Окрема думка

від 06.11.2024 по справі 21/5005/2686/2012

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

(розбіжна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Мартєва С. Ю., Воробйової І. А., Короля В. В., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

06 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 21/5005/2686/2012

Провадження № 12-11гс24

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Дніпропетровського регіонального центру до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-А», Товариство з обмеженою відповідальністю «Іпотека Кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», про стягнення 4 801 554,80 грн за договором кредитування, за заявою ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача), за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року

Відповідно до змісту частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Рішенням від 25 лютого 2013 року Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 21/5005/2686/2012 задовольнив позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-РС» (далі - ТОВ «Глобус-РС», боржник) про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2006 року № 221-060/06-КН (далі - Кредитний договір), укладеним між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») і ТОВ «Глобус-РС».

Стягнув з ТОВ «Глобус-РС» на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») 5 773 140,99 грн кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно, а також 64 380,00 грн судового збору.

2. 11 березня 2013 року на виконання цього рішення суду видано накази, які пред`явлено до примусового виконання.

3. Постановою від 02 березня 2015 року № 152 Правління Національного банку України віднесло ПАТ «Омега Банк» до неплатоспроможних банків.

4. Рішенням від 02 березня 2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) з 03 березня 2015 року розпочала процедуру виведення ПАТ «Омега Банк» з ринку, запровадила в ньому тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду в цьому товаристві.

5. 31 грудня 2014 року ПАТ «Омега Банк» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» (далі - ФК «Іпотека кредит») уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого банк відчужив на користь нового кредитора право вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами, укладеними на забезпечення основного зобов`язання.

6. 04 липня 2015 року ФК «Іпотека Кредит» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент») уклали договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами, укладеними на забезпечення основного зобов`язання.

7. 08 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк» за результатами проведеної перевірки виявила, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит», є нікчемним з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

8. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 та на виконання пункту 1 частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду повідомленнями № 582 та № 1360 від 21 травня та 22 липня 2015 року сповістила ФК «Іпотека Кредит» про те, що перевірка виявила, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року є нікчемним з підстав, визначених частиною третьою статті 38 названого Закону.

9. Постановою від 28 липня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва у справі № 826/12348/15, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року, визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк» щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та ФК «Іпотека Кредит».

10. Ухвалою від 28 березня 2016 року Господарський суд Дніпропетровської області замінив стягувача у виконавчому провадженні - ПАТ «Сведбанк» на його правонаступника - ФК «Іпотека Кредит», а ухвалою від 26 липня 2016 року - замінив стягувача у виконавчому провадженні - ФК «Іпотека Кредит» на його правонаступника - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент».

11. Надалі 27 липня 2017 року ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» (далі - ФК «Фінактив») уклали договір № 27/07 про відступлення прав вимоги, за яким передано право вимоги за кредитним договором та договорами, укладеними на забезпечення виконання основного зобов`язання.

12. У той же день ФК «Фінактив» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-А» (далі - ТОВ «Глобус-А», стягувач-5) уклали договір № 27/07/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Глобус-А» набуло належні ФК «Фінактив» всі права вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором.

13. Ухвалою від 27 серпня 2018 року Господарський суд Дніпропетровської області замінив стягувача у виконавчому провадженні - ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» на його правонаступника - ТОВ «Глобус-А».

14. Постановою від 14 лютого 2019 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року у справі № 21/5005/2686/2012) повернув стягувачу - ТОВ «Глобус-А» за його заявою.

15. Рішенням від 04 вересня 2018 року Господарський суд міста Києва та постановою від 23 квітня 2019 року Північний апеляційний господарський суд у справі № 910/10364/16 визнали недійсними договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк» і ФК «Іпотека кредит», та договір купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент».

16. Постановою від 24 липня 2019 року Верховний Суд у справі № 910/10364/16 у визнанні недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» і ФК «Іпотека кредит» відмовив з тих підстав, що цей договір є нікчемним, в іншій частині постанову апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишив у силі.

17. 07 березня 2019 року ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» за результатами проведеного аукціону уклали договір № 1 відступлення прав вимоги банку до позичальників, у тому числі права вимоги до ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором та договорами забезпечення.

18. 29 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просило замінити позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 та стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на ТОВ «Файненс Компані».

19. Заяву мотивувало тим, що після підтвердження судовими рішеннями у справі № 910/10364/16 факту нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року власником права вимоги до відповідача (ТОВ «Глобус-РС») лишилось ПАТ «Омега Банк».

20. Оскільки за результатами проведеного аукціону з реалізації активів ПАТ «Омега Банк» переможцем визнано ТОВ «Файненс Компані», про що з останнім 07 березня 2019 року укладений договір № 1 відступлення прав вимоги, правонаступником позивача (стягувача) - ПАТ «Омега Банк» у справі № 21/5005/2686/2012 є саме ТОВ «Файненс Компані».

21. Ухвалою від 02 грудня 2021 року Господарський суд Дніпропетровської області заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі задовольнив частково.

Замінив позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на ТОВ «Файненс Компані».

У частині вимог про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 у задоволенні заяви відмовив через відсутність інформації про відкрите виконавче провадження з виконання наказу від 11 березня 2013 року у справі № 21/5005/2686/2012, отже - неможливість заміни сторони виконавчого провадження.

22. Постановою від 18 квітня 2022 року Центральний апеляційний господарський суд апеляційні скарги ТОВ «Глобус-РС» і ТОВ «Глобус-А» залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року - без змін.

23. Постановою від 02 серпня 2022 року Верховний Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 квітня 2022 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року у справі № 21/5005/2686/2012 в частині задоволення заяви про заміну позивача (стягувача) у справі скасував.

Справу № 21/5005/2686/2012 в частині розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у цій справі передав на новий розгляд до місцевого суду.

24. З-поміж іншого, Верховний Суд зазначив, що, задовольняючи вимогу ТОВ «Файненс Компані», суди не звернули увагу, що на час розгляду заяви про заміну позивача (стягувача) у цій справі ПАТ «Сведбанк» (найменування якого змінено на ПАТ «Омега Банк») вибуло із спірних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року і відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А».

25. Послався на те, що втрата первісним кредитором процесуальних прав (процесуального статусу учасника спірних правовідносин) унаслідок невчинення певних процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

26. Проте встановлення цих обставин у контексті застосування приписів статті 52 ГПК України залишили поза увагою як місцевий суд, так і суд апеляційної інстанції (пункти 54-56).

27. Вважав за необхідне зауважити, що вирішення питання про заміну сторони (стягувача) здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК України, тобто шляхом перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, а встановлення обставин, за яких оспорений правочин попереднього кредитора [поточного позивача (стягувача)] може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви.

28. Отже, при вирішенні питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу в матеріальних правовідносинах (пункти 57, 58).

29. За наслідками нового розгляду Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу від 08 грудня 2022 року, якою заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) залишив без задоволення з тих підстав, що ПАТ «Омега Банк» вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А».

30. Наведені ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними. Відтак відбулась втрата первісним кредитором своїх процесуальних прав (процесуального статусу позивача).

31. ПАТ «Омега Банк» до укладення з ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинило певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі.

32. Водночас позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Правовий зв`язок між ТОВ «Глобус-А» і ТОВ «Файненс Компані» відсутній, оскільки останнє у матеріальних правовідносинах є правонаступником саме ПАТ «Омега Банк».

33. Постановою від 24 травня 2023 року Центральний апеляційний господарський суд ухвалу від 08 грудня 2022 року у справі № 21/5005/2686/2012 скасував.

Замінив стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2013 року № 21/5005/2686/2012 з ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані».

34. Постанову мотивував тим, що оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року суд визнав недійсним, ТОВ «Скай кепітал менеджмент» не набуло права вимоги до відповідача - ТОВ «Глобус-РС» та не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ФК «Фінактив», а останнє, у свою чергу, - на користь ТОВ «Глобус-А».

35. Отже, кредитором ТОВ «Глобус-РС» за Кредитним договором лишилося ПАТ «Омега Банк», яке на підставі укладеного 07 березня 2019 року договору уступки права вимоги передало ТОВ «Файненс Компані» право вимоги виконання ТОВ «Глобус-РС» зобов`язань за Кредитним договором.

36. Постановою від 05 вересня 2023 року Верховний Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24 травня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 скасував, а справу передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду з тих підстав, що постанова апеляційного суду не містить доводів, за якими останній не погодився з висновками місцевого суду.

37. Вважав, що апеляційний суд не дослідив питання щодо наявності / відсутності факту визнання недійсним договору від 27 липня 2017 року № 27/07/1 про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Глобус-А» перейшло право вимоги до ТОВ «Глобус-РС».

38. Також Верховний Суд звернув увагу, що справу передано на новий розгляд лише в частині розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі, проте апеляційний суд здійснив заміну стягувача у виконавчому документі, хоча вчинення такої процесуальної дії з ініціативи суду не передбачено статтею 334 ГПК України.

39. За результатами нового розгляду Центральний апеляційний господарський суд постановою від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року залишив без змін.

40. Суд погодився з висновком місцевого суду про те, що ПАТ «Омега Банк» вибуло із спірних процесуальних правовідносин на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року, а відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2018 року новим позивачем (стягувачем) у справі стало ТОВ «Глобус-А».

41. Зазначив, що ці ухвали Господарського суду Дніпропетровської області є чинними. Відтак первісний кредитор втратив свої процесуальні права учасника спірних правовідносин, оскільки до укладення з ТОВ «Файненс Компані» договору відступлення права вимоги не вчинив певних процесуальних дій, спрямованих на відновлення свого процесуального статусу позивача (стягувача) у справі.

42. Послався на те, що на час розгляду цієї заяви позивачем (стягувачем) у справі є ТОВ «Глобус-А». Встановлення недійсності договору від 27 липня 2017 року № 27/07/1 про відступлення права вимоги, укладеного між ФК «Фінактив» та ТОВ «Глобус-А», за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження судом під час розгляду заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони (стягувача) у справі.

43. Дійшов висновку, що правовий зв`язок між ТОВ «Глобус-А» і ТОВ «Файненс Компані» відсутній, оскільки в матеріальних правовідносинах останнє є правонаступником саме ПАТ «Омега Банк», а не ТОВ «Глобус-А».

44. ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012, в якій просило скасувати ці судові рішення, постановити нове рішення, яким заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі № 21/5005/2686/2012 задовольнити повністю: замінити позивача у справі № 21/5005/2686/2012 на ТОВ «Файненс Компані»; замінити стягувача у наказі № 21/5005/2686/2012, виданому Господарським судом Дніпропетровської області, на ТОВ «Файненс Компані»; замінити стягувача у виконавчому провадженні № 40144750 на ТОВ «Файненс Компані».

45. Касаційну скаргу мотивувало тим, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин набуття саме ТОВ «Файненс Компані» прав вимоги у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни сторони у справі; дійшли помилкових висновків про необхідність визнання недійсним укладеного між ФК «Фінактив» та ТОВ «Глобус-А» договору; не врахували, що збереження статусу позивача (стягувача) у справі за ТОВ «Глобус-А» неможливе, зважаючи на встановлений судами факт нікчемності (недійсності) договорів купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року та від 04 липня 2015 року; не встановили, що ТОВ «Файненс Компані» із заявою про заміну позивача (стягувача) звернулось у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та просило, зокрема, замінити його як стягувача у цьому документі.

46. На підтвердження помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій заявник послався, зокрема, на постанову Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10, в якій останній, застосовуючи відповідні положення статей 512, 514 ЦК України, вказав на наявність обґрунтованих підстав для заміни сторони, адже право на відчуження права вимоги було лише в банку, який реалізував таке право, відчуживши право вимоги на користь особи, яка звернулась у межах справи № 31/287-10 із заявою про заміну сторони - ТОВ «Файненс Компані».

47. Також послався на постанови Касаційного господарського суду від 25 вересня 2018 року у справі № 01/5026/1159/2011, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) від 18 грудня 2019 року у справі № 462/6489/15-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 11 листопада 2019 року у справі № 760/16751/15-ц, від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 та на ухвали Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012 із подібною правовою позицією у схожих або аналогічних правовідносинах.

48. У цій справі Великій Палаті Верховного Суду належало вирішити питання наявності підстав для заміни стягувача у зв`язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором, за умови наявності чинної ухвали місцевого господарського суду про заміну стягувача - сторони виконавчого провадження та наявності дійсного договору про відступлення права вимоги, укладеного на підставі нікчемного договору купівлі-продажу.

49. Постановою від 06 листопада 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Файненс Компані» залишила без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 грудня 2023 року у справі № 21/5005/2686/2012 залишила без змін.

50. Мотивувала постанову тим, що статті 177, 178, 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям «майно», є об`єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.

51. Зазначила, що право вимоги у зобов`язанні є майновим правом (майном), яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни.

52. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.

53. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 ЦК України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 ЦК України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.

54. Велика Палата Верховного Суду вважала, що коли кредитор у спірному матеріальному зобов`язанні (цивільному, господарському тощо) відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України замінений внаслідок відступлення права вимоги, то суд в порядку процесуального правонаступництва замінює такого учасника справи, виконавчого провадження його правонаступником, про що постановляє ухвалу. Внаслідок цього процесуальні права та обов`язки у справі, виконавчому провадженні, які мав такий учасник, переходять до його процесуального правонаступника.

55. Отже, перехід процесуальних прав і обов`язків у справі, виконавчому провадженні до процесуального правонаступника безпосередньо залежить від переходу до нього матеріальних прав та обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення.

56. Як зазначено у пункті 64 цієї постанови, якщо кредитор відчужив право вимоги у зобов`язанні за недійсним (нікчемним) правочином і в подальшому це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України; а у разі якщо таке право вимоги не підлягає витребуванню відповідно до зазначених норм, то інша особа (добросовісний набувач) набуває право на нього відповідно до статті 330 ЦК України.

57. Отже, до переходу до кредитора права вимоги у зобов`язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги знаходиться у володінні набувача цього права вимоги, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.

58. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» дій, спрямованих на витребування від ТОВ «Глобус-А» зазначених прав вимоги у зобов`язаннях за Кредитним договором, не вчиняли.

59. Отже, зазначені права вимоги у зобов`язаннях за Кредитним договором до ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» в порядку їх витребування від ТОВ «Глобус-А» не перейшли, відповідно процесуальні права і обов`язки у справі № 21/5005/2686/2012 та виконавчому провадженні також до цих осіб не перейшли.

60. За цих обставин вважала, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України та дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Файненс Компані» про заміну позивача (стягувача) у справі.

61. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки висновки щодо застосування норм статей 55, 442 Цивільного процесуального кодексу України та статей 52, 334 ГПК України у подібних правовідносинах, висловлені у постанові Касаційного цивільного суду у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 752/3582/14-ц, ухвалах від 20 грудня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 20 січня 2022 року у справі № 1005/7134/2012 та постанові Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10, не відповідають наведеним вище висновкам у цій справі, Велика Палата Верховного Суду відступає від них.

ІІ. Зміст окремої думки

62. Не погоджуємося з висновками Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.

63. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.

64. По-перше, віндикація як спосіб захисту порушеного права за своєю природою застосовується лише до індивідуально визначених речей, отже,до права вимоги віндикація не застосовується.

65. Цивільно-правові способи захисту речових прав є неоднорідними за своїм змістом та умовами застосування. Одні з них спрямовані на захист таких прав прямо, інші - побічно. Традиційною для вітчизняної цивілістики є класифікація способів захисту права власності та інших речових прав на речові та зобов`язальні.

66. Речові способи захисту спрямовані на захист суб`єктивного речового права як абсолютного цивільного права особи у речових правовідносинах, тобто у випадках, коли порушник такого права не перебуває з його носієм у зобов`язальних (зокрема, договірних) правовідносинах або вчинене порушення не стосується таких правовідносин, навіть якби вони і були фактично наявними.

67. Зобов`язальні способи захисту мають на меті забезпечити захист власника чи носія іншого речового права як учасника зобов`язальних (зокрема, договірних) правовідносин, у яких він перебуває з порушником відповідного права.

68. При цьому за будь-яким речовим позовом предмет спору неодмінно характеризується трьома ознаками: 1) є річчю, тобто предметом матеріального світу, яка 2) є індивідуально визначеною та 3) існує (зберіглася) в натурі.

69. Позови про витребування майна з чужого незаконного володіння називаються віндикаційними.

70. У статті 387 ЦК України прямо не зазначається про те, що віндикаційний позов може бути пред`явлений тільки на захист права власності на річ, яка визначена індивідуально. Але це випливає зі змісту цієї статті.

71. Відповідно до частини першої статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

72. Отже, предметом віндикації може бути лише індивідуально визначена річ, щодо якої можливе володіння нею.

73. З огляду на наведене вважаємо, що власник не може витребувати майнове право (право вимоги, зазначене у пункті 1 частини першої статті 512 ЦК України) відчужене за нікчемним (недійсним) правочином і в подальшому відчужене третій особі (добросовісному набувачу), із застосуванням віндикації, передбаченої нормами статей 387, 388 ЦК України.

74. По-друге, усупереч запровадженому Великою Палатою Верховного Суду принципу неподвоювання кількості справ застосований у постанові підхід не захищає право заявника, не вирішує питання заміни сторони (стягувача), а провокує виникнення інших судових справ.

75. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту [див. постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)].

76. За принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)].

77. Проте у цій справі права заявника не захищені належним чином, що призвело до спрямування його в новий безцільний процес про витребування майнового права, яке заявник і так набув законним шляхом під час здійснення процедури ліквідації банку та продажу активів на аукціоні.

78. По-третє, стаття 52 ГПК України (стаття 55 ЦПК України) обумовлює певний порядок заміни стягувача, який передбачає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

79. Порядок і спосіб захисту інтересів кінцевого набувача - ТОВ «Глобус-А» чітко визначений статтею 519 ЦК України.

80. За змістом цієї норми первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

81. Отже, закон прямо визначив особу, яка відповідає перед ТОВ «Глобус-А», а саме особу, від якої воно набуло право вимоги, а не ту особу, яка належним чином придбала право вимоги під час здійснення процедури ліквідації банку та продажу активів на аукціоні.

82. Зміст статті 519 ЦК України є чітким і недвозначним та відповідає критерію якості закону.

83. Отже, спосіб захисту майнових прав та інтересів ТОВ «Глобус-А» визначає стаття 519 ЦК України у вигляді відшкодування збитків первісним кредитором.

84. Тобто ТОВ «Глобус-А» має можливість отримати відшкодування від особи, яка відступила йому право вимоги.

85. При цьому права особи, яка набула право вимоги законним шляхом під час здійснення процедури ліквідації банку та продажу активів на аукціоні, порушені. Заявника позбавили можливості реалізувати законно отримане право вимоги.

86. Вважаємо, що при вирішенні питання про процесуальне правонаступництво кредитора суд в першу чергу застосовує положення статей 512, 514 ЦК України. У випадку, якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником таких прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю відповідно до частини першої статті 216 ЦК України.

87. Під час вирішення питання процесуального правонаступництва суд досліджує всю послідовність договорів передачі права вимоги.

88. Зокрема, якщо послідовність переходу права в одному з правочинів перервалася, тоді відпадає і підстава правонаступництва, отже, кінцевий набувач не є правонаступником прав первісного кредитора.

89. У разі якщо первісний правочин щодо відступлення права вимоги є нікчемним або недійсним з моменту його укладення і не створює юридичних наслідків, укладені надалі правочини також не мають юридичних наслідків для сторін.

90. Отже, відсутня необхідність додаткового визнання недійсними таких наступних правочинів, оскільки первісний правочин визнаний недійсним і не призвів до правових наслідків.

91. У виконавчому провадженні набувач права вимоги за правочином, який не визнаний недійсним судом, не може вважатись кредитором, оскільки правочин його правопопередника визнаний недійсним, а послідовність переходу матеріального права присіклася.

Судді С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова В. В. Король Є. А. Усенко Н. В. Шевцова