Ухвала

від 05.09.2023 по справі 487/2603/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2603/23

Провадження № 1-кс/487/3300/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152030000837 від 13.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 272, ч. 2 ст. 367 КК України про арешт майна

встановив:

31.08.2023 прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєві ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12023152030000837 звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на приміщення будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на праві власності у підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з встановленням заборони права відчуження майна, з метою уникнення знищення, перетворення та відчуження вказаного майна та забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілій у кримінальному провадженні № 12023152030000837 від 13.05.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги клопотання обґрунтовано тим, що 11.07.2023 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про призначення судової психологічної експертизи (моральної шкоди) щодо визначення розміру грошової компенсації завданої моральної шкоди в результаті вчиненого кримінального правопорушення. Згідно із висновком експерта № СЕ-19/115-23/9521-ПС ОСОБА_5 , завдана матеріальна шкода, можливий розмір грошової компенсації якої становить 136,69 мінімальних заробітних плат, що складає 915823 грн. Крім того 07.06.2023 представником потерпілої ОСОБА_5 в рамках вказаного вище кримінального провадження було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 у розмірі 2000000 грн. щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України на майно підозрюваної необхідно накласти арешт.

Прокурор до судового засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, клопотання підтримала, просила про його задоволення.

На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12023152030000837, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 272, ч. 2 ст. 367 КК України.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2023 до Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що на території дитячого ігрового містечка «КАЗКА», що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 в результаті порушення правил роботи з об`єктами підвищеної небезпеки на підприємстві загинула малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи фізичною особою підприємцем, діючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, яке видано 02.02.2021 року Березанською районною державною адміністрацією в Миколаївській області, а також відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2023, додатковий вид діяльності якого за КВЕД 2010 «93.21.0 «Функціювання атракціонів і тематичних парків» та «93.29 організування інших видів відпочинку та розваг» допустила порушення вимог Закону України «Про охорону праці» при наданні розважальних послуг малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило смерть останньої.

Крім того під час досудового розслідування встановлено, що 31.03.2023 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_7 укладено договір № 557 про встановлення особистого строкового сервітуту, відповідно до Розділу І предметом договору виступає земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 на території культурно-ігрового комплексу «Дитяче містечко «Казка»» в Заводському районі для розміщення 11 пересувних споруд для провадження підприємницької діяльності (для організації ярмарків та атракціонів) без права власності на нерухоме майно.

Так на початку квітня 2023 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було здійснено облаштування території земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 з назвою зона розваг «ЛАБІРИНТ» пересувними спорудами, у тому числі надувним батутом з еластичними елементами, що відповідно до п. 1.2 ст.1 «Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки», затвердженого Наказом №110 Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від Наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 є атракціоном підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону праці» роботодавець це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Так відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Окрім того відповідно до вищевказаної статті роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог ст. 13, ст. 18 п. 10.4.5. Закону України «Про охорону праці», «Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки» п. 7.1, п. 3.17, п. 104.1, п. 10.6.21, п. 1.3.2, п. 2.1.3 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом № 15 Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005, використовуючи послуги осіб, що не являються найманими працівниками, ввела в експлуатацію зону розваг ««ЛАБІРИНТ»» з пересувними спорудами, у тому числі з надувним батутом з еластичними елементами.

13.05.2023 близько 13:33 години на території земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:010:0001 з назвою зона розваг «ЛАБІРИНТ» з пересувними спорудами, у тому числі надувним батутом з еластичними елементами, на якій здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , перебувала малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів була допущенна до користування атракціоном підвищеної небезпеки, особами, що не є найманими працівниками суб`єкта підприємницької діяльності.

У подальшому 13.05.2023 близько 13 год 40 хвилин під час користування батутом з еластичними елементами у зоні розваг «ЛАБІРИНТ» малолітня ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження не сумісні з життям.

14.05.2023 3 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

05.06.2023 представником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_9 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 у розмірі 2000000 гривень.

Слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області своєю постановою від 08.06.2023 визнав цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 12023152030000837 від 13.05.2023 потерпілу ОСОБА_5

11.07.2023 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про призначення судової психологічної (моральної шкоди) експертизи щодо визначення розміру грошової компенсації завданої моральної шкоди в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

02.08.2023 отримано висновок експерта № СЕ-19/115-23/9521-ПС, відповідно до якого ОСОБА_5 завдана матеріальна шкода, можливий розмір грошової компенсації якої становить 136,69 мінімальних заробітних плат.

Так відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 344714698 від 30.08.2023 ) ОСОБА_4 є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із положеннями п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У частині 6 ст. 170 КПК України вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 1 ст.170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так прокурором доведено, що вказане у клопотанні майно належить підозрюваній,існує необхідністьнакладення арештуна майноз метоювідшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов) та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з встановленням заборони відчуження, знищення чи перетворення вказаного майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1