Рішення

від 29.06.2023 по справі 910/2552/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.06.2023Справа № 910/2552/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу № 910/2552/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД"

до 1) ОСОБА_1 ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг"

про стягнення 4 735 032,76 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Ющенко Н.В.;

від відповідача-1: Буняк В.С.;

від відповідача-2: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" з позовом до 1) ОСОБА_1 ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг" про стягнення 4 735 032,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов`язань за Договором будівельного підряду № 0201 від 06.08.2019, які забезпечені порукою відповідача-1 на підставі Договору поруки від 06.08.2019, у зв`язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 2 285 659,82 грн та штраф у сумі 2 449 372,94 грн, нарахований за порушення зобов`язань за договором.

Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою від 21.02.2023 Господарський суд міста Києва звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві.

14.03.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві, в якій підтверджено місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2023 відкрито провадження у справі №910/2552/23 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.04.2023.

19.04.2023 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення проти позовних вимог та клопотання про витребування доказів.

Присутній у підготовчому засіданні 20.04.2023 представник відповідача-1 просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник позивача просив надати час для ознайомлення з поданими представником відповідача-1 запереченнями проти позовних вимог та клопотанням про витребування доказів.

Представник відповідача-2 в засідання суду не з`явився.

В підготовчому засіданні 20.04.2023 відкладено розгляд справи на 11.05.2023 о 11:20 год.

10.05.2023 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до справи документів, наданих директором ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг», та про виклик в якості свідка директора ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг».

Крім того, 10.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

Присутній у підготовчому засіданні 11.05.2023 представник відповідача-1 просив задовольнити раніше подане клопотання про витребування у позивача доказів, а також клопотання про долучення до справи документів, наданих директором ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг», та про виклик в якості свідка директора ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг».

Представник позивача заперечив проти поданих представником відповідача-1 клопотань. При цьому, представник позивача зазначив про відсутність у нього витребуваних відповідаечм-1 документів та зазначив про наявність оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви, зокрема, оригіналу Договору поруки від 06.08.2019.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився.

Суд у судовому засіданні оглянув оригінал Договору поруки від 06.08.2019 та відмовив у витребуванні інших доказів, наведених у клопотанні представника відповідача-1, з огляду на пояснення представника позивача та недоведеність щодо наявності таких доказів в останнього.

Також, суд відмовив у виклику в якості свідка директора ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг», оскільки вказане Товариство має статус учасника справи та її директор не позбавлений права приймати участь у судових засіданнях. Водночас, у матеріалах справи відсутній відзив ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» на позовну заяву, що свідчить про відсутність зацікавленості у відповідача-2 у вирішенні даного спору.

Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання йому часу ознайомитися з відповіддю позивача на відзив та доданими до неї документами.

В підготовчому засіданні 11.05.2023 відкладено розгляд справи на 01.06.2023 о 12:00 год.

22.05.2023 через канцелярію суду від представника відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

Присутній у судовому засіданні 01.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача-1 не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті на 29.06.2023.

В судовому засіданні 29.06.2023 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечив проти позову та просив суд зменшити суму штрафу, розмір якого перевищую суму основної заборгованості.

Представник відповідача-2 судове засідання не з`явився відзив на позов суду не надав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.03.2023, а також ухвали суду від 20.04.2023, 11.05.2023, 01.06.2023 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Феодори Пушиної, 8А, офіс 618, м. Київ, 03115.

Втім, вся поштова кореспонденція суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу-2 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В той же час судом згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено відповідність адреси місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг", зазначеній на конвертах, що повернулися.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача-2, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача-2 згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Окрім того, згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі №910/2552/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 15.03.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач-2 не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача-2 на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем-2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Наразі, від відповідача-2 станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем-2 не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29 червня 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

06.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (за договором - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фінансовий будівельний холдинг" (за договором - підрядник) уклали Договір будівельного підряду №0201 (далі - Договір підряду), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов договору та проектної документації комплекс основних робіт по будівництву об`єкта («Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва») та супутні загальнобудівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, а генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих генпідрядником, відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2. Договору підряду визначено, що склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання Робіт, робіт з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію, та їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у Угодах до Договору. Строки (терміни) виконання Робіт за Угодами визначаються Угодами та/або Календарними графіками виконання робіт до відповідних Угод до Договору.

Ціна Договору та відповідно загальна вартість робіт являє собою суму вартостей робіт згідно з підписаними сторонами угодами до договору (п. 3.1 Договору).

Згідно з умовами п. 3.2. Договору підряду остаточна вартість Робіт, яку має сплатити генпідрядник на користь підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних сторонами на виконання Договору.

Відповідно до п. 3.7.1 Договору авансування робіт здійснюється генпідрядником на підставі письмових заявок на авансування, які складаються підрядником за формою, визначеною додатком № 1 до цього договору (далі - заявка). Сплата авансу здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів від дати отримання генпідрядником належно оформленої заявки, та за умови відсутності зауважень щодо такої заявки.

В свою чергу підрядник зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів генпідрядником згідно з відповідною заявкою, надати генпідряднику звіт про цільове використання отриманих коштів. У випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній заявці, або підрядник не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів, як це зазначено вище, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це: повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих підряднику на підставі відповідної заявки та/або сплатити генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно з відповідною заявкою сумою та/або генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку договору (п. 7.2.44 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє впродовж 10 років з дати набрання чинності, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (пункт 13.1).

Крім того, на виконання умов Договору підряду сторони уклали такі угоди №020102 від 02.09.2019 на суму 6 675 119,62 грн; № 020104 від 24.09.2019 на суму 1 677 191,82 грн; № 020115 від 25.02.2021 на суму 3 017 7887,66 грн; № 020116 від 31.03.2021 на суму 4 0212 093,46 грн (далі - Угоди).

Як вказує позивач, з метою виконання умов Договору підряду він здійснив авансування робіт відповідачу-2 на загальну суму 11 261 294,22 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, перелік яких наведено на стор. 2, 3 позовної заяви та копії додано до позовної заяви (додатки №№ 11-72).

Проте, відповідач-2 (підрядник) виконав та передав позивачу (генпідряднику) роботи лише на загальну суму 8 858 477,40 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), перелік яких наведено на стор. 3, 4 позовної заяви.

До позовної заяви позивачем додано копії актів з грудня 2021 року по 2022 рік (додатки №№ 77-92 до позовної заяви), решта актів, за твердженням позивача, знищені під час активних бойових дій, що підтверджується Актом про пожежу від 05.05.202.

Враховуючи установлений Угодами кінцевий строк закінчення робіт, позивач стверджує, що сума невикористаного за цільовим призначенням та неповернутого відповідачем-2 авансу становить 2 285 659,82 грн.

Оскільки відповідач-2 не надав позивачу підтверджуючих документів стосовно перерахованого позивачем авансу за Угодами та прострочив виконання робіт за Угодами, позивач звернувся до відповідача-2 з вимогами про повернення авансу та оплату штрафу.

Вимога № 618 від 28.11.2022 була направлена позивачем відповідачу-2 та відповідачу-1 ( ОСОБА_1 ), як поручителю за Договором поруки від 06.08.2019 за виконання зобов`язань відповідача-1 за Договором будівельного підряду №0201 від 06.08.2019 та Угодами до цього договору.

Відповідач-2 відповіді на вимоги позивача не надав, роботи на об`єкті будівництва на суму здійсненого позивачем авансування робіт не виконав, акти приймання виконаних будівельних робіт, що відображають обсяги використаних за звітний період матеріалів і Робіт позивачу не надав.

Таким чином, як стверджує позивач, вартість оплачених (авансованих) позивачем, але невиконаних та не переданих відповідачем-2 Робіт за Угодами становить 2 285 659,82 грн, з вимогою про стягнення яких солідарно з відповідача-2 та відповідача-1 позивач звернувся з даним позовом до суду. Крім того, позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідача-2 та відповідача-1 2 449 372,94 грн штрафу відповідно до п. 7.2.44, п. 10.3 Договору.

Відповідач-1 ( ОСОБА_1 ) проти позову заперечив у повному обсязі, з огляду на таке:

- відповідачу-1 невідомо, які саме будівельні роботи не виконано відповідачем-2 за Договором будівельного підряду № 0201 від 06.08.2019;

- зі слів директора відповідача-2, на погодженні у позивача знаходяться акти приймання виконаних будівельних робіт на суму близько 5 млн. грн, відповідно позов до відповідача-1 як поручителя є передчасним;

- матеріали справи не містять заявок ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" на перерахування авансу, передбачених п. 3.7.1, п. 7.2.44 Договору, а отже, перерахування коштів ТОВ "КАНБУД" відбувалося не в порядку, визначеному Договором будівельного підряду, відповідно, неповернення відповідачем-2 коштів, отриманих від позивача не в порядку Договору, не створює правових підстав для солідарної відповідальності відповідача-1 як поручителя;

- з наданих позивачем матеріалів не зрозуміло, звідки взялася сума перерахованих ним коштів у розмірі 11 261 294,22 грн, адже загальна ціна Договору складає 15 391 192,56 грн, відтак не зрозуміло, чи всю необхідну суму сплатив позивач, і відповідно, чи є у позивача підстави стверджувати про невиконання відповідачем-2 належного фронту робіт та настання прострочення останнім виконання зобов`язань;

- відповідач-1 вважає, що позовна заява в частині вимог про сплату штрафу в розмірі 20% від ціни Договору є необгрунтованою та бездоказовою;

- позивач вимагає стягнення штрафу у загальній сумі 2 449 372,94 грн, розмір якого є більшим за суму основної заборгованості, що є неспівмірним у розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України, наразі не враховано дію в Україні пандемії Ковід-19 (з 12.03.2020) та воєнного стану (з 24.02.2022);

- відповідачем-1 долучено до матеріалів справи отримані ним від директора відповідача-2 акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані посадовими особами позивача, однак не закриті (тобто не підписані генеральним директором позивача), які, за твердженням директора відповідача-2, не враховані при розрахунку позовних вимог, тоді як роботи за ними відповідачем-2 виконані повністю (т. 2, а.с. 49-78);

- крім того, до актів приймання виконаних будівельних робіт не ввійшли та залишились на Об`єкті будівництва матеріали, матеріальні ресурси і інструменти відповідача-2, загальна вартість яких складає 364 106,33 грн, що підтверджується Довідкою від 30.04.2023 за підписом директора відповідача-2 (т. 2, а.с. 54-55).

Позивач заперечив доводи відповідача-1 та зазначив наступне:

- відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї актів приймання виконаних будівельних робіт зазначено, які саме роботи виконані відповідачем-2, інші роботи, які не вказані в цих актах, підписаних сторонами, відповідачем-2 не виконано;

- на розгляді позивача не знаходяться інші акти приймання виконаних будівельних робіт;

- усі матеріали, устаткування та обладнання враховані при складанні актів приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами, відовідач-2 не звертався до позивача з вимогою про інвентаризацію використаних матеріалів, устаткування та обладнання по Договору;

- твердження відповідача-1 про те, що заявки на отримання коштів за Договором здійснюються відповідачем-2 після погодження ОСОБА_1 , не відповідають умовам Договору поруки;

- твердження відповідача-1 про те, що перерахування коштів позивачем здійснювалось не в порядку, визначеному Договором будівельного підряду, є безпідставними, оскільки даним договором не встановлено порядку подачі заявок, тоді як заявки надходили від відповідача-2 на електронну пошту представника позивача (роздруківки електронних листів та заявок долучено позивачем до матеріалів справи - т. 2, а.с. 84-159);

- Договором будівельного підряду не встановлено форму документа щодо надання фронту робіт, а доказом надання фронту робіт та їх виконання підрядником є підписані сторонами Угоди та акти приймання виконаних будівельних робіт;

- відповідач-2 повинен був виконати роботи у строки, вказані в Угодах, проте не виконав їх, тому відповідачі як солідарні боржники повинні сплатити штраф відповідно до п. 10.3 Договору;

- позивач звернув увагу, що роботи по Договору відповідач-2 повинен був завершити задовго до 24.02.2022 (початку введення на всій території України військового стану).

Відповідач-2 (ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг") правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

06.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (за договором - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Фінансовий будівельний холдинг" (за договором - підрядник) уклали Договір будівельного підряду №0201 (далі - Договір підряду).

Відповідно до умов п. 1.1.6, 2.1 генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов договору та проектної документації комплекс основних робіт по будівництву об`єкта ("Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва) та супутні загальнобудівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, а генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих генпідрядником, відповідно до умов договору.

Склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання Робіт, робіт з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію, та їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у Угодах до Договору. Строки (терміни) виконання Робіт за Угодами визначаються Угодами та/або Календарними графіками виконання робіт до відповідних Угод до Договору (п. 2.2 Договору).

Ціна Договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору. Ціна кожної окремої Угоди визначається на підставі Договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними розрахунками (п. 3.1 Договору).

Пунктами 3.2, 3.6 Договору визначено, що остаточна вартість Робіт, яку має сплатити генпідрядник на користь підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних сторонами на виконання цього Договору. Остаточна вартість матеріалів визначається у Актах. У разі зміни вартості матеріалів, підрядник підтверджує даний факт документами, що підтверджують вартість матеріалів (видаткові накладні та інше).

Підпунктом 1.1.17 пункту 1.1 Договору визначено, що Акти - акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В (або іншої довільної форми), що відображають фізичні обсяги використаних за звітний період матеріалів і Робіт, складені уповноваженим представником підрядника, погоджені та підписані уповноваженим представником генпідрядника згідно умов цього Договору. Вказані Акти надаються підрядником генпідряднику не частіше одного разу на місяць в строки згідно цього Договору.

Відповідно до п. 3.7 Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін в наступній послідовності (якщо інше не передбачено Угодою та Календарними графіками виконання робіт), зокрема:

- 3.7.1. Авансування Робіт здійснюється генпідрядником на підставі письмових заявок на авансування, які складаються підрядником за формою, визначеною Додатком №1 до даного Договору (надалі - Заявка). Сплата авансу здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів від дати отримання генпідрядником належно оформленої Заявки, та за умови відсутності зауважень щодо такої заявки. У випадку надання Заявки, яка не відповідає встановленій Додатком №1 до Договору формі, генпідрядник має право не проводити оплату такої Заявки. При цьому терміни виконання Робіт не переносяться.

- 3.7.3. При цьому підрядник не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів, зобов`язаний надати генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів у формі та порядку, визначених пунктом 7.2.44 Договору. Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці Робіт генпідрядник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних Актів, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Актів сторонами. Генпідрядник сплачує вартість лише фактично виконаних підрядником і прийнятих Робіт та використаних при виконанні Робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої Проектної документації.

Відповідно до п. 5.1 Договору, строки виконання Робіт та/або етапів Робіт визначаються сторонами у Календарному графіку виконання Робіт та/або Угодах до цього Договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що строки виконання Робіт можуть переглядатися сторонами тільки за їх взаємною згодою шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідних Додаткових угод до Договору/Угод до Договору.

Відповідно до п. 5.9 Договору підрядник не має права зупиняти виконання Робіт за цим Договором, крім випадків, передбачених п. 5.8. та підпунктами а), д) пункту 5.4 Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору датою прийняття виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником Робіт є дата підписання сторонами Актів окремо по кожній Угоді.

Розділом 6 Договору узгоджено порядок приймання робіт.

Відповідно до п. 6.2 Договору підрядник не пізніше 5 (п`ятого) числа звітного місяця надає Акти для узгодження обсягів фактично виконаних Робіт уповноваженими представниками Організації, що здійснює технічний нагляд та уповноваженими представниками генпідрядника на Об`єкті. Акти вважаються переданими генпідряднику належним чином, якщо на супровідному листі, до якого додано Акти, є підпис уповноваженої генпідрядником особи про їх отримання. Уповноважений представник Організації, що здійснює технічний нагляд, та уповноважений представник генпідрядника на Об`єкті в термін 5 (п`яти) календарних днів зобов`язані узгодити надані Акти, або надати свої обґрунтовані заперечення. Акти вважаються узгодженими представником Організації, що здійснює технічний нагляд за умови наявності його підпису та штампу "Обсяги, склад та якість робіт перевірено". Підрядник не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця, після узгодження з уповноваженими представниками Організації, що здійснює технічний нагляд та генпідрядника на Об`єкті, обсягів фактично виконаних Робіт, надає генпідряднику Акти, а генпідрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Актів. Підрядник надає генпідряднику зазначені Акти в паперовому вигляді не менш ніж у 3 (трьох) екземплярах, крім того в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу електронної пошти генпідрядника.

В разі несвоєчасного надання Актів та/або несвоєчасного надання податкових накладних на суму відповідних податкових зобов`язань згідно положень даного Договору та чинного законодавства України та/або несвоєчасного виправлення помилок в Актах, генпідрядник набуває право не приймати такі Роботи у поточному звітному періоді, а приймати їх для розгляду у наступному звітному місяці.

При цьому, підрядник зобов`язаний продовжувати виконувати Роботи за Договором/Угодами до нього в раніше погоджені сторонами строки, що визначені Договором/Угодами до нього без отримання оплати з боку генпідрядника за виконані Підрядником, але не прийняті генпідрядником Роботи. Відсутність оплати з боку генпідрядника за фактично виконані підрядником роботи, але не передані генпідряднику та/або не прийняті останнім, не може бути підставою для зупинення виконання Робіт підрядником (п. 6.3 Договору).

Згідно з пп. 8.1.11 п. 8.1 Договору генпідрядник має право не приймати до розгляду Акти, що передані йому неналежним чином.

Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 Договору визначено обов`язок генпідрядника здійснювати приймання Робіт, що були виконані підрядником якісно у відповідності до Проектної документації та ДБН, у строки та відповідно до умов, встановлених Договором, а також своєчасно сплачувати аванси та оплачувати виконані Роботи відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору підрядник зобов`язаний:

- 7.2.3. Дотримуватись строків виконання Робіт, а у разі їх порушення зі своєї вини нести встановлену цим Договором та чинним законодавством України відповідальність.

- 7.2.44. Не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів генпідрядником згідно з відповідною Заявкою, надати генпідряднику Звіт про цільове використання отриманих коштів за формою, встановленою Додатком №2 до даного Договору. При цьому, до Звіту про цільове використання отриманих коштів додаються належно завірені копії документів щодо підтвердження цільового використання коштів (придбання, оплату придбаних або поставлених матеріалів; придбання, оренду, оплату придбаних або поставлених техніки, механізмів; розрахунки із субпідрядниками і т.п.), як то: рахунків-фактур, договорів, актів, платіжних документів тощо.

У випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній Заявці, або підрядник не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів як це зазначено вище, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це: повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих підряднику на підставі відповідної Заявки та/або сплатити генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно відповідної Заявки суми та/або генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку Договору.

Відповідно до п. 10.5 Договору у випадку порушення підрядником положень п. 7.2.44. та/або п. 13.7. Договору в частині повернення авансу підрядником, генпідрядник набуває право притримати техніку, матеріали, обладнання або матеріали підрядника на Будівельному майданчику загальною вартістю притриманого майна підрядника, яка не перевищує суми боргу, до повного виконання підрядником своїх зобов`язань щодо повернення суми невикористаного авансу генпідряднику.

Пунктом 13.1 встановлено, що Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє впродовж 10 років з дати набрання чинності, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору будівельного підряду № 0201 від 06.08.19 сторони уклали ряд Угод:

- № 020102 від 02.09.2019 на суму 6 675 119,62 грн;

- № 020104 від 24.09.2019 на суму 1 677 191,82 грн (зі змінами, внесеними Додатковою угодою № від 18.10.2021);

- № 020115 від 25.02.2021 на суму 3 017 7887,66 грн (зі змінами, внесеними Додатковими угодами № 1 від 05.03.2021, № 2 від 30.03.2021, № 3 від 08.07.2021, № 4 від 28.09.2021, № 5 від 24.12.2021);

- № 020116 від 31.03.2021 на суму 4 0212 093,46 грн.

Загальна вартість робіт, які підрядник зобов`язався виконати на Об`єкті будівництва за наведеними Угодами становить 15 391 192,56 грн з ПДВ.

Аналіз змісту умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору будівельного підряду № 0201 від 06.08.2019, свідчить, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

Змістом частини 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 ЦК України та статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 199 ГК України визначено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦКУ).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 555 ЦК України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На забезпечення виконання зобов`язань підрядника - ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" був укладений тристоронній Договір поруки від 06.08.2019 між ТОВ "КАНБУД" (генпідрядник, позивач), громадянином України ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-1) та ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" (боржник, відповідач-2) (далі - Договір поруки) (т.1, а.с. 338-339).

Згідно з п. 1.1 Договору поруки поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед генпідрядником за невиконання або неналежне виконання боржником взятих на себе зобов`язань, що випливають із укладених між генпідрядником та боржником:

- Договору будівельного підряду № 0201 від 06.08.2019 на виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті будівництва: «Будівництво житлової та громадської забудови з автовокзалом на території вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, обмеженої вулицями Кільцева дорога, західною межею забудови по вулицях Теремківській та Жулянській і міською межею, у Голосіївському районі м. Києва» (далі - Об`єкт) та усіх додатків до нього;

- Угод, Додаткових угод, змін, доповнень та додатків до Договору будівельного підряду № 0201 від 06.08.2019, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому та є або будуть його невід`ємними частинами, які в подальшому у тексті разом іменовані "Договір будівельного підряду" п. 1.1 Договору поруки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки сторони встановлюють, що зобов`язання поручителя перед генпідрядником є безумовними і дотримання будь-яких умов, крім тих, що передбачені цим Договором та Договором будівельного підряду не потребують.

Згідно з п. 1.4 Договору поруки поручитель відповідає перед генпідрядником за виконання зобов`язання боржником за Договором будівельного підряду в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи відшкодування генпідряднику витрат та/або збитків, завданих порушенням боржником зобов`язань за Договором будівельного підряду, сплату неустойки (пені, штрафу), повернення генпідряднику не використаного або використаного не за призначенням авансу. Розмір відповідальності визначається Договором будівельного підряду.

Пунктом 1.5 Договору поруки узгоджено, що у разі порушення боржником зобов`язань по Договору будівельного підряду, поручитель і боржник відповідають перед генпідрядником як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право генпідрядника вимагати, виконання зобов`язань згідно цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.5 Договору поруки);

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Договором будівельного підряду, так і при невиконанні його в цілому (п. 1.6 Договору поруки).

Поручитель відповідає перед генпідрядником за порушення боржником зобов`язань, передбачених Договором будівельного підряду, у повному об`ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами і не залежно від того чи перебуває він з боржником у трудових відносинах та/або є учасником (власником) боржника (п. 1.7 Договору поруки).

Пунктом 2.1 Договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе по цьому Договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від генпідрядника. У вимозі повинно бути визначено невиконані боржником зобов`язання, а також вказаний перелік (в т.ч. розрахований розмір збитків, штрафів, пені, неустойки, що належать до сплати) зобов`язань, що належить виконати поручителю (п. 2.1 Договору поруки).

Згідно з п. 5.1 Договору поруки сторони визначають, що цей Договір підписаний на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 5.2 Договору поруки підписанням цього Договору поручитель підтверджує, що ознайомлений з текстом Договору будівельного підряду, обсягом зобов`язань (відповідальності) боржника за Договором будівельного підряду та надає свою згоду на внесення змін до Договору будівельного підряду, в т.ч. прийняття боржником додаткових зобов`язань (відповідальності) за Договором будівельного підряду без додаткового повідомлення поручителя, та поширення на них дії цього Договору в частині забезпечення їх виконання порукою. Підписанням цього Договору Боржник підтверджує, що ознайомлений з обсягом зобов`язань поручителя за цим Договором та надає свою згоду на прийняття поручителем додаткових зобов`язань за Договором і погоджується з цим.

Суд відзначає, що відповідач-2 (підрядник за Договором будівельного підряду/ боржник за Договором поруки) правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 17.01.2023, направлене на адресу місцезнаходження відповідача-2, яка підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва, у зв`язку з неврученням поштового відправлення за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/2552/23 було надіслано відпоідачу-2 за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про те, що відповідач-2 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Крім того, факт надання директором відповідача-2 ряду документів представнику відповідача-1, які були долучені відповідачем-1 до матеріалів справи, як то: добровільне опитування директора відповідача-2 адвокатом, довідка про матеріали та матеріальні ресурси від 09.05.2023 за підписом директора відповідача-2, акти приймання виконаних будівельних робіт, не підписані позивачем, підтверджує обізнаність відповідача-2 про розгляд Господарським судом міста Києва даної справи № 910/2552/23 за позовом ТОВ "КАНБУД" до громадянина України ОСОБА_1 , ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг". При цьому, суд бере до уваги, що згідно наявних в матеріалах справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" (відповідача-2) вбачається, що керівник цієї юридичної особи - Сисоєнко Ігор Дмитрович, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, наявність обмежень щодо представництва юридичної особи керівником не зазначена.

Оскільки відповідачем-2 не подано відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами, які не спростовані відповідачем-2 належними засобами доказування.

Як встановлено судом, позивач (генпідрядник) відповідно до умов пп. 3.7.1 п. 3.7 Договору здійснив авансування робіт за Угодами до Договору, перерахувавши відповідачу-2 (підряднику) кошти на загальну суму 11 261 294,22 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. У "призначенні платежу" наведених платіжних доручень зазначено про здійснення позивачем оплати за роботи за відповідною Угодою до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що заявки на авансування (пп. 3.7.1 п. 3.7 Договору) надсилались відповідачем-2 позивачу електронними листами. Роздруківки електронних листів та доданих них заявок відповідача-2 на авансування робіт згідно з Угодами до Договору наявні в матеріалах справи.

Твердження відповідача-1 про те, що перерахування коштів здійснювалось позивачем не в порядку, визначеному Договором, судом відхиляються як безпідставними, оскільки умовами Договору не встановлено порядок подання заявок підрядником (засобами поштового або електронного зв`язку або нарочно, тощо).

Судом враховано, що наявні в матеріалах справи заявки на авансування Робіт відповідають встановленій Додатком №1 до Договору формі (пп. 3.7.1 п. 3.7 Договору). Докази, які б спростовували направлення відповідачем-2 позивачу заявок на авансування робіт засобами електронного зв`язку - в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень відповідача-2 щодо отримання ним здійсненого позивачем авансування робіт за Угодами на загальну суму 11 261 294,22 грн.

Також, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем-2 позивачу коштів такого авансування (повністю або частково) як таких, що перераховані позивачем безпідставно або помилково.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України доведено факт здійснення позивачем на рахунок відповідача-2 авансування робіт за Угодами до Договору на загальну суму 11 261 294,22 грн.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 3.7.3 п. 3.7 та пп. 7.2.44 п. 7.2 Договору відповідач-2 (підрядник) був зобов`язаний не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня перерахування йому грошових коштів позивачем (генпідрядником), надати позивачу Звіт про цільове використання отриманих коштів разом з належно завіреними копіями документів щодо підтвердження цільового використання коштів (придбання, оплату придбаних або поставлених матеріалів; придбання, оренду, оплату придбаних або поставлених техніки, механізмів; розрахунки із субпідрядниками і т.п.), як то: рахунків-фактур, договорів, актів, платіжних документів тощо.

Враховуючи зміст п. 3.2, 3.6, пп. 3.7.3 п. 3.7 Договору, належними доказами цільового використання підрядником отриманих ним коштів є Звіти про цільове використання отриманих коштів, а також підписані сторонами щомісячні Акти, на підставі яких генпідрядник здійснює сплату вартості фактично виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником Робіт та використаних при виконанні Робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої Проектної документації.

Матеріали справи не містять наданих відповідачем-2 позивачу Звітів про цільове використання отриманих від позивача коштів.

Водночас, позивач зазначив, що відповідач-2 (підрядник) виконав та передав позивачу (генпідряднику) роботи за Угодами до Договору на загальну суму 8 858 477,40 грн згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт за 2021 та 2022 роки, перелік яких наведено на стор. 4, 5 позовної заяви.

Судом досліджено, що фактично до позовної заяви додано копії актів за грудень 2021 року та за 2022 рік, тоді як решта актів (за 2021 рік) були знищені в будівлі складу ТОВ "ЛОГІСТК ГРУПП ЛТД" під-час активних бойових дій, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Акту про пожежу від 05.05.2022, Акту обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації та договір з ТОВ "УКРАЇНСЬКА АРХІВНА КОМПАНІЯ-АРХІВ", Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Договору № 51147/Жх про надання комплексу послуг по зберіганню документів (а.с. 147-159, т. 1).

Отже, суд виходить з того, що роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт за 2021 рік враховано позивачем як роботи, виконані відповідачем-2, відповідно такі акти підтверджують цільове використання відповідачем-2 отриманих ним від позивача коштів, такі обставини підтверджується позивачем.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми Господарського процесуального кодексу України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зважаючи на ст. 79 ГПК України, враховуючи надані позивачем докази та встановлені на їх підставі обставини у сукупності, суд доходить висновку, що більш вірогідним є виконання відповідачем-2 робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт за 2021 рік, перелік яких наведено на стор. 4, 5 позовної заяви, аніж їх невиконання, враховуючи при цьому, що відповідач-2 жодним чином не заперечив факт виконання ним робіт за такими актами.

Щодо актів приймання виконаних будівельних робіт за 2022 рік суд зазначає наступне.

Дослідивши долучені позивачем до позовної заяви акти приймання виконаних будівельних робіт за 2022 роки, судом встановлено, що вказані у цих актах будівельні роботи належним чином виконані відповідачем-2 (підрядником) та прийняті позивачем (генпідрядником) без зауважень щодо якості, кількості та вартості, що підтверджується підписами уповноважених осіб підрядника та генпідрядника на актах, які скріплені печатками сторін.

Дослідивши долучений позивачем до позовної заяви акт приймання виконаних будівельних робіт № 2675 за листопад 2022 року (додаток № 117 (а.с. 67-89 т. 2), судом встановлено, що цей акт підписаний лише з боку генпідрядника (позивача). Водночас, суд бере до уваги, що роботи за цим актом враховуються позивачем як виконані відповідачем-2, тобто визнаються позивачем.

Отже, акти приймання виконаних будівельних робіт за 2021 та 2022 рік, на які посилається позивач у позовній заяві, підтверджують виконання відповідачем-2 та прийняття позивачем робіт за Угодами №020102 від 02.09.2019; № 020104 від 24.09.2019; № 020115 від 25.02.2021; № 020116 від 31.03.2021 до Договору будівельного підряду на загальну суму 8 858 477,40 грн.

Щодо актів приймання виконаних будівельних робіт за червень та жовтень 2022 року, які були долучені відповідачем-1 до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Акти, долучені відповідачем-1 до матеріалів справи не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, оскільки ці акти містять підпис особи, що здійснює технагляд.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ні Договір, ні Угоди до Договору не містять визначених уповноважених представників Організації, що здійснює технічний нагляд, та уповноважених представників генпідрядника на Об`єкті, саме які мали право підписувати акти приймання виконаних будівельних робіт. Сторони під час розгляду справи не подали суду доказів, які б підтверджували надання певним особам Організації, що здійснює технічний нагляд, та певним особам генпідрядника на Об`єкті права узгодження обсягів фактично виконаних Робіт та, відповідно, підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Водночас судом встановлено, що вищенаведені акти не містять підписів уповноважених представників (керівників генпідрядника (позивача) та підрядника (відповідача-2).

Отже, акти приймання виконаних будівельних робіт, які були долучені відповідачем-1 до матеріалів справи, не підписані у порядку, передбаченому п. 6.2 Договору. При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ці акти передавались відповідачем-2 на підписання уповноваженій особі позивача, зокрема, супровідних листів з підписом уповноваженої особи позивача про їх отримання.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач відмовився від прийняття робіт та підписання вищенаведених актів.

Так, частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Суд звертає увагу, що вищенаведені акти приймання виконаних будівельних робіт, долучені відповідачем-1 до матеріалів справи фактично не підписані підрядником (відповідачем-2) та не містять зазначення у порядку ч. 4 ст. 882 ЦК України про відмову генпідрядника (позивача) від їх підписання.

Суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що до актів приймання виконаних будівельних робіт, які надані позивачем, не ввійшли матеріали, матеріальні ресурси і інструменти відповідача-2, які залишились на Об`єкті будівництва, загальна вартість яких складає 364 106,33 грн, що підтверджується відповідачем-1 Довідкою від 30.04.2023, яка підписана директора відповідача-2. Проте, така довідка не є належними та допустимим доказом у спірних правовідносинах, оскільки відповідно до п. 3.6 Договору остаточна вартість матеріалів визначається у Актах, тобто саме Акти, підписані уповноваженими представниками сторін є належними та допустимими доказами здійснених підрядником витрат матеріалів, матеріальних ресурсів і інструментів.

Стосовно проведеного адвокатом відповідача-1 ОСОБА_2 добровільного опитування громадянина України ОСОБА_3 (директор і співвласник ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг", за результатами якого адвокатом складено письмовий документ - "Добровільне опитування громадянином адвоката", який долучено до матеріалів справи (далі - Опитування), суд зазначає таке.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд звертає увагу, що за змістом приписів частини 1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 88 ГПК України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Частиною 2 статті 88 ГПК України передбачено, що заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Частиною 3 статті 88 ГПК України встановлено, що підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Таким чином, показання свідків викладаються у заяві свідка, тоді як виклад показань свідків у формі Опитування не передбачено приписами ГПК України.

Зі змісту наданого відповідачем-1 Опитування вбачається, що підпис особи, яка опитувалась адвокатом, не посвідчений нотаріусом, при цьому зі змісту такого Опитування не вбачається, що опитувана особа дала згоду на допит її як свідка.

Отже, приписами ГПК України не передбачено виклад показань свідків у формі Опитування, при цьому надане відповідачем-1 Опитування не є заявою свідка, оскільки складене без дотримання вимог ст. 88 ГПК України. У свою чергу, таке Опитування не приймається судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження спірних обставин.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено, а відповідачами-1, 2 не спростовано, факт виконання відповідачем-2 та прийняття позивачем за Угодами №020102 від 02.09.2019; № 020104 від 24.09.2019; № 020115 від 25.02.2021; № 020116 від 31.03.2021 до Договору будівельного підряду робіт на загальну суму 8 858 477,40 грн.

Крім того, 18.02.2021 відповідач-2 повернув позивачу кошти в сумі 117 157,00 грн за Угодою № 02102, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів виконання відповідачем-2 робіт на суму 2 285 659,82 грн або повернення цих коштів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 в порушення пп. 3.7.3 п. 3.7, пп. 7.2.44 п. 7.2 Договору не підтвердив використання ним за цільовим призначенням авансованих йому позивачем коштів у розмірі 2 285 659,82 грн (11 261 294,22 грн, загальна сума сплачених позивачем авансів - 8 858 477,40 грн, загальна сума виконаних відповідачем-2 робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними сторонами, - 117 157,00 грн, повернутих 18.02.2021 за Угодою № 02102 = 2 285 659,82 грн).

Кінцевим строком виконання відповідачем-2 робіт сторони узгодили: №020102 від 02.09.2019 - до 30.06.2020; № 020104 від 24.09.2019 - до 30.11.2021 з урахуванням підписаних додаткових угод; № 020115 від 25.02.2021 - до 15.01.2022 з урахуванням підписаних додаткових угод; № 020116 від 31.03.2021 - до 30.07.2021.

Вдповідач-2 жодним чином не заперечив щодо порушення позивачем строку виконання зобов`язань щодо сплати авансів, що призвело б до затримки виконання робіт.

Абзацем 2 підпункту 7.2.44 пункту 7.2 Договору передбачено, що у випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням, вказаним у відповідній Заявці, або підрядник не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це: повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину, перерахованих підряднику на підставі відповідної Заявки та/або сплатити генпідряднику штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) % від перерахованої згідно відповідної Заявки суми та/або генпідрядник набуває право на розірвання в односторонньому порядку Договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки відповідач-2 не надав позивачу підтверджуючих документів стосовно перерахованого позивачем авансу за Угодами, зокрема звітів про цільове використання отриманих коштів згідно з п. 7.2.44 Договору, та прострочив виконання робіт за Угодами, позивач, керуючись пп. 7.2.44 п. 7.2 Договору, нарахував солідарно відповідачам штраф у сумі 1 142 829,91 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення солідарно з відповідача-2 та відповідача-1 1 306 543,03 грн штрафу, нарахованого відповідно до п. 10.3 Договору.

Відповідно до п. 10.3 Договору встановлено, що за невиконання підрядником умов Договору, щодо строків виконання та/або передачі Робіт, або порушення підрядником строків усунення недоліків у Роботах або зупинення Робіт без належних підстав, згідно умов Договору, підрядник сплачує генпідряднику штраф в розмірі 20 (двадцять) % від ціни Договору.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалось відповідачами, що відповідач-2 не виконав роботи у строки, узгоджені позивачем та відповідачем-2 в Угодах до Договору, а відтак, наявні підстави для сплати відповідачем-2 штрафу згідно з п. 10.3 Договору у розмірі 20 (двадцять) % від ціни Договору.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.1 Договору сторони узгодили, що ціна Договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору. Ціна кожної окремої Угоди визначається на підставі Договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними розрахунками.

Як встановлено судом, загальна вартість Робіт за Угодами становить 15 391 192,56 грн, отже ціна Договору становить вказану суму.

Суму штрафу на підставі п. 10.3 Договору, заявлену до стягнення солідарно з відповідачів-1, 2 у розмірі 1 306 543,03 грн, позивачем розраховано як 20% від несвоєчасно виконаних робіт на суму 6 532 715,16 грн ( 15 391 192,56 грн (ціна Договору згідно з підписаними сторонами Угодами до Договору) - 8 858 477,40 грн (сума виконаних та прийнятих робіт) 6 532 715,16 грн).

Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судом встановлено, що він виконаний арифметично вірно та відповідає обставинам справи.

Судом було встановлено, що згідно з п. 1.4, 1.5 Договору поруки відповідач-1 (поручитель) відповідає перед позивачем (генпідрядником) за виконання зобов`язання відповідачем-2 (боржником) за Договором будівельного підряду в тому ж обсязі, що і відповідач-2, включаючи, зокрема, сплату неустойки (пені, штрафу), повернення позивачу не використаного або використаного не за призначенням авансу. У разі порушення відповідачем-2 зобов`язань по Договору будівельного підряду, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

29.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідачів Вимогу за вих. № 618 від 28.11.2022 про повернення авансу та оплату штрафу.

Відповідач-2, а рівно і відповідач-1 як поручитель за невиконання або неналежне виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов`язань за Договором/Угодами до Договору, відповіді на вимоги позивача не надав, суму сплачених позивачем авансів, використання яких не підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт, та суму штрафу (пп. 7.2.44 п. 7.2, п.10.3 Договору) не сплатив.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази, подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідачі-1,2 не надали суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, під час розгляду справи представником відповідача-1 було заявлено клопотання про зменшення штрафу, розмір якого є більшим за суму основної заборгованості, що є неспівмірним у розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Однак, при цьому, неустойка не повинна набувати ознак каральної санкції.

Тобто господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та те, що розмір заявлених до стягнення санкцій перевищує розмір суми заборгованості за Договором підряду, суд дійшов висновку про зменшення загального розміру штрафу на 50% та відповідно стягненню з відповідачів солідарно підлягає штраф у сумі 1 224 686,47 грн.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову не спростовує.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів повністю, оскільки штрафні санкції зменшені за ініціативою суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з громадянина України ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг" (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, буд. 8А, офіс 618; ідентифікаційний код 39115189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код 39167127) 2 285 659 грн 82 коп. заборгованості та 1 224 686 грн 47 коп. штрафу.

3. В іншій частині вимог - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг" (03115, м. Київ, вул. Феодори Пушиної, буд. 8А, офіс 618; ідентифікаційний код 39115189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код 39167127) 35 512 грн 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15; ідентифікаційний код 39167127) 35 512 грн 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.09.2023.

Суддя А.І. Привалов