Ухвала

від 10.08.2023 по справі 545/1120/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 545/1120/20

провадження № 61-11649ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівська сільська рада Полтавського району, про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду

від 20 лютого 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року.

В обґрунтування заявник вказує, що копію оскаржуваної постанови його представником отримано лише 11 липня 2023 року. Зауважує, що поштове відправлення надіслано судом лише 30 червня 2023 року.

Вважає, що зазначена причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказана заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, представник заявника був присутнім у судовому засіданні 20 лютого 2023 року і надавав пояснення. Протилежних відомостей клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить.

Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.

За таких обставин касаційний суд доходить висновку про обізнаність ОСОБА_1 з фактом прийняття апеляційним судом постанови.

Крім того, касаційний суд враховує, що оскаржувана постанова перебуває у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень і оприлюднена в ньому 6 березня 2023 року.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., не заперечує його обізнаність з оприлюдненням повного тексту постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року

у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Касаційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., не скористався своїм правом подати касаційну скаргу у визначений законодавством строк, хоч і був обізнаним про ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення.

Слід також зазначити, що суд апеляційної інстанції переглядав рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Кумечко М. С.

Крім того, заявник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського районного суду Полтавської області

від 12 травня 2022 року, яке ним оскаржується.

За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С. у касаційній скарзі не зазначено відповідних відомостей щодотретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіонального офісу водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівської сільської ради Полтавського району.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

У касаційній скарзі вказано, що така подається на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, проте відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 545/1120/20 Полтавським районним судом Полтавської області ухвалено рішення 12 травня 2022 року.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надавши копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Касаційна скарга містить твердження заявника про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 9 жовтня 2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року

у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., не звертався до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав.

Касаційний суд доходить висновку, що даний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Тому твердження про звільнення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., від сплати судового збору зводиться до неправильного тлумачення норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко М. С., оскаржує судові рішення в частині вирішення судами попередніх інстанцій однієї вимоги майнового характеру (зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0058 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району, за межами населеного пункту, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн).

Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо вартості спірної земельної ділянки, що унеможливлює визначення розміру судового збору.

За таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн). Судовий збір у розмірі 2 102 грн сплачувався за подання до суду позовної заяви майнового характеру у разі, якщо 1,5 відсотка ціни позову становило менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у розмірі 735 700 грн - якщо 1,5 відсотка ціни позову становило більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кумечко Марина Сергіївна, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду

від 20 лютого 2023 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко