Постанова

від 06.09.2023 по справі 2-2823/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2823/11

провадження № 61-6434св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович,

зацікавлені особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове Бюро «Тріада», оцінювач Постолакіна Людмила Василівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року в складі судді: Куриленко О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У січні 2022 року боржник ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця та оцінювача, зацікавлені особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В. А., стягувач ОСОБА_1 , ТОВ «Інвестиційно-консалтингове Бюро «Тріада», оцінювач ОСОБА_3 .

Скарга мотивована тим, що 16 листопад 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В. А. за заявою стягувача ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа від 07 вересня 2011 року № 2-2823/11, виданого Київським районним судом м. Одеса, який вступив в закону силу 21 травня 2014 року, було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 2 639 749,50 грн 17 листопада 2021 року постановою про арешт майна боржника накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно скаржника та зазначено, що в ході проведення виконавчих дій описано й арештовано майно, належне боржнику ОСОБА_2 , а саме: Садові будинки № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:025:0032, 5110300000:02:025:0050, 5110300000:02:025:0134, 5110300000:02:025:0066, за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, СТ «Южанка» (р-н «Сонячний») ділянки № НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 . 24 листопада 2021 року постановою про опис та арешт майна боржника та актом про опис та арешт майна боржника описано та арештовано вищезазначене майно скаржника. 25 листопада 2021 року постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Інвестиційно-консалтингове Бюро «Тріада», директором якого та одночасно оцінювачем є ОСОБА_3 , та 30 листопада 2021 року ТОВ «ІКБ «Тріада» був складений звіт про незалежну оцінку майна, про яку скаржник дізнався 23 грудня 2021 року.

Стверджуючи, що приватним виконавцем його не було належним чином повідомлено про вчинення виконавчих дій, пов`язаних із описом, арештом та оцінкою майна, а звіт про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року проведено з порушенням вимог нормативно-правових актів, скаржник звернувся до суду з даною скаргою. Під час судового розгляду скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати з ТОВ «ІКБ «Тріада», суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, та ОСОБА_3 - оцінювача ТОВ «ІКБ «Тріада» копії завірених належним чином документів про проведення незалежної оцінки майна ОСОБА_2 , розташованого за адресою Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, (р-н «Сонячний»), СТ «Южанка», садові будинки №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 та земельні ділянки №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , згідно акту опису і арешту від 24 листопада 2021 року у ВП № НОМЕР_1, а саме: технічну документацію; Звіт про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року; кольорові фотографії об`єкту оцінки, якщо такі робилися; інші документи, які стосуються даного об`єкту оцінки.

ОСОБА_2 просив:

визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В. А. та оцінювача ОСОБА_3 неправомірними, а звіт про незалежну оцінку майна від 30 листопада

2021 року недостовірним;

зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 24 листопада 2021 року, акт опису і арешту майна боржника від 24 листопада 2021 року, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання від 25 листопада 2021 року та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій;

зупинити реалізацію арештованого майна ОСОБА_2 , а саме: садових будинків № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та земельних ділянок № НОМЕР_6 № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, СТ «Южанка» (р-н «Сонячний» );

заборонити продаж зазначеного майна, на підставі звіту про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року: боржнику ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів по справі; відмовлено у повному обсязі у задоволенні скарги боржника на дії та бездіяльність приватного виконавця та оцінювача.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

скаржник з клопотаннями про призначення рецензування звіту про оцінку майна у спосіб, визначений законом, не звертався. ОСОБА_2 у судовому засіданні не було доведено, чим саме оцінка порушує його права, чи вона є завищеною чи заниженою тощо. що боржник був не позбавлений права надати суду у якості доказу власну експертну оцінку майна, яка свідчила б про істотні розбіжності чи невідповідність вартості майна, визначеного ТОВ «Тріада», однак, він таким правом не скористався, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав;

суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання скаржника про витребування доказів, оскільки не вбачав підстав для витребування документів про проведення незалежної оцінки майна ОСОБА_2 , а саме звіту про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року, оскільки його копія наявна в матеріалах справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

учасники процесу про судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, що призначене на 13 грудня 2022 року на 15-30 год, повідомлені належним чином, відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України. Оскільки заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, й приватний виконавець - поданням відзиву на апеляційну скаргу, а поважність підстав неподання клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеконференції або ж про долучення до справи письмових пояснень учасниками справи не встановлена, та враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, справа підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи за відсутності сторін при таких обставинах не є порушенням прав сторін щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18. За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи;

рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника. Зі змісту фактично отриманих скаржником сторінок висновку про вартість майна, які додані до матеріалів справи вбачається, що отримана ОСОБА_2 частина висновку про вартість нерухомого майна (садових будинків та земельних ділянок) містить достатню інформацію про технічні характеристики об`єктів оцінки та їхню ринкову вартість у гривнях без врахування ПДВ з вказівкою офіційного курсу НБУ на дату оцінки гривні до долара США, а також про підставу проведення оцінки та необхідні реквізити суб`єкта оціночної діяльності та безпосередньо самого оцінювача. Дана інформація є достатньою для звернення боржника до виконавця із заявою про призначення рецензування звіту про оцінку майна, у разі не згоди боржника з визначеною суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) вартості майна і само по собі не отримання звіту у повному обсязі (130 сторінок) за наведених вище обставин не свідчить про наявність у боржника перешкод для можливості відповідного звернення до виконавця із заявою про проведення рецензування звіту. Враховуючи наведене, скаржник вважається таким, що ознайомлений з результатами оцінки майна. При цьому доказів, що боржник звертався до приватного виконавця або ж намагався звернутися з вимогою про рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна, скаржник не надає, тобто вбачається, що правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна з метою спростування його результатів скаржник не скористався;

зі змісту апеляційної скарги не вбачається, чи вважає боржник вартість, що встановлена шляхом проведення оцінки за замовленням приватного виконавця, завищеною або навпаки заниженою. Зокрема, в апеляційній скарзі відсутні твердження, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості. В матеріалах справи відсутні відомості, що скаржник надав свою оцінку щодо вартості описаного та арештованого майна, вчиняв будь-які дії щодо здійснення рецензування звіту про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року або про досягнення домовленості зі стягувачем згоди щодо вартості майна вже після отримання копії звіту про незалежну оцінку майна від 30 листопада 2021 року. Зазначене разом з відсутністю обґрунтувань апелянта, що визначена вартість майна є неактуальною, неконструктивною тощо, наводить на висновок, що звертаючись з відповідною скаргою, апелянт зловживає своїм правом на подачу скарги. Будь-яких належних і достатніх доказів, що зафіксовані на фотокартках, представлених скаржником, покращення майна призвели до зміни зареєстрованих у передбаченому порядку в Єдиному державному реєстрі нерухомого майна технічних характеристик даного нерухомого майна (збільшення площі забудови або будівельного об`єму) або ж призвели до збільшення вартості арештованого нерухомого майна, що вплинуло на об`єктивність та справедливість здійсненої суб`єктом оціночної діяльності оцінки його вартості, скаржником не надано. З огляду на не надання скаржником до суду звіту про оцінку майна, зробленого за його власним замовленням, для доведеності підстав розбіжності чи невідповідності вартості майна визначеної суб`єктом оціночної діяльності, залученого суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, доводи апеляційної скарги про ймовірне (не більше 2-х днів) порушення приватним виконавцем строку направлення повідомлення про результати оцінки майна при таких обставинах, не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, в якій просив: скасувати оскаржені судові рішення; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; судові витрати покласти на приватного виконавця.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди першої та апеляційної інстанцій в своїх рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Суди, не з`ясували та не дослідили, що ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього має передувати процедурі підготовки та проведенню незалежної оцінки майна, що зобов`язаний забезпечити замовник оцінки, або довести, що він вжив всіх заходів для виконання цього обов`язку. До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61-19310св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/2961/17 (провадження № 61-3489св21). Виконавець не направляв повідомлення боржнику про надання доступу до нерухомого майна, що підлягає оцінці, а отже оцінювач не мав вільного доступу до об`єктів дослідження, що не могло не вплинути на об`єктивність та повноту оцінки їх вартості. Подібному висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 1323/5992/2012 (провадження № 61-13850св20);

судове засідання було призначено на 13 грудня 2022 року о 15:30. В прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_2 просив суд справу розглядати за участю учасників справи з повідомленням про судові засідання. Відповідно до Правил пропускного режиму та пропуску осіб до приміщення і транспортних засобів на територію Одеського апеляційного суду з метою ідентифікації осіб, які прибули до суду, їх пропуск здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу. 13 грудня 2022 року представник заявника - адвокат Пейчева С. Д. з`явилася до Одеського апеляційному суду раніше зазначеного часу, приблизно о 14:42 була зареєстрована службою судової охорони в Журналі обліку відвідувачів Одеського апеляційного суду. У приміщені суду було зафіксовано фото стенду «Перелік справ призначених до розгляду», на якому відсутні будь-які записи про проведення судового засідання на 13 грудня 2022 року о 15:30 по справі № 2-2823/11. З`ясувати де саме, тобто в якому залі або кабінеті заплановано розгляд справи не уявилося можливим. Приблизно о 14:43 пролунало оголошення «Повітряна тривога». Співробітники Служби судової охорони запропонували всім хто знаходився в приміщенні швидко звільнити будівлю Одеського апеляційного суду. За 20 хвилин до судового засідання особа, яка подала касаційну скаргу прийшов на судове засідання, але в будівлю Одеського апеляційного суду не був допущений у зв`язку з оголошенням «Повітряної тривоги», а тому не був зареєстрований в Журналі відвідувачів суду. Перебуваючи разом із своїм представником поряд але за межами будівлі суду, оскільки була «Повітряна тривога», подзвонив помічнику судді Таварткіладзе О. М. за номером (0482)492507, яка повідомила, що справа буде розглядатися без участі сторін або в режимі відеоконференції, на що скаржник не погодився, оскільки ним були подані два повідомлення про розгляд справи за його участю. Таким чином, особа, яка подала касаційну скаргу та його представник 13 грудня 2022 року на судове засідання не були ані допущені, ані запрошені, хоча вони були присутні в холі Одеського апеляційного суду, а на час проведення судового засідання (15:30) з 14:41 до 15:53 в місті Одесса була оголошена «Повітряна тривога», доказом чого є скріншоти з офіційного веб-сайту Одеської міської ради, на яких відображені дата та час зафіксованої події, які додані до касаційної скарги. Не зважаючи на бажання заявника про розгляд справи за його участю та наявності «Повітряної тривоги» на час судового засідання, апеляційний суд все ж таки 13 грудня 2022 року розглянув справу та виніс рішення;

Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи , як і не є невідкладними, розглядатимуться лиш е за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження.

У серпні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В. А. подав відзив на касаційну скаргу в якому просить касаційну залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що:

правомірно з`ясовано судами попередніх інстанцій боржник не був позбавлений права надати суду в якості доказу власну експертну оцінку майна, яка свідчила б про істотні розбіжності чи невідповідність вартості майна однак, він таким правом не скористався, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав;

Закон України «Про виконавче провадження», в редакції яка втратила чинність 05 січня 2017 року встановив обов`язок надсилання і постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом саме з повідомленням про вручення. Зважаю чи на факт надсилання рекомендованих листів і саме з повідомленням про вручення суди у своїй практиці виходили з того, що законом встановлений обов`язок виконавця встановити факт отримання боржником і копії цієї постанови;

в чинній редакції статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», а також в тій, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження, не встановлено обов`язку виконавця надсилати постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про отримання та відповідно не встановлено обов`язку встановлювати факт отримання боржником копії цієї постанови. Рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника;

звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та які спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Тобто, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Наведене в сукупності свідчить про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними, правочинів.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

17 серпня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 липня 2023 року вказано, що касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Цивільне судочинствоздійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (частина перша та друга статті 212 ЦПК України).

Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (частини перша - третя статті 223 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 лютого 2023 року у cправі № 916/3496/20 зазначено, що:

«при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин.

При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2023 року по справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що:

«при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Отже, у визначений ухвалою Одеського апеляційного суду час розгляду (11 жовтня 2022 року о 09 год 30 хв) справи № 523/11536/19 тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 07 год 41 хв, а про «відбій повітряної тривоги» - о 12 год 52 хв, що підтверджується даними з веб-сайту Одеської міської ради (https://omr.gov.ua/news). Отже, недопущення сторін у судове засідання 11 жовтня 2022 року у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду. За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника відповідача про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому за надзвичайної ситуації Верховний Суд погоджується з наведеними доводами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що розглядаючи справу № 523/11536/19 у першому судовому засіданні 11 жовтня 2022 року під час повітряної тривоги апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні 11 жовтня 2022 року за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторін на участь у апеляційному перегляді справи № 523/11536/19 є достатньою підставою для скасування постанови Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року. Зважаючи на межі касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України відсутні підстави для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 08 2022 року призначено розгляд справи на 13 грудня 2022 року на 15 годин 30 хвилин (а. с. 177);

ОСОБА_2 08 грудня 2022 року подав заяву про участь в судових засіданнях, в якій просив справу розглядати з його обов`язковою присутністю (а. с. 204);

відповідно до довідки від 13 грудня 2022 року у судове засідання сторони не з`явилися (а. с. 215);

в оскарженій постанові апеляційного суду зазначено, що учасники процесу про судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, що призначене на 13 грудня 2022 року на 15-30 год, повідомлені належним чином, відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України. Оскільки заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, й приватний виконавець - поданням відзиву на апеляційну скаргу, а поважність підстав неподання клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеконференції або ж про долучення до справи письмових пояснень учасниками справи не встановлена, та враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, справа підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи за відсутності сторін при таких обставинах не є порушенням прав сторін щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18. За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи (а. с. 217);

у касаційній скарзі вказано, що в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_2 просив суд справу розглядати за участю учасників справи з повідомленням про судові засідання; приблизно о 14:43 пролунало оголошення «Повітряна тривога» та співробітники Служби судової охорони запропонували всім хто знаходився в приміщенні швидко звільнити будівлю Одеського апеляційного суду;

У справі, що переглядається:

у визначений ухвалою Одеського апеляційного суду час розгляду (13 грудня 2022 року на 15 годин 30 хвилин) справи тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 14 год 41 хв, а про «відбій повітряної тривоги» - о 15 год 53 хв, що підтверджується даними з веб-сайту Одеської міської ради (https://omr.gov.ua/news);

апеляційний суд не звернув увагу, що: принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; не врахував, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин; недопущення сторони у судове засідання у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду;

апеляційний суд не звернув увагу, що висновок в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 про те що «неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи» зроблений касаційний судом не зв`язку із воєнним станом;

апеляційний суд не застосовував відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в здійсненні ними процесуальних прав.

За таких обставин, оскільки відбулося обвмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи, то є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційних скарг, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук