ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 21/5005/2686/2012
Провадження № 12-11гс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані», стягувач-6) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року (суддя Золотарьова Я. С.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року (у складі колегії: головуючий суддя Іванов О. Г., судді Коваль Л. А., Чередко А. Є.) щодо заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача)
у справі № 21/5005/2686/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського регіонального центру
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС»,
заінтересовані особи:Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-А», Товариство з обмеженою відповідальністю «Іпотека Кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»,
про стягнення 4 801 554,80 грн за договором кредитування.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі № 21/5005/2686/2012 задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк»; далі - ПАТ «Омега Банк», стягувач-1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» (далі - ТОВ «Глобус-РС», боржник) про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № 221-060/06-КН від 28 грудня 2006 року (далі - Кредитний договір), укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») і ТОВ «Глобус-РС». Стягнуто з ТОВ «Глобус-РС» на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 5 773 140,99 грн кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно, а також 64 380,00 грн судового збору (т. 3, а. с. 45-53).
11 березня 2013 року на виконання зазначеного рішення суду видано накази (т. 3, а. с. 54-56), які пред`явлено до примусового виконання (т. 4, а. с. 28-46).
2. Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 152 ПАТ «Омега Банк» віднесено до неплатоспроможних банків (т. 3, а. с. 122, 123).
3. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 02 березня 2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк» з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Омега Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду в ПАТ «Омега Банк» (т. 3, а. с. 125).
4. 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» (далі - ФК «Іпотека Кредит», стягувач-2) укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого банк відчужив на користь нового кредитора право вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами, укладеними на виконання основного зобов`язання (т. 3, а. с. 63-72).
5. 04 липня 2015 року між ФК «Іпотека Кредит» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент», стягувач-3) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами, укладеними на виконання основного зобов`язання (т. 4, а. с. 9-27).
6. 08 квітня 2015 року рішенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк» за результатами проведеної перевірки виявлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит», є нікчемним з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т. 3, а. с. 121).
7. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 та на виконання пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду повідомленнями № 582 та № 1360 від 21 травня та 22 липня 2015 року відповідно сповістила ФК «Іпотека Кредит» про те, що перевіркою виявлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року є нікчемним з підстав, визначених частиною третьою статті 38 названого Закону (т. 3, а. с. 117, 119).
8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у справі № 826/12348/15 (т. 3, а. с. 171-177), залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року (т. 3, а. с. 178-183) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року (т. 3, а. с. 207-212), визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк» щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит».
9. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року замінено стягувача у виконавчому провадженні - ПАТ «Сведбанк» на його правонаступника - ФК «Іпотека Кредит» (т. 3, а. с. 214, 215), а ухвалою від 26 липня 2016 року (т. 4, а. с. 84, 85) - замінено стягувача у виконавчому провадженні - ФК «Іпотека Кредит» на його правонаступника - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент».
10. Надалі 27 липня 2017 року між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» (далі - ФК «Фінактив», стягувач-4) укладений договір № 27/07 (т. 4, а. с. 115-126) про відступлення прав вимоги, за яким передано право вимоги за Кредитним договором та договорами, укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання.
11. У той же день між ФК «Фінактив» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-А» (далі - ТОВ «Глобус-А», стягувач-5) укладено договір № 27/07/1 (т. 4, а. с. 127-138) про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Глобус-А» набуло належні ФК «Фінактив» всі права вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором.
12. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року замінено стягувача у виконавчому провадженні - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» на його правонаступника - ТОВ «Глобус-А» (т. 4, а. с. 142-144).
13. Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 лютого 2019 року виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі № 21/5005/2686/2012) повернуто стягувачу - ТОВ «Глобус-А» за його заявою (т. 5, а. с. 204-206).
14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року (т. 7, а. с. 104-115) та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року (т. 7, а. с. 116-128) у справі № 910/10364/16 визнані недійсними договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» і ФК «Іпотека Кредит», та договір купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент».
15. Постановою Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 910/10364/16 (т. 7, а. с. 129-135) у визнанні недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» і ФК «Іпотека Кредит», було відмовлено з тих підстав, що цей договір є нікчемним, в іншій частині постанову апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишено в силі.
16. 07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» за результатами проведеного аукціону був укладений договір № 1 відступлення прав вимоги банку до позичальників, у тому числі, права вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами забезпечення (т. 4, а. с. 182-191).
17. 29 вересня 2021 року ТОВ «Файненс Компані» (стягувач-6) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просило замінити позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 та стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на ТОВ «Файненс Компані» (т. 4, а. с. 170-180).
Заяву обґрунтовано тим, що після підтвердження судовими рішеннями у справі № 910/10364/16 факту нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року власником права вимоги до відповідача (ТОВ «Глобус-РС») залишилось ПАТ «Омега Банк». Оскільки за результатами проведеного аукціону з реалізації активів ПАТ «Омега Банк» переможцем визнано ТОВ «Файненс Компані», про що з останнім 07 березня 2019 року укладений договір № 1 відступлення прав вимоги, правонаступником позивача (стягувача - ПАТ «Омега Банк») у справі № 21/5005/2686/2012 є саме ТОВ «Файненс Компані».
Судові рішення щодо вирішення заяви ТОВ «Файненс Компані»
18. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року (т. 6, а. с. 92-100) заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі задоволено частково. Замінено позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на ТОВ «Файненс Компані». У частині вимог про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 у задоволенні заяви відмовлено, оскільки відсутня інформація щодо наявності відкритого виконавчого провадження з виконання наказу від 11 березня 2013 року у справі № 21/5005/2686/2012, отже, неможливо здійснити заміну сторони виконавчого провадження.
19. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 квітня 2022 року (т. 9, а. с. 179-186) апеляційні скарги ТОВ «Глобус-РС» і ТОВ «Глобус-А» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року - без змін.
20. Постановою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року (т. 11, а. с. 102-116) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 квітня 2022 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року у справі № 21/5005/2686/2012 в частині задоволення заяви про заміну позивача (стягувача) у справі скасовано. Справу № 21/5005/2686/2012 в частині розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у цій справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
З-поміж іншого, Верховний Суд зазначив, що, задовольняючи вимогу ТОВ «Файненс Компані», суди не звернули увагу, що на момент розгляду заяви про зміну позивача (стягувача) у цій справі ПАТ «Сведбанк» (найменування якого змінено на ПАТ «Омега Банк») вибуло із спірних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, і відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Втім, втрата первісним кредитором процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин) унаслідок невчинення певних процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Проте встановлення наведених обставин у контексті застосування приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишилося поза увагою як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій (пункти 54-56).
Також Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що вирішення питання про заміну сторони (стягувача) здійснюється судом з урахуванням статей 74-79, 86 ГПК України, тобто шляхом перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, а встановлення обставин, за яких оспорюваний правочин попереднього кредитора [поточного позивача (стягувача)] може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви. Отже, під час вирішення питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу в матеріальних правовідносинах (пункти 57, 58).
21. За результатами нового розгляду Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу від 08 грудня 2022 року (т. 12, а. с. 119-123), якою заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) залишив без задоволення з тих підстав, що ПАТ «Омега Банк» вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Наведені ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними. Відтак відбулася втрата первісним кредитором своїх процесуальних прав (процесуального статусу позивача). ПАТ «Омега Банк» до укладення з ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинило певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі. Водночас позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Правовий зв`язок між ТОВ «Глобус-А» і ТОВ «Файненс Компані» відсутній, оскільки останній у матеріальних правовідносинах є правонаступником саме ПАТ «Омега Банк».
22. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24 травня 2023 року (т. 13, а. с. 159-163) зазначену ухвалу від 08 грудня 2022 року у справі № 21/5005/2686/2012 скасовано. Замінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року № 21/5005/2686/2012 з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані». Постанова мотивована тим, що оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року судом визнаний недійсним, то ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» не набуло права вимоги до відповідача - ТОВ «Глобус-РС» та не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ФК «Фінактив», а останнє, у свою чергу, - на користь ТОВ «Глобус-А». Тобто кредитором ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором залишилося ПАТ «Омега Банк», яке на підставі укладеного 07 березня 2019 року договору уступки права вимоги передало ТОВ «Файненс Компані» право вимоги виконання ТОВ «Глобус-РС» зобов`язань за Кредитним договором.
23. Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року (т. 14, а. с. 53-70) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 травня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду з тих підстав, що постанова апеляційного суду не містить доводів, за якими останній не погодився з висновками суду першої інстанції. Також апеляційний суд не дослідив питання щодо наявності / відсутності факту визнання недійсним договору від 27 липня 2017 року № 27/07/1 про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Глобус-А» перейшло право вимоги до ТОВ «Глобус-РС». Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що справу передано на новий розгляд лише в частині розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі, проте апеляційний суд здійснив заміну стягувача у виконавчому документі, хоча вчинення такої процесуальної дії з ініціативи суду не передбачено статтею 334 ГПК України.
24. За результатами нового розгляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 (т. 14, а. с. 111-116) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року залишив без змін.
Суд зазначив про правильність висновку місцевого суду про те, що ПАТ «Омега Банк» вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі стало ТОВ «Глобус-А». Зазначені ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними. Відтак первісний кредитор втратив свої процесуальні права учасника спірних правовідносин, оскільки до укладення з ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинив певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі. На час розгляду цієї заяви позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Встановлення недійсності договору від 27 липня 2017 року № 27/07/1 про відступлення права вимоги, укладеного ФК «Фінактив» з ТОВ «Глобус-А», за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження судом під час розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони (стягувача) у справі. Правовий зв`язок між ТОВ «Глобус-А» і ТОВ «Файненс Компані» відсутній, оскільки в матеріальних правовідносинах останній є правонаступником саме ПАТ «Омега Банк», а не ТОВ «Глобус-А».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
25. ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, прийняти нове рішення, яким свою заяву про заміну позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 задовольнити повністю: замінити позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на ТОВ «Файненс Компані»; замінити стягувача у наказі № 21/5005/2686/2012, виданому Господарським судом Дніпропетровської області, на ТОВ «Файненс Компані»; замінити стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на ТОВ «Файненс Компані».
26. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо набуття саме ТОВ «Файненс Компані» прав вимоги у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни сторони у справі; дійшли помилкових висновків про необхідність визнання недійсним укладеного між ФК «Фінактив» та ТОВ «Глобус-А» договору; не врахували, що збереження статусу позивача (стягувача) у справі за ТОВ «Глобус-А» неможливе, зважаючи на встановлений судами факт нікчемності (недійсності) договорів купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року та від 04 липня 2015 року; не встановили, що ТОВ «Файненс Компані» із заявою про заміну позивача (стягувача) звернулось у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та просило, зокрема, замінити його як стягувача у ньому.
27. На підтвердження помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій скаржник посилається, зокрема, на постанову Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10, в якій останній, застосовуючи відповідні положення статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказав на наявність обґрунтованих підстав для заміни сторони, адже право на відчуження права вимоги було лише в банку, який реалізував таке право, відчуживши право вимоги на користь особи, яка звернулася в межах справи № 31/287-10 із заявою про заміну сторони - ТОВ «Файненс Компані». Також скаржник посилається на постанови Касаційного господарського суду від 25 вересня 2018 року у справі № 01/5026/1159/2011, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) від 18 грудня 2019 року у справі № 462/6489/15-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 760/16751/15-ц, від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 та на ухвали Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012 із подібною правовою позицією у схожих або аналогічних правовідносинах.
Рух справи у Верховному Суді
28. Касаційний господарський суд ухвалою від 05 лютого 2024 року відкрив провадження за зазначеною касаційною скаргою.
29. Ухвалою Касаційного господарського суду від 06 березня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302ГПК України.
30. Зокрема, Касаційний господарський суд виявив, що у практиці застосування цим судом статті 52 ГПК України та Касаційним цивільним судом аналогічної статті 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (якими врегульовано процесуальне правонаступництво) наявні протилежні правові позиції щодо заміни позивача у справі за подібних обставин та у подібних правовідносинах.
31. Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у цій справі Касаційний господарський суд вказав, що на момент розгляду заяви про зміну позивача (стягувача) у цій справі ПАТ «Сведбанк» (найменування якого змінено на ПАТ «Омега Банк») вибуло із спірних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, і відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Водночас втрата первісним кредитором процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин) унаслідок невчинення певних процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. До того ж встановлення обставин, за яких оспорюваний правочин попереднього кредитора [поточного позивача (стягувача)] може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви. Отже, під час вирішення питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу в матеріальних правовідносинах.
32. Подібна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 908/3929/14, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14.
33. Натомість протилежні висновки із цього правового питання містяться у постановах Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10, Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц та ухвалах Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012 та від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012.
34. Наприклад, згідно з постановою Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 07 березня 2017 року задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Локо» (далі - ТОВ «ФК «Локо») про заміну сторони виконавчого провадження зі стягувача ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «ФК «Локо». ТОВ «Файненс Компані», посилаючись на укладення між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» договору від 07 березня 2019 року № 1 про відступлення прав вимоги, на обставини нікчемності договору купівлі-продажу права вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит», та на визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладеного між ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент», просило замінити позивача в справі з ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «Файненс Компані» та стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «ФК «Локо» на ТОВ «Файненс Компані».
35. Касаційний цивільний суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, залишаючи без змін постанову апеляційного суду, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні № 4425132 з ТОВ «ФК «Локо» на ТОВ «Файненс Компані», виходив, зокрема, з того, що право вимоги за кредитним договором не перейшло і не могло перейти до ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент», відповідно - і до ТОВ «ФК «Локо». Суд відхилив доводи касаційної скарги про те, що заміна сторони у виконавчому провадженні у 2017 році відбулася саме на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 23 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «ФК «Локо», який не визнаний судом недійсним та не підпадає під ознаки нікчемності.
36. Тобто за наявності чинної ухвали місцевого суду про заміну сторони виконавчого провадження зі стягувача ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «ФК «Локо» та дійсного договору купівлі-продажу прав вимоги від 23 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «ФК «Локо», надавши оцінку правомірності переходу права вимоги, Касаційний цивільний суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача на ТОВ «Файненс Компані».
37. За змістом постанови Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2015 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження № 43754833, а саме стягувача - ПАТ «Омега Банк» замінено на ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент». У подальшому ухвалою місцевого господарського суду від 02 січня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження № 43754833, а саме стягувача - ТОВ «Скай Кепітал менеджмент» замінено його правонаступником - ТОВ «Оптіма Люкс». Підставою для заміни стягувача (позивача у справі) був договір про відступлення права вимоги, укладений 09 листопада 2018 року між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» і ТОВ «Оптіма Люкс».
38. ТОВ «Файненс Компані», посилаючись на договір відступлення прав вимоги, укладений 07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані», на обставини нікчемності договору купівлі-продажу права вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит», та на визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладеного між ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент», просило замінити сторону у виконавчому провадженні у справі № 31/287-10 на правонаступника - ТОВ «Файненс Компані».
39. Касаційний господарський суд у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10, залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні № 43754833 на ТОВ «Файненс Компані», виходив з того, що ПАТ «Омега Банк» було власником права вимоги до відповідача у цій справі, а тому воно правомірно відчужило зазначене право заявникові - ТОВ «Файненс Компані», отже, заяву про заміну сторони виконавчого провадження має бути задоволено.
40. Тобто за наявності чинної ухвали місцевого господарського суду від 02 січня 2019 року про заміну стягувача - сторони виконавчого провадження на ТОВ «Оптіма Люкс», дійсного договору про відступлення права вимоги від 09 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Оптіма Люкс», Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача на ТОВ «Файненс Компані».
41. Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень процесуального законодавства щодо процесуального правонаступництва, крім того, наявні два взаємовиключні підходи щодо заміни одних і тих же осіб у справах з подібними правовідносинами.
42. У зв`язку з викладеним колегія суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи справу № 21/5005/2686/2012, вважає за доцільне відступити від наведених висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц таКасаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10.
43. Ухвалою від 04 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 21/5005/2686/2012 та призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
44. ТОВ «Глобус-РС» подало відзив на касаційну скаргу ТОВ «Файненс Компані», у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
45. Зазначає, що ПАТ «Сведбанк» (найменування якого змінено на ПАТ «Омега Банк») вибуло із спірних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, і відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Зазначені ухвали суду першої інстанції є чинними. Відтак відбулася втрата первісним кредитором своїх процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин). А переоцінка обставин, встановлених судовим рішенням, яке набуло законної сили, не належить до компетенції суду першої інстанції.
46. Також ПАТ «Омега Банк» припинено як юридична особа. Заміна сторони у справі на особу, щодо якої прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації, жодним нормативним актом не передбачена.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо відчуження майнових прав
47. Відповідно до частини першої статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
48. Згідно із частиною першою статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
49. Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
50. Наведені норми права встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям майно, є об`єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.
51. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
52. За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
53. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
54. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
55. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у цьому законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі право вимоги.
56. Згідно з наведеними приписами право вимоги у зобов`язанні є майновим правом (майном), яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).
57. Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Норми ЦК України про відступлення права вимоги повинні застосовуватися саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія (пункти 73, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 у справі № 910/19199/21).
Щодо способів захисту у разі недійсності правочину відчуження майнових прав
58. Згідно із частинами другою - третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
59. Частиною першою статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
60. Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
61. Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
62. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
63. Як зазначено вище (пункт 50 постанови), майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.
64. Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.
65. Подібні висновки неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21 вересня 2022 року № 908/976/19, провадження № 12-10гс21. Так, у пункті 3.15 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. До того ж правило частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
Щодо процесуального правонаступництва
66. Згідно зі статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
67. Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
68. З наведених норм права випливає, що коли кредитор у спірному матеріальному зобов`язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України замінений внаслідок відступлення права вимоги, то суд в порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов`язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник переходять до його процесуального правонаступника.
69. Отже, перехід процесуальних прав і обов`язків у справі, виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення.
70. Як зазначено вище (пункт 64 постанови), якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов`язанні за недійсним (нікчемним) правочином, і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі, якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.
71. Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов`язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.
Щодо суті спору
72. Як встановлено судами попередніх інстанцій, права вимоги у зобов`язаннях за Кредитним договором, які були ПАТ «Омега Банк» відчужені за нікчемним договором від 31 грудня 2014 року з ФК «Іпотека Кредит», в подальшому були неодноразово перепродані, та останнього разу придбані ТОВ «Глобус-А» за договором № 27/07/1 від 27 липня 2017 року.
73. На підставі цього ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року у справі № 21/5005/2686/2012 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» на його процесуального правонаступника - ТОВ «Глобус-А».
74. ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» дій, спрямованих на витребування від ТОВ «Глобус-А» зазначених прав вимоги у зобов`язаннях за Кредитним договором, не вчиняли.
75. Отже, зазначені права вимоги у зобов`язаннях за Кредитним договором до ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» в порядку їх витребування від ТОВ «Глобус-А» не перейшли, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі № 21/5005/2686/2012 та виконавчому провадженні також до цих осіб не перейшли.
76. За цих обставин суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі.
Щодо відступу від висновків Верховного Суду
77. Подібні висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та Касаційного господарського суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 908/3929/14.
78. Натомість Касаційний цивільний суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, ухвалах від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012 та Касаційний господарський суд у постанові від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10 зробили неправильні висновки щодо застосування норм статей 55, 442 ЦПК України та статей 52, 334 ГПК України у подібних правовідносинах, внаслідок чого були задоволені заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у наведених справах з тих підстав, що ПАТ «Омега Банк» відчужило права вимоги за нікчемним правочином, тому інші особи, які в подальшому придбали ці права вимоги за договорами купівлі-продажу, не могли їх отримати, відповідно ці особи (позивачі, стягувачі) підлягають заміні на їх процесуального правонаступника - ТОВ «Файненс Компані».
79. Оскільки зазначені висновки щодо застосування норм статей 55, 442 ЦПК України та статей 52, 334 ГПК України у подібних правовідносинах не відповідають наведеним вище висновкам у цій справі, Велика Палата Верховного Суду відступає від них.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
81. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
82. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
83. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства України та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі.
Щодо судових витрат
84. З огляду на залишення касаційної скарги без задоволення судовий збір за її подання покладається на ТОВ «Файненс Компані».
Керуючись статтями 300-302, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова С. О. Погрібний М. І. Гриців І. В. Ткач Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко С. І. Кравченко Н. В. Шевцова О. В. Кривенда
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 28.11.2024 |
Номер документу | 123313983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Банасько Олександр Олександрович
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Власов Юрій Леонідович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні