Постанова

від 23.04.2024 по справі 910/2552/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 910/2552/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 23.04.2024;

приватний виконавець: Гненний Д.А.;

від стягувача: не з`явились;

від боржника 1: не з`явились;

від боржника 2: Дикий Ю.О. - адвокат, посвідчення № КВ 5870;

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 (повний текст - 19.02.2024)

у справі № 910/2552/23 (суддя - Привалов А.І.)

за скаргою ОСОБА_1

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД"

до ОСОБА_1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг"

про стягнення 4 735 032,76 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

21.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшла скарга представника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, в якій заявник просить суд:

- поновити пропущений строк на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, вчинені у виконавчому провадженні НОМЕР_3 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2552/23 від 27.09.2023;

- прийняти до розгляду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2552/23 від 27.09.2023;

- зупинити стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2552/23 від 27.09.2023 до розгляду скарги по суті;

- витребувати у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича для огляду судом матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_2;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 та земельних ділянок: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );

- визнати недійсними звіти про незалежну оцінку майна: - квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 та земельних ділянок: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), які на праві власності належать ОСОБА_1 , проведені суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "КВОЛІТАС" станом на 13.11.2023 р. в межах виконавчого провадження НОМЕР_3.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 (дата складання повного тексту 19.02.2024) відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2552/23 від 27.09.2023, - повністю.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 28.02.2024 (через електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 29.02.2024), в якій просить прийняти її до розгляду, відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2552/23 від 27.09.2023.

04.03.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/2552/23. Розгляд справи було призначено на 02.04.2024.

14.03.2024 (через Електронний суд) від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, який приймається судом до спільного провадження в порядку ст. 263 ГПК України.

21.03.2024 до суду апеляційної інстанції від суду першої інстанції надійшли матеріали оскарження.

01.04.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою витребував у Господарського суду міста Києва матеріали всієї справи № 910/2552/23.

В судовому засіданні 02.04.2024 було відкладено розгляд апеляційної скарги через відсутність матеріалів справи на 23.04.2024.

04.04.2024 із суду першої інстанції надійшли витребувані матеріали справи.

В судове засідання 23.04.2024 з`явились: представник апелянта, який підтримав апеляційну скаргу у даній справі та приватний виконавець, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник стягувача в судове засідання 23.04.2024 не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 08.04.2024 про доставку 04.04.2024 в особистий кабінет ухвали суду від 02.04.2024. Представник боржника 2 в судове засідання 23.04.2024 також не з`явився, повідомлявся судом за належною адресою, що відповідає витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також в судовому засіданні 23.04.2024 судом апеляційної інстанції було встановлено, що в матеріалах електронної справи № 910/2552/23 наявна копія звіту про незалежну оцінку майна (однокімнатної квартири, що належить ОСОБА_1 , загальною площею 42,10 кв.м., житловою площею 20,50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_17 ; дата оцінки: 13.11.2023), тоді як в матеріалах паперової справи вказаний звіт відсутній. Оглянувши оригінал вказаного звіту в судовому засіданні 23.04.2024, суд апеляційної інстанції долучив копію останнього до матеріалів справи. Окрім цього, в судовому засіданні 23.04.2024 було з`ясовано питання направлення апелянту вимоги про надання доступу до арештованого майна для проведення огляду, оглянуто оригінали доказів направлення та отримання вимоги (копії яких долучено до матеріалів справи).

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Так, апелянт зазначив, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її такою, що прийнята при неповному з`ясуванні усіх обставин справи.

За доводами скаржника, згідно з частиною шостою статті 9 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Апелянт вважає, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

При цьому, скаржник зазначив, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; (п. 51 НС № 1).

Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що оцінювачем не було проведено огляд квартир та земельних ділянок, вартість яких визначена оскаржуваними звітами.

Окрім цього, скаржник зазначив, що зазначені порушення свідчать і про незаконність дій приватного виконавця щодо визначення вартості нерухомого майна боржника, оскільки відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснював відповідні дії щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

А тому апелянт просив оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнивши скаргу на дії приватного виконавця.

5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в ньому доводів

Так, приватний виконавець зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою з урахуванням наступного.

Приватний виконавець зазначив, що опис та арешт нерухомого майна боржника (квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 та земельних ділянок: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_14; кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_14; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 ) проводився приватним виконавцем 12.10.2023.

Належним чином завірені копії постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника були направлені 13.10.2023 сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 0304011425436 копії постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 були отримані особисто ОСОБА_1 31.10.2023.

Разом з цим, виконавець зазначив, що боржником було проігноровано вимогу приватного виконавця щодо забезпечення доступу до об`єктів нерухомого майна. А тому приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 12.10.2023 було проведено опис нерухомого майна боржника. Через що приватний виконавець вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

6. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Частиною 1 ст. 1 ГПК встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, які знаходяться у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема, щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18), від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19.

Згідно зі статтею 20 ЗУ «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Щодо доводів апелянта про недотримання норм чинного законодавства при складанні звітів про оцінку майна через відсутність огляду об`єктів оцінки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктами 15, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1) регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, та повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Відповідно до статті 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільше повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

В судовому засіданні 23.04.2024 приватним виконавцем було зазначено про незабезпечення боржником (власником майна) доступу до майна. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, в матеріалах справи наявна копія вимоги № 11592 від 05.10.2023, в якій приватний виконавець просив забезпечити 12.10.2023 з 09:00 до 18:00 доступ до квартир. При цьому, виконавець також зазначив, що боржник не позбавлений права узгодити з приватним виконавцем конкретно визначений час для проведення виконавчих дій 12.10.2023 за вказаним телефоном.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи приватного виконавця в частині можливості узгодження дати проведення виконавчих дій відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки у вимозі зазначено лише щодо можливості узгодження часу провадження виконавчих дій, що мали відбутись 12.10.2023.

Разом з цим, з оригіналів доказів відправки вказаної вимоги (що були оглянуті в судовому засіданні 23.04.2024, та копію яких долучено до матеріалів справи) вбачається, що отримано вказану вимогу боржником було лише 01.11.2023.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримавши відповідну вимогу лише 01.11.2023, боржник (ОСОБА_2) фізично був позбавлений можливості забезпечити доступ до арештованих квартир 12.10.2023, оскільки навіть не був обізнаний про направлення такої вимоги. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що приватний виконавець, направляючи таку вимогу лише 06.10.2023, мав допускати можливість неотримання боржником такої вимоги та забезпечення доступу до нерухомого майна вже 12.10.2023.

А тому доводи приватного виконавця в частині незабезпечення доступу боржника до арештованих квартир - відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані. Водночас, такі дії виконавця були вчинені з метою накладення арешту на майно боржника, а не на визначення його вартості. Тому, вказане не стосується предмету доведення саме за скаргою, яка була розглянута судом першої інстанції і ухвали, яка переглядається судом апеляційної інстанції.

Щодо невідповідностей, що містяться в оскаржуваних звітах про незалежну оцінку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши в судовому засіданні 23.04.2024 оригінали звітів про незалежну оцінку та матеріали виконавчого провадження (а також долучивши до матеріалів справи копій матеріалів, які були наявні в електронній формі, однак відсутні у паперовій) встановив, що доводи скаржника про те, що інформація вказана у всіх звітах (щодо оцінки квартир) в частині опису технічного стану є ідентичною, підлягають врахуванню.

Так, в розділі 3: «Характеристика об`єкта оренди» оцінювач вказав наступні характеристики квартир: «Коридор - Вхідні двері металеві. Покриття підлоги - лінолеум, що вимагає заміни. Стіни оздоблені старими шпалерами низької цінової категорії, стеля оздоблена водоемульсійними сумішами. Кухня - Двері дерев?яні. Вікна металопластикові. Стіни оздоблені старими шпалерами низької цінової категорії, стеля оздоблена водосмульсійними сумішами. Покриття підлоги - лінолеум, що вимагає заміни. Житлові кімнати № 1 - Двері дерев?яні. Вікна металопластикові. Стіни оздоблені старими шпалерами низької цінової категорії, стеля оздоблена водоемульсійними сумішами. Покриття підлоги - лінолеум, що вимагає заміни. Санвузол - Двері дерев?яні. Сантехніка вітчизняна у задовільному стані. Стіни оздоблені водоемульсійними сумішами, покриття підлоги - керамічна плитка. Стеля оздоблена водоемульсійними сумішами. Вбиральня - Двері дерев?яні. Сантехніка вітчизняна у задовільному стані. Стіни пофарбовані водоемульсійними сумішами, покриття підлоги - керамічна плитка. Стеля оздоблена водоемульсійними сумішами».

У вказаному ж розділі після наведених характеристик було вказано інформацію про те, що оцінювач не проводив обстеження об`єкта оцінки у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та через запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України у боротьбі з пандемією COVID-19. А також вказана інформація про те, що «визначити технічну відповідність не являлось можливим, оскільки оцінювач не проводив зовнішнього та внутрішнього об`єкта оцінки». Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника в цій частині щодо невідповідностей, зазначених оцінювачем у звіті - є обґрунтованими та такими, що приймаються судом апеляційної інстанції. Так, надаючи характеристику об`єкта оренди (з однієї сторони) та зазначаючи про нездійснення проведення зовнішнього та внутрішнього об`єкта оцінки, в тому числі його огляду, висновки оцінювача є нелогічними, та такими, що суперечать один одному.

Суд апеляційної інстанції в цій частині також приймає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, що постановою КМУ від 27 червня 2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тоді як щодо введення воєнного стану в Україні - вказане не свідчить про відсутність можливості отримати доступ до вказаним приміщень саме в жовтні-листопаді 2023 року.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки, зокрема, шляхом доступу до нього.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції також зазначає, що матеріали справи містять довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, що були сформовані (05.12.2023, тобто менше ніж через місяць після проведеної незалежної оцінки) на сайті Фонду державного майна України, адвокатом скаржника. Так, з вказаних довідок вбачається, що вартість об`єктів нерухомості (квартир), по яким проводилась оцінка відрізняється на 400 000,00 - 600 000,00 грн.

Судом апеляційної інстанції було досліджено розбіжності у вартості квартир та земельних ділянок згідно звітів про незалежну оцінку та сформованих довідок про вартість майна та встановлено наступне:

вартість квартири АДРЕСА_1 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 1 030 600,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 633 601,84 грн;

вартість квартири АДРЕСА_2 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 1 290 100,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 609 707,23 грн;

вартість квартири АДРЕСА_3 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 868 600,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 332 120,69 грн;

вартість квартири АДРЕСА_4 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 904 600,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 510 152,22 грн;

вартість квартири АДРЕСА_5 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 911 800 грн, тоді як згідно довідки - 1 531 302,50 грн;

вартість квартири АДРЕСА_6 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 886 600,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 474 281,62 грн;

вартість квартири АДРЕСА_7 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 890 100,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 485 042,80 грн;

вартість квартири АДРЕСА_8 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 1 261 300,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 650 450,49 грн;

вартість квартири АДРЕСА_9 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 800 100,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 372 118,09 грн.

вартість квартири АДРЕСА_10 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 843 400,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 396 744,62 грн;

вартість квартири АДРЕСА_11 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 1 268 500,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 661 362,56 грн;

вартість квартири АДРЕСА_12 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 879 300,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 409 055,40 грн;

вартість квартири АДРЕСА_16 згідно звіту про незалежну оцінку майна становить - 879 300,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 409 055,40 грн.

Тоді як по вартості земельних ділянок також наявні наступні розбіжності:

згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість земельної ділянки кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_20 становить - 339 100,00 грн, тоді як згідно довідки - 593 786,50 грн;

згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість земельної ділянки кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_20 становить - 147 900,00 грн, тоді як згідно довідки - 59 792,96 грн;

згідно звіту про незалежну оцінку майна вартість земельної ділянки кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 становить - 2 294 600,00 грн, тоді як згідно довідки - 1 143 523,67 грн.

При цьому, аналогічно звітам про незалежну оцінку квартир (сформованими 05-06.12.2023), при оцінюванні земельних ділянок оцінювачем також було зазначено про те, що огляд об`єкта оцінки не здійснювався.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі 308/12150/16-ц, відповідно до якої реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості. Або ж надмірне завищення вартості такого майна, що свідчить про необ`єктивну оцінку такого майна.

Отже, з урахуванням вказаного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує доводи скаржника, що при здійсненні оцінки суб`єктом оціночної діяльності та при складанні звітів оцінювачем було допущені розбіжності щодо характеристик майна, враховуючи ту обставину, що огляд таких квартир та земельних ділянок оцінювачем не здійснювався, про причини нездійснення огляд не зазначено, застережень щодо вартості не вказано. А тому з урахуванням наявності в матеріалах справи доказів, що підтверджують суттєві розбіжності у вартості майна, а також суперечності у самих звітах - вказані звіти не є належним підтвердженням вартості арештованого майна.

У свою чергу, у всіх звітах про вартість майна відсутні причини неможливості особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17. Водночас, загальна інформація, зазначена в іншому розділі про непроведення огляду із посиланням на дію воєнного стану та карантинних обмежень (які на дату оцінки були вже скасовані) - не є дотриманням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга боржника 1 підлягає задоволенню в частині визнання недійсними наступних звітів про незалежну оцінку майна: квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 та земельних ділянок: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), які на праві власності належать ОСОБА_1 , проведені суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "КВОЛІТАС" станом на 13.11.2023 у межах виконавчого провадження НОМЕР_3.

Водночас, щодо інших вимог скарги (незадоволених ухвалою суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного перегляду), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Звертаючись із першою скаргою на дії приватного виконавця, заявник просив: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо проведення опису та арешту майна боржника; скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про опис та арешт майна боржника від 12.10.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; а також визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна ОСОБА_1 ; визнати недійсними звіти про незалежну оцінку майна.

Тоді як звертаючись із даною скаргою (другою), яка була розглянута судом першої інстанції та за результатами якої переглядається ухвала судом апеляційної інстанції, заявник просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 лише щодо визначення вартості нерухомого майна ОСОБА_1 , а також визнати недійсними звіти про незалежну оцінку майна.

Таким чином, підстави та вимоги скарги були спрямовані та обґрунтовані лише неправомірним визначенням вартості арештованого майна. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що дії виконавця щодо накладення арешту на майно, проведення огляду такого майна саме приватним виконавцем з метою накладення арешту - не входить до предмету доведення, та, відповідно, з`ясування при розгляді даної скарги. Оскільки доводи скаржника стосується фактично лише визначення вартості спірного майна, оцінка якого, фактично, була здійснена саме незалежним оцінювачем. А тому суд апеляційної інстанції не встановив протиправності дій саме приватного виконавця щодо визначення вартості майна, виходячи із підстав скарги. При цьому, скаржник ототожнює підстави визнання неправомірними дії виконавця в частині вчиненні дій щодо накладення арешту на майно із діями оцінювача щодо визначення вартості майна.

Водночас, щодо підстав для задоволення вимог про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, а також вимоги про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна ОСОБА_1 - суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки скаржник не зазначив, які дії чи бездіяльність виконавця не узгоджуються із законодавством про виконавче провадження в частині визначення вартості арештованого майна. Тоді як в іншій частині скарга підстав не містить.

В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №2-2394/10, відповідно до якої питання зупинення вчинення виконавчих дій - це виключні повноваження виконавця під час виконавчого провадження, тому задоволення скарги в частині зупинення вчинення виконавчих дій - не підлягає задоволенню. А тому апеляційна скаргу на ухвалу та, відповідно, скаргу на дії приватного виконавця слід задовольнити частково.

Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції повністю, оскільки підставою для відмови в задоволенні скарги було визначено наступне: «…під час опису та арешту майна особисто оглядав арештоване нерухоме майно та здійснював його фотофіксацію. В подальшому вказані фотографії були надані оцінювачу для врахування стану об`єктів оцінки під час визначення ринкової вартості майна. Водночас, будь-яких інших звітів про оцінку нерухомого майна боржника, які б спростовували факти, наведені у звітах, виготовлених ТОВ «КВОЛІТАС», скаржником суду надано не було...». Вказане свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а як наслідок - неправильне застосування норм матеріального права (пункт 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 277, 271 ГПК України.

Судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги покладається на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 280, ст. 282, ст. 339-344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/2552/23 - задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 у справі № 910/2552/23 - скасувати. Задовольнити скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича частково.

Визнати недійсними звіти про незалежну оцінку майна: квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 та земельних ділянок: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106 площею 0,065 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), які на праві власності належать ОСОБА_1 , проведені суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "КВОЛІТАС" станом на 13.11.2023 у межах виконавчого провадження НОМЕР_3.

3. В решті задоволення скарги та апеляційної скарги - відмовити.

4. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича (ІПН НОМЕР_4, АДРЕСА_18 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_19 ) 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

6. Матеріали справи направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.04.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім