Постанова

від 14.12.2010 по справі 12/144пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. № 12/144пн

Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів:

головуючого судді: Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали ка саційної скарги Інспекції державного арх ітектурно - будівельного ко нтролю у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.10

у справі №12/144пн

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до

третя особа Пелагєївської сільсько ї ради

Інспекція державного архі тектурно - будівельного кон тролю у Донецькій області

про визнання права власності

Представники сторін у судове засідання не з'явилис я, належно повідомлені про час і місце розгляду каса ційної скарги.

Приватним під приємцем ОСОБА_4 у червні 2010 року заявлений позов до Пел агєївської сільської ради пр о визнання права власності н а капітальну споруду "торгов ий павільйон зі складом", розт ашований АДРЕСА_1. Обґрунт овуючи свої вимоги позивач в казував на те, що ним 04.04.02 уклад ено з ОСОБА_5, договір купі влі-продажу павільйону, площ ею 20,1 кв.м. Рішенням виконавчог о комітету Пелагеївської сел ищної ради від 20.11.02 №57 погодже но попереднє місце розташува ння об'єкту на земельній діля нці 0,0034га для розміщення торго вельного павільйону (кіоску) з прилеглим до нього майданч иком за адресою: АДРЕСА_2. Р ішенням виконавчого комітет у Пелагєївської селищної рад и від 25.04.02 №18 позивачеві дозво лено розмістити павільйон АДРЕСА_2. Разом з цим, позива ч зазначав, що 12.05.03 ним з відпові дачем укладено договір оренд и земельної ділянки для розм іщення торговельного павіль йону. Позивач зазначав, що в пе ріод експлуатації павільйон у ним було збудовано складсь ке приміщення. Рішенням Пела гєївської селищної Ради від 16.09.08 № 5/22-302 позивачеві надано доз віл на складання проекту зем леустрою на земельній ділянц і

доповідач: Добролюбова Т.В .

площею 0,008 га для обслуговув ання самочинно побудованого торговельного павільйону зі складом. Разом з цим, позивач наголошував на тому, що 16.02.09 ним з відповідачем укладено дог овір оренди земельної ділянк и для обслуговування самовіл ьно збудованого торгівельно го павільйону зі складом. Так им чином, позивач просив визн ати за ним право власності на самочинно збудоване майно н а підставі пунктів 3, 5 статті 376 Цивільного кодексу України.

Рішенням гос подарського суду Донецької о бласті від 30.08.10, ухваленим судд ею Склярук О.І., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рі шення суд виходив з того, що с пірні об'єкти нерухомості зб удовані з дотриманням діючих будівельних норм і правил на земельній ділянці, яка переб уває у користуванні позивача на підставі договору оренди , та будівництво не порушує пр ав та інтересів інших осіб. П ри цьому, суд керувався припи сами статей 16, 316, 319, 320, 321, 376, 392 Цивільн ого кодексу України.

Донецький апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів: Моска льової І.В. - головуючого, А лєєвої І.В., М'ясищева А.М. , постановою від 19.10.10, перевірен е рішення суду першої інстан ції залишив без змін, а апеляц ійну скаргу Інспекції держав ного архітектурно - будівел ьного контролю у Донецькій о бласті залишив без задоволе ння.

Інспекція де ржавного архітектурно - буд івельного контролю у Донецьк ій області звернулась до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою, в як ій просить постанову у справ і скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задово ленні позовних вимог. Обґрун товуючи свої вимоги скаржни к вказує на невірне застосув ання судами приписів статей 392, 376 Цивільного кодексу Україн и. Водночас, заявник наголошу є на не з'ясуванні судами пита ння щодо наявності у позивач а суб'єктивного матеріальног о права або законного інтере су, на захист якого подано поз ов, наявності факту їх поруше ння чи оспорювання Пелагєївс ькою сільською радою. Також, н а думку скаржника, судом не до сліджено чи відповідає будів ництво санітарним, екологічн им та іншим нормам і правилам , встановленим для господарс ьких споруд.

Від Приватного підпр иємця ОСОБА_4, Пелагєївськ ої сільської ради відзивів н а касаційну скаргу судом не о тримано.

Вищий господ арський суд України, заслуха вши доповідь судді Добролюбо вої Т.В., переглянувши матеріа ли справи та доводи касаційн ої скарги, перевіривши прави льність застосування судами приписів чинного законодавс тва, відзначає наступне.

Судами попер едніх інстанцій установлено та підтверджується матеріал ами справи, що 04.04.02 між ОСОБА_5 - продавцем та Приватним пі дприємцем ОСОБА_4 - покупц ем, укладено договір купівлі -продажу павільйону, площею 20, 1 кв.м, розташованого у мікрора йоні 30-років Перемоги у районі універмагу №54. Рішенням вико навчого комітету Пелагєївсь кої селищної ради від 20.11.02 №57 по зивачеві погоджено попередн є місце розташування об'єкта на земельній ділянці 0,0034га (ка дастровий номер 1414745400:01:023:0001) для ро зміщення торговельного паві льйону (кіоску) з прилеглим до нього майданчиком для роздр ібної торгівлі у неспеціаліз ованих магазинах переважно п родовольчим асортиментом, що знаходиться в місті Торез АДРЕСА_2 із земель Пелагєїв ської селищної ради. Рішення м виконавчого комітету Пелаг єївської селищної ради від 25 .04.02 №18 позивачеві дозволено ро змістити павільйон АДРЕСА _2. Судами також установлено , що 12.05.03 між позивачем та відпов ідачем укладено договір орен ди, за умовами якого позивач о тримав земельну ділянку для здійснення підприємницької діяльності для розміщення т орговельного павільйону зі с троком оренди 5 років. Вказан ий договір було розірвано за згодою сторін, про що свідчит ь угода від 01.07.08. Рішенням вико навчого комітету Торезьсько ї міської Ради від 16.04.08 торгове льному павільйону, розташова ному в районі лісового склад у АДРЕСА_2, присвоєна пошт ова адреса Донецька область, місто Торез, АДРЕСА_1. Ріше нням Пелагєївської селищної Ради від 16.09.08 №5/22-302 позивачеві на дано дозвіл на складання про екту землеустрою на земельні й ділянці площею 0,008га для відв едення строком на один рік дл я обслуговування самочинно п обудованого торговельного п авільйону зі складом. Судами також установлено, що 16.02.09 Пела гєївська сільська рада, укла ла з Приватним підприємцем ОСОБА_4, договір оренди земе льної ділянки для обслуго вування самовільно збудован ого торгівельного павільйон у зі складом, строк дії якого продовжений до 15.04.11 за до датковою угодою від 04.03.10 № 5/37-460. Як убачається з матеріалів с прави, предметом судового ро згляду є вимога Приватного п ідприємця ОСОБА_4 до Пелаг єївської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудовану капітал ьну споруду "торговий павіль йон зі складом", розташований АДРЕСА_1. Захист цивільни х прав та інтересів забезпеч ується застосуванням, передб ачених Цивільним і Господарс ьким кодексами України, засо бів захисту. Відповідно до ст атті 16 Цивільного кодексу Укр аїни кожна особа має право зв ернутися до суду за захистом свого особистого немайновог о або майнового права та інте ресу. Способом захисту цивіл ьних прав та інтересів може б ути, зокрема, визнання права. П озов про визнання права влас ності є речово-правовим, вимо ги котрого звернені до суду я кий повинен підтвердити наяв ність у позивача права власн ості на спірне майно. Об' єкт ом такого позову є усунення н евизначеності відносин прав а власності позивача щодо ін дивідуально визначеного май на. Підставою ж позову, є обста вини, що підтверджують право власності позивача на майно . Статтею 328 Цивільного кодекс у України унормовано, що прав о власності набувається на п ідставах, не заборонених зак оном та вважається набутим п равомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незак онність набуття права власно сті не встановлена судом. Заг альні засади здійснення буді вництва об' єктів нерухомос ті визначені у статті 375 Цивіл ьного кодексу України, за при писами якої власник земельно ї ділянки має право зводити н а ній будівлі та споруди, ство рювати закриті водойми, здій снювати перебудову, а також д озволяти будівництво на свої й ділянці іншим особам. Власн ик земельної ділянки набуває право власності на зведені н им будівлі, споруди та інше не рухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ни м за умови додержання архіте ктурних, будівельних, саніта рних, екологічних та інших но рм і правил, а також за умови в икористання земельної ділян ки за її цільовим призначенн ям. Недотримання особами, що з дійснюють будівництво, вимог , передбаче них статтею 375 Циві льного кодексу України, є під ставою для визнання такого б удівництва самочинним. Понят тя самочинного будівництва, а також правові підстави та у мови визнання права власност і на самочинно збудоване нер ухоме майно визначені в стат ті 376 вказаного Кодексу, яка є с пеціальною в регулюванні спі рних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що вини кають у тих випадках, коли вим оги закону та інших правових актів при створенні нової ре чі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий бу динок, будівля, споруда, інше н ерухоме майно вважаються сам очинним будівництвом, якщо в они збудовані або будуються на земельній ділянці, що не бу ла відведена для цієї мети, аб о без належного дозволу чи на лежно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Ос оба, яка здійснила або здійсн ює самочинне будівництво нер ухомого майна, не набуває пра ва власності на нього. Разом з цим, стаття 376 Цивільного коде ксу України визначає можливі сть визнання права власності на самочинно збудоване неру хоме майно в разі наявності о бставин, передбачених частин ами третьою, п'ятою цієї статт і. Частиною 3 статті 376 Цивільно го кодексу України унормован о, що право власності на самоч инно збудоване нерухоме майн о може бути за рішенням суду в изнане за особою, яка здійсни ла самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної діл янки у встановленому порядку особі під уже збудоване неру хоме майно. За змістом частин и 5 цієї ж статті на вимогу вла сника (користувача) земельно ї ділянки суд може визнати за ним право власності на нерух оме майно, яке самочинно збуд оване на ній, якщо це не порушу є права інших осіб. Судами поп ередніх інстанцій установле но, що на час звернення до суду позивач є користувачем земе льної ділянки, яка виділена й ому під вже збудоване нерухо ме майно. Разом з цим, апеляці йний суд зазначив, що визнанн я права власності на спірне м айно не порушує прав та інтер есів інших осіб, не заперечує проти визнання права власно сті за позивачем на це майно і власник земельної ділянки - П елагіївська селищна Рада. Ви ходячи з викладеного, суди об ох інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних ви мог. Однак, такі висновки суді в визнаються передчасними та такими, що зроблені без з'ясув ання дійсних обставин спору. Так, за приписами статті 1 Гос подарського процесуального кодексу України господарськ ий суд повинен встановити на явність у особи, яка звернула сь з позовом, суб' єктивного матеріального права або зак онного інтересу, на захист як ого подано позов, а також з' я сувати питання про наявність чи відсутність факту їх пору шення або оспорювання. Задов ольняючи позов в повному обс язі, суди залишили поза уваго ю те, що право власності на пав ільйон площею 20,1 кв.м перейшло до позивача за договором куп івлі - продажу від 04.04.02, як пере дбачено статтею 655 Цивільного кодексу України. При цьому, су ди не з'ясували чи порушуєтьс я або оспорюється вказане пр аво власності іншими особами та чи потребує воно захисту. Тобто, для правильного виріш ення спору судам належить з'я сувати, в чому полягає поруше не право позивача та ким оспо рюється або не визнається пр аво на захист якого звернувс я позивач. Разом з цим, відпові дно до абзацу 2 частини 2, части ни 3 статті 331 Цивільного кодек су України право власності н а новостворене нерухоме майн о виникає з моменту його прий няття до експлуатації, якщо п рийняття цього майна до експ луатації передбачено догово ром або законом. До завершенн я будівництва (створення май на) особа вважається власник ом матеріалів, обладнання то що, які були використані в про цесі цього будівництва (ство рення майна). Втім, ухвалюючи р ішення у справі, судом не було з'ясовано обставин, пов'язани х з належним прийняттям спір ного об'єкту нерухомості до е ксплуатації у встановленому порядку. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарз і знайшли своє підтвердження . Згідно зі статтею 4 Господарс ького процесуального кодекс у України рішення з господар ського спору повинно приймат ись у цілковитій відповіднос ті з нормами матеріального і процесуального права та фак тичними обставинами справи, з достовірністю встановлени ми судом. Відповідно до припи сів статті 1117 Господарського процесуального кодексу Укра їни касаційна інстанція не м ає права встановлювати або в важати доведеними обставини , що не були встановлені у ріше ння чи постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх . Порушення судами процесуал ьних норм, та нез'ясування обс тавин від яких залежить зако нність рішення у спорі є підс тавою для скасування перегля нутих судових актів та скеру вання справи для нового розг ляду. При новому розгляді спр ави судові необхідно врахува ти викладене, всебічно і повн о перевірити доводи, на яких ґ рунтуються вимоги та запереч ення сторін, і в залежності ві д встановлених обставин вирі шити спір у відповідності з н ормами матеріального права, що підлягають застосуванню д о даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11 110, 11111, 11112 Господарського процесу ального кодексу України, Вищ ий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донець кого апеляційного господарс ького суду від 19.10.10 у справі №12/144 пн і рішення господарського суду Донецької області від 30.0 8.10 у цій справі скасувати. Мате ріали справи скерувати для н ового розгляду до Господарсь кого суду Донецької області.

Касаційну скаргу Інс пекції державного архітекту рно - будівельного контролю у Донецькій області задовол ьнити частково.

Повний текст постан ови виготовлено 15.12.2010.

Головуючий Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В. Швець