Ухвала

від 11.09.2023 по справі 373/688/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 373/688/22

провадження № 61-12808ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Сергій Олександрович, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Боднар Людмили Василівни - завідувачки сектору з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації виконавчого комітету Циблівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ташанська сільська рада Бориспільського району Київської області, Друга Переяславська державна нотаріальна контора Бориспільського району Київської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, скасування державної реєстрації нерухомого майна та визнання права власності на частку спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко С. О. подав касаційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року (повний текст складено 31 липня 2023 року) у цивільній справі № 373/688/22.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо підстав касаційного оскарження

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)

статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга містить окремі посилання на постанови Верховного Суду, однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником в касаційній скарзі чітко не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

ІІ. Щодо сплати судового збору

Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

1) встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зроблені державним реєстратором виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Боднар Л.В. про реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 35954670);

3) скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зроблені державним реєстратором виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Боднар Л. В. про реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на спадкове майно: земельну ділянку площею 2,2 га (кадастровий номером 3223384600:04:008:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Малокаратульського старостинського округу Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області (номер запису про право власності 35947927); земельну ділянку площею 1,2001 га (кадастровий номер 3223384600:04:007:0006) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Малокаратульської старостинського округу Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області (номер запису про право власності 35947337;

4) визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частки вказаних житлового будинку та земельних ділянок.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України.)

Отже ціна позову у розглядуваній справі за вимогами про визнання права власності на майно (1/2 частки житлового будинку та земельних ділянок) має визначатися їх вартістю.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Таким чином розмір судового збору за подану касаційну скаргу має бути розраховано наступним чином:

за вимоги майнового характеру (про визнання права власності на 1/2 частки житлового будинку та земельних ділянок): 1% ціни позову х 200 %, але не менше 1 984,80 грн (2 481 грн х 0,4) х 200 %) та не більше 24 810 грн (2 481 грн х 5) х 200%);

за вимоги немайнового характеру: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200%, що дорівнює 5 954,40 грн (із розрахунку 992,40 грн х 3 х 200%, де 992,40 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року).

До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 5 954,40 грн, однак не наведено обґрунтування цієї суми.

На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 373/688/22 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

Касаційна скарга відомостей про вартість спірного майна не містить.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

1) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі. У разі посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України зазначити норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги через систему Електронний суд до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого Електронного кабінету в системі Електронний суд.

У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи;

2) надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору із обґрунтуванням його розміру виходячи із роз`яснень викладених в цій ухвалі та вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір».

Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Сергій Олександрович, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у справі № 373/688/22 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович