду строком на 5 років вищевказані земельні ділянки площею 0,0610 га та 0,1034 га, кадастрові номери 6121210100:02:004:1682, 6121210100:02:004:1681.

Право оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки зареєстровано 06.03.2023 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 325191220 та № 325191142 від 09.03.2023 року.

Можливість вільного проходу та проїзду транспортних засобів до земельних ділянок з кадастровими номерами 6121210100:02:004:1682, 6121210100:02:004:1681, що перебувають у користуванні позивачів, через землі загального користування відсутня, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 649/19-22 від 23.05.2022 року.

Землекористувачами суміжних земельних ділянок є ПСК «Бучацька міжрайонна база», ПрАТ «Галіція Дистилері», ОСОБА_3 .

У січні 2017 року позивачі звертались до Бучацької міської ради із заявою про встановлення сервітуту, а саме проходу та проїзду до земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, через земельну ділянку площею 0, 0449 га, яка належить до земель комунальної власності Бучацької міської ради та перебуває на праві постійного користування у підприємства споживчої кооперації «Бучацька міжрайонна база» згідно державного акта на право постійного користування серії І-ТР № 000321 від 13.08.1997 року. До заяви було додано проект договору про встановлення земельного сервітуту, план-схема розташування земельної ділянки для визначення та встановлення земельного сервітуту, виготовлена ФОП ОСОБА_4 .

Рішенням Бучацької міської ради від 09.02.2017 року №733 відмовлено ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в укладенні договору сервітуту на право проходу та проїзду через земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Бучацької міжрайонної бази.

Листом №410 від 18 грудня 2017 року ПрАТ Галіція Дистилері повідомило позивачів про відсутність можливості встановлення земельного сервітуту.

ОСОБА_3 заперечує щодо встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду через її земельну ділянку, що підтверджується її нотаріально посвідченою заявою.

Як вбачається із висновку судової земельно-технічної експертизи № 649/19-22 від 23.05.2022 року, експертом розглянуто можливість встановлення земельного сервітуту для влаштування проходу і проїзду транспортними засобами до земельних ділянок з кадастровими номерами 6121210100:02:004:1681 та 6121210100:02:004:1682, що перебувають у користуванні позивачів та надано наступні висновки:

- щодо проходу та проїзду через земельну ділянку, яка належить до земель комунальної власності і перебуває у постійному користуванні у ПСК Бучацька міжрайонна база - існує технічна можливість встановлення земельного сервітуту для влаштування проїзду транспортним засобом та проходу через частину земельної ділянки (зі сторони точок Г-Д), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить до земель комунальної власності Бучацької міської ради та перебуває на праві постійного користування у ПСК «Бучацька міжрайонна база», до земельних ділянок площею 0,1034 га та 0,0610 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастрові номери 6121210100:02:004:1681 та 6121210100:02:004:1682, і перебувають у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , згідно, зокрема, план-схеми, виготовленої ФОП ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно здійснити частковий демонтаж бетонної стіни, що слугує рубежем між ділянками;

- щодо проїзду (проходу) через земельну ділянку, якою користується ПрАТ «Галіція Дистилері» - проїзд та прохід не облаштований, однак існує технічна можливість його облаштування відповідно до представленої схеми, при цьому необхідно враховувати розміщення прибудови до виробничого приміщення ПрАТ «Галіція Дистилері», що унеможливлює проїзд до земельних ділянок з кадастровими номерами 6121210100:02:004:1681 та 6121210100:02:004:1682 на безпечній відстані від зовнішньої стіни прибудови, однак фактично достатньо для проїзду, оскільки відстань від зовнішньої стіни до краю огорожі становить 4,8 м. Із південної сторони ділянки, що перебуває у користуванні ПрАТ «Галіція Дистилері», наявні вхідні ворота, проте при облаштуванні доступу до земельних ділянок із південної сторони шлях проходитиме через ділянку третіх сторін (ділянка з кадастровим номером 6121210100:02:004:1607).

щодо проїзду (проходу) через земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_3 (кадастровий номер 6121210100:02:004:1599), такий прохід та проїзд станом на день проведення огляду на місцевості фактично не існує, однак в технічних документах на земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:004:1599 зазначене обтяження земельним сервітутом 07.02 Право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Задовольняючи позовні вимоги, суд з врахуванням висновку судової земельно-технічної експертизи № 649/19-22 від 23.05.2022 року, прийшов до переконання про необхідність встановлення сервітуту на право проходу та проїзду до орендованих позивачами земельних ділянок та належного їм нерухомого майна по наявному шляху та проходу через частину земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ПСК Бучацька міжрайонна база.

При цьому суд врахував, що інші способи забезпечення проходу та проїзду позивачів до належного їм майна є більш обтяжливими, порівняно із обраним судом способом, так як фактичного проходу і проїзду через земельну ділянку ОСОБА_3 немає і влаштуванню такого проїзду перешкоджають наявні на ділянці будівлі.

При облаштуванні проїзду через земельну ділянку ПрАТ Галіція Дистилері шлях проходитиме через земельну ділянку третіх осіб (ділянка з кадастровим номером 6121210100:004:1607), тобто сервітутом необхідно обтяжити дві земельні ділянки. Також розміщення будівель ПрАТ Галіція Дистилері, а саме прибудова до виробничого приміщення унеможливлює проїзд на безпечній відстані від зовнішньої стіни прибудови.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Подібні положення містяться й у статті 321 ЦК України.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до положень статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України та статтею 99 ЗК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому позивачу слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Встановивши, що нормальне використання позивачами їх нерухомим майном та орендованими земельними ділянками неможливе без встановлення сервітуту, задоволення потреб позивачів неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що відповідач права позивачів не порушував, захистити свої права позивачі можуть в інший спосіб шляхом встановлення сервітуту щодо інших земельних ділянок, що перебувають у користуванні ПрАТ Галіція Дистилері та ОСОБА_3 , колегія суддів оцінює критично.

Суд першої інстанції надав оцінку усім можливим визначеним висновком експертизи способам встановлення земельного сервітуту для забезпечення проходу і проїзду транспортними засобами до належного позивачам нерухомого майна та земельних ділянок, що перебувають у їх правомірному користуванні, обгрунтував причини відхилення інших визначених експертом варіантів, з якими колегія суддів повністю погоджується, та прийшов до вірного висновку про те, що встановлення сервітуту по наявному шляху щодо частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ПСК Бучацька міжрайонна база є найменш обтяжливим для останнього та єдиним способом захисту прав позивачів.

Колегія суддів враховує, що хоча у земельно-технічній документації щодо земельної ділянки ОСОБА_3 й вказано про обтяження її сервітутом, проте державна реєстрація сервітуту відповідно до вимог ч.2 ст. 100 ЗК України не проведена. Крім цього, фактичний проїзд через земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 6121210100:02:004:1599 відсутній. Як вбачається із змісту дослідницької частини висновку судової земельно-технічної експертизи №649/19-22 від 23.05.2022 року, право проходу і проїзду через земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:004:1599 указано фіолетовим кольором із штрихуванням (рис.1), це штрихування проходить через наявні на земельній ділянці будівлі. Як пояснив у суді апеляційної інстанції представник ПСК Бучацька міжрайонна база, він вважає, що будівлі ОСОБА_3 можна знести для влаштування передбаченого у земельній документації проїзду.

Також проїзд не облаштований через земельну ділянку, що перебуває у користуванні ПрАТ Галіція Дистилері. Хоча облаштування такого проїзду технічно можливе, однак судом першої інстанції вірно зазначено, що з врахуванням прибудови неможливим є проїзд на безпечній відстані від зовнішньої стіни прибудови. Окрім того, при облаштуванні заїзду із південної сторони шлях проходитиме через ділянку третіх осіб, тобто необхідно встановлювати земельний сервітут щодо двох земельних ділянок.

В той же час, сервітут встановлений судом по наявному шляху через земельну ділянку, що перебуває у користуванні відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено норми матеріального права, зокрема, вимоги ч.4. ст. 98 ЗК України щодо встановлення сервітуту у спосіб, найменш обтяжливий для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, колегія суддів також оцінює критично, так як ПСК Бучацька міжрайонна база не вказало, які саме незручності і перешкоди в користуванні земельною ділянкою виникають в останнього у звязку із встановленням сервітуту, і який спосіб сервітуту був би для нього менш обтяжливим, ніж той, що встановлений судовим рішенням.

Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу підприємства споживчої кооперації Бучацька міжрайонна база залишити без задоволення.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2023 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Храпак Н.М.

Костів О.З.