ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.08.10 р. Справа № 12/144пн
Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.
при секретарі судового зас ідання Левтеровой Н.Ф.
за участю представників ст орін
від позивача - ОСОБА_1 з а довір
від відповідача - не з”яви вся
від третьої особи - ОСОБ А_2 за довір.
розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Торез
до Пелагеївської селищної ради, м. Торез
за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору
Інспекція державного архі тектурного-будівельного кон тролю в Донецькій області
про визнання права власнос ті
СУТЬ СПОРУ
Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Торез звернувся д о господарського суду з позо вною заявою до Пелагеївсько ї селищної ради, м. Торез та п росив суд визнати за ним прав о власності на капітальну бу дівлю торговельний павільйо н зі складом розташований за адресою: АДРЕСА_2 та перей менувати назву “Торговельни й павільйон зі складом” у маг азин.
В подальшому позивач зме ншив позовні вимоги та проси в суд визнати за ним право вла сності на капітальну будівлю торговельний павільйон зі с кладом розташований за адрес ою: АДРЕСА_2 .
Суд приймає зменшення по зовних вимог.
В обгрунтування своїх по зовних вимог позивач посилає ться на ст. 392 ЦК України.
Відповідач проти задов олення позову не заперечував .
Ухвалою суду в якості тр етьої особи яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору було залучено Інспекцію державного архітектурного-б удівельного контролю в Донец ькій області, представники я кої проти задоволення позову заперечували з підстав, викл адених у відзиві на позовну з аяву.
Дослідивши обставини с прави, вислухав пояснення пр едставників сторін господар ський суд встановив
04.04.2002 р. між ОСОБА_3 ( про давець) та позивачем було під писано договір купівлі-прода жу павільйону, площею 20,1 кв.м. р озташований у мікрорайоні АДРЕСА_3.
Договір посвідчено но таріально 04.04.2002 р., реєстровий н омер 689.
Позивач звернувся до від повідача з заявою про наданн я дозволу для попереднього у згодження місця розташуванн я земельної ділянки по вул. Ми ра ( р-н Лесного склада) для роз міщення торговельного павіл ьйону та майданчика.
20.11.2002 р. виконавчий комітет Пелагеївської селищної ради за № 57 приймає рішення “Про по переднє погодження місця роз ташування об”єктів”, яким по годив попереднє місце розташ ування об”єкта на земельній ділянці 0,0034га ( кадастровий ном ер 1414745400:01:023:0001) для розміщення торг овельного павільйону ( кіоск у) з прилеглим до нього майдан чиком для роздрібної торгівл і у неспеціалізованих магази нах переважно продовольчим а сортиментом, розташований за адресою: м. Торез вул. Міра ( рай он лісовго складу) із земель П елагеївської селищної ради.
25.04.2002 р. за № 18 виконавчий ко мітет Пелагеївської селищно ї ради приймає рішення “Про д озвіл на розміщення малих ар хітектурних форм”, яким дозв олено позивачу розмістити па вільйон по вул. Міра .
12.05.2003 р. між позивачем та ві дповідачем укладається дого вір оренди, згідно якого пози вач отримує земельну ділянку для здійснення підприємниць кої діяльності для розміщенн я торговельного павільйону . Строк оренди 5 років.
Зазначений договір було розірвано за взаємною згодо ю сторін ( угода про розірванн я 01.07.2008 р.)
16.04.2008 р. за № 145 виконавчий ко мітет Торезьської міської Ра ди приймає рішення за № 145 “Про надання поштової адреси тор говельному павільйону по вул . Мира, згідно якого торговель ний павільйон, розташований в районі лісового складу по в ул. Мира, присвоєна поштова ад реса Донецька область, місто Торез, селище міського типу П елагіївка, вул. Клубна, будино к 2 корпус 1.
16.09.2008 р. Пелагеєвська селищ на Рада приймає рішення за № 5/ 22-302 , згідно якого позивачу над ано дозвіл на складання прое кту землеустрію на земельній ділянці площею 0,008га для відве дення строком на один рік для обслуговування самочинно по будованого торговельного па вільйону зі складом.
16.02.2009 року сторон підписал и між собою договір оренди зе мельної ділянки дял обслуго вування самовільно збудован ого торговельного павілйону зі складом. ( п.15 договору)
04.03.2010 р. за № 5/37-460 відповідач ем приймаєтьмя рішенян щодо продовження дії договору оре нди з позивачем, у зв»язку з ч им підписується додаткова уг ода до договору оренди.
Згідно технічного висно вку Акціонерного товариства Закритого типу Проектно-вир обниче підприємство “Донбас среконструкція” , будівництв о торговельного павільйону з і складом по реалізації прод овольчих товарів по вул. Клуб на, 2 корпус 1 м. Торез виконано б ез порушень діючих нормативн их документів. Зазначений па вільйон придатний для експл уатації.
Позивач просить суд визн ати за ним право власності на спірний об”єкт нерухомості.
Розглядаючи зазначений спір суд виходить з наступно го.
Стаття 16 Цивільного Коде ксу України гарантує кожній особі право на звернення до с уду за захистом свого майнов ого права та інтересу.
Одним із способів захист у цивільних прав та інтересі в, є визнання права.
Стаття 1 Господарського п роцесуального Кодексу Украї ни встановлює право підприєм ств, установ, організацій, інш их юридичних осіб звертатися до суду згідно з встановлено ю підвідомчістю господарськ их справ за захистом своїх по рушених прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК Укра їни, власник майна може пред» явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою.
Пункт 2 статті 3 Цивільног о кодексу України встановлює , що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.
Згідно до вимог ст.ст. 328-345 Ц К України право власності ви никає на підставах не заборо нених законом, зокрема із пра вочинів. Право власності вва жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.
Стаття 41 Конституції Укр аїни закріплює, що кожен має п раво вільно володіти, корист уватися і розпоряджатися сво єю власністю, право приватно ї власності набувається в по рядку, визначеному законом.
Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.
Власник володіє, користу ється та розпоряджається сво їм майном на власний розсуд, т а має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. ( ст. 319 ЦК Украї ни)
Власник використовує св оє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)
Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена в його здійснені лише у ви падках, прямо передбачених з аконом ( ст. 321 ЦК України).
Згідно частини 1 ст. 376 ЦК У країни житловий будинок, буд івля, споруда, інше нерухоме м айно вважаються самочинним б удівництвом, якщо вони збудо вані або будуються на земель ній ділянці, що не була відвед ена для цієї мети, або без нале жного дозволу, або без належн о затвердженого проекту, або з істотним порушеннями буді вельних норм та правил.
Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На час звернення до суду п озивач є користувачем земель ної ділянки, яка була йому вид ілена саме для обслуговуванн я спірного майна ( самочинно п обудованого, як зазначено у д оговорі) та володіє, розпоряд жається та користується спір ним майном.
Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень.
Сторонами не було доведе но, що визнання права власнос ті на спірне майно порушує пр ава та законні інтереси відп овідача чи третіх осіб.
Що стосується, що спірне майно не прийнято до експлуа тації, то суд зазначає наступ не.
Чинне законодавство пере дбачає декілька шляхів набут тя права власності на об'єкти нерухомого майна. Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових на слідків самочинного будівни цтва передбачають в якості с пособу набуття права власнос ті на нього лише визнання в су довому порядку.
Обов'язок власника чи іншо ї зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття в експлуатацію об'єктів само чинного будівництва не врег ульовано жодним нормативним актом.
На час розгляду справи і д о моменту звернення позивача до суду, власник земельної ді лянки або іншій орган, не зді йснював дії та не приймав ріш ень, спрямованих на ліквідац ію вказаного об'єкту самочин ного будівництва, та не інфор мував його власників щодо не можливості подальшого існув ання спірного майна.
Як зазначалося вище, згідн о висновку експертизи, спірн е майно придатно до експлуат ації та відповідає будівельн им нормам.
Вказаний висновок свідчи ть про відсутність порушень основних державних будівель них норм та можливість подал ьшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.
Стаття 321 ЦК України закріп лює, що особа може бути позба влена права власності або об межена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачен их законом.
На цей час, право власност і на спірне майно не спростов ується жодною особою. В той же час, це право не може бути зар еєстровано з огляду на поруш ення встановленої процедури отримання дозвільної докуме нтації для проведення будіве льних робіт.
Відсутність альтернативн ої можливості вирішити подал ьшу долю об'єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правоустановчі документи на належне позива чу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами не рухомості.
Стаття 376 ЦК України, перед бачає необхідність вирішенн я подальшої долі самочинно з будованого майна саме в судо вому порядку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК У країни, ст. 20 Господарського к одексу України, кожна особа м ає право на захист свого зако нного права чи інтересу в суд овому порядку, зокрема шляхо м визнання права власності.
За таких обставин, позовн і вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що визн ання права власності на само чинно збудоване майно в поря дку ст. 376 ЦК України, не перешко джає в подальшому , у разі ная вності всіх необхідних докум ентів, прийняттю цього майна в експлуатацію та не позбавл яє відповідні органи прав як на створення комісії щодо пр ийняття об”єкта в експлуатац ію, так і на здійснення відпо відного контролю і прийнятт я заходів встановлених спец іальним закодавством.
Судові витрати покласти н а позивача так як саме з його в ини виник спір.
На підставі вищевикладен ого та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст .ст.82-85 ГПК України господарськ ий суд
В ИРІШИВ
Позов задовольнити
Визнати за Приватним п ідприємцем ОСОБА_1 ( АДР ЕСА_1 ) право власності на ка пітальну споруду торговельн ий павільйон зі складом, розт ашований за адресою: АДРЕС А_2
Повний текст рішення ви готовлено 03.09.2010 р.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2010 |
Оприлюднено | 28.09.2010 |
Номер документу | 11335111 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Склярук О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні