Постанова

від 09.12.2024 по справі 198/81/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 198/81/21

провадження № 61-3753св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара»,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» (далі - ТОВ «Агріколь-Самара») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є власником земельної ділянки, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,065 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

11 листопада 2014 року між ним та ТОВ «Агріколь-Самара» укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 15 років, який зареєстровано реєстраційною службою Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 02 лютого 2015 року.

Посилаючись на те, що відповідач належно не виконує умови договору оренди землі від 11 листопада 2014 року, зокрема не сплатив орендну плату за 2018, 2019, 2020 роки, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 11 лютого 2014 року між ним та ТОВ «Агріколь-Самара».

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено шляхом розірвання договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара» 11 грудня 2014 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зміна ОСОБА_1 місця проживання не звільняє ТОВ «Агріколь-Самара» від виконання обов`язку щодо сплати орендної плати і не дає підстав для висновку про недобросовісність позивача. Банківський рахунок ОСОБА_2, на який відповідач здійснював перерахування орендних платежів до 2018 року, був дійсним до травня 2020 року.

Відповідач не довів, що у 2018-2020 роках він намагався здійснити банківський платіж та отримав відмову банку в зарахуванні коштів на картковий рахунок орендодавця, чи здійснив грошовий переказ за адресою місця проживання позивача, який останній не отримав, або намагався в інший спосіб виконати свій обов`язок зі сплати орендної плати у 2018-2020 роках, однак позивач відмовився прийняти належне виконання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «Агріколь-Самара» систематично не виконувало свій обов`язок зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11 грудня 2014 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1

є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Короткий зміст апеляційної скарги та судового рішення суду апеляційної інстанції

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» (далі - ТОВ «Актив-РЗ», товариство), яке не брало участі у справі, звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Наявність правових підстав для скасування рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року товариство обґрунтовувало тим, що 08 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» (далі - ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро») та

ТОВ «Агріколь-Самара» укладений договір про встановлення довірчої власності для забезпечення зобов`язань ТОВ «Агріколь-Самара» за кредитними договорами.

Інше речове право - право оренди перейшло до ТОВ «Фінансова компанія

«Капітал-Дніпро» 10 лютого 2022 року.

01 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Актив-РЗ» укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого право оренди земельної ділянки за договором оренди від 11 грудня 2014 року перейшло до «Актив-РЗ», тобто товариство набуло права та обов`язки орендаря за зазначеним договором оренди земельної ділянки.

23 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права довірчої власності, з якої товариству стало відомо про ухвалення оскаржуваного судового рішення, яким вирішено права та обов`язки ТОВ «Актив-РЗ».

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в Державному реєстрі речових прав були відомості про інше речове право - право довірчої власності ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро»

від 10 лютого 2022 року № 46729831.

Відповідач вжив усіх можливих заходів для сплати орендної плати, однак позивач не надавав відомостей про те, яким чином ТОВ «Агріколь-Самара» мало здійснювати зазначені платежі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2023 року поновлено

ТОВ «Актив-РЗ» строк на апеляційне оскарження рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі -

ТОВ «Актив-РЗ», закрито.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на час розгляду та вирішення справи судом першої інстанції, ТОВ «Актив-РЗ» не набуло прав та обов`язків щодо земельної ділянки на підставі договору оренди від 11 грудня

2014 року. Суд першої інстанції не приймав рішення про права та інтереси товариства. Міністерством юстиції України визнано незаконними та анульовано рішення реєстратора про державну реєстрацію права довірчої власності.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення не стосується прав, інтересів та обов`язків ТОВ «Актив-РЗ», не містить судження про права та обов`язки товариства у відповідних правовідносинах.

Апеляційний суд відхилив доводи заявника про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в Державному реєстрі речових прав містилася інформація про інше речове право - право довірчої власності ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро»

від 10 лютого 2022 року № 46729831, оскільки зазначене не вплинуло і не могло вплинути на права та обов`язки ТОВ «Актив-РЗ».

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У березні 2023 року ТОВ «Актив-РЗ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржуване судове рішення скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази, зокрема відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право

від 10 лютого 2022 року за № 46729831, де зазначено про вид речового права: право довірчої власності ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро».

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваним судовим рішенням не порушуються права ТОВ «Актив-РЗ», оскільки не врахував, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Агріколь-Самара» та ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» укладений договір про встановлення довірчої власності для забезпечення зобов`язань ТОВ «Агріколь-Самара» за кредитними договорами. Тобто право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро».

01 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Актив-РЗ» укладений договір купівлі продажу права оренди земельних ділянок (речові права), зокрема, земельної ділянки, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,065 га, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, перейшло до ТОВ «Актив-РЗ».

На час укладення зазначеного договору товариству не було відомо про наявність між орендодавцем та орендарем спору. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2024 року запис № 8582880 про інше речове право є дійсним, а ТОВ «Агріколь-Самара» продовжує бути орендарем належної позивачу земельної ділянки.

У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скирда В. І., у якому він просив закрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), посилаючись на те, що ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом питання про права та обов`язки

ТОВ «Актив-РЗ» не вирішувалося.

Крім того, належна ОСОБА_2 земельна ділянка перебуває у користуванні

Фермерського господарства «Мак-Дан» на підставі договору від 19 лютого

2024 року, інше речове право за яким зареєстровано 26 березня 2024 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Актив-РЗ» передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Актив-РЗ» з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано з Таращанського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 379/1004/13-ц; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

У квітні 2024 року матеріали справи № 198/81/21 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до державного акта серії ІІ-ДП № 120232, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4053 від 12 квітня 2002 року є власником земельної ділянки, розташованої на території Юр`ївської селищної ради, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225, площею 9,065 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 8577460.

11 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агріколь-Самара» укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки та додаткова угода до цього договору, у якій визначено порядок сплати орендної плати.

За змістом пунктів 3.1 та 5.2.3 договору оренди земельної ділянки від 11 грудня 2014 року відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати орендну плату в строк до 31 жовтня відповідного року користування за такий рік у грошовій формі

у розмірі 9 000,00 грн, за умови, що зазначена сума не є нижчою за 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Сторони усно погодили, що орендна плата буде перераховуватися на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до пункту 3.6. договору оренди земельної ділянки від 11 грудня

2014 року у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, до орендаря застосовується відповідальність, встановлена пунктом 7.1 цього договору, згідно з яким за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

02 лютого 2015 року ТОВ «Агріколь-Самара» зареєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речове право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225, номер запису про інше речове право: 8582880.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, законодавець визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов`язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Наведені правові висновки викладено зокрема в постановах Верховного Суду

від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 16 лютого 2022 року у справі

№ 761/23880/15-ц, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

У постанові від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або

у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником

і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв`язку між заявником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суду апеляційної інстанції належало першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Предметом позову у цій справі є вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Агріколь-Самара» про розірвання договору оренди землі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Агріколь-Самара» укладений договір про встановлення довірчої власності для забезпечення зобов`язань ТОВ «Агріколь-Самара» за кредитними договорами.

Інше речове право - право оренди перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» 10 лютого 2022 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 листопада 2023 року.

01 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Актив-РЗ» укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого товариство набуло у власність інші речові права, зокрема право оренди належної позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 1225955100:04:002:0225.

Наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2024 року № 164/5 рішення державного реєстратора Бондар М. А. про державну реєстрацію права довірчої власності на право оренди земельних ділянок за ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» на підставі договору про встановлення довірчої власності від 08 лютого 2022 року, укладеного між ТОВ «ФК «Капітал-Дніпро» та ТОВ «Агріколь-Самара», та рішення приватного нотаріуса Шрамової В. М. про реєстрацію переходу права оренди на земельні ділянки від ТОВ «Агріколь-Самара» до ТОВ «Актив-РЗ» на підставі договору купівлі продажу права оренди на земельні ділянки від 01 листопада

2023 року визнано такими, що прийняті з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано їх.

Установивши, що на час розгляду та вирішення справи судом першої інстанції,

ТОВ «Актив-РЗ» не набуло будь-яких прав та обов`язків щодо належної позивачу земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію права довірчої власності, а також переходу права оренди на земельні ділянки від ТОВ «Агріколь-Самара» до ТОВ «Актив-РЗ» анульовано, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Актив-РЗ» не вирішувалося, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України є підставою для закриття касаційного провадження.

Доводи касаційної скарги фактично є аналогічними доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки суду апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, а тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду

від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Водночас Верховний Суд відхиляє клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скирда В. І., викладене у відзиві на касаційну скаргу, про закриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України, оскільки ТОВ «Актив-РЗ» є особою, яка звернулася до суду з апеляційною скаргою, та відповідно, має право на оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, постановленої за наслідками розгляду його апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що ухвала апеляційного суду постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, ВерховнийСуд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скирда Віталій Іванович, відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник