Ухвала

від 06.09.2023 по справі 160/4094/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/4094/22

адміністративне провадження № К/990/28434/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/4094/22 за позовом Первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС", про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Первинна профспілка працівників ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС", в якому просила:

- визнати наказ "Про утворення комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельними наслідками" щодо розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який трапився 19 січня 2022 року у м. Кривий Ріг з працівниками підприємства ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ КРИВБАС" протиправним;

- зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області включити до складу спеціальної комісії голову первинної профспілки працівників ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Первинна профспілка працівників ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2023 року для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Єзеров А.А., судді - Кравчук В.М., Стародуб О.П.

До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Єзеровим А.А., суддями: Кравчуком В.М., Стародубом О.П., заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без врахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року задоволено заяви суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П. у справі №160/4094/22. Відведено суддів Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від розгляду справи №160/4094/22. Матеріали касаційної скарги №160/4094/22 передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2023 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року №1477/0/78-23 у зв`язку із постановленням Верховним Судом 30 серпня 2023 року ухвали про відведення судді-доповідача Єзерова А.А. та суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Білак М.В., Соколов В.М.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 4 статті 41 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII).

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що підставою позовних вимог було, на думку позивача, протиправний наказ "Про утворення комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельними наслідками" щодо розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, який трапився 19 січня 2022 року у м. Кривий Ріг з працівниками підприємства ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ КРИВБАС" та зобов`язання відповідача включити до складу спеціальної комісії голову первинної профспілки працівників ТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 4 статті 41 Закону № 2694-XII.

Згідно з абзацом 4 статті 41 Закону № 2694-XII у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, який, як в ньому зазначено, визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (далі - Порядок № 337, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до складу спеціальної комісії, зокрема, входять представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

За доводами касаційної скарги стверджується, що відповідач повинен був включити ОСОБА_1 , як голову Первинної профспілки працівників ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС», до складу спеціальної комісії розслідування нещасного випадку.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу діяв в порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством та дотримався вимоги п.п. 10, 14, 15, 31 Порядку № 337, у відповідача були відсутні правові підстави для включення ОСОБА_1 , як голови Первинної профспілки працівників ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС», до складу спеціальної комісії розслідування нещасного випадку. Суди виходили з відсутності доказів на підтвердження факту членства потерпілих у Первинній профспілці працівників товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС». Судами обох інстанцій враховано також, що ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС» повідомляло відповідача, що потерпілі та інші працівники підприємства не перебувають в Первинній профспілці працівників ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС» та щомісячні внески з заробітної плати не утримуються.

Водночас скаржником не зазначено у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій саме положень абзацу 4 статті 41 Закону № 2694-XII з огляду на встановлені ними обставини цієї справи та досліджені докази.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Суд зазначає, що доводи касаційної скарги в контексті наявності/відсутності передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави переважно зводяться здебільшого до оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, які врегульовують спірні правовідносини та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.

З огляду на викладене, Суд вважає, що скаржником належним чином не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів обох інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №160/4094/22 за позовом Первинної профспілки працівників товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-КРИВБАС", про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько