Постанова

від 08.09.2010 по справі 13/503

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 р. № 13/503

Вищий господарський суд України в складі колегії с уддів:

Мирошниченка С.В. - голову ючий,

Жукової Л.В.

Подоляк О.А.

розглянувши касаційні ска рги Спільного підприємства "Щ орсівський гранітний кар' є р Укооппостачмашу"

на рішення господарського суду м.Киє ва від 01.12.2009р.

та постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 13.05.2010р.

у справі №13/503

за позовом Спільного підприємства "Щ орсівський гранітний кар' є р Укооппостачмашу"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Євро Лізинг "

про визнання договору фінансо вого лізингу недійсним

в судовому засіда нні взяли участь представник и від:

позивача: Габова Ю.Ю.;

відповідача: не з' явил ися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2009 р. у сп раві № 13/503 в позові відмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 13.05.2010р., апеляційну скарг у Спільного підприємства “Що рсівський гранітний кар' єр Укооппостачмашу” залишено б ез задоволення, а рішення гос подарського суду міста Києва від 01.12.2009р. у справі № 13/503 без змін .

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м.Києва від 01.12.2009р. та постановою Київс ького апеляційного господар ського суду від 13.05.2010р. у справі №13/503, позивач звернувся до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційними скаргами (д о суду було подано дві скарги однакового змісту) і просить їх скасувати, справу направи ти на новий розгляд до господ арського суду м.Києва.

В обґрунтування своїх вимо г, скаржник посилається на те , що господарськими судами по передніх інстанцій належним чином не досліджені всі обст авини справи, крім того непра вильно застосовані норми чин ного законодавства.

Заслухавши пояснення пред ставника скаржника, обговори вши доводи касаційної скарги , перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 Г осподарського процесуально го кодексу України, наявні ма теріали справи на предмет пр авильності юридичної оцінки обставин справи та повноти ї х встановлення в судових ріш еннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарг а не підлягає задоволенню, ви ходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК Ук раїни, касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені у рі шенні або постанові господар ського суду чи відхилені ним , вирішувати питання про дост овірність того чи іншого док азу, про перевагу одних доказ ів над іншими, збирати нові до кази або додатково перевірят и докази.

Як встановлено господарсь кими судами, які приймали ріш ення у даній справі та підтве рджується матеріалами справ и, 11.07.2007р. Товариством з обмежен ою відповідальністю “Євро Лі зинг” (лізингодавець) та Спіл ьним підприємством “Щорсівс ький гранітний кар' єр Укооп постачмашу” (лізингоодержув ач) укладено Договір фінансо вого лізингу №349 (далі - Догов ір) відповідно до умов якого л ізингодавець передає лізинг оодержувачу, а лізингоодержу вач отримує від лізингодавця в платне користування на умо вах фінансового лізингу тран спортний засіб у відповіднос ті з Замовленням та транспор тний засіб (п. 2.1).

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Згідно частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності. Волевиявлен ня учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі.

Статтею 207 Господарського к одексу України встановлено, що господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Статтею 202 Цивільного кодек су України визначено, що прав очином є дія особи, спрямован а на набуття, зміну або припин ення цивільних прав та обов' язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу Укра їни ).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивіль ного кодексу України правочи н, який вчиняє юридична особа , підписується особами, уповн оваженими на це її установчи ми документами, довіреністю, законом або іншими актами ци вільного законодавства, та с кріплюється печаткою.

З оспорюваного Договору вб ачається, що він укладений ві д імені позивача директором Левасюком Віктором Володими ровичем, який діяв на підстав і Статуту підприємства.

Згідно п. 6 Статуту Спільног о підприємства “Щорсівський гранітний кар' єр Укооппост ачмашу” до компетенції загал ьних зборів учасників віднос иться затвердження проектів договорів, угод, що перевищую ть у своїй загальній сумі біл ьш як 145 мінімальних зарплат в ідповідно до діючого законод авства України та надання зг оди на укладення відповідних договорів та угод. Директор в ирішує всі питання діяльност і підприємства, крім питань, щ о відносяться до компетенції зборів учасників.

Наказом СП “Щорсівський гр анітний кар' єр Укооппостач машу” від 03.05.2007р. №121к призначено ОСОБА_1 директором підпри ємства з 03.05.2007р.

Рішенням зборів учасників СП “Щорсівський гранітний к ар' єр Укооппостачмашу” від 27.06.2007р., що оформлено протоколо м №21, затверджено проект Дого вору фінансового лізингу №340 з ТОВ “Євро Лізинг” на загальн у суму, яка не перевищує 1700000,00 гр н. на лізинг екскаватора з гід ромолотом строком на два рок и, надано згоду на укладення д аного договору; доручено дир ектору Левасюку Віктору Воло димировичу підписати від іме ні позивача Договір фінансов ого лізингу № 340 з ТОВ “Євро Ліз инг”.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору, загальна сума, що пі длягає сплаті лізингоодержу вачем за спірним Договором, с кладає 1620118,04 грн.

За таких обставин, доводи ск аржника про те, що спірний Дог овір підписаний директором п ідприємства без належної зго ди зборів учасників, є безпід ставними та такими, що спрост овуються матеріалами справи , а отже відсутні підстави для визнання його недійсним на п ідставі ч. 2 ст. 203 Цивільного ко дексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий ліз инг” відносини, що виникають у зв' язку з договором фінан сового лізингу, регулюються положеннями Цивільного коде ксу України про лізинг, найм (о ренду), купівлю-продаж, постав ку з урахуванням особливосте й, що встановлюються цим Зако ном.

Статтею 638 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди.

Статтею 806 Цивільного кодек су України визначено, що за до говором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або з обов' язується передати дру гій стороні (лізингоодержува чеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на пр аві власності і було набуте н им без попередньої домовлено сті із лізингоодержувачем (п рямий лізинг), або майно, спеці ально придбане лізингодавце м у продавця (постачальника) в ідповідно до встановлених лі зингоодержувачем специфіка цій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановл ену плату (лізингові платежі ).

Частиною 2 статті 6 Закону Ук раїни “Про фінансовий лізинг ” встановлено, що істотними у мовами договору лізингу є, зо крема, предмет лізингу.

Згідно ст. 807 Цивільного коде ксу України, ст. 3 Закону Украї ни “Про фінансовий лізинг” п редметом договору лізингу мо же бути неспоживна річ, визна чена індивідуальними ознака ми, віднесена відповідно до з аконодавства до основних фон дів.

Згідно п. 2.2 Договору транспо ртний засіб передається в лі зинг, придбаний на підставі н аданого лізингоодержувачем Замовлення та транспортний засіб.

Додатком № 1 до Договору, що є його невід' ємною частиною згідно розділу 19, визначено, щ о лізингоодержувач замовляє за Договором лізингодавцю п ридбати у постачальника та п ередати у термін передбачени й Договором наступний трансп ортний засіб: Екскаватор DAEWOO SOLAR 340 + гідромолот МТВ210.

Згідно з класифікацією осн овних засобів, наведеною в п. 5 Положення (стандарту) бухгал терського обліку 7 “Основні з асоби”, затвердженого наказо м Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92 , для цілей бухгалтерського о бліку екскаватор є об' єктом обліку як транспортний засі б, що обліковується у складі о сновних засобів.

Таким чином, умовами Додатк у № 1 до Договору сторони погод или предмет лізингу, який від повідає умовам ст. 807 Цивільно го кодексу України та ст. 3 Зак ону України “Про фінансовий лізинг”, що спростовує довод и скаржника про відсутність всіх істотних умов у спірном у Договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивіль ного кодексу України зміст д оговору становлять умови (пу нкти), визначені на розсуд сто рін і погоджені ними, та умови , які є обов' язковими відпов ідно до актів цивільного зак онодавства.

Зміст правочину становлят ь права та обов'язки, про набут тя, зміну або припинення яких учасники правочину домовили ся. Зміст договору чи іншого п равочину закріплюється у йог о статтях (пунктах).

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначено відпові дність закону саме змісту пр авочину, а не його форми, отже визнавати спірний договір не дійсним, з підстави, що він не містить певних умов, зокрема , назву предмета лізингу, не мо жна.

Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуально го права, зокрема ст.ст. 59, 77, 79, 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд зазнач ає наступне.

Відповідно до ст. 59 ГПК Украї ни відповідач має право післ я одержання ухвали про поруш ення справи надіслати:

1) господарському суду - відз ив на позовну заяву і всі доку менти, що підтверджують запе речення проти позову;

2) позивачу, іншим відповіда чам, а також прокурору, який бе ре участь в судовому процесі , - копію відзиву.

При цьому, зазначена дія від повідача є його процесуальни м правом, а не обов' язком, про що помилково зазначає скарж ник.

Згідно ст. 77 ГПК України госп одарський суд відкладає в ме жах строків, встановлених ст аттею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обста вин спір не може бути вирішен о в даному засіданні. Такими о бставинами, зокрема, є: нез'явл ення в засідання представник ів сторін, інших учасників су дового процесу; неподання ви требуваних доказів; необхідн ість витребування нових дока зів; залучення до участі в спр аві іншого відповідача, замі на неналежного відповідача; необхідність заміни відведе ного судді, судового експерт а.

Зазначений перелік обстав ин не є вичерпним. При цьому, н еобхідною умовою для відклад ення розгляду справи є існув ання саме тих обставин які пе решкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є проце суальним правом сторін встан овлених ст. 22 ГПК України, яка, з окрема, зобов' язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач був належним чином повідомлений про час т а місце проведення засідання суду по розгляду даної справ и. Ухвалою про порушення пров адження у справі № 13/503 повідомл ено сторін, що неявка предста вників в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній мате ріалами відповідно до ст. 75 ГП К України.

Отже, доводи скаржника про п орушення судом першої інстан ції норм ст. 77 ГПК України є без підставними.

Київський апеляційний гос подарський суд в ухвалі від 30. 03.2010р. зазначив про відсутність підстав для задоволення кло потання про зупинення провад ження у даній справі на підст аві ст.79 ГПК України.

Відповідно до ст.32 ГПК Украї ни доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у визн аченому законом порядку вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких ґрунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору.

Доказування полягає не ли ше в поданні особами доказів , а й у доведенні їх переконлив ості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Госпо дарського процесуального ко дексу України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається, як н а підставу своїх вимог.

Інші твердження скаржника досліджувались господарськ ими судами і їм дана належна ю ридична оцінка.

З урахуванням меж перегляд у справи в касаційній інстан ції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи факт ичні її обставини були встан овлені господарськими судам и на підставі всебічного, пов ного і об' єктивного дослідж ення поданих доказів, виснов ки судів відповідають цим об ставинам і їм дана належна юр идична оцінка з правильним з астосуванням норм матеріаль ного і процесуального права, у зв' язку з чим підстав для с касування рішення господар ського суду м.Києва від 01.12.2009р. т а постанови Київського апеля ційного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №13/503 не вбача ється.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Спільного підприємства "Щор сівський гранітний кар' єр У кооппостачмашу" залишити без задоволення.

Рішення господарськ ого суду м.Києва від 01.12.2009р. та по станову Київського апеляцій ного господарського суду від 13.05.2010р. у справі №13/503 залишити без змін.

Головуючий: Мирошничен ко С.В.

Судді: Жукова Л.В.

Подоляк О .А.