Вирок

від 01.09.2023 по справі 529/1660/22

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1660/22

Провадження № 1-кп/529/105/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 22022220000002261 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця селища Шевченкове Шевченківського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (Російської Федерації), мешкав в смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області.

24.02.2022 Російською Федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й населених пунктів Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , як житель вказаної громади, за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.

Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.

Починаючи з 25.02.2022 невстановлені представники збройних сил Російської Федерації спільно з представниками окупаційної адміністрації смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, спрямовували свою діяльність на створення незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Шевченківської територіальної громади, всупереч порядку передбаченого чинним законодавством України, з метою закріплення окупаційної влади, яка сприятиме у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також впливу на мешканців Шевченківської територіальної громади з метою виконання останніми вказівок та розпоряджень окупаційної влади, в тому числі мінімізації акцій спротиву представникам держави-агресора та окупаційної адміністрації.

ОСОБА_4 , будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого з 25.02.2022 смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, умисно вчиняв дії, спрямовані на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, її збройних формувань, за наступних обставин.

Після того, як з 25.02.2022 на тимчасово окупованій території смт Шевченкове представниками окупаційної влади було припинено нормальну роботу державних установ та господарських підприємств України, ОСОБА_4 , будучи особою, негативно налаштованою до представників правоохоронних органів України, оцінивши ситуацію, що склалася, у період з третьої декади квітня 2022 року по кінець червня 2022 року, керуючись антидержавницькими мотивами, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу ворогу і підтримку його збройних формувань.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади, а також інтересам держави України, злочинно, використовуючи свою обізнаність про місця мешкання місцевих жителів, активно допомагав представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів.

З цією метою ОСОБА_4 співпрацював із представниками збройних формувань держави-агресора на території Шевченківської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, допомагав представникам збройних формувань виявляти учасників АТО, працівників правоохоронних органів, громадян України, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, на виконання незаконних вказівок представників збройнихформувань держави-агресора допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України.

У вказаний період часу, ОСОБА_4 , діючи добровільно, умисно, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, постійно перебуваючи у колі осіб з числа представників військових збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, які переміщувалися по вищевказаному населеному пункту на автомобілях з маркуванням латинською буквою «Z», що відповідно до загальнодоступних відкритих даних, розміщених у всесвітній мережі «Інтернет», є офіційним маркуванням збройних формувань держави-агресора, які вторглися на суверенну територію України, добровільно надавав їм інформацію про місце мешкання учасників АТО, осіб, які негативно налаштовані до представників окупаційних військ, працівників поліції, а також допомагав облаштовувати блокпости, тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, добровільно, умисно, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом виконання усних вказівок представників збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове.

Згідно з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора.

Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор вважав, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинено останнім, тому просить суд визнати його винуватим та призначити покарання за ст. 111-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних органах, установах і організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форм власності на строк 15 років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України не визнав. Вказав, що жодного інкримінованого злочину не вчиняв, є патріотом України, завжди діяв лише на користь інтересам України, його затримання відбулося внаслідок неправдивих звинувачень поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в свою чергу є колаборантами. Зазначав, що його невинуватість підтверджена показаннями свідків, а стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження його винуватості. Також в судовому засіданні від 19.05.2023 та в клопотанні від 28.07.2023 просив визнати недопустимими докази, а саме: "Грамота ОСОБА_9 від 01.05.2022; "Благодарность ОСОБА_9 від 16.06.2022; "Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номера та дати; "Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового договору. Обвинуваченим вказано, що ці докази є недопустимими, оскільки були зібрані на підставі доручення, а не на підставі постанови щодо визначення слідчих у кримінальному провадженні, тому протокол огляду речових доказів проведено неналежним суб`єктом. Крім того обвинувачений вказав, що був затриманий без жодної правової підстави - 10.09.2022, хоча протокол його затримання складений лише 14.09.2022, під час його незаконного затримання, він був побитий працівниками поліції, факт нанесення йому тілесних ушкоджень підтверджено листом ІТТ та Журналом первинного обстеження. Просив визнати його невинуватим та виправдати його.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 вказав, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів щодо винуватості його підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, в зв`язку з чим просив його виправдати. Зазначив, що жоден із свідків, які були заявлені стороною обвинувачення на досудовому слідстві не підтвердили колабораційну діяльність обвинуваченого, натомість в судовому засіданні було встановлено проукраїнську позицію обвинуваченого, який під час окупації надавав прихисток громадянам, які цього потребували, співав українські пісні, носив українську форму, висловлював своє невдоволення окупантам, внаслідок чого піддавався неодноразовому побиттю, що підтверджується як поясненнями свідків, так і наявними фотографіями у кримінальному провадженні.

Докази надані сторонами кримінального провадження та надання їм оцінки судом.

Докази сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого статтею 111-2 КК України, посилається на показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, а саме:

-показаннями ОСОБА_12 , яка вказала, що обвинувачений в її присутності погрожував ОСОБА_7 , що коли зміниться влада, то він вб`є його. Поняття зміни влади вона розцінювала, як окупаційної, оскільки станом на 09.03.22 коли ці події мали місце, повна окупація Шевченкове ще не відбулося і вона з колегами здійснювала виїзд за повідомленням про скоєння злочину - пошкодження банкомату в смт Шевченкове. Також, за свідченнями останньої, ОСОБА_4 разом з сином спокійно спілкувався з російськими військовими і вказував останнім на її місце проживання;

-показаннями ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які вказали, що 09.03.2022 під час виїзду за фактом пошкодження банкомату, вони зустріли ОСОБА_4 , який погрожував вбити ОСОБА_7 , відразу зі зміною влади, оскільки на той час Шевченкове не перебувало в повній окупації, а російські війська проходили транзитом, вони зрозуміли, що обвинувачений очікував окупаційну владу. Також, їм відомо, що обвинувачений пропонував посаду ОСОБА_15 , зі слів останнього, у новоствореному окупантами поліцейському відділку. Також, ОСОБА_13 зазначав, що бачив біля двору ОСОБА_4 автомобілі з буквою «Z»;

-показаннями свідка ОСОБА_16 , який вказав, що мав розмову з сином обвинуваченого - ОСОБА_17 , який повідомляв йому, що треба йти в новостворену поліцію і начебто його батька призначать керівником відділку поліції. Також вказав, що особисто бачив 3-4 рази, як біля двору обвинуваченого стояли автомобілі з буквою «Z». Крім того, свідок вказував, що бачив ОСОБА_4 у чорному одязі, схоже на той, що носили поліцейські, проте чи були на ньому якісь позначки чи шеврони не бачив;

-показаннями свідка ОСОБА_18 , який вказав, що бачив як ОСОБА_4 разом з ФСБ приїжджали за його місцем мешкання, оскільки він проходив службу в АТО, також йому відомо, що ОСОБА_4 також окупантам показував, де проживають хлопці, які служать в ЗСУ, називав окупантів побратимами та розпивав з ними спиртні напої;

-показаннями свідка ОСОБА_19 , який вказав, що ОСОБА_4 його здав російським військам, які приїхали до нього додому та силою витягли його надівши при цьому йому пакет на голову, проте в машині він впізнав ОСОБА_4 по голосу, який крикнув йому «Слава Україні», а він йому у відповідь «Героям слава» за що відразу отримав прикладом по голові від кацапів. Проте останній в своїх свідченнях також вказав, що чув, що ОСОБА_4 також вдарили за ці проукраїнські гасла, а він на них кричав нецензурною лайкою;

-показаннями свідка ОСОБА_20 , який вказав, що під час проживання у ОСОБА_4 в період окупації, бачив у останнього чорну форму, з шевронами російської армії, яка лежала в пральні, обвинуваченого одягнутого у дану форму не бачив. Також, свідок зазначав, що ОСОБА_4 допомагав йому домовитися з окупантами, щоб ті йому надали можливість вивезти зерно;

-показаннями свідка ОСОБА_21 , який вказав, що бачив рази 3-4 біля будинку ОСОБА_4 російські автомобілі з позначкою «Z», а також декілька разів російських військових біля його двору, з якими ОСОБА_4 розмовляв, змісту розмови не чув;

-показаннями свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що після деокупації у відділку поліції знайшов грамоти російською мовою на ім`я ОСОБА_4 , про що він повідомив керівництво і вказані документи були потім вилучені прокуратурою. Також свідок вказував, що був підданий катуванню російськими військами, які спонукали його співпрацювати з ними, а саме зайняти посаду у новоствореній поліції, оскільки ОСОБА_9 , який вже погодився на співпрацю, будуть потрібні надійні люди;

-показаннями свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які вказали, що під час окупації взяли в оренду магазин, в якому продавали пиво, і мали намір аналогічний відкрити у смт Шевченкове, їх знайомий ОСОБА_25 , який під час окупації був правою рукою ФСБ у м. Куп`янськ, порадив їм звернутися до ОСОБА_4 , на що вони погодились. Приїхавши до ОСОБА_4 додому та не знайшовши його там, ОСОБА_25 відвіз їх до кафе, належного ОСОБА_26 , там вони побачили російські автомобілі з позначкою «Z» та купу російських військових, які там їли та жили там, бо ходили напівроздягнуті. ОСОБА_4 обіцяв їм допомогти та домовитися з окупаційною владою, щоб їх не чіпали;

-показаннями свідка ОСОБА_27 , який вказав, що ОСОБА_4 йому особисто повідомляв, що хоче відновитися на посаді в поліції у м. Куп`янськ, також бачив неодноразово ОСОБА_4 п`яним, проте його не забирали на відпрацювання, хоча інших забирали. Крім того, свідок вказав, що біля дому ОСОБА_4 бачив російські автомобілі з позначкою «Z», а у літку 2022 року бачив як ОСОБА_4 обіймався з російським військовим;

-показаннями свідка ОСОБА_28 , який вказав, що йому неодноразово телефонував ОСОБА_4 і погрожував, що буде керівником поліції і розбереться з ним, також обвинувачений показував окупаційним військам де живуть працівники поліції. Крім того, бачив обвинуваченого у чорній формі на автомобілі з позначкою «Z» та з російськими військами;

-показаннями свідка ОСОБА_29 , який вказав, що ОСОБА_4 запитував його чого він не пішов на роботу в новостворену поліцію, а після цієї розмови до нього прийшли окупанти та задавали аналогічні питання. Також одного разу бачив, як ОСОБА_4 допомагав російським військовим заносити якісь зелені ящики до свого кафе;

-показаннями свідка ОСОБА_30 , який вказав, що бачив ОСОБА_4 , який стояв на блокпосту та розмовляв з військами Російської Федерації, а також бачив останнього, коли той допомагав розвантажувати російське військове авто.

Інші свідки сторони обвинувачення - ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 вказали, що зі слів інших чули, що ОСОБА_4 займав посаду поліцейського при окупаційній владі, проте особисто його у формі та зі зброєю не бачили. Свідок ОСОБА_34 також вказав, що у нього по сусідству жив ЗСУшник, якого приїхали розшукувати російські військові, з якими також був колишній співробітник поліції ОСОБА_35 , який спитав чи знає він, де зараз український військовий, і після цього крикнув таку фразу - « ОСОБА_36 , цей нічого не знає!», проте особисто він ОСОБА_4 не бачив, бо той стояв спиною. Також зі слів вказаного свідка, обвинувачений не схожий на ту особу, якому ОСОБА_35 кричав.

Свідок ОСОБА_37 вказав, що після деокупації м. Куп`янськ, він разом з військовими в адміністрації знайшли безліч документів окупаційної влади російською мовою, які вони в подальшому вивезли в Шевченкове, бо Куп`янськ знаходився під постійними обстрілами, та поступово розбираючи документи, виявляючи серед них, складені російською мовою, передавали в СБУ.

Також прокурором в судовому засіданні надано письмові та речові докази, які на думку сторони обвинувачення підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину передбаченого статтею 111-2 КК України:

-"Грамота ОСОБА_9 від 01.05.2022;

-"Благодарность ОСОБА_9 від 16.06.2022;

-"Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номера та дати;

-"Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового договору.

Також прокурор посилався на висновок експерта № СЕ-19/117-23/10051-ДД від 11.07.2023, відповідно до якого всі підписи у чотирьох документах на проти прізвища від імені ОСОБА_39 нанесено пишучим приладом /а.с. 96-108 Том 3/. Тобто дані документи не є копіями.

Прокурор вказав, що вищевказані докази свідчать про те, що обвинувачений, з метою отримання привілейованого становища, розраховуючи отримати керівну посаду в незаконно створеному органі поліції, умисно вчиняв дії, спрямовані на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, її збройних формувань.

Суд враховує, що інші документи, які надані стороною обвинувачення не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, установлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Матеріали та докази надані стороною захисту.

За ініціативою сторони захисту були допитані в судовому засіданні свідки, які в ході досудового розслідування не допитувались. Вказані свідки, були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, а також судом, із дотриманням вимог ст. 352 КПК України, було надано можливість сторонам кримінального провадження у повній мірі без будь-яких обмежень реалізувати своє право на допит свідків і ставити їм запитання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 повідомляв, на запит про надання доступу до матеріалів, про наявність документів, які він буде використовувати для захисту свого клієнта, та з якими сторона обвинувачення мала можливість ознайомитися в його офісі /а.с. 219 Том 1/.

Так, згідно показань свідка ОСОБА_40 - матері обвинуваченого, свідка ОСОБА_41 , яка є співмешканкою сина обвинуваченого та свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , які проживали у обвинуваченого під час окупації з 26.02.2022 і по травень 2022 року, ОСОБА_44 мав проукраїнську позицію, останній ходив лише у піксельній українській формі, яка належала його сину, співав українські пісні, посаду поліцейського в окупаційній владі не займав. Постійно конфліктував з окупантами, за що його було двічі побито. Крім того, свідок ОСОБА_43 вказав, що син його нової співмешканки служив в ЗСУ, то ОСОБА_4 не здав його окупантам, що спростовує те, що обвинувачений був колаборантом. Також, даний свідок вказав, що до ОСОБА_4 дійсно приїжджали російські військові, але це було, коли хтось з місцевих вбив одного з окупантів, тому військові їздили до багатьох і розшукували хто це вчинив. Також, свідок зазначив, що російські військові розгромили магазин ОСОБА_4 , що також є підтвердженням того, що останній з ними не співпрацював. Крім того, вказаним свідком надано суду фотографії на підтвердження побиття ОСОБА_4 та його сина ОСОБА_45 російськими окупантами /а.с. 118-124 Том 3/;

-показаннями свідків ОСОБА_46 - сусіда обвинуваченого, свідків ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , які зазначили, що обвинувачений мав проукраїнську позицію, в окупаційній поліції не працював, жодного разу його у формі, окрім в піксельній українській, не бачили, хоча зустрічалися майже щодня з ним. Повідомили, що його рідний брат - ОСОБА_50 працював в окупаційній поліції, але брат проживав окремо від ОСОБА_4 . Вказали, що начальником поліції був ОСОБА_51 , а зрадники, які співпрацювали з російськими військами, всі виїхали за межі України. Свідок ОСОБА_52 також зазначив, що був затриманий окупантами у поліцейському відділі на 7 днів, а потім він ще приходив на відпрацювання примусових робіт, то за цей час жодного разу там ОСОБА_4 не бачив;

-свідок ОСОБА_53 вказав, що обвинувачений мав проукраїнську позицію, в новоствореній поліції під час окупації не працював, вказав, що ОСОБА_4 завжди сварився з окупантами та постійно висловлював заперечення щодо окупації, за що неодноразово піддавався побиттю. Також свідок вказав, що ОСОБА_4 дійсно мав конфліктні відносини з ОСОБА_13 , та коли вони його з обвинуваченим зустріли в березні, подумали, що поліція вже працювала на окупантів, оскільки Шевченкове на цей час вже було окуповано;

- показаннями свідка ОСОБА_54 та письмовими поясненнями ОСОБА_55 , які остання надавала захиснику обвинуваченого на досудовому слідстві, які було оголошено в судовому засіданні, в зв`язку зі смертю останньої / а.с. 3,4 Том 3/, згідно яких ОСОБА_4 мав проукраїнську позицію, носив українську форму, зневажливо висловлювався про російських окупантів, за що був побитий останніми;

- показаннями свідка ОСОБА_56 , який вказав, що його катуванням змусили російські війська працювати в новоствореній окупантами поліції, фактів щодо того, що обвинувачений працював в окупованій поліції йому не відомо, за час окупації бачив ОСОБА_4 двічі у нього вдома, під час одного з візитів бачив, як ОСОБА_4 привезли російські військові, він був побитий. Також свідок вказав, що бачив ОСОБА_4 у відділку поліції в ніч з 11 на 12 вересня 2022 року, він, ОСОБА_4 та ще біля 20 осіб перебували там в якості затриманих, змоги вийти добровільно не мали, жодних протоколів затримання на них не складалося.

Крім того, обвинувачений вказав, що дійсно має неприязні відносини з ОСОБА_13 , оскільки той займаючи посаду поліцейського скоював протиправні дії, яким він протидіяв, що саме і стало підставою для його оговорення. Обвинувачений вказав, що дійсно 09.03.2022 погрожував ОСОБА_13 розправою, коли прийде нова влада, але мав на увазі українську, оскільки вважав, що поліція перейшла на бік окупантів, оскільки на той час смт Шевченкове було повністю окуповано. Обвинувачений на підтвердження своїх тверджень надав наступні документи:

-відповідь з Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 30.03.23 за № 02-28/484, відповідно до якої смт Шевченкове перебувало в тимчасовій окупації в період з 26.02.2022 року по 08.09.2022 року. В зазначений період часу контроль органами державної влади в населених пунктах Шевченківської селищної територіальної громади не здійснювався /а.с.98 Том 2/;

-відповідь з Головного управління національної поліції в Харківській області від 05.04.2023 за № 34аз/119/01/25-2023, відповідно до якої ГУНП в Харківській області не здійснювало правоохоронну діяльність на території смт Шевченкове під час її тимчасової окупації / а.с. 99 Том 2/.

Також, обвинувачений вказав, що свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 та ОСОБА_57 його оговорили та повідомили суду неправдиву інформацію щодо надання ним російським військовим приміщення кафе, належного його матері, для проживання та харчування, оскільки воно було розграбоване російськими військами з самого початку окупації, а саме 28.02.2022, в ньому були відсутні будь - які умови для його функціонування, на підтвердження своїх пояснень надав суду наступні документи:

-повідомлення Старшого слідчого відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про початок досудового розслідування від 14.03.22 по заяві ОСОБА_40 про те, що 28.02.2022 військовослужбовці РФ проникли до приміщення магазину «Дорожній», що розташований в с. Первомайське, пров. Південний, де пошкодили належне заявниці майно та касовий апарат, викрали продукти харчування /а.с.150 Том 3/;

-акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок озброєної агресії Російської Федерації від 18.08.2023, об`єкт - нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 , орієнтована дата пошкодження - 28.02.22 /а.с. 65-66 Том 4/;

-акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок озброєної агресії Російської Федерації від 18.08.2023, об`єкт - кафе за адресою АДРЕСА_3 , орієнтована дата пошкодження - 28.02.22, згідно даного акту відсутні - водопостачання, газопостачання, каналізація /а.с. 67-68 Том 4/;

-фототаблиці з зображенням приміщення кафе та складського приміщення

/а.с. 69-71 Том 4/.

Крім того, обвинувачений вказав, що не показував російським військам, де проживають поліцейські та ЗСУшники, навіть незважаючи на своє негативне ставлення до деяких працівників поліції, що в свою чергу узгоджується з поясненнями свідків, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , які вказали, що вони виїхали з окупації на підконтрольну територію України - 29.04.2022 року та до них не приходили окупаційні війська. Крім того, як повідомляв свідок ОСОБА_58 , син його співмешканки служив в ЗСУ, то він не тільки не повідомляв даних фактів російським військам, а й надав прихисток даному свідку, що спростовує будь яку його співпрацю з окупаційними військами.

ОСОБА_4 вказав, що свідок ОСОБА_18 оговорив його, він не міг здати ФСБ його місце проживання та те, що він проходив службу в АТО, оскільки до судового засідання він взагалі не знав даного свідка. Крім того, повідомлена даним свідком інформація, що він сховався від ФСБ за сараєм піддається конструктивній критиці, оскільки сховатися було неможливо, вони перевертали все та знаходили потрібних їм людей.

Також, обвинуваченим було заявлено про протиправні дії поліції та прокурора ОСОБА_59 щодо проведення незаконного обшуку у нього вдома, без відповідного рішення суду, під час якого у нього зникли кошти та інші дорогоцінні речі та під час, начебто якого, у нього було знайдено російську військову форму, проте надані матеріали кримінального провадження взагалі не містять даних щодо проведення вказаного обшуку.

Вказав, що підтвердження факту обшуку у нього, є пояснення свідка ОСОБА_60 - його батька, згідно пояснень якого, після деокупації вдома у його сина - ОСОБА_61 проводився обшук працівниками поліції, під час якого він був присутній. Свідок зазначив, що не пам`ятає чи були при обшуку поняті, оскільки йому ніхто нічого не пояснював, бачив, що посеред двору були розкидані речі, там також валялась російська військова форма, яка не належала його сину. А у працівника поліції в руках було старе посвідчення працівника міліції його сина.

Обставини проведення обшуку у обвинуваченого, також підтверджувались свідком ОСОБА_21 - працівником поліції, який вказував, що після доставлення ОСОБА_4 до фільтраційного центру, він повернувся за місцем мешкання останнього з працівниками СБУ та прокуратури, вказав, що бачив посеред двору валялась російська форма, комп`ютери та російські сухпайки, які слідчі дії проводили вказані правоохоронні органи не знає, оскільки участь в них не приймав, лише показав місце мешкання обвинуваченого.

Крім того, обвинуваченим під час судового засідання було повідомлено, що він був незаконно затриманий працівниками поліції 10.09.2022 та доставлений у фільтраційний центр, вночі з 11 на 12 вересня 2022 року його було переведено до відділку поліції. Протокол затримання було складено лише 14.09.2022 року / а.с. 142 том 1/. Факт перебування обвинуваченого у відділку у даний час підтверджено також показаннями свідка ОСОБА_56 , який також перебував з ОСОБА_4 в якості затриманого та показаннями свідка ОСОБА_12 , яка є діючим працівником поліції та яка вказала, що бачила обвинуваченого у той час у відділку, проте причини його перебування там їй невідомі.

Також, обвинувачений вказував, що під час незаконного затримання був побитий працівниками поліції, на підтвердження чого надав:

- відповідь з Ізолятора тимчасового тримання № 1 ГУНП в Харківській області за № 4аз/119-37-1/01-23 від 01.03.23, відповідно до якої ОСОБА_4 був поміщений до ізолятору о 23.30 год 14.09.22, при огляді якого було зафіксовано тілесні ушкодження: синець на правому боці, синці на правій руці, синець на грудній клітині. Згідно пояснень затриманого, останній отримав дані ушкодження при затриманні працівниками Шевченківського ВП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області / а.с. 95 Том 2/;

-витяг з Журналу первинного обстеження осіб, які поміщаються в ІТТ, в якому зафіксовані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 : синець на правому боці, синці на правій руці, синець на грудній клітині / а.с.96 -97 Том 2/.

За наслідками заяв обвинуваченого, ухвалою суду від 08.02.2023 було зобов`язано здійснити перевірку вказаних відомостей. Згідно повідомлення Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідуваньвнесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170020000946 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України /а.с. 81 Том 1, а.с.199 Том 2/ .

Оцінка наданих сторонами доказів, їх позицій, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Відповідно до ст. 22 КПК України, судом, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створено усі необхідні умови для реалізації сторонами під час розгляду кримінального провадження в суді їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, щоб провадження було здійснено на засадах змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України

Між тим, діючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд констатує, що надані стороною обвинувачення докази не є достатніми для доведення винуватості поза розумним сумнівом.

Зокрема, як убачається з оголошеного обвинувачення, ОСОБА_4 інкриміновано те, що він усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, всупереч інтересам територіальної громади, а також інтересам держави України, злочинно, використовуючи свою обізнаність про місця мешкання місцевих жителів, активно допомагав представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів, допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України,тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України.

Доведеність висунутого обвинувачення має ґрунтуватися лише на належних, достовірних та допустимих доказах, які у цілому мають доводити винуватість поза розумним сумнівом. Тобто суд має надати оцінку доказам як окремо та і в цілому відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі не доведення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення під час судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не доведено об`єктивної сторони злочину та мету у обвинуваченого завдати шкоду Україні, яка для даного злочину має вираження у формі дій:

- виконання чи підтримка та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди Україні;

- збір, підготовка та передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдати шкоди України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами. З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17.).

Згідно із ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення, всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

Так, у справі «Barberа, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, MesseguandJabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Таким чином, суд повинен ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення.

Суд проаналізувавши показання свідків та досліджені в судовому засіданнідокази сторони обвинувачення та захисту, приходить до висновку, що докази жодним чином не підтверджують обвинувачення ОСОБА_4 сформульоване в обвинувальному акті.

Так що недоведеності обвинувачення ОСОБА_4 в допомозі представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, суд зазначає наступне.

Так показання свідка ОСОБА_12 , що вона зі свого будинку бачила як ОСОБА_4 разом зі своїм сином та російськими військовими десь на початку квітня 2022 року йшли по вулиці повз її будинку та ОСОБА_4 схилив голову в сторону її будинку, з чого вона зробила висновки, що він вказує на її місце проживання як на поліцейської, суд рахує лише припущеннями останньої, оскільки зі слів даного ж свідка до неї російські війська не приходили, будь яких протиправних дій до неї не застосовували, хоча вона виїхала з окупованої території майже через місяць після вказаних подій;

- показання свідка ОСОБА_62 , який вказав , що бачив зі свого будинку як ОСОБА_63 зі своїм синомта російськими військовими десь на початку квітня 2022 року йшли по вулиці повз будинку ОСОБА_12 , та почув, що ОСОБА_63 сказав, що тут живе ОСОБА_76, з чого свідок зробив висновок, що обвинувачений показував, де мешкають поліцейські, оскільки ОСОБА_64 має ім`я ОСОБА_65 . В свою чергу, обвинувачений вказав, що дійсно йшов у вказаний період по АДРЕСА_4, де мешкає ОСОБА_12 , але показував своєму сину, де мешкає їх спільна знайома ОСОБА_66 , а не ОСОБА_12 ..

Також суд відноситься критично до пояснень свідка ОСОБА_18 щодо того, як він бачив із - за сараю, що ОСОБА_4 вказував ФСБ на його місце мешкання, але ті його не знайшли, оскільки вони не узгоджуються з поясненнями інших свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_28 , які повідомляли суду, що вони були викрадені російськими військами, які спонукали співпрацювати, та які вказували, що ФСБ завжди знаходили розшукованих осіб, перевертаючи все як у будинку, так і в господарських будівлях.

Оскільки вказані свідчення є лише припущеннями свідків, що обвинувачений вказував на місце проживання поліцейської, а також враховуючи те що зі слів самої ОСОБА_67 , після вказаних дій обвинуваченого, для неї не настало негативних наслідків від російських військових, суд всі сумніви трактує на користь обвинуваченого та вважає не доведеними дії ОСОБА_4 щодо надання збройним формуванням РФ відомостей про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів.

Також суд зазначає, що пояснення свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_77, ОСОБА_29 , що обвинувачений надавав приміщення кафе, належного його матері, для харчування та проживання військових спростовується письмовими доказами, наданою стороною захисту, а саме: повідомленням старшого) слідчого відділення № 3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про початок досудового розслідування від 14.03.22 по заяві ОСОБА_40 про те, що 28.02.2022 військовослужбовці РФ проникли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований в АДРЕСА_5, де пошкодили належне заявниці майно та касовий апарат, викрали продукти харчування / а.с.150 Том 3/; актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок озброєної агресії Російської Федерації від 18.08.2023, об`єкт - нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 , орієнтована дата пошкодження - 28.02.22 /а.с. 65-66 Том 4/; актом комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок озброєної агресії Російської Федерації від 18.08.2023, об`єкт -кафе за адресою АДРЕСА_3 , орієнтована дата пошкодження - 28.02.22, згідно даного акту відсутні - водопостачання, газопостачання, каналізація /а.с. 67-68 Том 4/; фототаблицями з зображенням приміщення кафе та складського приміщення /а.с.69-71 Том 4/. Відомості зазначеніу документах, надані стороною захисту щодо стану кафе, стороною обвинувачення не спростовано.

Більше того, свідки ОСОБА_68 вказали, що обвинувачений обіцяв їм посприяти у відкритті магазину у смт Шевченкове, проте вони його не відкрили, оскільки передумали робити це, що підтверджує відсутність у діях ОСОБА_4 посередницьких послуг у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове. Більше того, вказані свідки не змогли впізнати обвинуваченого у залі суду.

Показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 , ОСОБА_77 та ОСОБА_27 про те, що вони бачили автомобілі з позначкою «Z» біля двору обвинуваченого не вказують на наявність в діях обвинуваченого ознак злочину, передбаченого ст.111-2 КК України, оскільки з жодних цих свідків прямо не вказав на співпрацю останнього з окупаційними військами. Крім того, згідно пояснень обвинуваченого, вказані автомобілі дійсно стояли біля його домоволодіння, коли російські військові перевіряли все селище з приводу вбивства російського солдата та розшуку, належного йому автомата та колиросійські військові його забирали та завдавали тілесних ушкоджень за його українську позицію. Крім того, як вказав обвинувачений, біля його двору був колодязь, тому окупанти часто зупинялися, щоб набрати води.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 у допомозі представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів, допомагав облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ підтримував контакти з представниками збройних формувань держави-агресора, надавав їм інформацію з приводу місцевих мешканців смт Шевченкове, та пропонував місцевим мешканцям посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове та вчиняв інші дії, які підривають національну безпеку України, становлять безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу України,тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України, забезпечується суперечливими доказами, які є сумнівними, а будь-яких інших об`єктивних доказів вини ОСОБА_4 стороною обвинувачення не надано.

Згідно із ст.ст.91,92 КПК України обов`язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить висновку про те, що інкриміноване ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачення у допомозі представникам збройних формувань отримати відомості про місце проживання учасників АТО та працівників правоохоронних органів, мешканців, які негативно налаштовані до працівників правоохоронних органів та посередницькі послуги у вирішенні питань з військовим керівництвом окупаційної влади на території смт Шевченкове не доведене поза розумним сумнівом.

За змістом ст. 84 КПК України, докази в кримінальному провадженні мають бути отримані тільки у порядку, передбаченому КПК, отриманий з порушеннями доказ є недопустимим і не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про визнання недопустимими докази, а саме :"Грамота ОСОБА_9 від 01.05.2022; " ОСОБА_69 від 16.06.2022; "Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номеру та дати; "Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового договору. Обвинуваченим вказано, що ці докази є недопустимими, оскільки були зібрані неуповноваженою особою на підставі доручення, а не на підставі постанови щодо визначення слідчих у кримінальному провадженні, тому протокол огляду речових доказів проведено неналежним суб`єктом.

Перевіряючи вищевказані докази на критерій допустимості, судом враховуються наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, заступником начальника ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 було добровільно видано виявлені в кабінеті 27 приміщення ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області документи на 4 аркушах у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про що складено ним особистозаяву від 14.09.2022, вказана заява не містить переліку документів, які видаються, ані в змісті заяви, ані в додатках / а.с. 67/.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_22 , після деокупації, ним 11.09.2022 року у Шевченківському відділку поліції були знайдені документи на ім`я ОСОБА_4 , пам`ятає, що серед них була грамота, інші документи назвати не може. Про виявлення вказаних документів, він відразу повідомив своє керівництво, які пізніше були вилучені прокурором, при вилучені присутнім в кабінеті не був, бо там було багато людей. Вказав, що прокуратура вилучила документи в цей же день, що він їх і виявив, тобто 11.09.22, чому його заява про видачу документів датована 14.09.22 пояснити не міг./ а.с.141 Том 2/.

Органом обвинувачення вказується, що документи - "Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номеру та дати; "Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового договору, були виявлені т.в.о. начальником Куп`янської районної військової адміністрації Харківської області ОСОБА_37 та передані на адресу слідчого відділу УСБУ в Харківській області, про що зазначено в протоколі допиту свідка / а.с 149/.

У судовому засіданні допитаний в якості свідка слідчий першого відділенняслідчого відділу УСБУ в Харківській ОСОБА_70 пояснив, щопротокол огляду вищевказаних документів він не проводив, речовими доказами їх не визнавав, оскільки Харківською обласною прокуратурою доручено здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні - СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області.

Відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду , викладених у справі 724/86/20 від 04.10.2021, за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

В свою чергу, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 21 березня 2023 року по справі №336/941/19 дійшов висновку, що у разі, якщо процесуальне рішення про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі «постанови», а у формі «доручення», однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають вимогам КПК, то потрібно констатувати, що у відповідному кримінальному провадженні є процесуальне рішення, яким належно визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, т.в.о. начальника СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області 17.11.2022 доручено слідчому слідчого відділу Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_71 провести досудове розслідування за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення(без зазначення кримінального провадження в якому доручено проводити досудове розслідування) /а.с. 154, 186 Том 1/.

Процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Аналізуючи дане доручення, суд доходить висновку, що воно не відповідаєвимогам 110, 214 КПК України, оскільки не містить номер кримінального провадження,в якому слідчому доручено здійснювати досудове розслідування та попередню кваліфікацію кримінального правопорушення)внесеного до ЄРДР, у якому слідчій доручено здійснювати слідчі дії та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого якому підозрюються ОСОБА_4 , враховуючи , що на той час ОСОБА_26 вже було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111 -1 КК України та виготовлено нена офіційному бланку.

17.11.2022 слідчою слідчого відділу Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_72 проведено огляд документів у кримінальному провадженні за № 22022220000002261 від 06.07.2022 року :

- «Грамота» російською мовою, видана ОСОБА_4 від 01.05.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк;

-«Благодарность» на імя ОСОБА_4 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк;

-Трудовий договір без зазначення дат російською мовою «Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации", за підписом ОСОБА_73 / глави Временной гражданской Администрации Харьковской области/ як «представителя работодателя» та працівника ОСОБА_4 , але без підпису ОСОБА_4 на 4 арк,;

- Виписка з наказу / російською мовою/ від 27.06.2022 г. № 231за підписом ОСОБА_73 , «глави Временной гражданской Администрации Харьковской области " про звільнення з посади « и.о.начальника пункта полиции № 2 отдела полиции № 1 УВД ВГА Харьковскойобласти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк, про що було складено протокол огляду

/ а.с. 158 кримінального провадження/.

17.11.2022 року постановою слідчої слідчого відділу Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_74 визнано речовими доказами по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022220000002261 від 06.07.2022 року наступні документи:"Грамотаросійськоюмовою, видана ОСОБА_4 від 01.05.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк;- "Благодарность» на ім`я ОСОБА_75 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк;

- Трудовий договір без зазначення дат російською мовою «Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации", за підписом ОСОБА_73 / глави Временной гражданской Администрации Харьковской области/ як «представителя работодателя» та працівника ОСОБА_4 , але без підпису ОСОБА_4 на 4 арк,;

-Виписка з наказу / російською мовою/ від 27.06.2022 г. № 231за підписом ОСОБА_73 , «глави Временной гражданской Администрации Харьковской области " про звільнення з посади « и.о. начальника пункта полиции № 2 отдела полиции № 1 УВД ВГА Харьковской области ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк, про що було складено протокол огляду

/ а.с. 159 кримінального провадження/.

Отже, оскільки доручення від 17.11.2022, яким доручено слідчому слідчого відділу Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_71 провести досудове розслідування не відповідає вимогам КПК, відсутність належного процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.

Наведене свідчить, що документи: "Грамота ОСОБА_9 від 01.05.2022; "Благодарность ОСОБА_9 від 16.06.2022; "Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации" без зазначення номер та дати; "Выписка из приказа 27 июня 2022 г. № 231 Временно-гражданская администрация Харьковской области" про розірвання трудового є недопустимими доказами.

Зокрема, стороною обвинувачення не доведено, що документи а саме: «Грамота» на ім`я ОСОБА_4 від 01.05.2022, «Благодарность» на ім`я ОСОБА_4 від 16.06.2022, «Трудовой договор Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации» без дати; «Выписка из приказа № 231» від 27.07.2022, видані та підписані саме представниками окупаційної влади.

Крім того, суд вважає, що обвинувачення не довело належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_4 у допомозі представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора облаштовувати незаконно зведені блокпости на території Шевченківської територіальної громади, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_4 , збирались, підготовлювались чи надавались якісь матеріальні чи трудові ресурси на облаштування блокпостів.

З урахуванням всього викладеного,суд погоджується з доводами захисту про наявність ознак недопустимості доказів,які були досліджені під час судового розгляду справи,однак це не має вирішального значення для рішення,яке приймається судом по суті справи,оскільки встановлена відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення має пріоритетне значення для його виправдання з підстав,передбачених п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

З цих підстав суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням заст 111-2 КК України відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України - у зв`язку з недоведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, запобіжний захід, застосований під час судового розгляду до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши його негайно з-під варти.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема ухвалою Диканського районного суду від 19 травня 2023 року скасовано накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2022 року арешт майна, що було виявлено та вилучено 14.09.2022службове посвідчення співробітника міліції НОМЕР_1 дійсне до 15.08.2012 на ім`я ОСОБА_4 ; - мобільний телефон Meizu M710H чорного кольору, - мобільний телефон Samsungimei: НОМЕР_2 чорного кольору ; - мобільний телефон XiaomiRedmi 3x в корпусі біло-золотого кольору, з номерами телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , Meid: НОМЕР_5 , imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , що зберігається у слідчому відділі УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2, - повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази: "Грамота російською мовою, видана ОСОБА_4 від 01.05.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк; "Благодарность» на ім`я ОСОБА_4 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк; - Трудовий договір без зазначення дат російською мовою «Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации", за підписом ОСОБА_73 /глави Временной гражданской Администрации Харьковской области/ як «представителя работодателя» та працівника ОСОБА_4 , але без підпису ОСОБА_4 на 4 арк,; -Виписка з наказу /російською мовою/ від 27.06.2022 г. № 231 за підписом ОСОБА_73 , «глави Временной гражданской Администрации Харьковской области "про звільнення з посади « и.о.начальника пункта полиции № 2 отдела полиции № 1 УВД ВГА Харьковской области ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк" - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22022220000002261.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року арешт майна, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: - земельну ділянку з кадастровим номером 6325755100:01:000:0772, площею 0,1393 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;-транспортний засіб ВАЗ 21053 1452(1995) бежевого кольору, № куз. НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 .

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи №СЕ-19/117-23/10051 від 11.07.2023 у сумі 3824 грн 00 коп, у зв`язку з виправданням обвинуваченого, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 368-376, 393, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим та виправдати за пред`явленим обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з не доведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід, застосований під час судового розгляду до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши його негайно з-під варти в залі судового засідання.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/117-23/10051 від 11.07.2023 у сумі 3824 грн 00 коп, у зв`язку з виправданням обвинуваченого, слід віднести на рахунок держави.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2022 року арешт майна, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на: - земельну ділянку з кадастровим номером 6325755100:01:000:0772, площею 0,1393 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - транспортний засіб ВАЗ 21053 1452(1995) бежевого кольору, № куз. НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 .

Речові докази: "Грамота російськоюмовою, видана ОСОБА_4 від 01.05.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк; "Благодарность» на ім`я ОСОБА_4 від 16.06.2022 за підписом ОСОБА_73 на 1 арк, та копія її на 1 арк; - Трудовий договір без зазначення дат російською мовою «Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации", за підписом ОСОБА_73 /глави Временной гражданской Администрации Харьковской области / як «представителя работодателя» та працівника ОСОБА_4 , але без підпису ОСОБА_4 на 4 арк,; - Виписка з наказу /російською мовою/ від 27.06.2022 г. № 231 за підписом ОСОБА_73 , «глави Временной гражданской Администрации Харьковской области " про звільнення з посади «и.о. начальника пункта полиции № 2 отдела полиции № 1 УВД ВГА Харьковской области ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк" - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22022220000002261.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Диканський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.

Головуючий ОСОБА_1