Рішення

від 05.09.2023 по справі 198/81/21

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/81/21

провадження № 2/0198/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.23 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Калабухової Т.О., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Скирди В.І., представника відповідача ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» адвоката Чуміної К.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

І. Позиції учасників справи, процесуальні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,065 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225, розташована на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

11.12.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки на строк 15 років, який зареєстровано реєстраційною службою Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 02.02.2015.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконує умови договору оренди землі та не сплатив позивачу у встановленому порядку орендну плату за 2018, 2019, 2020 роки, тому ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з цим позовом та просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 11.12.2014 між ним та ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», а також стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 16.03.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 06.08.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

В зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 01.11.2021 справу передано для розгляду судді Білинському М.В., який 04.11.2021 прийняв справу до провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою судді Білинського М.В. від 14.02.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

12.06.2023 представник позивача подав заяву про відвід судді Білинського М.В., яку задоволено, а справу передано до канцелярії для подальшого визначення складу суду.

Згідно з протоколомповторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О.

Ухвалою від 19.06.2023 справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в заявах по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що в 2018, 2019 та 2020 роках представники ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» не мали жодного зв`язку особисто з ОСОБА_1 , який за вказаний період жодного разу не звертався до товариства з питань отримання орендної плати, а з 10.03.2015 - знятий з реєстрації за адресою проживання, зазначеною в договорі оренди земельної ділянки, через його вибуття на проживання у Російську Федерацію. Сплата орендної плати за 2017 рік здійснювалась на картковий рахунок орендодавця в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що в подальшому був закритий, а строк дії картки закінчився.

На думку представника відповідача, ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» вживало усіх залежних від нього заходів для недопущення прострочення сплати орендної плати, зокрема, представники товариства намагались перерахувати кошти на відому банківську карту позивача, звертались з листами власне до ОСОБА_1 та до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області з проханням повідомити позивача про необхідність отримання коштів. Проте останній навіть станом на день розгляду справи не повідомив актуальних банківських реквізитів для здійснення розрахунків за оренду землі та не звертався до товариства для отримання плати за оренду.

Таким чином, ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» вважає, що ОСОБА_1 фактично уникав отримання орендної плати за договором оренди від 11.12.2014 та перешкоджав товариству у вчасному здійсненні орендарем свого обов`язку зі сплати орендної плати.

ІІ. Обставини справи, зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 відповідно до державного акта серії ІІ-ДП № 120232, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4053 від 12.04.2002, належить земельна ділянка, розташована на території Юр`ївської селищної ради, з кадастровим номером 1225955100:04:002:0225, площею 9,065 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8577460 (Т. 1, а.с. 7-8).

11.12.2014 між ОСОБА_1 (власник земельної ділянки, орендодавець) та ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» (орендар) укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав в оренду відповідачу належну йому на праві власності земельну ділянку. В цей же день сторони уклали додаткову угоду до договору оренди в частині визначення порядку сплати орендної плати (Т. 1, а.с. 9-10, 87).

02 лютого 2015 року здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0225 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 8582880 (Т. 1, а.с. 11).

За змістом пунктів 3.1. та 5.2.3. договору від 11.12.2014 (з додатковою угодою) відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату в строк до 31 жовтня відповідного року користування за такий рік у грошовій формі в розмірі 9 000,00 грн., за умови, що вказана сума не є нижчою за 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Сторони усно погодили, що орендна плата буде перераховуватись на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В пункті 3.6. договору закріплено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, до орендаря застосовується відповідальність, встановлена п. 7.1. цього договору, який в свою чергу передбачає, що за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Заборгованість ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» зі сплати орендної плати за землю на момент звернення з позовом до суду становить розмір належної до отримання оренди за три роки - з 2018 по 2020 роки, яка за твердженням орендаря залишилась невиплаченою через ненадання ОСОБА_1 актуальних банківських реквізитів для перерахування коштів.

ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» надсилало 31.07.2018 власнику землі за адресою, зазначеною в договорі, повідомлення, де проінформувало про нарахування орендної плати за 2018 рік та необхідність з`явитися за її отриманням або повідомити банківські реквізити, на які можливо перерахувати орендну плату (Т. 1, а.с. 170-174).

Також товариство протягом 2018-2020 роківчерез депутата селищної ради Жикіна О.В. зверталось до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області з листами, в яких просило орган місцевого самоврядування повідомити ОСОБА_1 про необхідність з`явитись до орендаря для отримання оренди (Т. 1, а.с. 65-67).

За наданою на запит суду інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» між банком та позивачем 10.03.2015 було укладено договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00015512275. Строк дії картки НОМЕР_1 , виданої клієнту у зв`язку з укладенням договору, закінчився у квітні 2018 року, однак розрахунковий рахунок ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 закритий 28.05.2020. Після закінчення дії картки клієнт не міг нею користуватись, але переказ коштів на його рахунок можливо було здійснювати до 28.05.2020 (Т. 2, а.с. 244-245).

Отже, спірні правовідносини в цій справі зводяться до питань про те, чи порушено орендарем обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, чи вжито ним всіх можливих заходів з недопущення прострочення виконання зобов`язання, а також чи є нормативні та фактичні підстави для розірвання договору оренди землі.

ІІІ. Застосованінорми права, мотиви і доводи суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України та статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України, статті 1, частини 5 статті 5 та частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки проводиться та може використовуватись нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Отже, розмір орендної плати та порядок її перегляду є істотною умовою договорів оренди землі та, відповідно, договору оренди землі від 11.12.2014, а отримання орендної плати за передану в користування земельну ділянку (отримання доходу) є по суті єдиною метою, якої прагне досягти орендодавець (позивач), укладаючи договір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У частині першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

В пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Станом на час розгляду справи за укладеним 11.12.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» договором оренди земельної ділянки існує заборгованість зі сплати коштів за користування землею за період з 2018 по 2020 роки, що не заперечується відповідачем.

Разом з тим, на думку суду, ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» не доведено відсутності його вини у вказаному порушенні взятих на себе зобов`язань.

Зокрема, щодо позиції відповідача про відсутність його вини через те, що ОСОБА_1 покинув місце свого проживання та виїхав до Російської Федерації на постійне місце проживання, не повідомивши адресу та актуальні банківські реквізити для сплати орендної плати, то суд відзначає таке.

Договором оренди землі від 11.12.2014 визначено грошову форму основної орендної плати без встановлення конкретного порядку її здійснення.

Поряд з цим, положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, на підтвердження вчинення дій з виконання обов`язку зі сплати орендної плати відповідачем надано лист, направлений тільки один раз в 2018 році на адресу відповідача, зазначену в договорі.

Також надано копії листів до органу місцевого самоврядування, які не містять підтверджень реєстрації вхідної кореспонденції в канцелярії Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, тому вони не є джерелом даних, на підставі яких можна встановити наявність обставин (фактів), на які посилається відповідач.

Окрім того, слід відзначити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 310 ЦК України фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, зміна стороною договору місця свого проживання не звільняє іншу сторону договору від виконання обов`язку, взятого на себе за укладеним між ними договором, і не може свідчити про недобросовісні дії.

Так, ОСОБА_1 знятий з місця реєстрації проживання, зазначеної в договорі, з 2015 року, що не заважало орендарю щорічнодо 2018 року сплачувати орендну плату шляхом перерахування на банківську картку. Посилання представника товариства про неможливість подальшої сплати оренди вказаним способом через закінчення строку дії картки не можуть бути прийняті судом, оскільки за інформацією банку банківський рахунок клієнта діявдо травня 2020 року.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідач, ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА»:

-взагалі намагався в 2018-2020 роках здійснити банківський платіж та отримав відмову банку в зарахуванні коштівна відомий відповідачу картковий рахунок орендодавця;

- здійснив грошовий переказ за адресою місця проживання ОСОБА_1 , який останнім не отримано;

- відкрив банківський рахунок на вимогу;

- намагався виконати в інший спосіб свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за договором в період 2018-2020 років, але позивач відмовився прийняти належне виконання;

- сплатив податки та збори з нарахованої орендної плати.

Порушення відповідачем умов договору від 11.12.2014 щодо сплати орендної плати є істотним, оскільки значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, отримання гідної та економічно обґрунтованої плати за передачу в користування належної йому землі.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На думку суду істотне порушення орендарем такої умови договору оренди, як сплата орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» систематично не виконувало свій обов`язок зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача про розірвання договору оренди землі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позову до суду, у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Припинити шляхом розірвання договір оренди землі без номера, укладений між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» 11 грудня 2014 року, за яким ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0225, площею 9,065 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області, речове право за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 лютого 2015 року, номер запису про інше речове право 8582880.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» (адреса місцезнаходження: 51451, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Кочережки, вул. Шевченка, буд. 85, ЄДРПОУ 37513475) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 08 вересня 2023 року.

Суддя І. О. Гайдар