Ухвала

від 21.08.2023 по справі 922/1165/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

21 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/1165/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Стойка О.В.

при секретарі судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шило В.Г.

від відповідача - не з`явився;

від заявника апеляційної скарги - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо» (вх.№1187Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі №922/1165/15 (суддя Калантай М.В., повний текст складено та підписано 27.04.2015)

позовом Приватної фірми "Знак" (правонаступником є Шило В.Г.) , м. Харків

до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків

про стягнення 575.650,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Знак" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості в сумі 575.650,82 грн, із яких сума основного боргу 418.101,66 грн, 3% річних 33.380,86 грн, втрати від інфляції 124.168,30 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 283,58 грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 12.114,27 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами поставки №240 від 11.01.2010, №137 від 15.01.2010, №212 від 25.01.2010, №215 від 01.04.2010 щодо оплати отриманого товару та на договір про відступлення права вимоги від 08.04.2013, укладений між Приватною фірмою "Дельта" та позивачем.

Позивачем на адресу суду 23.03.2015 надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на збільшення періоду наявності заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 418.101,66 грн основного боргу, 34.641,32 грн - 3% річних, 152.970,41 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 позов задоволено. Присуджено до стягнення з КП "Харківський вагоноремонтний завод" на користь ПФ "Знак" 418.101,66 грн основного боргу, 152.970,41 грн. інфляційних витрат, 34 641,32 грн 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12.116,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Салтівське трамвайне депо» (особа, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки), звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з грубим порушенням норм процесуального права, а його прийняття порушує права, інтереси та обов`язки комунального підприємства.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції ухвалюючи оспорюване рішення залишив поза увагою обставину того, що КП «Салтівське трамвайне депо» є правонаступником КП "Харківський вагоноремонтний завод";

- судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства, а саме ст. ст. 50, 52 ГПК України, не було вирішено питання щодо можливого залучення до участі в даній справі КП «Салтівське трамвайне депо», що в свою чергу також свідчить про невідповідність означеного рішення суду приписам ст. 236 ГПК України.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області справу №922/1165/15 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи №922/1165/15 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Салтівське трамвайне депо»; встановлено строк до 01.08.2023 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 01.08.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу №922/1165/15 до розгляду на 21.08.2023.

01.08.2023 через електронну систему Електронний суд до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ПФ Знак, в якому останній зазначає, що, на його думку, рішенням у справі №922/1165/15 питання про права, інтереси та (або) обов`язки Апелянта не вирішувалися, тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки немає правового зв`язку між Апелянтом і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Також 01.08.2023 через систему Електронний суд до апеляційного суду було подано заяви представниками позивача в кількості трьох екземплярів, з проханням залучити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі №922/1165/15 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкласти розгляд справи №922/1165/15 на іншу дату для ознайомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з матеріалами справи та підготовки своєї правової позиції.

В судовому засіданні 21.08.2023 позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наголошував на тому, що апеляційне провадження підлягає закриттю з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи та додані до апеляційної скарги документи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою Комунальним підприємством «Салтівське трамвайне депо» , з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі №908/394/19 (п.5.10-5.11) зазначив, що за загальним правилом при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

При цьому суд апеляційної інстанції не повинен формально підходити до вирішення цього питання, а повинен з огляду на предмет та підстави позову, а також встановлені судом першої інстанції обставини справи обґрунтувати яким чином суд вирішив питання про права та обов`язки такої особи та у випадку їх підтвердження визначити її процесуальний статус як учасника справи шляхом прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з наведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 №910/9016/16, від 21.07.2020 № 914/1971/18.

Якщо ж судом апеляційної інстанції після відкриття провадження за скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та вважає, що суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України встановлено імперативну вимогу щодо закриття апеляційного провадження відкритого на цій підставі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, апелянт - Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» - не був учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.

Стверджуючи про наявність підстав для апеляційного оскарження та наявність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, апелянт зазначає, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП Харківський вагоноремнтний завод перебуває в стані припинення. Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 26.02.2014 №1505/14 припинено діяльність КП Харківський вагоноремонтний завод шляхом приєднання до Комунального підприємства Салтівське трамвайне депо. Наказом від 23.04.2014 №489 на виконання рішення 31 сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 26.02.2014 №1505/14 Про припинення діяльності комунального підприємства Харківський вагоноремонтний завод, створено комісію з припинення діяльності КП Харківський вагоноремонтний завод шляхом його приєднання до КП Салтівськ етрамвайне депо. Отже, КП Салтівське трамвайне депо є правонаступником КП Харківський вагоноремонтний завод, проте вищезазначених обставин суд першої інстанції не врахував.

При цьому, встановивши, що КП Харківський вагоноремонтний завод реорганізовано, судом першої інстанції не було з`ясовано всіх необхідних обставин щодо переходу до реорганізованого підприємства всіх прав і обов`язків, як визначено ст.ст.105-107 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що такі твердження заявника не підтверджуються матеріалами справи.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі №922/1165/15 було задоволено позовні вимоги ПФ «Знак» до КП «Харківський вагоноремонтний завод» про стягнення 575.650,82 грн заборгованості стягнуто з останнього на користь ПФ «Знак» 418.101,66 грн основного боргу, 152.970,41 грн інфляційних витрат, 34.641,32 грн - 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 12.116,00 грн за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами поставки №240 від 11.01.2010, №137 від 15.01.2010, №212 від 25.01.2010, №215 від 01.04.2010 щодо оплати отриманого товару та за договором про відступлення права вимоги від 08.04.2013, укладеного між ПФ "Дельта" та позивачем (за яким новим кредитором стала ПФ Знак).

На виконання означеного рішення Господарським судом Харківської області було видано наказ від 08.05.2015 у справі №922/1165/15.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2016 у справі №922/1165/15 замінено стягувача у виконавчому провадженні №50317980, відкритому 25.02.2016 Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 08.05.2015 у справі №922/1165/15, на його правонаступника - з Приватної фірми «Знак» на ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2023 у справі №922/1165/15, яку постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 у справі №922/1165/15 залишено без змін, було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні боржника - Комунальне підприємство «Харківський вагоноремонтний завод» його правонаступником -Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо».

Означена ухвала суду обґрунтована тим, що в матеріалах справи №922/1165/15 відсутні докази затвердження у встановленому законодавством порядку відповідного передавального акту, який би містив положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків КП «Харківський вагоноремонтний завод». До того ж, відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. На даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо відповідного правонаступництва, а тому процедуру приєднання у будь-якому випадку не можна вважати завершеною.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, колегія суддів констатує, що станом на момент розгляду даної справи, процедура приєднання КП Харківський ремонтний завод (код ЄДРПОУ 34859507) до КП Салтівське трамвайне депо (код ЄДРПОУ 37766028) не завершена, і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація змін до відомостей, яка б свідчила про остаточне приєднання, не внесена, існує запис про обох юридичних осіб відповідача та апелянта.

Спір у цій справі стосовно правової визначеності виник у конкретних відносинах між позивачем та відповідачем щодо стану їх прав і обов`язків за договорами поставки та договором відступлення права вимоги, і ніяким чином не стосується відносин між іншими особами, відносин інших осіб з позивачем або відповідачем, а також інших відносин між позивачем та відповідачем.

Однак, між Апелянтом та Позивачем відсутня правова невизначеність у відносинах, оскільки ст. 104 ЦК України чітко передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації; у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тобто, після закінчення процедури припинення Відповідача його правонаступником щодо його прав та обов`язків буде Апелянт.

Статті 105-107 ЦК України вичерпно регламентують процедуру припинення Відповідача. Ці приписи ЦК України, а також дії Позивача не створюють для Апелянта правову невизначеність щодо його прав і обов`язків у відносинах із Позивачем, тому у Апелянта не може бути інтересу для його захисту у неіснуючій невизначеності.

Отже, з наведеної правової позиції слідує, що законний інтерес це суб`єктивне право, що може виникнути у майбутньому. В даному ж випадку Апелянт просить захисти його інтерес у матеріально-правових відносинах, де він не був та не є стороною. Ні в матеріальному, ні в процесуальному значенні Апелянт не став правонаступником Відповідача, тож не наділений можливістю втручатися в зобов`язальні відносини Відповідача, поки не буде здійснено правонаступництво в процедурі припинення Відповідача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваним рішенням суду у справі №922/1165/15 не вирішувалось питання про права чи обов`язки Апелянта, в той же час, сама по собі можливість в майбутньому набути кредиторську заборгованість Відповідача не свідчить про наявність охоронюваного інтересу з огляду на те, що такі очікування Апелянта не підпадають під ознаки «інтересу», а є лише спробою Апелянта за своїм змістом замінити в даній справі Відповідача без належного на те правонаступництва ні в матеріальних, ні в процесуальних правовідносинах.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд приймаючи своє рішення.

Колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є Апелянт (Комунальне підприємство Салтівське трамвайне депо), а рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі №922/1165/15 не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Зокрема, мотивувальна та резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить жодних приписів щодо прав та обов`язків заявника апеляційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що Заявником не було доведено суду апеляційної інстанції наявності порушеного права чи охоронюваного законом інтересу внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та відповідно, наявності підстав для звернення з відповідною апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи - Комунального підприємства Салтівське трамвайне депо - на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі №922/1165/15 підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Оскільки внаслідок такого процесуального рішення апеляційна скарга Заявника не розглядається по суті, клопотання представників позивача з проханням залучити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі № 922/1165/15 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та відкладення розгляду справи не може бути вирішено та залишається без розгляду.

У зв`язку із закриттям апеляційного провадження інші доводи апеляційної скарги по суті оскарження судового рішення, колегією суддів не досліджуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 234, 235, 254, пунктом 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальне підприємство Салтівське трамвайне депо на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 у справі №922/1165/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.В. Стойка