Постанова

від 05.09.2023 по справі 21/5005/2686/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 21/5005/2686/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А., Вечірко І. О.

від 24.05.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс компані"

про заміну позивача (стягувача)

у справі № 21/5005/2686/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Дніпропетровського регіонального центру

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС"

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А", Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпотека Кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"

про стягнення 4 801 554,80 грн за договором кредитування

1. Історія справи

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 у справі № 21/5005/2686/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" про стягнення 5 773 140,99 грн кредитної заборгованості по кредитному договору № 221-060/06-КН від 28.12.2006, укладеному між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Комерцбанк" (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС".

Зазначеним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 5 773 140,99 грн кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 64 380,00 грн.

11.03.2013 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2013 видано відповідні накази, які пред`явлено до примусового виконання.

31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого банк відчужив на користь нового кредитора право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" за кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006, та договорами укладеними на виконання основного зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2016 замінено стягувача у виконавчому провадженні - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит".

04.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" згідно із кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006, та договорів укладених на виконання основного зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 замінено стягувача у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Фонд Дельта-венчурні проекти".

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" укладено договір № 27/07 про відступлення права вимоги від 27.07.2017, за яким передано право вимоги згідно із кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006 та договорів, укладених на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Також, 27.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" укладено договір № 27/07/1 про відступлення права вимоги, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" набуло належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" всі права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" за кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006, укладеним між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та боржником, включаючи всі права грошової вимоги, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" у якості кредитора за кредитним договором в обсязі, що визначається згідно цього договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 замінено сторону виконавчого провадження № 40144750, що знаходилась в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, з примусового виконання наказу № 21/5005/2686/2012, виданого 11.03.2013 Господарським судом Дніпропетровської області, а саме: замінено стягувача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного не диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Фонд Дельта-венчурні проекти", на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А".

Відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.02.2019 виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі №21/5005/2686/2012) було повернуто стягувачу - ТОВ "Глобус-А" за його заявою.

Разом з тим, після запровадження у Публічному акціонерному товаристві "Омега Банк" процедури ліквідації, 22.07.2015 та 11.12.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" повідомленнями за № 1360 та № 2079 сповіщено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" про те, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 37 та на виконання пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснено перевірку договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених частиною 3 статті 38 вказаного Закону.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16 рішення суду першої інстанції від 04.09.2018 та постанову суду апеляційної інстанції від 23.04.2019 скасовано частково і в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 (такий договір є нікчемним в силу прямої вказівки закону), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит". У решті постанову апеляційної інстанції від 23.04.2019, зокрема, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", із змінами та доповненнями, - залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про заміну позивача (стягувача) у справі, у якій просить замінити позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", а також змінити стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані".

Заяву обґрунтовано тим, що:

- нікчемний правочин, а саме, договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", не створює будь-яких юридичних наслідків як для його сторін, так і для інших осіб, яким в подальшому було відчужено право вимоги за нікчемним правочином, оскільки наступні правочини укладені у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу таких активів.

- після підтвердження факту нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 (правочин є нікчемним в силу закону, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16), Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" залишилось власником права вимоги до відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС"), тому в процедурі ліквідації Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб затверджено рішення № 82 від 17.01.2019 про продаж активів цього банку, які складаються з дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованість, зокрема, права вимоги за кредитним договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006 та договорів забезпечення до нього.

- за результатами проведеного аукціону з реалізації активів Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", тому 07.03.2019 між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" укладено договір № 1 відступлення прав вимоги, у зв`язку з чим, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", він є правонаступником позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі задоволено частково. Замінено позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані". В частині вимог заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" - відмовлено.

Ухвалу суду в частині задоволення заяви про заміну позивача (стягувача) мотивовано тим, що під час здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" останній був власником прав вимоги до боржника (відповідача) у справі, тому ним правомірно відчужено вказане право заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані"; договір № 1 відступлення прав вимоги від 07.03.2019 укладено з дотриманням вимог статті 513 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим на підставі статей 512, 514 вказаного Кодексу до нього перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відмовляючи в задоволенні вимог про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 40144750, суд виходив з того, що оскільки станом на час розгляду заяви відсутня інформація про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі № 21/5005/2686/2012, тому є неможливим здійснити заміну сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" звернулись до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у яких просили скасувати ухвалу суду від 02.12.2021 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 в оскаржуваній частині залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами.

Постановою Верховного Суду від 02.08.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 21/5005/2686/2012 в частині задоволення заяви про заміну позивача (стягувача) у даній справі скасовано. Справу № 21/5005/2686/2012 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, постановою Верховного Суду від 04.08.2022 задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС". Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 у справі № 21/5005/2686/2012 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі № 21/5005/2686/2012 - відмовлено.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) - залишено без задоволення.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" судом встановлено, що відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.02.2019 виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі №21/5005/2686/2012) було повернуто стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" за його заявою;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 вказує на те, що право вимоги у спірних правовідносинах до нього перейшло на підставі договору № 1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані";

- натомість з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2016, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 новим позивачем (стягувачем) у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А";

- вказані ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними, не скасованими;

- відтак відбулась втрата первісним кредитором своїх процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин);

- судом враховується, що Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» до укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинило певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі;

- водночас, на час розгляду цієї заяви позивачем (стягувачем) у справі відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 є Товариство з обмеженою "Глобус-А";

- правовий зв`язок між Товариством з обмеженою «Глобус-А» та Товариством з обмеженою «Файненс Компані» відсутній, оскільки останній є правонаступником саме Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», а не Товариства з обмеженою «Глобус-А» у матеріальних правовідносинах.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 у справі № 21/5005/2686/2012 скасовано. Замінено стягувача у виконавчому документі, - наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 № 21/5005/2686/2012, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 21/5005/2686/2012 від 25.02.2013, з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс компані».

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 судом визнано недійсним з моменту його вчинення, апеляційний господарський суд доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай кепітал менеджмент» не набуло права вимоги до відповідача у даній справі та не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив», а останнє, у свою чергу, Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобус-А». Тобто кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» за вищезазначеним кредитним договором залишилося Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»;

- на підставі укладеного 07.03.2019 з Публічним акціонерним товариством «Омега банк» договором уступки права вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» набуло право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» зобов`язань за договором № 221-060/06-КН від 28.12.2006, що є предметом позову у справі № 21/5005/2686/2012;

- матеріалами справи підтверджується, що наказ від11.03.2013 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровській області від 14.02.2019 у справі № 21/5005/2686/2012 повернуто стягувачу постановою державного виконавця від 14.02.2019;

- у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС», а стягувачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-А»;

- таким чином, на момент подання заяви про заміну позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 відсутнє відкрите виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі № 21/5005/2686/2012.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у даній справі та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- постанова суду апеляційної інстанції взагалі не містить обґрунтування підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Судом апеляційної інстанції не надано будь якої оцінки висновкам суду першої інстанції;

- судом апеляційної інстанції не було розглянуто питання матеріального та процесуального правонаступництва в контексті позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 21/5005/2686/2012, якою були скасовані судові рішення попередніх інстанцій та справу було передано на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс компані" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.

При розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14.02.2019 виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2013 у справі №21/5005/2686/2012) було повернуто стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" за його заявою.

Стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

У пункті 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зроблено висновок, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Дана правова позиція підтримана і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 та від 18.01.2022 у справі № 34/425.

За приписами частин 1 та 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.

Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Передаючи справу № 21/5005/2686/2012 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначив наступне:

- суди не звернули увагу, що на момент розгляду заяви про зміну позивача (стягувача) у даній справі, Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") вибуло із спірних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2016, і відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 новим позивачем (стягувачем) у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А". Разом з тим, втрата первісним кредитором процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин) унаслідок не вчинення певних процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Проте, встановлення наведених обставин у контексті застосування приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України залишилося поза увагою як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій;

- вирішення питання про заміну сторони (стягувача) здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто шляхом перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, а встановлення обставин, за яких оспорюваний правочин попереднього кредитора (поточного позивача (стягувача)) може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви. Отже, при вирішенні питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі, у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу у матеріальних правовідносинах.

Суд першої інстанції, під час нового розгляду справи № 21/5005/2686/2012 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що:

- Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2016, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 новим позивачем (стягувачем) у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-А";

- вказані ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними, не скасованими;

- відтак відбулась втрата первісним кредитором своїх процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин);

- судом враховується, що Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» до укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинило певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі;

- водночас, на час розгляду цієї заяви позивачем (стягувачем) у справі відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 є Товариство з обмеженою "Глобус-А";

- правовий зв`язок між Товариством з обмеженою «Глобус-А» та Товариством з обмеженою «Файненс Компані» відсутній, оскільки останній є правонаступником саме Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», а не Товариства з обмеженою «Глобус-А» у матеріальних правовідносинах.

Частина 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.

Однак, постанова суду апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не містить доводів, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з наведеними висновками суду першої інстанції, що стали підставою для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» за кредитним договором залишилося Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 судом визнано недійсним з моменту його вчинення.

Натомість, направляючи дану справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що встановлення обставин, за яких оспорюваний правочин попереднього кредитора (поточного позивача (стягувача) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-А") може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви.

Водночас, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові не досліджував питання щодо наявності/відсутності факту визнання недійсним у встановленому законом порядку договору № 27/07/1 про відступлення права вимоги від 27.07.2017, на підставі якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-А" перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС".

Таким чином, Суд вважає, що висновок апеляційного господарського суду про те, що кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» за кредитним договором залишилося Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», таким, що зроблений з порушенням положень частини 5 статті 310 та частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, на новий розгляд до суду першої інстанції було передано дану справу в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі.

В той час як, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у справі № 21/5005/2686/2012 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 набрали законної сили.

Отже, під час нового розгляду судам належало дослідити наявність/відсутність підстав для заміни сторони у справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у заміні сторони у справі, здійснив заміну стягувача у виконавчому документі.

При цьому, апеляційним господарським судом не враховано, що законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження/заміну сторони у виконавчому листі», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано вбачається зі змісту пункту 26 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну чи відмову у заміні сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

До того ж, з матеріалів даної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс компані" із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, як це передбачено статтею 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 2, 5 даної статті), не зверталося. А заміна сторони у виконавчому листі з ініціативи суду статтею334 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Наведені порушення норм процесуального права, допущені апеляційним господарським судом, не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, проте оцінка викладених вище обставин є необхідною для правильного вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у даній справі. Вказане у сукупності свідчить про передчасність висновків апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для заміни стягувача у виконавчому документі.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 310, 314, 315 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-РС" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 21/5005/2686/2012 скасувати.

3. Справу № 21/5005/2686/2012 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець